Розрахунки можуть також оформлятися платіжними вимогами – ініціатором виступає одержувач, а також платіжними вимогами-дорученнями. Здійснення операцій на поточних рахунках підтверджується випискою банку, яка обов’язково передається підприємству. До виписки додаються другі примірники платіжних доручень та інших первинних документів, якими були оформлені операції. На підставі виписок складається журнал синтетичного обліку на поточному рахунку №1, розділ 3 – по кредиту рахунку 31 “Рахунки у банках” та відомість 1.2 – по дебету рахунку 31.
Рахунок 31 “Рахунки у банках” за класифікацією відноситься до активних, основних, грошових. По дебету відображається надходження коштів, по кредиту – їх вибуття. Сальдо рахунку – дебетове – показує суму залишку коштів на поточному рахунку на певну дату.
Розглянемо приклади господарських операцій з руху грошових коштів на поточних рахунках у банках:
Таблиця 3.
| Дебет рахунку | Кредит рахунку | ||
| Зміст операції | Кореспондуючий рахунок | Зміст операції | Кореспондуючий рахунок |
| Отримано оплату від покупця | 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями “ | Оплата товарів (робіт, послуг) постачальникам | 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
| Надходження оплати від інших дебіторів | 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” | Оплата іншим кредиторам | 685 “Розрахунки за іншими операціями” |
| Внесок готівки з каси на поточний рахунок у банку | 301 “Каса в національній валюті” | Оплата податків до бюджету | 641 “Розрахунки за податками” |
| Внесок засновника до стстутного капіталу підприємства | 40 “Статутний капітал” та 46 “Несплачений капітал” | Оплата внесків органам державного страхування | 65 “Розрахунки за страхуванням” |
| Зарахування на поточний рахунок виручки, що була у інкасатора | 333 “Грошові кошти у дорозі в національній валюті” | Отримання передплати за товари (роботи, послуги) | 681 “Розрахунки за авансами отриманими” |
| Отримання позики банку | 601 “Короткострокові кредити банків в національній валюті” | Надходження грошей з поточного рахунку в касу підприємства | 301 “Каса в національній валюті” |
2.2. Облік операцій з іншими рахунками у банках. Крім поточних рахунків
підприємства можуть відкривати в банках спеціальні рахунки, призначені для здійснення поточних операцій наступних видів:
· розрахунки чеками за товари (роботи, послуги);
· розрахунки за акредитивами;
Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб за отримані товари (роботи, послуги). Чекову книжку на ім’я чекодавця банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця. Для гарантованої оплати чеків чекодавець бронює кошти на окремому рахунку – рахунку лімітованої чекової книжки. В межах ліміту підприємства виписують розрахункові чеки постачальникам.
Акредитив – це договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта зобов’язаний виконати платіж на користь особи, якій цей платіж призначено. Клієнт оформлює заяву про відкриття акредитиву, в якій вказуються дані про постачальника, дата і номер договору, назва товарів (робіт, послуг), їх кількість, ціна та загальна сума поставки, а також перелік документів, які додаються до реєстру документів по даному акредитиву. Банк відповідно депонує вказану в заяві суму та повідомлює про це банк, що обслуговує постачальника. Після відвантаження продукції (надання послуг, виконання робіт) постачальник подає у своє відділення банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитиву, разом з реєстром документів, на підставі яких йому зараховується платіж з акредитиву. В разі порушення хоча б одної з умов акредитиву банк виплати не проводить.
Для обліку грошових коштів на рахунках лімітованих чекових книжок та акредитивів призначений рахунок 313 “Інші рахунки у банках в національній валюті”. Записи на рахунках здійснюються на підставі виписок банку. Регістрами синтетичного обліку рахунку 313 є журнал № 1, розділ 2 - по кредиту рахунку та відомість 1.2. – по дебету рахунку. Аналітичний облік ведеться за окремими чековими книжками та акредитивами.
