Зміст
Вступ
1. Теоретико-методологічні основи аудиту операцій на рахунках у банку
1.1 Економічна сутність операцій на рахунках у банку та їх класифікація
1.2 Критичний огляд законодавчої бази та спеціальних літературних джерел з аудиту операцій нарахунках у банку
1.3 Організаційно-економічна характеристика ПАТ КБ «ПриватБанк»
2. Аудит операцій на рахунках у банку
2.1 Мета, завдання та джерела аудиту
2.2 Аудит проведення операцій на рахунках у банку
2.3 Послідовність проведення та узагальнення результатів аудиту
Висновки та пропозиції
Використана література
банківський аудит контроль рахунок
Вступ
Актуальність теми. Розрахунки між підприємствами незалежно від форми власності здійснюються шляхом безготівкових перерахувань через комерційні банки і регулюються спеціальними правилами. Проте в практиці проведення розрахунків допускаються порушення та зловживання. На їх виявлення й попередження розраховані аудиторські перевірки.
Метою перевірки банківських операцій є встановлення:
- кількості відкритих і використаних у розрахунках рахунків, законність здійснення операцій за кожним із них;
- своєчасності, законності, достовірності й доцільності відображених на рахунках у банках здійснених операцій щодо надходження та списання грошових коштів;
- обґрунтованості отримання й використання кредитів і позик, своєчасності їх погашення;
- дотримання стану платіжно-розрахункової дисципліни щодо укладених договорів та ін.
Джерелами інформації для аудиторської перевірки є:
- виписки банків з відповідних рахунків з доданими до них документами, які є підставою для здійснення прибутково-видаткових операцій (копії платіжних доручень, вимог, меморіальних ордерів, корінці грошових і розрахункових чеків тощо);
- баланси, інші документи й облікові регістри, в яких відображуються операції, пов’язані з використанням коштів.
Метою аудиту операцій є перевірка:
- правильності та законності відкриття валютних рахунків;
- повноти й своєчасності зарахування валютної виручки;
- законності використання валюти-готівки тощо.
Метою курсової роботи є засвоєння методики аудиту операцій на рахунках в банках, виявлення можливих порушень та їх ліквідацію, дослідження аудиту фінансової звітності підприємств, а саме відображення операцій на рахунках в банках підприємства, пошук шляхів його удосконалення.
Завдання курсової роботиполягає у визначенні характеристики фінансової звітності, її складу, призначенні та основних принципів підготовки; порядку оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту операцій на рахунках в банках.
Об’єктом дослідження курсової роботи є ПАТ КБ «ПриватБанк».
Предметом дослідження в ПАТКБ «ПриватБанк» є аудиторська перевірка операцій на рахунках в банках.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Вона викладена на 44 сторінках, ілюстрована 9 додатками, 1 формулою та 12 таблицями. Список літератури включає 45 найменувань.
1. Теоретико-методологічні основи аудиту операцій на рахунках у банку
1.1 Економічна сутність операцій на рахунках у банку та їх класифікація
Сучасна банківська установа - це універсальна установа, що прагне здійснювати якомога більше видів операцій, які можна розділити на окремі групи.
Розгляд цього питання потребує, перш за все, визначення суті понять "операції банку", "банківська операція" та "банківська послуга".
Операції банку - це дії банківської установи, спрямовані на забезпечення її функціонування, з одного боку, як суб'єкта підприємницької діяльності, з іншого - як фінансового посередника, який здійснює властиві йому функції.
До перших слід відносити дії банку, спрямовані на забезпечення його існування та функціонування (придбання основних засобів, інших необоротних активів), а також формування касових залишків, залишків коштів на кореспондентському рахунку та резервів (дії, керовані законодавчими та нормативними документами).
Дії банку як фінансового посередника, який здійснює властиві йому функції, входять до поняття банківські операції.
Виходячи з визначення банку, сутність банківських операцій - це залучення тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, населення з подальшим розміщенням їх від свого імені на умовах строковості, зворотності та платності, а також касове та розрахункове обслуговування народного господарства, надання валютних та інших банківських послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Поняття "банківська послуга" ми будемо використовувати для оцінки дій банківської установи з позиції споживача - клієнта банку як наявного, так і потенційного. Банківська послуга - це результат проведення банківської операції, спрямованої на задоволення потреб споживачів - клієнтів банківської установи.
