Падіння авторитету консерваторів привело до поразки партії на виборах 1997 року, і ця поразка стала наймасштабнішою від часу реформації політичної системи Британії 1932 року. В новому парламенті оновлені лейбористи на чолі з Тоні Блером одержали 418 місць, консерватори лише 165, і ліберали – 46. Так на зміну консерваторам і прийшли лейбористи, поклавши кінець 18-ти річному правлінню Консервативної партії в Британії.
В Лондоні 6 грудня 2005 року було оголошено ім’я нового лідера консервативної партії Великобританії. Ним став 39-літній Девід Камерон, ще недавно нікому не відомий представник "нової хвилі" британських консерваторів. Обрання молодого політика главою однієї з найстаріших і провідних британських партій, що переживає не кращі часи, повинно було стати поворотним пунктом в її історії. Ухвалене на з'їзді торі рішення вибрати лідером партії Девіда Камерона не стало сенсацією. Останні внутрішньопартійні опитування свідчили, що в боротьбі за вищий партійний пост він набагато випереджає свого основного суперника Девіда Девіса. Втім, добитися такого результату Камерону вдалося не відразу: боротьба тривала понад півроку та була досить жорсткою.
Після обрання Девіда Камерона лідером, політика партії зосередилась на такому понятті як "якість життя", за яким закріплялось удосконалення державних відомств (найголовніші з яких Національне відомство охорони здоров’я та посольств) і шкіл.
На сьогодні партія включає три елементи – парламентську фракцію, Центральну раду і Національний Союз, що є федерацією штабів виборчих округів. Партія має ієрархічну структуру, влада в ній концентрується в руках партійного лідера і парламентській фракції. До 1965 р. вибори партійного керівництва не проводилися; старша партійна еліта вибирала партійного лідера за закритими дверима. З 1965 р. лідер партії обирається членами Парламенту від Консервативної партії. Ним розробляється партійна політика і проводиться відбір кандидатур в члени кабінету або тіньового кабінету. Проте при цьому партійний лідер повинен брати до уваги думку фракцій (груп) усередині партії. Він безпосередньо контролює Центральну раду Консервативної партії, яка вибирає голову партії і старших партійних чиновників. Центральна рада виконує функцію зв'язку між членами парламентської фракції і місцевими організаціями в округах. Останні займаються збором засобів, залученням в партію нових членів, висуненням кандидатів на вибори до Парламенту від округу. Відбір кандидатів контролюється Центральною радою, але сам процес відбувається безпосередньо в округах. Центральна рада складає список затверджених кандидатів, які пройшли попередню співбесіду. Потрапивши в список, кандидат може звернутися в місцеві виборчі округи, з тим щоб його підтримали при висуненні. Консервативна партія проводить щорічні партійні конференції, на яких присутні члени партії, що представляють виборчі округи. Резолюції, що приймаються на цих конференціях, носять тільки рекомендаційний характер і не обов'язкові для партійного керівництва. Перебуваючи при владі, прем'єр-міністр і кабінет ухвалюють рішення відносно партійної політики, передвиборної платформи і стратегії на виборах. Парламентські фракція і групи також вносять внесок до формування партійної політики [5, c. 168].
ВИСНОВКИ
партія торі віги політичний
Партії вігів та торі починають свій розвиток приблизно між 1660 та 1680 роками. Партія вігів утворилася з тих, хто виступав проти правління короля Якова ІІ; торі ж засновані аристократичним об'єднанням, котре після реставрації Стюартів отримало більшість у парламенті та відзначилось переслідуванням прихильників революції. Головними відмінностями між торі та вігі на початковому етапі було те, що торі були католиками, вігі – протестантами; торі – прихильники королівської влади, вігі – противники абсолютної монархії. На цих відмінностях і базувались основні погляди партій. Вігі з самого початку намагалися добитись обмеження влади монарха парламентом. Вони хотіли, щоб влада зосередилась в руках парламенту, а не короля. Торі ж в свою чергу підтримували монарха ті існуючий в країні режим. Це й не дивно, адже до торі входили представники з родин великих землевласників, верхівки духовенства, юристів, вищих чинів армії та верхівки бюрократії.
Протягом всієї історії партії змінювали одна одну в парламенті. Вігі тримали в руках урядову владу у 1689-1770 рр., 1830-1841 рр., 1905-1914 рр., 1929-1935 рр., 1964-1970 рр., 1974-1979 рр. Ліберали об'єднали сили з Соціал-демократами (СПД) на виборах 1983 р. і 1987 р. У 1988 більшість СДП проголосувало за об'єднання з лібералами для створення лібералів-демократів. У 1770-1830 рр., 1841-1905 рр., 1979-1996 рр. консерватори неподільно перебували при владі, в 1916-1919 рр. і 1919-1922 рр. – в коаліції з лібералами і лейбористами.
