КОНТРОЛЬНОЕ ЗАДАНИЕ
по разделу учебного плана: Трудовое право
Ф.И.О. методиста __________________________________
Вариант 6.
Забезпечення зайнятостi працiвникiв, звiльнених за скороченням штату чи внаслiдок лiквiдацii пiдприемства.
Об’ектом регулювання трудового права в перiод переходу до ринкових вiдносин е вiдносини по працевлаштуванню, трудовi вiдносини, колективнi правовi вiдносини. Вирiшення соцiальних та економiчних проблем, якi в сучасних умовах стоять перед Украiною, значною мiрою залежить вiд того, чи буде забезпечена кожна працездатна людина роботою, мобiлiзованi ii можливостi по пiдвищенню активностi як працiвника i господаря. З переходом краiни до ринкових вiдносин появилися ознаки безробiття, першими жертвами якого стали люди з вищою та середньою освiтою, переважно жiнки та люди передпенсiйного вiку. В нових умовах господарювання значно зменшилась потреба у робочiй силi, i це призвело до вивiльнення надлишковоi робочоi сили. Та хоча безробiття стало для нас реальнiстю, квалiфiкованi кадри, як i ранiше, потрiбнi. Забезпечення зайнятостi i рацiональне розмiщення трудових ресурсiв мае не тiльки соцiально-економiчне, а й глибоке полiтико-юридичне значення, бо “кожна людина мае право на працю, на вiльний вибiр роботи, на справедливi i сприятливi умови працi i на захист вiд безробiття” (стаття 23 Загальноi декларацii прав людини 1948 року). Тому, щоб полегшити громадянам пiдшукання роботи, а пiдприемства, установи, органiзацii забезпечити робочою силою, була створена державна служба зайнятостi.
Дiяльнiсть служби зайнятостi визначаеться Законом Украiни “Про зайнятiсть населення”, прийнятим Верховною Радою Украiни 1 березня 1991 р. з наступними змiнами та доповненнями. Вiдповiдно до статтi 1 цього Закону, зайнятiсть - це дiяльнiсть громадян, пов”язана iз задоволенням особистих та суспiльних потреб, яка приносить iм доход у грошовiй або iншiй формi. Зайнятiсть громадян, якi проживають на территорii Украiни, забезпечуеться державою шляхом проведення активноi соцiально-економiчноi полiтики, спрямованоi на задоволення iх потреб у добровiльному виборi виду дiяльностi, стимулювання створення нових робочих мiсць i розвитку пiдприемництва. Основнi принципи державноi полiтики зайнятостi населення проявляються у забезпеченнi рiвних можливостей усiм громадянам незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоi та нацiональноi належностi, статi, вiку, полiтичних переконань, ставлення до релiгii, в реалiзацii права на вiльний вибiр виду дiяльностi вiдповiдно до здiбностей та професiйноi пiдготовки з урахуванням особистих iнтересiв i суспiльних потреб; в сприяннi забезпеченню ефективноi зайнятостi, запобiганню безробiття, створенню нових робочих мiсць та умов для розвитку пiдприемництва.
Гарантii забезпечення права громадян на працю визначенi в статтi 5” Кодексу законiв про працю Украiни в редакцii Закону вiд 5 липня 1995 року:
“Держава гарантуе працездатним громадянам, якi постiйно проживають на територii Украiни:
вiльний вибiр виду дiяльностi;
безплатне сприяння державними службами зайнятостi у пiдборi пiдходящоi роботи i працевлаштуваннi вiдповiдно до покликання, здiбностей, професiйноi пiдготовки, освiти, з урахуванням суспiльних потреб;
надання пiдприемствами, установами, органiзацiями вiдповiдно до iх попередньо поданих заявок роботи за фахом выпускникам державних вищих навчальних, професiйних навчально-виховних закладiв;
безплатне навчання безробiтних нових професiй, перепiдготовку в навчальних закладах або у системi державноi служби зайнятостi з виплатою стипендii;
компенсацiю вiдповiдно до законодавства матерiальних витрат у зв”язку з направленням на роботу в iншу мiсцевiсть;
правовий захист вiд необгрунтованоi вiдмови у прийняттi на роботу i незаконного звiльнення, а також сприяння у збереженнi роботи”.
