Які ж найбільше широко використовувані методи нарахування зносу? По історично сформованій традиції в бухгалтерській практиці перевагу віддають методу прямолінійного (рівномірного) нарахування зносу. Кожен внесок визначається розподілом первісної вартості активів за винятком їхньої ліквідаційної вартості на термін їхньої служби. Наприклад, знос активів первісною вартістю 10000 грн. і ліквідаційною вартістю 400 грн. із терміном служби 6 років буде нараховуватися в розмірі 1600 грн. у рік (1/6 чи 16,67% від 9600 грн.). Ще один варіант цього методу - нарахування зносу по випуску. При застосуванні його витрати розподіляються на основі загального обсягу продукції, що планується зробити за весь термін служби устаткування, а суму зносу, що щорічно нараховується, розраховують виходячи з кількості одиниць продукції, зробленої за рік.
Оскільки багато видів активів, такі, як автомобілі, утрачають велику частину своєї вартості в перші роки служби, а також тому, що можливість зменшення терміну амортизації дуже приваблива для тих, хто хотів би знизити суму поточних податків на прибуток, згодом було розроблено кілька методів прискореної амортизації. Розглянемо два найбільш розповсюджених з них.
При використанні методу 200%-ного зменшуваного залишку сума нарахованого зносу розраховується шляхом застосування подвоєної ставки амортизації звичайного методу рівномірного нарахування зносу (33,33% для активів терміном служби 6 років), що збільшується на залишкову балансову вартість активів у перший рік їхньої експлуатації. Отримана сума віднімається з балансової вартості. Таку процедуру повторюють протягом кожного наступного року.
Первинними документами для обліку основних засобів є: акт приймання передачі основних засобів; накладна на внутрішнє переміщення основного засобу; акт приймання передачі ремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів; акт про ліквідацію основного засобу; інвентарна картка обліку основних засобів для будинку і споруджень; інвентарна картка обліку основних засобів для машин, устаткування, інструмента, господарського і виробничого інвентарю; інвентарна картка групового обліку основних засобів; опис інвентарних карток по обліку основних засобів; інвентарна книга обліку основних засобів; книга руху основних засобів; інвентарний список основних засобів за місцем їх перебування.
Акт приймання - передачі основного засобу (форма №ОС «1») застосовується для зарахування до складу основних засобів, окремих об'єктів і для оформлення їхньої передачі стороннім організаціям.
Акт на приймання складається в одному екземплярі, на передачу - у двох - по екземплярі кожній стороні.
Облік ОС здійснюється по інвентарних об'єктах, тобто по окремих предметах і комплексам, де кожному об'єкту привласнюється інвентарний номер на постійно по видах ОС.
Для синтетичного обліку використовують рахунка:
- 01 «Основні засоби» - активний, інвентарний, по дебету відображається балансова вартість об'єктів ОС в експлуатації, переданих в оренду і законсервованих, по кредиту - балансова вартість вибулих ОС.
- 02 «Знос основних засобів» - пасивний, по кредиту відображається сума нарахованого зносу (амортизація) на витрати виробництва;
- 03 «Ремонт основних засобів» активний, на ньому збираються фактичні витрати на ремонт ОС;
- 33 «Капітальні вкладення» активний, відбиваються витрати по капітальних вкладеннях, визначається первісна вартість ОС, що вводяться в експлуатацію;
- 86 «Амортизаційний фонд» - пасивний відбиває рух амортизаційних відрахувань на повне відновлення ОС.
Поліпшити використання основних фондів можна насамперед шляхом модернізації машин і устаткування. Модернізація означає удосконалення діючих машин і устаткування так, щоб вони відповідали сучасному рівню і були найбільш економічні. З цією метою збільшують потужність верстатів, машин, поліпшують режими виробничих процесів, застосовують пристосування, що дозволяють робити одночасну обробку декількох виробів; механізують допоміжні і транспортні операції; оснащують верстати, агрегати засобами автоматичного керування і контролю, копіювальними пристроями і т.д.
Щоб поліпшити використання основних фондів треба також збільшувати час роботи устаткування в зміну, добу, місяць. А для цього необхідно ліквідувати простої, аварії, шляхом ретельного відходу за верстатами й устаткуванням, своєчасного і якісного ремонту їх; скорочувати витрати часу на допоміжні операції, підвищувати змінність роботи; упроваджувати графік ритмічності завантаження устаткування.
