Статистичне відображення розвитку явища, що вивчається, в часі може бути представлене рядами динаміки з наростаючими підсумками. Їх застосування обумовлене потребами відображення результатів розвитку показників, що вивчаються, не тільки за даний звітний період, але і з урахуванням попередніх періодів. При складанні таких рядів проводиться послідовне підсумовування суміжних рівнів.
При вивченні динамічних рядів рівні зрівнюють між собою , при цьому виникають показники, які застосовують при аналізі динамічних рядів:
· абсолютний приріст;
· коефіцієнт росту;
· темп росту;
· темп приросту;
· значення 1% приросту.
Абсолютний приріст розраховується як різниця між порівняльними рівнями, показує на скільки одиниць збільшився або зменшився рівень у порівнянні з рівнем, прийнятим за базу порівняння.
∆ул =Іі - Іі-1 ∆уб = Іі - І1
∆у – абсолютний приріст або зменшення;
Іі – любий рівень динамічного ряду, починаючи з другого;
Іі-1 – рівень, попередній;
І1 – початковий рівень динамічного ряду.
Сума чергових ланцюгових абсолютних приростів дорівнює відповідному базисному приросту за весь період.
Коефіцієнт росту показує у скільки разів збільшився рівень у порівнянні з базовим, у % - характеризує скільки % аналізуємий рівень складає від базового.
Іі Іі
Трл = х 100% Трб = х 100%
Іі - 1 І1
Добуток чергових ланцюгових коефіцієнтів росту дорівнює базисному коефіцієнту росту за весь відповідний період.
Темп росту – це відношення одного рівня динаміки до іншого, який прийнято за базу, виражається у % або коефіцієнті.
Темп приросту – це відношення абсолютного приросту до рівня, прийнятого за базу, виражається у % і показує на скільки % збільшився або зменшився рівень у порівнянні з базисним, прийнятим за 100%.
Іі - І1 Іі -Іі - 1
Тпрб = х 100% Тпрл = х 100%
І1Іі - 1
Тпр = Тр – 100%
Абсолютне значення 1% приросту – представляє собою відношення абсолютного приросту, розрахованого ланцюговим способом до темпу приросту, розрахованого ланцюговим способом.
Іі -Іі - 1
П = Тпрл
Так як ВАТ «Племзавод ім. Літвінова» припинило займатися виробництвом продукції рослинництва для продажу, то ми будемо аналізувати продукцію тваринництва.
Таблиця 3.1.1Показники ряду динаміки виробництва продукції тваринництва
Роки | Кількість продукції ц(кг)/гол. | Абсолютний приріст, ц(кг)/гол. | Коефіцієнт росту | Темп росту, % | Темп приросту, % | Абсолютне значення 1% приросту | ||||
Ланц. | Баз. | Ланц. | Баз. | Ланц. | Баз. | Ланц. | Баз. | |||
ВРХ | ||||||||||
2006 | 1,83 | х | х | х | х | х | х | х | х | х |
2007 | 1,45 | -0,38 | -0,38 | 0,792 | 0,792 | 79 | 79 | -21 | -21 | -0,02 |
2008 | 1,18 | -0,27 | -0,65 | 0,814 | 0,645 | 81 | 65 | -19 | -35 | -0,01 |
2009 | 1,34 | 0,16 | -0,49 | 1,136 | 0,732 | 114 | 73 | 14 | -27 | 0,01 |
у | 1,45 | -0,16 | х | 0,914 | х | -8,6 | х | -0,16 | х | х |
Свині | ||||||||||
2006 | 1,11 | х | х | х | х | х | х | х | х | Х |
2007 | 1,78 | 0,67 | 0,67 | 1,604 | 1,604 | 160 | 160 | 60 | 60 | 0,01 |
2008 | 0,93 | -0,85 | -0,18 | 0,522 | 0,838 | 52 | 84 | -48 | -16 | -0,02 |
2009 | 1,35 | 0,42 | 0,24 | 1,452 | 1,216 | 145 | 122 | 45 | 22 | 0,01 |
у | 1,29 | 0,08 | х | 1,193 | х | 19,3 | х | 0,08 | х | х |
Молоко | ||||||||||
2006 | 17,78 | х | х | х | х | х | х | х | х | х |
2007 | 22,80 | 5,02 | 5,02 | 1,282 | 1,282 | 128 | 128 | 28 | 28 | 0,18 |
2008 | 20,98 | -1,82 | 3,2 | 0,920 | 1,179 | 92 | 118 | -8 | 18 | -0,23 |
2009 | 36,77 | 15,79 | 18,99 | 1,753 | 2,068 | 175 | 207 | 75 | 107 | 0,21 |
у | 24,58 | 6,33 | х | 1,318 | х | 31,8 | х | 6,33 | х | х |
Мед | ||||||||||
2006 | 3,48 | х | х | х | х | х | х | х | х | х |
2007 | 6,89 | 3,41 | 3,41 | 1,979 | 1,979 | 198 | 198 | 98 | 98 | 0,03 |
2008 | 4,25 | -2,64 | 0,77 | 0,617 | 1,221 | 62 | 122 | -38 | 22 | -0,07 |
2009 | 6,61 | 2,36 | 3,13 | 1,555 | 1,899 | 156 | 190 | 56 | 90 | 0,04 |
у | 5,31 | 1,04 | х | 1,384 | х | 38,4 | х | 1,04 | х | х |
Висновок: Представлений фактичний ряд динаміки продукції ВРХ, свиней, молока і меду має явне колихання, із року в рік спостерігається збільшення і зменшення виробництва. Розраховані показники ряду динаміки це підтверджують. Середнє виробництво продукції ВРХ на протязі цього часу склало 1,45 ц/гол., молока – 24,58 ц/гол., а середній абсолютний приріст склав - 0,16 ц/гол і 6,33 ц/гол. відповідно. Середній темп росту і приросту показали зменшення виробництва продукції на протязі 4 років в середньому на 8,6% по ВРХ і збільшення на 31,85% по молоку.
