Дослідники зазначають, що стосовно будь-якого політика, як і організації, можна говорити про кілька типів іміджів:
<ul>
<li> дзеркальний (суб'єктивний), тобто образ політика у власних очах. Це те, що думає політик про самого себе;<br>
<li> модельований бажаний імідж-образ, який команда політика намагається закріпити у суспільній свідомості;<br>
<li> егативний імідж, що створюється опонентами;<br>
<li> поточний імідж, позитивний чи негативний образ, який складається у суспільній свідомості як стихійно, так і в силу застосування спеціальних технологій.<br>
</ul>
</body>
</html>
Orange
<html>
<body bgcolor=#B0E0E6>
<title>Про помаранчеву революцію</title>
<p><big><strong>Помаранчева революція</strong></big><br>
<p> Помаранчева революція мала ключовий вплив на політичну ситуацію між другим туром та повторним другим туром голосування. На чолі цього руху став Віктор Ющенко, який зумів здійснити унікальну безкровну трансформацію політичної та національної атмосфери в Україні. Ключову роль в цих подіях відіграла його політична соратниця по коаліції «Сила Народу» Юлія Тимошенко. В той же час, в ряді східних та південних регіонів України, як наслідок передвиборчих інформаційних війн та політичних інтриг, а також зрозумілого небажання виборців Віктора Януковича миритись з призначенням переголосування, набули поширення сепаратистські настрої. В ці дні країна опинилась на межі повномасштабної політичної та економічної кризи, і лише завдяки обережним та конструктивним діям основних політичних гравців, зокрема голови Верховної Ради Володимира Литвина, а також міжнародних посередників Хав'єра Солани, Валдаса Адамкуса, голови ОБСЄ Яна Кубіша та Олександра Кваснєвського, змогла швидко вийти з критичного стану.
</body>
</html>
Yushchenko
<html>
<body bgcolor=#87CEEB>
<title>Міжнародна Інформація</title>
<p><big><strong>Біографія Віктора Ющенка</strong></big><br> <p>Віктор Андрійович Ющенко (23 лютого 1954) — український політик, третій Президент України з часів набуття її незалежності в 1991 році.
<p>Віктор Ющенко народився 23 лютого 1954 року у селі Хоружівка Сумської області у родині вчителів.
Батько — Андрій Андрійович Ющенко (1919—1992), фронтовик, в'язень німецьких концтаборів, після війни викладав англійську мову у Хоружівській середній школі.
Мати — Варвара Тимофіївна Ющенко (1918—2005), вчитель фізики та математики Хоружівської середньої школи.
Вдруге одружений, має двох дітей від першого шлюбу: доньку Віталіну і сина Андрія; та трьох від другого шлюбу з Катериною Чумаченко: сина Тараса і дочок Софію та Христину. Має онуків від доньки Віталіни і Олексія Хахльова: Яринку та Віктора.
1975 року закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. Після інституту рік відслужив у лавах Радянської армії, строкову службу проходив у прикордонних військах на радянсько-турецькому кордоні недалеко від Ленінакана (Ґюмрі, Вірменія).
з 1975 року — помічник головного бухгалтера колгоспу «40-річчя Жовтня» в селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області.
З грудня 1976 влаштувався у районному відділенні Держбанку СРСР в смт. Улянівка Білопольського району Сумської області. 1977 року, у віці 23 років, вступає до КПРС. Цього ж року одружився зі Світланою Колесник. З липня 1985 року працював у відділі кредитування і фінансування сільського господарства Держбанку СРСР. У грудні 1987 року на запрошення Вадима Гетьмана перейшов у київське відділення Агропромбанку СРСР.
Від 1992 року — перший заступник голови правління акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна».
Від січня 1993 до грудня 1999 року — голова правління Національного банку України (у 1997 вдруге переобраний на цю посаду). Під його керівництвом в Україні успішно провели грошову реформу, створили Державну скарбницю, почали будівництво Банкнотно-монетного двору, було успішно подолано фінансову кризу 1998 року. У 1997 році за рейтингом впливового фінансового журналу GlobalFinance Віктор Ющенко увійшов до шістки найкращих банкірів світу.
Від 22 грудня 1999 до травня 2001 року — Прем'єр-міністр України. Реалізація урядової програми «Реформи заради добробуту» дозволила Кабінету Міністрів Ющенка домогтися позитивної динаміки в економіці. Вперше за роки незалежності Україна отримала приріст ВВП. Вдалося радикально змінити механізм розрахунків і платежів у центральний та місцеві бюджети, відмовитися від бартеру і запозичень, оздоровити ситуацію на енергоринку, суттєво збільшити надходження у бюджет, витрати на соціальні цілі. За рік у країні була ліквідована бюджетна заборгованість по зарплатні, пенсіях та стипендіях.
Підписав скандальну Заяву трьох з приводу руху Україна без Кучми.
Звільнено з посади прем'єр-міністра 29 травня 2001 року у зв'язку з резолюцією Верховної Ради України про недовіру Кабінетові міністрів України. Продовжував виконувати обов'язки прем'єр-міністра до затвердження на цю посаду Анатолія Кінаха.