Для реалiзацii полiтики зайнятостi населення i забезпечення громадянам гарантiй по всiй терiторii Украiни створенi служби зайнятостi. Послуги громадянам, пов”язанi iз забезпеченням зайнятостi, державними службами зайнятостi надаються безплатно. Громадяни Украiни мають право на працевлаштування i вибiр мiсця роботи шляхом звернення до работодавця безпосередньо або до державноi служби зайнятостi за сприянням у пiдшуканнi роботи. За сприянням в працевлаштуваннi можуть звертатись як незайнятi на роботi громадяни, якi бажають працювати, так i зайнятi громадяни, якi бажають помiняти мiсце роботи чи знайти додаткову роботу.
“При вивiльненнi працiвникiв у зв”язку iз змiнами в органiзацii виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiею, реорганiзацiею або перепрофiлюванням пiдприемств, установ, органiзацiй, скороченням чисельностi або штату працiвникiв пiдприемства, установи, органiзацii незалежно вiд форм власностi, повiдомляють про це не пiзнiше як за два мiсяцi в письмовiй формi державнiй службi зайнятостi, вказуючи пiдстави i строки вивiльнення, найменування професiй, спецiальностей, квалiфiкацii, розмiр оплати працi. ...” (Закон Украiни “Про зайнятiсть населення” вiд 1 березня 1991 р., стаття 20, п.4).
У разi проведення на пiдприемствах, в установах i органiзацiях скорочення чисельностi або штату працiвникiв у розмiрi, що перевищуе п”ять процентiв загальноi кiлькостi робочих мiсць, мiсцевi Ради народних депутатiв зменшують або взагалi не встановлюють квоти для зазначених пiдприемств, установ та органiзацiй.
“Працiвникам, вивiльнюваним з пiдприемств, установ, органiзацiй, при розiрваннi трудового договору у зв”язку iз змiнами в органiзацii виробництва i працi зберiгаеться середня заробiтна плата на перiод працевлаштування, але не бiльш як на три мiсяцi з дня звiльнення з урахуванням виплати вихiдноi допомоги.
Виплата мiсячноi вихiдноi допомоги i середнього заробiтку, що зберiгаеться, провадиться за попереднiм мiсцем роботи. За зазначеними працiвниками зберiгаеться безперервний трудовий стаж, якщо перерва в роботi пiсля звiльнення не перевищила трьох мiсяцiв” (Кодекс законiв про працю, стаття 49-3).
Громадяни, трудовий договiр з якими було розiрвано з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу у зв”язку iз змiнами в органiзацii виробництва i працi, в тому числi лiквiдацiею, реорганiзацiею, перепрофiлюванням пiдприемства, установи чи органiзацii, скороченням чисельностi або штату працiвникiв (пункт 1 статтi 40 КЗпП Украiни), рееструються в центрi зайнятостi як такi, що шукають роботу, не пiзнiше десяти календарних днiв до закiнчення тримiсячного строку пiсля звiльнення. У разi порушення зазначеного строку реестрацii без поважних причин (хвороба, смерть або хвороба близьких родичiв, якi були на утриманнi громадянина, iншi випадки, що перешкоджали своечасно зарееструватися), пiдтверджених вiдповiдними документами, або у разi вiдмови вiд двох пропозицiй пiдходящоi роботи, вони втрачають право на передбаченi законом пiльги i рееструються на загальних пiдставах нарiвнi з iншими незайнятими громадянами.
Громадяни Украiни, якi звiльненi з роботи за скороченням чисельностi або штату працiвникiв з пiдприемств, установ чи органiзацiй, розташованих на територii Росii чи iнших краiн СНД, i прибули на постiйне проживання в Украiну, рееструються в державнiй службi зайнятостi на загальних пiдставах, якщо iнше не передбачене чинними нормативними актами та мiжнародними договорами або угодами.