Розглянемо приклади господарських операцій з руху грошових коштів на інших рахунках у банках:
Таблиця 4.
| Дебет рахунку | Кредит рахунку | ||
| Зміст операції | Кореспондуючий рахунок | Зміст операції | Кореспондуючий рахунок |
| Депоновано гроші на лімітовану чекову книжку, виставлений акредитив | 311 “Поточні рахунки в національній валюті” | Погашено банком пред’явлені чеки* | 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” |
| Проведено розрахунки з постачальниками з акредитивів | 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” | ||
| Закриття невикористаних протягом встановленого терміну акредитиву та залишку ліміту чекової книжки | 311 “Поточні рахунки в національній валюті” |
*Суми по виданих, але не оплачених банком (не пред’явлених до оплати) чеках залишаються на рахунку 313. Розрахункові чеки видаються у підзвіт працівникам підприємства для розрахунків з кредиторами. На суму виданих чеків складається проводка: Д-т рахунку 372 “розрахунки з підзвітними особами”, К-т рахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”. Після подання звітів підзвітними особами про використання чеків кредитується рахунок 372 в кореспонденції з рахунком 685. Різниця залишків по рахунках 372 (685) та 313 показує суму виданих, але не оплачених банком чеків.
Висновки.
Грошові кошти виступають головним засобом здійснення розрахунків підприємства з різними організаціями та особами, зокрема за отриману та відвантажену продукцію (роботи, послуги). Крім того, розрахункові взаємовідносини виникають к у підприємств з банками з приводу отриманих позик, з бюджетом та органами соціального страхування, з робітниками по заробітній платі та інші. Для збереження грошових коштів та здійснення безготівкових розрахункових операцій підприємства відкривають поточні рахунки у банках. Платежі шляхом безготівкових перерахувань через банк являються основною формою розрахунків.
Відносно невеликі суми використовуються для готівкових розрахунків по оплаті праці (на підприємствах, які не перейшли на розрахунки за допомогою пластикових карток), з підзвітними особами, за продані цінності за готівку. Такі кошти зберігаються у касі підприємства.
Документування операцій з грошовими коштами суворо регламентовано чинним законодавством. Вимоги до застосування та оформлення первинної документації повинні ретельно виконуватися.
Облік операцій з грошовими коштами ведеться за допомогою активних грошових рахунків класу 3, обороти та залишки яких систематично зіставлюються з виписками банку та звітами касиру.
Тема 10. Облік основних засобів та нематеріальних активів.
Вступ
Основные средства являются фундаментом деятельности предприятий. От степени эффективности их использования во многом зависит финансовый результат. Следовательно, управление основными средствами представлят собой процесс воздействия на имущество длительного пользования с целью наиболее эффективного его использования в предпринимательской или иной хозяйственной деятельности. В процессе управления основными средствами бухгалтерскому учету отведена существенная роль. Бухгалтерская информация является основой для получения важнейших показателей состояния и использования ОС, таких как фондоотдача, рентабельность основных средств, степень годности и других. Расчеты амортизации и их отражение в бухгалтерском учете напрямую связаны с процессом окупаемости капитальных инвестиций.
План
1. Основные средства, их классификация и оценка;
2. Аналитический учёт основных средств;
3. Синтетический учёт основных средств;
4. Учёт поступления основных средств;
5. Учет износа и амортизации основных средств;
6. Учет ремонта основных средств;
7. Учет выбытия основных средств;
8. Учет нематериальных активов
1. Основные средства, их классификация и оценка
Отличительной особенностью основных средств является длительное время их использования, постепенный износ и передача стоимости на себестоимость вновь созданного продукта.
Основные принципы формирования в бухгалтерском учете и финансовой отчётности информации об основных средствах определяются Положением (стандартом) бухгалтерского учета 7 «Основные средства» (далее - П(С)БУ7).
В соответствии с П(С)БУ 7 к основным средствам относятся материальные активы, которые предприятие содержит с целью использования их в процессе производства или поставки товаров, предоставления услуг, сдачи в аренду другим лицам или для осуществления административных и социально-культурных функций, ожидаемый срок полезного использования (эксплуатации) которых более одного года (или операционного цикла, если он больше года). В отличие от ранее действовавшей методологии данное определение основных средств не содержит стоимостного критерия. Право устанавливать такой критерий, разграничивающий основные средства и малоценные необоротные активы дано непосредственно предприятиям (п.5 П(С)БУ 7).