У січні 2002 року було сформовано опозиційний до влади виборчий блок «Наша Україна», який очолив Віктор Ющенко. До складу блоку увійшли 10 партій правоцентристської орієнтації. На парламентських виборах у березні 2002 року в багатомандатному окрузі блок отримав 24,7 % голосів виборців (1-е місце серед партій і блоків) і сформував найбільшу фракцію у Верховній Раді.
Був кандидатом від опозиційних сил на посаду Президента України на чергових виборах Президента України 2004 року, хоча формально йшов на вибори як самовисуванець.
Визнаний Центральною виборчою комісією переможцем повторного туру голосування 26 грудня 2004 року. Після рішення Верховного Суду України від 20 січня 2005 року, офіційно оголошений третім Президентом України.
Кандидат економічних наук, захистив дисертацію на тему «Розвиток попиту та пропозиції на гроші в Україні» в 1998 в Української академії банківської справи (Суми)
<p><big><strong>Нагороди і звання</strong></big><br>
<ul>
<li>Орден «За заслуги» III ступеня.<br>
<li>Заслужений економіст України (1997).<br>
<li> Лауреат Державної премії України (1999).<br>
<li> Орден короля Томислава зі стрічкою і Великою Даницею (2007, Хорватія).<br>
<li>Орден Білої Троянди (2006, Фінляндія).<br>
<li>Орден Білого Орла (2005, Польща).<br>
<li>Орден Вітаутаса Великого (2006, Литва).<br>
<li>Орден Трьох Зірок (2006, Латвія).<br>
<li>Орден Української Православної Церкви преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських I ступеня (2007).<br>
<li>Орден Лицарів Гробу Господнього (2007, Єрусалим).<br>
</ul>
</body>
</html>
Yanukovych
<html>
<body bgcolor=#FFF0F5>
<title> Віктор Янукович </title>
<p><big>Біографія Віктора Януковича</big><br>
<p>Народився 9 липня 1950 року в м. Єнакієвому Донецької області в родині робітника, українець.
Освіта – вища, закінчив Донецький політехнічний інститут (нині – Донецький державний технічний університет) за фахом інженер-механік, Українську академію зовнішньої торгівлі, магістр міжнародного права.
Одружений. З дружиною Людмилою Янукович(1949 року народження, домогосподарка, закінчила Макіївський інженерно-будівельний інститут) познайомився в грудні 1969 року на Єнакіївському металургійному комбінаті. Одружилися в серпні 1972 року. Має двох синів: Олександра Януковича (1973 року народження) та Віктора Януковича (1981 року народження).
З 1965 - учень, Єнакієвський гірничий технікум.
1968 - засуджений, відбував покарання в колонії для неповнолітніх.
06.1969-06.70 - працював газівником Єнакіївського металургійного заводу, автослюсарем.
1970 - засуджений за нанесення тілесних ушкоджень середньої важкості. Судимості погашені.
08.1972-04.73 - автоелектрик, 04.1973-11.76 - механік, Єнакієвське АТП №04113.
11.1976-02.84 - директор автобази, ВО “Орджонікідзевугілля”, м.Єнакієве.
02.1984-09.87 - директор автобази, ВО “Донбастрансремонт”, м.Донецьк.
11.1987-11.88 - заст. директора з автотранспорту дирекції матеріально-технічного забезпечення та транспорту, ВО вугільної промисловості, м.Донецьк.
11.1988-05.89 - заст. нач. відділу матеріально-тех. забезпечення та транспорту, Донец. головне територіальне упр. вугільної промисловості.
05.-09.1989 - в.о. директора, 09.1989-03.91 - директор, ВО “Донбастрансремонт”.
03.1991-01.94 - ґен. директор, об’єднання підприємств “Донбастрансремонт”.
01.-09.1994 - ґен. директор, об’єднання промислового транспорту вугільної пром. “Укрвуглепромтранс”.
09.1994-08.96 - ґен. директор, Донец. територіально-виробничого об’єднання автомобільного транспорту “Донецькавтотранс”.
У серпні 1996 р. Віктора Януковича призначено заступником голови, а у вересні – першим заступником голови Донецької обласної держадміністрації. З 14 травня 1997 р. по листопад 2002 року перебував на посаді голови Донецької обласної державної адміністрації, був депутатом Донецької обласної ради. З травня 1999 по травень 2001 року – голова Донецької обласної ради за сумісництвом.
21 листопада 2002 р. Віктор Янукович призначений на посаду Прем’єр-міністра України.
Член Ради національної безпеки і оборони України (12.2002-05). Президент Національного олімпійського комітету України (12.2002-06.05).
4 липня 2004 р. висунутий Партією регіонів кандидатом в Президенти України.
4 серпня 2006 року Верховна Рада призначила Віктора Федоровича Януковича на посаду Прем’єр-міністра України.
Листопад 2007 народний депутат 6 скликання, переходить в опозицію й створює тіньовий кабмін.
Віктор Федорович є доктором економічних наук, професором, дійсним членом Академії економічних наук України, членом Президії Національної академії наук України.
Кавалер орденів “За заслуги” трьох ступенів, заслужений працівник транспорту України, відзначений іншими державними нагородами.
Займається спортом (великий теніс), захоплюється мисливством, голубівництвом.
</body>
</html>
Додано також картинку, яка зберігається в папці з html-файлами.