Зареестрованим в державнiй службi зайнятостi громадянам як таким, що шукають роботу, протягом десяти календарних днiв з моменту реестрацii пiдшуковуеться пiдходяща робота. До цього строку входять вихiднi та святковi днi. При вiдмовi вiд двох пропозицiй пiдходящоi роботи громадянин втрачае право на надання статусу безробiтного строком на три мiсяцi з подальшою перереестрацiею. Якщо реестрацiя вiдбулася ранiше, нiж за десять календарних днiв до закiнчення тримiсячного строку збереження середнього заробiтку, то пошуковий перiод може тривати до закiнчення тримiсячного термiну з дня звiльнення.
Пiдходящою вважаеться робота, що вiдповiдае освiтi, професii (спецiальностi), квалiфiкацii працiвника i надаеться в тiй же мiсцевостi, де вiн проживае. Заробiтна плата повинна вiдповiдати рiвню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням ii середнього рiвня, що склався в галузi вiдповiдного регiону за минулий квартал. При пропонуваннi громадяниновi пiдходящоi роботи враховуеться його трудовий стаж за спецiальнiстю, його попередня дiяльнiсть, вiк, досвiд, становище на ринку працi, тривалiсть перiоду безробiття. У разi неможливостi надання громадяниновi роботи за професiею (спецiальнiстю) пiсля закiнчення перiоду виплати допомоги по безробiттю, пiдходящою може вважатися робота, що потребуе змiни професii (спецiальностi) з урахуванням здiбностей громадянина, колишнього досвiду i доступних для нього засобiв навчання. Якщо пiдходяща робота вiдсутня, громадяни, якi звернулися за допомогою до державноi служби зайнятостi, мають право на безплатну професiйну орiентацiю, консультацiю, пiдготовку, перепiдготовку, одержання вiдповiдноi iнформацii з метою вибору виду дiяльностi, професii, мiсця роботи, режиму працi.
Гарантiя державою права на працю полягае у проведеннi певноi соцiальноi полiтики, спрямованоi на створення робочих мiсць i надання iх тим, хто шукае роботу i бажае працювати. Вiдповiдно до статтi 2 Закону Украiни “Про зайнятiсть населення”, безробiтними визнаються працездатнi громадяни працездатного вiку (у жiнок - вiд 16 до 55 рокiв, у чоловiкiв - вiд 16 до 60 рокiв), якi з незалежних вiд них причин не мають заробiтку або iншого передбаченого чинним законодавством доходу через вiдсутнiсть пiдходящоi роботи, зареестрованi у державнiй службi зайнятостi, дiйсно шукають роботу та здатнi приступити до працi. Зареестрованi службою зайнятостi громадяни набувають статус безробiтного у випадку, коли протягом десяти календарних днiв з дня реестрацii iм не було запропоновано пiдходящоi роботи. Громадянин, визнаний безробiтним, мае право на допомогу по безробiттю. Допомога надаеться з одинадцятого дня пiсля реестрацii громадянина у державнiй службi зайнятостi до вирiшення питання про його працевлаштування, але не бiльше, як 12 мiсяцiв протягом наступних трьох рокiв (у перший рiк - не бiльше, як на 6 мiсяцiв, у другий рiк - небiльше, як на 3 мiсяцi, у третiй рiк - залишок). Особам передпенсiйного вiку, якi стали безробiтними за два роки до настання права на повну пенсiю, допомога надаеться не бiльше, як 18 мiсяцiв. Громадянам, якi мають право на одержання допомоги по безробiттю, гарантуеться ii виплата у розмiрi не менш 50% середньоi заробiтноi плати за попереднiм мiсцем роботи, але не нижче встановленоi законодавством мiнiмальноi заробiтноi плати - при втратi роботи на пiдприемствi, в установi та органiзацii, якщо громадянин протягом 12 мiсяцiв, що передували початку безробiття, мав оплачувану роботу не менш, як 12 тижнiв. Максимальний розмiр допомоги не може бути вищим вiд середньоi заробiтноi плати, що склалася в народному господарствi вiдповiдноi областi. Розмiр допомоги по безробiттю пiдлягае iндексацii у встановленому законодавством порядку. У перiод одержання громанянином допомоги по безробiттю за ним зберiгаеться безперервний трудовий стаж.