Особливості роботи органів Державного фінансового контролю (стр. 8 из 13)

Положення про Управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю та його структурних підрозділів, а саме: відділу гармонізації внутрішнього аудиту та відділу гармонізації внутрішнього контролю подані у додатках М, Н та П відповідно.

2.2 Особливості підготовки до здійснення контрольних заходів

підрозділами ДКРС

Розглянемо особливості підготовки до здійснення контрольних заходів підрозділами ДКРС на прикладі Управління гармонізації внутрішнього державного фінансового контролю, на базі якого проходила практика. Даний підрозділ здійснює аудит організації та стану контрольно-ревізійної роботи в системі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що складається з трьох основних фаз організації та проведення: підготовки до аудиту, проведення аудиторського дослідження, реалізації результатів аудиту.

Підготовка до аудиту займає чільне місце у загальній схемі організації та проведення контрольних заходів та слідує після планування (див. рис.2.2.1.)

Якість проведеного дослідження в значній мірі залежить від ретельної підготовки, а саме: визначення об'єкта аудиту; підбір персоналу для проведення дослідження; розробка докладної програми аудиту.

Насамперед, слід чітко усвідомлювати, що об'єктом контрольного заходу є діяльність окремого контрольно-ревізійного підрозділу міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади.

Відповідно мету аудиту можна визначити наступним чином: проаналізувати роботу із забезпечення контролю за законністю формування, використання і відчуження активів органами міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, повноту виконання функцій головного розпорядника в частині контролю за цільовим використанням бюджетних коштів одержувачами бюджетних коштів; стан взаємодії контрольно-ревізійних підрозділів системи міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади між собою та з органами ДКРС. [13]

Рис. 2.2.1. Загальна схема планування і проведення контрольних заходів органами ДКРС

Завданням аудиту організації та стану контрольно-ревізійної роботи є: надати рекомендації для удосконалення контрольно-ревізійної роботи, підвищення ефективності системи управління державними ресурсами.

Важливо також правильно підібрати групу працівників, які повинні мати аналітичні здібності, розсудливість, комунікабельність, проявляти творчий підхід і здатність виконати поставлене завдання. Кількість посадових осіб органу служби, які залучаються до проведення державного аудиту, визначається з урахуванням ступеня його складності та строків проведення.

За результатами проведеної підготовчої роботи до державного аудиту посадовими особами органу служби складається програма (в двох примірниках), у якій визначаються найменування підконтрольного суб'єкта, тема, період та питання, що підлягають дослідженню.

Програма підписується керівником структурного підрозділу, на якого покладено функцію контролю за здійсненням внутрішньої контрольно-ревізійної роботи підконтрольним суб'єктом та затверджується керівником органу служби або його заступником.

Під час проведення державного аудиту, для повноти дослідження питань, можуть вноситися, за письмовим погодженням з керівником органу служби або його заступником, зміни до програми у порядку її затвердження.

З метою уніфікації результатів дослідження доцільно підготувати до програми табличний матеріал, схеми, визначити конкретні дані для порівняння та аналізу. Доцільно також провести інструктаж з метою акцентування уваги працівників Управління гармонізації внутрішнього фінансового контролю на найважливіших питаннях, які слід дослідити найретельніше.

Для проведення державного аудиту посадовим особам органу служби видається направлення встановленого ГоловКРУ зразка за підписом керівника відповідного органу служби або його заступника, скріплене печаткою органу служби.

Перед початком державного аудиту посадові особи органу служби повинні, під розписку на обох примірниках, вручити керівнику підконтрольного суб'єкта або його заступнику направлення та програму. Якщо керівник підконтрольного суб'єкта або його заступник відмовляється від такого підпису, але не заперечує проти проведення державного аудиту, про це зазначається у вступній частині аудиторського звіту.

