1 | 2 | 3 |
Коефіцієнт витрато місткості загальногосподарського управління в постійних витратах | Адміністративні витрати/(Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Яка питома вага адміністративних витрат в постійних витратах |
Коефіцієнт витрато місткості збутової діяльності в постійних витратах | Витрати на збут//(Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Яка питома вага витрат на збут в постійних витратах |
Коефіцієнт координації у співвідношенні витрат на збут і адміністративних витрат | Витрати на збут/Адміністративні витрати | Рівень співвідношення витрат на збут на 1 грн. адміністративних витрат |
Коефіцієнт координації у співвідношенні адміністративних витрат і витрат на збут | Адміністративні витрати/ Втрати на збут | Рівень співвідношення адміністративних витрат на 1 грн. витрат на збут |
Коефіцієнт окупності виробничих (змінних) витрат | Собівартість реалізованої продукції/Валовий прибуток (збиток) | Скільки виробничих (змінних) витрат необхідно підприємству, щоб створити 1 грн. валового прибутку |
Валова рентабельність (прибутковість) виробничих (змінних) витрат | Валовий прибуток(збиток)/Собівартість реалізованої продукції | Скільки одержує підприємство валового прибутку з 1 грн. виробничих витрат (змінних) |
Коефіцієнт окупності чистого доходу | Чистий дохід/Валовий прибуток(збиток) | Скільки чистого доходу необхідно підприємству, щоб створити 1 грн. валового прибутку |
Валова рентабельність (прибутковість) чистого доходу | Валовий прибуток(збиток)/Чистий дохід | Скільки одержує підприємство валового прибутку з 1 грн. чистого доходу |
Коефіцієнт окупності операційних витрат | (Собівартість реалізованої продукції + Адміністративні витрати + Витрати на збут)/Фінансовий результат від операційної діяльності | Скільки операційних витрат необхідно підприємству, щоб створити 1 грн. прибутку від операційної діяльності |
Рентабельність (прибутковість) операційних витрат | Фінансовий результат від операційної діяльності/(Собівартість реалізованої продукції + Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Скільки одержує підприємство прибутку від операційної діяльності з 1 грн. операційних витрат |
Коефіцієнт окупності операційних витрат в процесі господарської діяльності | (Собівартість реалізованої продукції + Адміністративні витрати + Витрати на збут)/Фінансовий результат від господарської діяльності | Скільки операційних витрат необхідно підприємству, щоб створити 1грн. прибутку від господарської діяльності |
Продовження таблиці 1.1
1 | 2 | 3 |
Рентабельність (прибутковість) операційних витрат в процесі господарської діяльності | Фінансовий результат від господарської діяльності/(Собівартість реалізованої продукції + Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Скільки одержує підприємство прибутку від господарської діяльності від 1 грн. операційних витрат |
Коефіцієнт чистої окупності операційних витрат | (Собівартість реалізованої продукції + Адміністративні витрати + Витрати на збут)/Чистий прибуток (збиток) | Скільки операційних витрат необхідно підприємству, щоб створити 1 грн. чистого прибутку |
Чиста рентабельність (прибутковість) операційних витрат | Чистий прибуток (збиток)/ (Собівартість реалізованої продукції + Адміністративні витрати + Витрати на збут) | Скільки одержує підприємство чистого прибутку від 1 грн. операційних витрат |
Дана система економічних показників формує методичні аспекти економічного аналізу витрат, за якими можна проаналізувати фінансовий стан підприємства та його діяльність.
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»
2.1 Аналіз тенденцій розвитку галузі виробництва виноградних вин
Виноградарство та виноробство в Україні завжди були важливою галуззю агропромислового комплексу.Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 0,9% в Миколаївській і Херсонській областях, до 4,4% - в АР Крим), ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.
Продукція виноградарства та виноробства має виняткове значення для підвищення якості життя населення України. До того ж, галузі виноградарства і виноробства були і є важливими бюджетоутворюючими складовими агропромислового комплексу України.