Важливим засобом поліпшення використання основних фондів служить підвищення інтенсивності їхньої роботи, тобто збільшення випуску продукції в одиницю часу (годину, зміну, добу) на одиницю чи устаткування на одиницю виробничої площі.
Це досягається за рахунок організації потокового виробництва, удосконалювання технології, збільшення швидкості обробки матеріалів і т.д.
Так само основними напрямками підвищення рівня завантаження основних фондів є:
- збільшення кількості діючого устаткування;
- підвищення кваліфікації службовців;
- підвищення коефіцієнта змінності;
- раціональне використання пасивної частини основних фондів за рахунок більш раціонального розміщення верстатів і устаткування, за рахунок надземних і підземних транспортних засобів, за рахунок ліквідації човникових схем руху і т.д.;
- ліквідація шлюбу, підвищення виходу придатного;
- удосконалювання системи структури керування;
- прискорення реалізації продукції за рахунок грамотних, великих маркетингових досліджень, вивчення потреб, за рахунок підвищення якості продукції, за рахунок удосконалювання системи ціноутворення, за рахунок диверсифікованості ринку;
- матеріальне стимулювання повноти використання основних фондів;
- удосконалювання оперативного планування і поліпшення організації робочого місця;
- підвищення трудової дисципліни;
- раціональне використання транспортних засобів;
- поліпшення побуту робітників;
- поліпшення умов праці і дотримання техніки безпеки;
- удосконалювання нормування;
- перехід на безвідхідні технології, комплексне використання сировини;
- удосконалювання підготовки сировини і матеріалів до виробничого процесу;
- удосконалювання обліку й аналізу використання основних фондів;
- упровадження наукової організації праці;
- ріст частки активної частини основних фондів.
Такі основні положення теоретичної частини питання, що стосуються, аналізу і використання основних фондів на підприємстві. У наступному розділі застосуємо вищесказане на практиці.
основний фонд знос облік
Ступінь використання основних фондів впливає не тільки на обсяг виробництва, але і на рівень продуктивності праці, собівартості продукції і, в остаточному підсумку на ефективність виробництва. Приведений вище теоретичний матеріал представимо на базі вихідних даних про використання основних фондів на підприємстві.
Таблиця 1 - Аналіз складу і руху основних фондів
Показники | Усього, тис. грн. | У тому числі | |||
Промислові основні фонди | Непромислові основні фонді | ||||
Тис. грн | % | Тис. грн | % | ||
1. ОФ на початок року | 28366 | 18920 | 66.7 | 9446 | 33.3 |
2. Надійшло і введено в експлуатацію | 1893 | 668.5 | 35.3 | 1224.6 | 64.7 |
3. Коефіцієнт вибуття | 0.1 | 0.16 | - | 0.1 | - |
4. Вибуло в звітному періоді | 220 | 108.5 | 49.3 | 111.5 | 50.7 |
5. Коефіцієнт основних фондів на кінець року | 1.05 | 1.02 | - | 1.11 | - |
6. Наявність основних фондів на кінець року | 30039 | 19480 | 64.8 | 10559 | 35.2 |
Зміни за рік | 1673 | 560 | 33.5 | 1113 | 66.5 |
Таблиця 2 - Аналіз структури і технічного стану основних фондів
№ | Склад ОФ | Наявність на | Зміна за рік | ||||
Початок року | Кінець року | ||||||
п/п | Тис. грн | % | Тис. грн | % | Тис. грн | % | |
1 | Будівлі | 6630 | 34.9 | 6740.5 | 34.6 | 110.5 | 20.7 |
2 | Спорудження | 1040.5 | 5.5 | 1052 | 5.4 | 11.5 | 2.1 |
3 | Передавальні пристрої | 548.5 | 2.9 | 565 | 2.9 | 16.5 | 3.2 |
4 | Машини й устаткування | 10255 | 54.2 | 10636 | 54.6 | 381 | 71.5 |
5 | Транспортні засоби | 227 | 1.2 | 233.5 | 1.2 | 6.5 | 1.2 |
6 | Інструменти й інші ОФ | 246 | 1.3 | 253 | 1.3 | 7 | 1.3 |
7 | Усього | 18947 | 100 | 19480 | 100 | 533 | 100 |
8 | Знос | 5184 | Х | 5473.5 | Х | 289.5 | Х |
9 | Коефіцієнт зносу | Х | 0.27 | Х | 0.28 | Х | 0.55 |
Таблиця 3 - Аналіз використання виробничих потужностей