2.3 Ознайомлення з порядком проведення контрольних заходів

підрозділами ДКРС

На сьогоднішній день розроблено, проте не затверджено Порядок координації, методичного забезпечення і контролю організації та стану внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади (далі – Порядок) відповідно до Порядку проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 2. [8]

Цей Порядок установлює процедуру планування, організації, проведення та реалізації державного аудиту та/або державного аудиту окремих питань (далі – державний аудит) організації та стану внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або окремих питань цієї діяльності, що проводиться органами ДКРС в Україні.

Відповідно до вищезазначеного Порядку, плановим державним аудитом вважається державний аудит, який передбачений в плані роботи органу служби на відповідний період, затвердженому в установленому законодавством порядку.

Плановий державний аудит у підконтрольному суб'єкті здійснюється посадовими особами органу служби не частіше одного разу на календарний рік. Не допускається проведення планового державного аудиту на підконтрольному суб'єкті з тих самих питань та за той самий період, які вже досліджені протягом поточного року органами служби.

Плановий державний аудит у новоствореному підконтрольному суб'єкті проводиться посадовими особами органу служби не раніше ніж через рік з моменту створення такого підконтрольного суб'єкта.

Періодичність проведення планового державного аудиту, не поширюється на державні аудити стану усунення підконтрольним суб'єктом порушень і недоліків, що виявлені органом служби під час попереднього державного аудиту на такому підконтрольному суб'єкті.

Позаплановим державним аудитом вважається аудит, який не передбачений в планах роботи органу служби і може проводиться за рішенням керівника служби її посадовими особами за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- доручення щодо проведення державного аудиту від Президента України, Верховної ради України, Кабінету Міністрів України, звернення народних депутатів України або депутатського запиту;

- звернення органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, у якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними суб'єктами законодавства в частині проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи;

- доручення вищого органу служби;

- звернення керівника підконтрольного суб'єкта;

- звернення громадян, що містять факти, які свідчать про порушення підконтрольними суб'єктами законодавства в частині проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи;

- якщо підконтрольний суб'єкт протягом 10 робочих днів від дня отримання письмового запиту органу служби про надання інформації з питань внутрішньої контрольно-ревізійної роботи такої інформації не надав.

Обмеження у підставах на проведення посадовими особами органу служби планового та/або позапланового державного аудиту, визначені цим Порядком, не поширюються на державний аудит, що проводяться після порушення кримінальної справи проти посадових осіб підконтрольних суб'єктів.

Під час державного аудиту посадовими особами органу служби досліджуються:

1. стан усунення недоліків та порушень, виявлених органом служби під час попереднього контрольного заходу;

2. організаційно-правові засади функціонування контрольно-ревізійного підрозділу підконтрольного суб'єкта та його кадрове забезпечення;

3. відповідність діяльності контрольно-ревізійного підрозділу підконтрольного суб'єкта вимогам законодавства;

4. планування внутрішньої контрольно-ревізійної роботи та стан виконання планів;

5. організація та проведення контрольно-ревізійним підрозділом контрольних заходів;

6. якість та повнота документування результатів контрольних заходів, їх результативність та реалізація матеріалів, достовірність звітності про результати проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи;

7. стан взаємодії підконтрольного суб'єкта з органами служби.

Під час державного аудиту окремих питань організації та стану внутрішньої контрольно-ревізійної роботи підконтрольного суб'єкта посадовими особами органу служби досліджуються окремі питання.

Тривалість державного аудиту не повинна перевищувати 30 робочих днів.

Подовження термінів проведення державного аудиту можливе лише за рішенням керівника відповідного органу служби або його заступника на термін, що не перевищує 15 робочих днів.

У разі необхідності, за рішенням керівника органу служби або його заступника, державний аудит може бути призупинений на термін до 30 робочих днів. Про призупинення державного аудиту підконтрольний суб’єкт письмово інформується органом служби, що його проводить. У разі продовження строку планового або позапланового державного аудиту посадові особи органу служби зобов'язані пред'явити керівнику підконтрольного суб'єкта чи його заступнику направлення з продовженим строком проведення такого аудиту.