Саме з урядом лібералів пов'язане поняття "буржуазний реформізм". Міністр фінансів ЛЛойд Джордж у 1906 – 1911 рр. запропонував прийняти низку законів щодо умов праці й життя робітників. Уряд провів через парламент закон про трудові конфлікти, який забороняв підприємцям стягувати штрафи з тред-юніонів за збитки, заподіяні під час страйків, закони про безплатне початкове навчання, безплатне харчування в шкільних їдальнях для дітей з малозабезпечених сімей. Окремими законами обмежувалася праця у нічний час, а нічна праця жінок взагалі заборонялася. У 1906 р. був прийнятий закон про компенсацію у разі непрацездатності, який поширювався на всі категорії працюючих. У 1908 р. було встановлено 8-годинний робочий день, а також закон про пенсійне забезпечення за віком для робітників, які досягли 70 років, компенсацію для безробітних у разі хвороби. Кошти для страхування надходили з державного бюджету, внесків підприємців і від самих робітників. Отже, ліберали заклали основи широкого соціального законодавства.
Консерватори ж захищали права лендлордів та перетворились в основну партію англійського монополістичного капіталу. Діяльність консервативного уряду також ознаменувалася посиленням наступу монополій на життєві інтереси робітників і антипрофспілковими заходами, репресіями проти борців за громадянські права в Північній Ірландії; в області зовнішньої політики уряд консерваторів (за прем’єр-міністра Хіта) добився приєднання країни до "Спільного ринку" (1972 р.), воно зробило ряд кроків по збереженню військової, економічної і політичної присутності Великобританії в районі "на схід від Суеца". І звичайно ж, консерватори відомі своєю "залізною леді", Маргарет Тетчер, яка прийняла Британію в дуже складному стані і за період свого правління змогла піднести її на високий рівень.
Сьогодні ж кабінет міністрів Великобританії очолює Гордон Браун (з 27 червня 2007 року), лейборист.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Алмонд Г., Пауэлл Дж., Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня: Мировой обзор: Учеб. пособие / Сокр. пер. с англ. А. С. Богдановского, Л. А. Галкиной; Под ред. М. В. Ильина, А. Ю. Мельвиля. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 546 c.
2. Асланян Г. Британський парламент: історія і сучасність // Часопис Парламент. – 2001. – №6. – С. 5-8.
3. Білоус А. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посіб. – К.: Асоціація молодих українських політологів і політиків, 2000. – 200 с.
4. Глиняний В.П. Історія держави і права зарубіжних країн – К, 2005 – 515 с.
5. Куокли Дж. Двухпалатность и разделение властей в современных государствах // Полис. – 1997. – №6. – C. 6-10.
6. Маргарет Тетчер та ії реформаторська діяльність на чолі консервативного уряду Великої Британії (1979 – 1990 рр.) / Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / О.С. Черевко; НАН України. Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. – К., 2002. – 19 с.
7. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Харків, 2001. – 416 с.
8. Підлуцький О. Маргарет Тетчер: Залізна леді, яка створила свій власний «изм» // № 29 (608) 29 липня – 4 серпня 2006. – С. 6.
9. Волков Ф. Д. Великобритания: трудные времена. - М.: Дело, 1997. -177 с.
10.Політичні процеси, системи та інститути / Б. Кухта, А. Романюк, Л. Старецька та ін. – Львів: Кальварія, 1997. – 336 с.
11.Сравнительное государственное управление: Теория, реформы, эффективность / Под ред. Л. В. Сморгунова. – СПб.: Изд-во СПб. ун-та, 2002. – 228 с.
12.Стром, Р. Далтон. Сравнительная политология сегодня. – М., 2002. – 537 с.
13.Історія держави і права зарубіжних країн / Під заг. ред. Джужи О.М. – К., 2000. – 352 с.
14.Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник / Б. Кухта, А. Романюк, М. Поліщук; За ред. Б. Кухти. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Львів: Кальварія, 1997. – 228 с.
15.Шаповал В. М. Державний лад країн світу – К.: Укр. Центр правничих студій, 1999. – 320 с.
16.Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем. – Львів: ЦПД, 2002. – 528 с.
17.Шевченко О.О. Iсторiя держави i права зарубiжних країн: Хрестоматiя. – К.: Вентурi, 1995. – 288 с.
18.Шмакова Т.В. Мир политических партий.// Полис. – 1992. – № 1-2. – С. 4-5.