Середнє виробництво продукції свиней на протязі всього часу склало – 1,29 ц/гол., мед – 5,31 кг, а середній абсолютний приріст склав – 0,08 ц/гол. і 1,04 кг відповідно. Середній темп росту і приросту показали збільшення виробництва продукції на протязі всіх 4 років в середньому на 19,3% по свиням і на 98,4% по меду.
Для визначення тенденції розвитку даного явища виникає необхідність дослідження ряду різними способами вирівнювання.
3.2 Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції
Найголовнішим фактором, який впливає на прибуток, є собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції, скорочення якої сприяє збільшенню позитивного фінансового результату.
Собівартість продукції - частина загальних витрат виробництва, яка характеризує витрати Товариства в виразі на витрачені засоби виробництва та оплату праці в розрахунку на одиницю продукції або на весь її об’єм. Собівартість – важливий економічний показник, який впливає на прибуток, ціну, рентабельність.
Розраховувати собівартості необхідно для виявлення економічної ефективності виробництва, раціонального розміщення галузей тваринництва і рослинництва, планового ціноутворення на продукцію, здійснення господарських розрахунків і т. д.
Розраховується як відношення витрат на виробництво продукції до валового виробництва основних видів продукції. Включення в собівартість витрат, не пов'язаних безпосередньо з процесом виробництва, здійснюється за рахунок продукту, створеного додатковою працею. Схематично собівартість продукції можна представити як с + v + m.
При аналізі фінансових результатів від реалізації сільськогосподарської продукції використовується собівартість реалізованої продукції.
Проведемо аналіз собівартості фактично виробленої продукції у порівнянні з прогнозними даними, визначимо суму економії (перевитрат), оцінку змін у структурі витрат. Проведемо факторний аналіз собівартості 1 ц у розрізі основних статей та визначимо резерви зниження собівартості с.-г. продукції.
Таким чином, собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, в що обходиться кожному підприємству виробництво і збут продукції, котра випускається.
Таблиця 3.2.1
Факторний аналіз собівартості 1 ц продукції тваринництва
Вид продукції | Витрати на 1 гол., тис. грн. | Продуктивність 1 гол., ц | Собівартість 1 ц, грн. | Відхилення від 2008 року | ||||||
2008 | 2009 | 2008 | 2009 | 2008 | 2009 | умовно | всього | У т. ч. за рахунок | ||
Витрат на 1 гол. | Продукт. 1 гол. | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5=1х3 | 6=2х4 | 7=2х3 | 8=6-5 | 9=7-5 | 10=6-7 | |
Приріст ВРХ | 1,61 | 3,16 | 1,17 | 1,34 | 1,88 | 4,23 | 3,70 | 2,35 | 1,82 | 0,53 |
Приріст свинини | 1,13 | 2,44 | 0,93 | 1,35 | 1,05 | 3,30 | 2,27 | 2,25 | 1,22 | 1,03 |
Молоко | 3,77 | 7,65 | 21,0 | 36,8 | 79,17 | 281,2 | 160,7 | 202,03 | 81,53 | 120,5 |
Мед | 0,1 | 0,3 | 4,25 | 6,61 | 0,43 | 1,98 | 1,28 | 1,55 | 0,85 | 0,7 |
Висновок: Аналіз впливу факторів на собівартість 1 ц продукції тваринництва показав, що собівартість ВРХ збільшилась у 2009 році порівняно з 2008 роком на 2,35 тис. грн., це відбулось за рахунок збільшення витрат на 1,55 тис. грн., собівартість збільшилась на 1,82 тис. грн., а за рахунок збільшення продуктивності на 0,17 ц собівартість збільшилась на 0,53. Аналогічна ситуація відбулася і з іншими продукціями тваринництва, тобто відбулося збільшення собівартості.
3.3 Аналіз рентабельності ВАТ «Племзавод ім. Літвінова»
Важливою економічною категорією, яка притаманна підприємствам, діючим в умовах самофінансування і самоокупності, є рентабельність.
У процесі своєї діяльності господарство повинно повернути свої витрати виручкою від реалізації продукції і отримати прибуток. Тому рентабельність – показник економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, яке свідчить про те, що господарство від своєї діяльності отримує прибуток. Ступінь використання основних і оборотних засобів визначається за допомогою норми прибутку, яка розраховується як відношення прибутку до середньорічної суми основних виробничих фондів і засобів.