Проаналізувавши основні правові принципи й основи діяльності Конституційного Суду України я прийшов до висновку, що на сучасному етапі розвитку вітчизняного судочинства Конституційний Суд має необхідні повноваження й інструменти для виконання своєї першорядної задачі - захисту конституційних основ суспільного ладу і конституційних прав громадян України. Незважаючи на деякі складності в організації судової практики, головна проблема ефективності роботи Конституційного Суду в Україні укладається не в недоліках процедури конституційного судочинства чи конституційного законодавства, а в забезпеченні виконання рішень Суду, що часом відкрито ігноруються як суб'єктами держави, так і галузями державної влади. Невиконання судових рішень - характерна риса всього українського правопорядку. Законність в державі, у тому числі і конституційну, повинні забезпечувати не Конституційний Суд, а виконавча влада, прокуратура, правоохоронні відомства. Конституційний суд - це фактично вища й остання інстанція, і він повинен вступати в дію лише тоді, коли не спрацьовує вся інша система влади чи правосуддя.
Таким чином, краща гарантія виконання рішень Конституційного Суду - не примус, а такий стан суспільної свідомості, при якому в жодного органу, посадової особи чи громадянина, не виникало бажання діяти всупереч цьому рішенню. Під «такою» суспільною свідомістю я маю на увазі підвищення рівня правової культури.
Література
1. Конституція України
2. Закон України “Про Конституційний Суд України”
3. Бойко В.Нова Конституція і судова влада. Право України.-1997.
4. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. - М., 1998.
5. Погорілко В.Ф. Конституційне право України - Київ Наукова думка 1999р.
6. Лисенков С.Л. Конституція України: матеріали до вивчення - Київ Либідь 1997р.
5. Шемшученко Ю.С., Мурашин Г.0. Конституційний Суд України -Київ іе Юре 1997р.
6. Право України 1998р. №5/ Окремі питання поділу влади і юрисдикція Конституційного Суду України.
7. Конституційне право України. За редакцією В.Ф.Погорілка. Київ. Наукова думка. 2000р.