Смекни!
smekni.com

Створення windows додатку для порівняльного аналізу іміджу українських (стр. 1 из 8)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

КУРСОВА РОБОТА

Савич Ангеліни Сергіївни

СТВОРЕННЯ WINDOWS-ДОДАТКУ ДЛЯ ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ ІМІДЖУ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ

(НА ПРИКЛАДІ В. ЮЩЕНКА ТА В. ЯНУКОВИЧА)

студентки ІI курсу

спеціальності "Міжнародна інформація"

Науковий керівник:

доц. Бєлоусова Н. Б.

КИЇВ – 2009

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ

ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ

Висновки до першого розділу

РОЗДІЛ 2. КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ІМІДЖІВ ПРОВІДНИХ

ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ УКРАЇНИ

2.1. Специфічні риси іміджу Віктра Ющенка

2.2. Особливості іміджу Віктора Януковича

Висновки до другого розділу

Розділ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ ВІДНОСНО ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ В.ЮЩЕНКА ТА В.ЯНУКОВИЧА

Висновки до третього розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження. Темою курсової роботи є порівняльний аналіз іміджу український політичних діячів на прикладі Віктора Ющенка та Віктора Януковича.

Якщо говорити про сьогоднішній день, то в Україні склалася така ситуація, що політики ще не розуміють на скільки сильний вплив має імідж на настрої в суспільстві, на формування та функціонування політичної системи. Іншими словами, імідж має вирішальне значення. Тому що реальні розходження між програмами кандидатів зведені до мінімуму: на виборах склалася практика, що виборці роблять свій вибір не стільки з опорою на реальні знання про кандидата і його програму, скільки, попросту, орієнтуючись на образ цього політика, що існує в суспільній свідомості.

Засоби масової комунікації є одним з основних елементів іміджевої кампанії: з їх допомогою іміджі тих чи інших явищ та суб'єктів політичного життя проникають у масову свідомість і закріплюються в ній. Своєї актуальності проблематика набула в 19 столітті, коли особливо активно стали розвиватися демократичні інститути, насамперед, інститут загальних вільних виборів. Доля уряду стала прямо залежати від того, як він сам і його діяльність сприймалися виборцями. Тому природно, що проблема побудови ідеальних образів і впровадження їх у масову свідомість придбала вирішальне значення. Своїм активним впливом на політичне життя імідж привертає пильну увагу безлічі дослідників, що прагнуть вивчити його феномен, сформулювати основні принципи його побудови, виробити ефективну методологію його актуалізації.

В Україні значний внесок у розробку проблеми іміджу суб'єкта політики вніс президент української Асоціації ПР, професор Г.Г. Почепцов, а також професор В.М.Бебик. І все ж таки, не зважаючи на значну кількість робіт з цього приводу, тема іміджу є ще мало розробленою.

Метоюданої роботи є дослідження та аналіз особливостей іміджу Віктора Ющенка та Віктора Януковича, що відклалися у свідомості виборців та вплинули на результат виборів. Імідж кандидатів буде розглядатися, аналізуватися та порівнюватися у чотирьох вимірах: візуальному, контекстуальному, подієвому та вербальному.

Основними завданнями дослідження є:

1. дослідити теоретичні засади формування іміджу політичних діячів;

2. зробити компаративний аналіз іміджів провідних політичних діячів України;

3.дослідити суспільну думку України відносно іміджу політичних діячів В. Ющенка та В. Януковича.

Об’єкт дослідження – імідж політичних лідерів.

Предмет дослідження – методи формуванняіміджуВ. Ющенка та В. Януковича.

Наукова гіпотеза: Уявляється, що в умовах сучасної ситуації, що склалася на політичній арені, необхідно визначити ті чи інші характеристики, що складають основу іміджу політичного лідера і які пожуть позитивно вплинути на результат виборів.

Методи дослідження. У відповідності із принципом об'єктивності були неупереджено проаналізовані концептуальні розробки як органів державної влади, так і провідних науково-дослідних установ, науковців. Застосування логіко-семантичного підходу дало змогу проаналізувати базові елементи понятійно-категоріального апарату іміджу політичних діячів. Описовий метод використовувався для розгляду теоретичних підходів до визначення суперечностей та приоритетів у процесів формування іміджів політичних діячів України.

Структурно робота складається зі вступу, змістовної частини, висновків та списку використаних джерел, загальним обсягом 36 сторінок. У вступі визначається загальний напрямок досліджень, об’єкт та предмет, мета та завдання. У першому розділі розглядаються теоретико-методологічні засади формування іміджу політичних діячів. У другому розділі зробленокомпаративний аналіз іміджів провідних політичних діячів України. У третьому розділі досліджується суспільна думка України відносно іміджу політичних діячів В. Ющенка та В. Януковича.