19.Яковенко Н. Політичні партії Великобританії: союзники та опоненти // Спостерігач. – 1995. – №7. – С.4-5.
20.Парламентська система Сполученого Королівства: стислий путівник = System of Parliament in the UK / The British Council. – К.: Британська Рада – 24 с.
21.Консервативная партия Великобритании http://ru.wikipedia.org/wiki/
ДОДАТОК А
Прем'єр-міністри Великобританії
| № | Прізвище, ім'я | Роки життя | Роки правління | Партія |
| 1 | Харлі, Роберт | 1667-1724 | 1710-1714 | т |
| 2 | Болінгброк, Генрі Сент-Джон | 1678-1751 | 1714-1721 | т |
| 3 | Уолпол, Роберт | 1676-1745 | 1721-1742 | в |
| 4 | Комтон, Спенсер (граф Уїлмінгтон) | 1673-1743 | 1742-1743 | в |
| 5 | Пелем, Генрі | 1696-1754 | 1743-1754 | в |
| 6 | Пелем-Холлс, Томас (герцог Ньюкастл) | 1693-1768 | 1754-1756 | в |
| 7 | Кавендиш-Бентінк, Вільям (герцог Девоншир) | 1720-1764 | 1756-1757 | в |
| 8 | Пелем-Холлс, Томас (герцог Ньюкастл) | 1693-1768 | 1757-1762 | в |
| 9 | Стюарт, Джон | 1713-1792 | 1762-1763 | |
| 10 | Гренвіл, Джордж | 1712-1770 | 1763-1765 | |
| 11 | Уотсон-Уентуорт, Чарльз (маркіз Рокінгем) | 1730-1782 | 1765-1766 | в |
| 12 | Пітт, Вільям Старший (граф Четтем) | 1708-1778 | 1766-1768 | в |
| 13 | Фіцрой, Августус Генрі (герцог Графтон) | 1735-1811 | 1768-1770 | |
| 14 | Норт, Фредерік | 1732-1792 | 1770-1782 | в |
| 15 | Уотсон-Уентуорт, Чарльз (маркіз Рокінгем) | 1730-1782 | 27.03.1782-01.07.1782 | в |
| 16 | Фіцморіс Ленслаунд, Вільям Петті (граф Шелберн) | 1737-1805 | 1782-1783 | |
| 17 | Кавендиш-Бентінк, Вільям Генрі(герцог Портланд) | 1738-1809 | 02.04.1783-19.12.1783 | в |
| 18 | Фокс, Чарльз Джеймс | 1749-1806 | 1783 | |
| 19 | Норт, Фредерік | 1732-1792 | ||
| 20 | Пітт, Вільям Молодший | 1759-1806 | 1783-1801 | т |
| 21 | Еддінгтон, Генрі | 1757-1844 | 1801-1804 | т |
| 22 | Пітт, Вільям Молодший | 1759-1806 | 1804-1806 | т |
| 23 | Гренвілл, Вільям Уїндхем (барон) | 1759-1834 | 1806-1807 | |
| 24 | Кавендиш-Бентінк, Вільям Генрі(герцог Портланд) | 1738-1809 | 1807-1809 | в |
| 25 | Персевал, Спенсер | 1762-1812 | 1809-1812 | т |
| 26 | Дженкінсон, Роберт Банкс (граф Ліверпуль) | 1770-1828 | 1812-1827 | т |
| 27 | Каннинг, Джордж | 1770-1827 | 10.04.1827-08.08.1827 | т |
| 28 | Робінсон, Фредерік Джон (віконт Годріч) | 1782-1859 | 1827-1828 | т |
| 29 | Уелслі, Артур (герцог Веллінгтон) | 1769-1852 | 1828-1830 | т |
| 30 | Грей, Чарльз (граф) | 1764-1845 | 1830-1834 | в |
| 31 | Ламб, Вільям (віконт Мельбурн) | 1779-1848 | 16.07.1834-17.11.1834 | в |
| 32 | Уелслі, Артур (герцог Веллінгтон) | 1769-1852 | 17.11.1834-10.12.1834 | т |
| 33 | Піль, Роберт | 1788-1850 | 1834-1835 | п |
| 34 | Ламб, Вільям (віконт Мельбурн) | 1779-1848 | 1835-1841 | в |
| 35 | Піль, Роберт | 1788-1850 | 1841-1846 | п |
| 36 | Рассел, Джон (лорд) | 1792-1878 | 1846-1852 | в |