У країнах з ринковою економікою банки, як правило, намагаються здійснювати широкий спектр операцій. Для більш повного розуміння сутності банківських операцій спробуємо їх згрупувати за різними ознаками:
1. За економічною сутністю:
а) базові:
-депозитні(приймання вкладів, депозитів) від юридичних і фізичних осіб);
-розрахункові (відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків- кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них);
-кредитні та інвестиційні (розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик);
б) інші операції та дії, спрямовані на задоволення потреб клієнтів та отримання прибутку:
- операції з валютними цінностями;
- емісійні операції;
-операції з цінними паперами (купівля-продаж за дорученням клієнтів, операції на ринку цінних паперів, включаючи андеррайтинг);
- надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб;
- факторинг;
- лізинг;
- послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
- випуск платіжних інструментів (чеків, векселів та ін.);
- надання консультаційних та інформаційних послуг;
- засновницькі операції;
- інкасація;
- депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
2. За функціональним призначенням:
а) пасивні операції - це операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для проведення кредитних та інших активних операції (залучення коштів на рахунки юридичних та фізичних осіб; емісія власних цінних паперів, кредити, отримані від інших банків);
б)активні операції - це операції, за допомогою яких банки розміщують наявні ресурси з метою отримання доходів:
-кредитні (короткострокове та довгострокове кредитування виробничої, соціальної, інвестиційної та наукової діяльності підприємств та організацій; надання споживчих кредитів населенню; лізинг, факторинг);
-інвестиційні (формування портфеля цінних паперів);
- засновницькі (участь коштами банку в господарській діяльності підприємств);
- міжбанківські (в частині наданих кредитів іншим банкам).
3. Комісійно-посередницькі операції - операції банків за дорученням клієнтів за певну плату - комісію або процент:
а) комісійно-розрахункові операції, пов'язані зі здійсненням внутрішніх та міжнародних розрахунків;
б) торговельно-комісіті - купівля-продаж за дорученням клієнтів цінних паперів, валюти, дорогоцінних металів, посередництво в розміщенні акцій та облігацій, бухгалтерське та консультаційне обслуговування;
в) інші - традиційні фінансові та біржові послуги (управління пакетами акцій, бюджетне та податкове планування, допомога в злитті тощо); гарантійні послуги (ф'ючерси, опціони, свопи)[45].
Операції на рахунках у банку підлягають суцільній перевірці. Джерелами даних для аудиту операцій на рахунках у банках є виписки банку з особових рахунків і прикладені до них виправдувальні документи. Насамперед, треба звірити залишки коштів, відображених у виписках за відповідними рахунками, із залишками коштів, що значаться за обліковими даними. Однак рівність залишків не гарантує тотожності оборотів за виписками банку і за балансовим рахунком, оскільки при обробці виписок може бути допущено навмисне зменшення оборотів за дебетом і кредитом рахунка на однакову суму з метою приховати зловживання. Тому слід перевірити відповідність оборотів за дебетом і кредитом рахунка за виписками банку за кожний місяць даним оборотів за обліковими реєстрами. Важливо також перевірити повноту і достовірність банківських виписок і прикладених до них документів. Повноту банківських виписок встановлюють за їхньою нумерацією за сторінками і перенесенням залишку коштів на рахунку. Залишок коштів на кінець періоду в попередній виписці банку за рахунком має дорівнювати залишку коштів на початок періоду в наступній виписці. Правильність виписки визначають шляхом перевірки всіх її реквізитів. Якщо у виписці буде встановлено необумовлені виправлення або підчищення, закреслення, то необхідно провести зустрічну перевірку даних виписки із записами в першому примірнику особового рахунка, що знаходиться в установі банку. У випадку відсутності окремих виписок слід також звернутися до установи банку.
Крім того, слід впевнитися, що всі здійснені через банк операції є реальними і підтверджені відповідними справжніми (автентичними) документами. Бувають випадки, коли їх підробляють або прикладають не повністю, що дає можливість, застосовуючи неправильну кореспонденцію рахунків, приховувати в обліку зловживання на значні суми. У разі виникнення сумнівів у справжності документів (відсутність банківського штампа, виправлення перерахованих сум, найменування одержувача грошей і дати здійснення операцій) слід провести зустрічну перевірку платіжних документів, які зберігаються у справах підприємства, із платіжними документами в банку або у контрагента з операції. Одночасно з'ясовують правильність кореспонденції рахунків і записів у облікових регістрах, бо деколи зловживання можуть бути приховані шляхом складання неправильних бухгалтерських записів (проводок), не підтверджених документами, а також сторнувальних записів без документальних підтверджень і без дійсної потреби або неправильним підрахунком чи перенесенням підсумків з одної сторінки регістру на іншу.