Також в структуру роботи входять висновки, де описуються результати дослідження та список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ

Лідерство - це особливий механізм взаємозв'язку політика з послідовниками. На відміну від лідерства в малих групах, лідерство загальнонаціонального масштабу відрізняється відсутністю безпосередніх особистих контактів з масами. Це своєрідне дистанційне керівництво. Про політика як реальну людину та її лідерський потенціал ми, як правило, судимо за тим образом, який складається під впливом ЗМІ, політичної реклами і самих заяв політика, а також за результатами його діяльності. При цьому "віртуальний" образ політика не завжди співпадає з реальним прототипом. Наприклад, відсутність якоїсь якості, настільки важливої для створення позитивного образу політика, може бути компенсовано роботою іміджмейкерів, результатом чого стане видимість наявності цієї якості у людини. Образи політика, якоїсь організації, сформовані у суспільній свідомості, позначаються поняттям імідж.

Дослідники зазначають, що стосовно будь-якого політика, як і організації, можна говорити про кілька типів іміджів[15]:

· дзеркальний (суб'єктивний), тобто образ політика у власних очах. Це те, що думає політик про самого себе;

· модельований бажаний імідж-образ, який команда політика намагається закріпити у суспільній свідомості;

· негативний імідж, що створюється опонентами;

· поточний імідж, позитивний чи негативний образ, який складається у суспільній свідомості як стихійно, так і в силу застосування спеціальних технологій.

Варто розглянути інформацію про модельовані іміджі, які враховують стереотипи, що склалися у масовій свідомості, і відповідають соціальним очікуванням певних соціальних груп. З цієї точки зору імідж - це сконструйований образ, який може володіти будь-якими характеристиками, затребуваними послідовниками. За допомогою іміджу створюється яскравий образ політика, який запам'ятовується. Дійсно, якщо подивитися на ситуацію, яка склалася в Україні у 90-х pp. XX ст., то можна зазначити, що суспільство проявило значно більше уваги політикам, які зруйнували стереотипне уявлення про керівника, що склалося у радянські часи, і продемонстрували принципово нову модель поведінки (наприклад, перший президент незалежної України Л.Кравчук, який стояв у витоків злому тоталітарної системи, вперше з вітчизняних керівників зняв краватку і не приховував свої людські слабкості) - ніж політикам, які не зуміли створити свого образу.

На психологічному рівні суспільний діяч може асоціюватися з одним із образів: "мудрець", "герой-захисник", "вірний послідовник" (спадкоємець ідей іншого популярного лідера), "батько нації", "слуга народу" тощо. Масова свідомість може ототожнювати політика з декількома образами одночасно, що значно розширює соціальну базу. Наприклад, всі перераховані вище образи були використані для створення харизматичного образу Й.Сталіна. Нинішня ситуація нестабільності в Україні робить затребуваними образи політиків, що асоціюються у масовій свідомості з типом сильної особистості (лідер-"захисник"), здатним захистити населення від хаосу і гарантувати суспільну безпеку. Інший популярний образ - це політик господарник, здатний облаштувати життя регіону чи країни в цілому.

Імідж політика складається з цілої низки компонентів, які в ідеалі повинні "працювати" на створення єдиного образу[18]:

· програм, заяв, в яких відображені основні ідеї лідера. Це, як правило, кілька найбільш злободенних проблем суспільного життя, що вимагають вирішення. У передвиборчий період мета політичного курсу, що пропонується лідером, висловлюється в короткій і доступній для розуміння формулі-тезі. Багато претендентів на вищі державні посади асоціюються з простими за формулюванням, але яскравими гаслами своїх виборчих кампаній: "Новий курс" - Ф.Рузвельт, "Нові горизонти" -Дж.Картер, "Головне - це люди" - Б.Клінтон, "На захист працюючих сімей" - А.Гор;

· поведінки, що дозволяє продемонструвати риси характеру, які у суспільній свідомості пов'язуються з поняттям лідера. Серед них такі, як рішучість у відстоюванні своїх ідей, компетентність. Важливо, щоб поведінка політика демонструвала простоту, відкритість у спілкуванні та інші якості, які викликають симпатію і довір'я у людей;

· зовнішності (одяг, обличчя, фігура), жестів, красномовності. Психологи говорять, що ставлення до політика визначається не тільки тим, що він говорить і пропонує, але також і тим, як він виглядає. Навіть стиль одягу покликаний підкреслити візуальний образ політика, наблизити його до певних груп населення. Наприклад, символами деяких політиків стали певні деталі одягу: шинель (Й.Сталін), морський кітель (У.Черчілль). Відомо, що М.Тетчер, дочка дрібного купця, ставши британським прем'єр-міністром, підкреслювала свій зв'язок з середнім класом, купуючи одяг в системі магазинів для цього класу;