| 37 | Стенлі, Едуард Джефрі (граф Дербі) | 1799-1869 | 23.02.1852-19.12.1852 | т |
| 38 | Гордон, Джордж Гамільтон (граф Абердін) | 1784-1860 | 1852-1855 | п |
| 39 | Темпл, Генрі Джон (віконт Пальмерстон) | 1784-1865 | 1855-1858 | в |
| 40 | Стенлі, Едуард Джефрі (граф Дербі) | 1799-1869 | 1858-1859 | т |
| 41 | Темпл, Генрі Джон (віконт Пальмерстон) | 1784-1865 | 1859-1865 | в |
| 42 | Рассел, Джон (граф) | 1792-1878 | 1865-1866 | в |
| 43 | Стенлі, Едуард Джефрі (граф Дербі) | 1799-1869 | 1866-1868 | т |
| 44 | Дизраелі, Бенджамін | 1804-1881 | 27.02.1868-03.12.1868 | КП |
| 45 | Гладстон, Вільям Юарт | 1809-1898 | 1868-1874 | ЛП |
| 46 | Дизраелі, Бенджамін | 1804-1881 | 1874-1880 | КП |
| 47 | Гладстон, Вільям Юарт | 1809-1898 | 1880-1885 | ЛП |
| 48 | Толбот Гаскон-Сесіл, Роберт Артур (маркіз Солсбері) | 1830-1903 | 1885-1886 | КП |
| 49 | Гладстон, Вільям Юарт | 1804-1881 | 1886 | ЛП |
| 50 | Толбот Гаскон-Сесіл, Роберт Артур (маркіз Солсбері) | 1830-1903 | 1886-1892 | КП |
| 51 | Гладстон, Вільям Юарт | 1804-1881 | 1892-1894 | ЛП |
| 52 | Прімроуз, Арчибалд Філіп (граф Розбері) | 1847-1929 | 1894-1895 | ЛП |
| 53 | Толбот Гаскон-Сесіл, Роберт Артур (маркіз Солсбері) | 1830-1903 | 1895-1902 | КП |
| 54 | Бальфур, Артур Джеймс | 1848-1930 | 1902-1905 | КП |
| 55 | Кемпбелл-Баннерман, Генрі | 1836-1908 | 1905-1908 | ЛП |
| 56 | Асквіт, Герберт Генрі | 1852-1928 | 1908-1916 | ЛП |
| 57 | Ллойд Джордж, Девід | 1863-1945 | 1916-1922 | ЛП |
| 58 | Бонар Ло, Ендрю | 1858-1923 | 1922-1923 | КП |
| 59 | Болдуїн, Стенлі | 1867-1947 | 1923-1924 | КП |
| 60 | Макдональд, Джеймс Рамсей | 1866-1937 | 22.01.1924-04.11.1924 | ЛПВ |
| 61 | Болдуїн, Стенлі | 1867-1947 | 1924-1929 | КП |
| 62 | Макдональд, Джеймс Рамсей | 1866-1937 | 1929-1935 | ЛП |
| 63 | Болдуїн, Стенлі | 1867-1947 | 1935-1937 | КП |
| 64 | Чемберлен, Невіл | 1869-1940 | 1937-1940 | КП |
| 65 | Черчіль, Уінстон Леонард Спенсер | 1874-1965 | 1940-1945 | КП |
| 66 | Етлі, Клемент Річард | 1883-1967 | 1945-1951 | ЛПВ |
| 67 | Черчіль, Уінстон Леонард Спенсер | 1874-1965 | 1951-1955 | КП |
| 68 | Іден, Антоні | 1897-1977 | 1955-1957 | КП |
| 69 | Макміллан, Гарольд | 1894-1986 | 1957-1963 | КП |
| 70 | Дуглас-Хьюм, Алек | 1903-1995 | 1963-1964 | КП |
| 71 | Вільсон, Гарольд | 1916-1995 | 1964-1970 | ЛПВ |
| 72 | Хіт, Едуард | 1916-2005 | 1970-1974 | КП |
| 73 | Вільсон, Гарольд | 1916-1995 | 1974-1976 | ЛПВ |
| 74 | Каллаген, Джеймс | 1912-2005 | 1976-1979 | ЛПВ |
| 75 | Тетчер, Маргарет | 1925-... | 1979-1990 | КП |
| 76 | Мейджор, Джон | 1941-... | 1990-1996 | КП |
| 77 | Блер, Ентоні Чарльз Лінтон | 1953-… | 1996-2007 | ЛПВ |
| 78 | Гордон Браун | 1951-… | 2007-… | ЛПВ |
*т-торі, в-віги, п – пієліти, КП - Консервативна партія Великобританії, ЛПВ – Лейбористська партія Великобританії, ЛП – Ліберальна партія Великобританії.