В умовах зниження платоспроможності населення споживання в розрахунку на одну людину у 2006 році (порівняно з 1990 роком): вина - зменшилося на 62,4 %, ігристих вин та коньяку збільшилось на 12,9 % і 90,5 % відповідно; порівняно з 2000 р. - споживання вина та коньяку зросло вдвічі, ігристих вин - на 12,9 % і склало (у цифровому вираженні): вина - 2,03 л/люд/рік, ігристих вин – 0,79 л/люд/рік, коньяку - 0,40 л/люд/рік. Виробництво столового винограду скоротилося до 0,9 кг, при науково-обгрунтованій нормі споживання – 8 кг/люд/рік.
Сучасний стан виноградарства та виноробства характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників, зменшенням їхньої урожайності. Спостерігається загальне падіння економічної ефективності виробництва винограду та виноробної продукції.
Площа виноградних насаджень у сільськогосподарських підприємствах України у 2007 р. скоротилася майже вдвічі порівняно з 1990 роком, проте, завдяки державній підтримці за рахунок 1% збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства, збільшилася на 2,1 % порівняно з 2000 роком і склала 93,3тис.га (всі категорії господарств). З 2000 року в господарствах з товарним виробництвом винограду розкорчовано виноградників більше (43,5 тис. га), ніж посаджено (26,9 тис.га). Урожайність порівняно з потенційно можливою майже вдвічі нижча та значно коливається в окремі роки, але й у найліпші за кліматичними умовам роки не перевищує 55 ц/га. На низький рівень урожайності виноградників впливає висока зрідженість (22 % від загальної площі), недосконале розміщення та їхнє старіння. Враховуючи нормативний рівень витрат, на сьогодні виробництво винограду ефективне при урожайності не менш, ніж 50 ц/га.
Виробництво вина в Україні у 2006 р. порівняно з 1990 роком скоротилося на 37,2 %, а ігристих вин та коньяку, навпаки збільшилося – на 41,5 % і 151,6 % відповідно. Починаючи з 2000 р. спостерігається збільшення виробництва: вина на 81,5 %, ігристих вин – 51,5 %, коньяку – 76,1 %, що у кількісному вираженні складає: вина – 17097 тис. дал, ігристого вина – 5177 тис. дал, коньяку – 2763 тис. дал. Виробничі потужності використовуються неповністю: лінії переробки винограду – на 42,6 %; ємкості одночасного зберігання вина – 63,7 %, а післякупажного відпочинку коньяку – 93,1 %; лінії розливу вина – 60,7 %, коньяку – 50 %. Зростання цін на виноград випереджає ріст цін на винопродукцію. За період 2001-2006 рр. зростання цін на виноград становило 290,4 %, тоді як на вино лише 189,3 %, шампанське – 159,8 %, коньяк – 198,4 %.
Виникло протиріччя між потребою виноробного виробництва в сировині і можливостями сировинної бази, що проявляється:
· у дефіциті сировини, який поповнюється за рахунок імпорту виноматеріалів, наливом вин;
· у відносно високій ціні на вітчизняну сировину порівняно з цінами на імпортну;
· у невідповідному сортовому складі виноградних насаджень: недостатньо сортів шампанського напряму (Шардоне, групи Піно), червоних та аборигенних сортів.
Сьогоднішній стан виноградарства не сприяє розвитку вітчизняного виноробства.
В умовах глобалізації ринку вина та вступу України до СОТ конкуренція загострюється, що потребує перебудови галузі таким чином, щоб її продукція відповідала високим вимогам ринку.
Основними проблемами даної галузі є:
1. Невідповідність обсягів виробництва: столового винограду потребам населення;винограду технічних сортів потребам виноробства, яке орієнтовано на попит на внутрішньому та зовнішньому ринках.
2. Закладення насаджень садивним матеріалом низьких селекційних категорій.
3. Невідповідність сортового складу виноградних насаджень вимогам виноробства.
4. Низька ефективність виробництва винограду, яка зумовлена високою долею старих та зріджених виноградних насаджень, що підвищує собівартість і знижує конкурентноздатність столового винограду та вітчизняної виноробної продукції.
Негативна тенденція, яка склалася у виноградарстві зумовлена:
· економічною кризою України;
· низькою ефективністю виноградарства порівняно з пшеницею;
· недосконалістю чинного законодавства з питань власності на землю;
· низьким рівнем доходу працюючих у виноградарстві;
· невизнанням при формуванні бюджетної політики об’єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями і сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, тривалістю виробничих циклів і, відповідно, уповільненим оборотом капіталу;