Смекни!
smekni.com

Економічна сутність необоротних матеріальних активів (стр. 6 из 8)

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, діючими в Україні, встановлені такі звітні форми:

- Баланс (форма №1);

- Звіт про фінансові результати (форма №2);

- Звіт “Про рух грошових коштів” (форма №3);

- Звіт “Про власний капітал” (форма №4);

- Примітки до річної фінансової звітності.

Інформація про необоротні активи знаходить своє відображення у фінансовій звітності за формою №1 – балансі підприємства у першому розділі активу у статті “Необоротні активи” за рядками:

- 010, де відображається залишкова вартість нематеріальних активів;

- 011, де відображається первісна вартість нематеріальних активів;

- 012, де відображається знос нематеріальних активів;

- 020, де відображається залишок незавершеного виробництва;

- 030, де відображається залишкова вартість основних засобів;

- 031, де відображається первісна вартість основних засобів;

- 032, де відображається знос основних засобів;

- 040, де відображається вартість фінансових інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств;

- 045, де відображаються інші фінансові інвестиції;

- 050, де відображається довгострокова дебіторська заборгованість;

- 060, де відображаються відстрочені податкові активи;

- 070, де відображаються інші необоротні активи.

Інформація про амортизацію основних засобів знаходить своє відображення у складі операційних витрат у розділі II фінансової звітності за формою №2 «Звіт про фінансові результати» у рядку 260.

У фінансовій звітності за формою №3 «Звіт про рух грошових коштів» підприємство коригує прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування на амортизацію необоротних активів (за рядком 020).

Мета складання Звіту про рух грошових коштів полягає в наданні користувачам правдивої та детальної інформації про зміну грошових коштів підприємства за звітний період.

П(С)БО 4 передбачає застосування непрямого методу складання Звіту про рух грошових коштів, при використання якого чистий прибуток до оподаткування зводиться, передусім, до проміжного показника операційного доходу до обліку впливу змін в оборотних засобах. Це досягається за допомогою наступних, найбільш розповсюджених коригувань:

- відновлюються суми амортизаційних відрахувань, збитку від реалізації основних засобів та інших довгострокових активів, які раніше зменшували величину прибутку;

- виключається дохід від інвестицій, а також суми зменшення оціночних резервів, які раніше були віднесені в кредит рахунку прибутків та збитків.

У Звіті про власний капітал знаходить своє відображення інформація про дооцінку основних засобів підприємства, яка включається до складу додаткового капіталу.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 П(С)БО 7 “Основні засоби”.

Згідно п.20 П(С)БО 7, у разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигід від відновлення його корисності сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

У примітках до фінансової звітності щодо кожної групи основних засобів наводиться така інформація:

- Вартість (первісна або переоцінена), за якою основні засоби відображені в балансі.

- Методи амортизації, що застосовуються підприємством, та діапазон строків корисного використання (експлуатації).

- Наявність та рух у звітному році:

- Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на початок звітного року.

- Первісна вартість основних засобів, які визнані активом, з виділенням вартості основних засобів, отриманих в результаті об'єднання підприємств.

- Сума зміни первісної (переоціненої) вартості та зносу основних засобів у результаті переоцінки.

- Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу основних засобів, які вибули.

-. Сума нарахованої амортизації.

- Сума втрат від зменшення корисності, і сума вигід від відновлення корисності, відображені в звіті про фінансові результати в звітному періоді.

- Інші зміни первісної (переоціненої) вартості та сума зносу основних засобів.

- Первісна (переоцінена) вартість та сума зносу на кінець звітного року.

У примітках до фінансової звітності наводиться інформація про зміну розміру додаткового капіталу в результаті переоцінки основних засобів та обмеження щодо його розподілу між власниками (учасниками).


3. Шляхи вдосконалення обліку необоротних матеріальних активів

Для удосконалення обліку основних засобів необхідно використовувати нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різноманітних інформаційних систем, необхідно провести корінну реконструкцію його технічної та інформаційної бази на основі впровадження автоматизованої системи обліку, в склад якої входили б автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМБ).

АРМ спеціаліста дозволяє реалізувати задачі бухгалтерського обліку основних засобів і контролю наявності в регламентному і діалоговому режимах. За допомогою ПЕОМ можна здійснювати децентралізовану обробку даних на АРМ бухгалтера – спеціаліста по різних ланках обліку (функціях управління) і в реальному часі передавати отримані результати на ЕОМ вищого рівня з метою складання зведених регістрів бухгалтерського обліку, звітності, здійсненні аналізу, контролю господарської діяльності і формування управлінських рішень. Такий підхід сприяє скороченню термінів обробки обліково-аналітичної інформації, підвищенню її оперативності, якості, вірогідності і прийняттю управлінських рішень [27, с. 68].

Облік основних засобів (ОЗ) здійснюється протягом усього їхнього життєвого циклу, від надходження на підприємство і до моменту їхньої чи ліквідації реалізації. Для ОЗ періодично нараховується знос, проводиться планова переоцінка їхньої вартості і накопиченого зносу.

Для обліку ОЗ використовуються загальносистемні довідники:

- Підрозділу (організаційна приналежність ОЗ).

- Місця збереження (місця фактичного перебування ОЗ).

- Співробітники (матеріально-відповідальні особи — МВО).

- Види діяльності (віднесення амортизаційних відрахувань на рахунок виробничих витрат).

- Статті витрат (амортизація ОЗ).

- Витрати обігу (амортизація ОЗ).

- Класифікатори (норми амортизації).

- Комплекти ОЗ.

- Типи та марки автотранспорту.

Команда меню Довідники > Основні засоби — відкриває групу довідників об'єкти інвентарного обліку ОЗ для заповнення і редагування (рис. 3.1):

.

Команда меню Регламент > Уведення початкових залишків > Введення початкового сальдо по ОЗ забезпечує формування початкових відомостей про об'єкти ОЗ, що враховуються на бухгалтерських рахунках. При введенні залишків формуються Інвентарні картки ОЗ

Картки ОЗ формуються вручну тільки при первісному завантаженні. У наступному вони створюються автоматично при оформленні акта приймання.

Команди меню Бухгалтерія > Облік ОЗ > Надходження ОЗ виводять діалогове вікно для введення відомостей про що надійшли ОЗ.

Для кожного рядка документа здійснюється вибір чи створення нового елемента в довіднику Основні засоби.

Для кожного нового ОЗ виводиться на печатку інвентарна картка й акт приймання ОЗ, указується джерело надходження — контрагент «Постачальник», номер договору, ознака включення ПДВ у вартість ОЗ.