Смекни!
smekni.com

Фінансовий менеджмент банка (стр. 42 из 47)

ηВ=(0,4+0,6)/2= =0,5;

N – кількість світильників, шт.; N = 4 шт.;

n – кількість ламп у світильнику, шт.; n = 4 шт.;

S – площа приміщення, м2; S = 4,5*6=27 м2;

Kз – коефіцієнт запасу (Kз = 1,5-2); Kз = (1,5+2)/2 = 1,75;

Z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,1).

Тоді:

(люкс).

Отже, фактичне значення штучного освітлення близьке до нормативного (323,23>300), а це свідчить про достатність штучного освітлення в приміщенні.

Схема розрахунку природної вентиляції наведена на рисунку 4.4.

Рисунок 4.4 – Схема розрахунку природної вентиляції

Розрахуємо об’єм приміщення:

3).

Розрахуємо об’єм адміністративного приміщення, що припадає на одного працюючого:

3/чол.).

Оскільки згідно зі СНиП 2.09.04-87 об’єм приміщення, що припадає на 1-го працюючого, повинен становити 40 (м3), що більше ніж фактичне значення даного показника – 11,25 (м3/чол.), у відділі потрібно забезпечити повітрообмін не менше L1=30 (м3/год) на кожного працюючого. Розрахуємо необхідний повітрообмін Lн м3/год за формулою:

, (4.5)

де: n – найбільша можлива кількість працюючих у приміщенні.

Lн = 30*6 = 180 (м3/год).

Знайдемо фактичне значення повітрообміну, користуючись схемою, наведеною на рисунку 4.4, за формулою:

, (4.6)

де: µ – коефіцієнт витрати повітря; µ = 0,55;

F – площа квартирки; F = 0,3*1,2 = 0,36 м2;

V – швидкість виходу повітря через квартирку або вентиляційний канал, м/с, яка розраховується за формулою:

, (4.7)

де: g – прискорення вільного падіння; g = 9,8 (м/с2);

H2 – тепловий тиск, який розраховується за формулою:

, (4.8)

де:

та
- відповідно об’ємна вага повітря ззовні приміщення та всередині його, кГ/м3.

Об’ємна вага повітря розраховується за формулою:

, (4.9)

де: Рб – барометричний тиск мм рт. ст.; Рб = 750 мм рт. ст.;

Т – температура повітря, К0; всередині приміщення: для теплого періоду року t=280С або Т=3100С, для холодного періоду року - t=170С або Т=2900С; ззовні приміщення: для літа t=240С або Т=2970С, для зими t=-110С або Т=2620С (СНиП 2.04.05-91).

;

;

;

.

Знайдемо h2 із співвідношень:

, (4.10)

(м);

2);

2).

Розв’яжемо систему:

Звідси:

;

;

(м/с);

(м/с);

3/год);

3/год).

Оскільки фактичне значення повітрообміну значно перевищує нормативне значення як взимку, так і влітку, то природна вентиляція (аерація) неефективна. Тому для підвищення ефективності вентиляції в приміщенні необхідні додаткові заходи.

При оцінці метеорологічних умов у досліджуваному приміщенні необхідно порівняти фактичні значення параметрів мікроклімату: температури повітря, відносної вологості, швидкості переміщення повітря, інтенсивності теплового випромінювання за наявності його джерел у приміщенні з нормативними значеннями, встановленими ДСН 3.3.6.042-99.

Фактичні значення можна одержати за допомогою безпосередніх власноручних вимірів або використати готові дані вимірів, якщо вони є в санітарно-технічних паспортах досліджуваних приміщень.

Швидкість переміщення повітря у приміщенні, крім того, можна знайти із формули (4.6), якщо за площу, яку буде переміщатися повітря кількістю

, взяти вертикальну площу перетину досліджуваного приміщення:

(м/с). (4.11)

Для мого прикладу:

(м/с).

Беручи до уваги, що в адміністративно управлінських приміщеннях виконуються за енерговитратами легкі роботи, то відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 для холодного періоду року нормативними будуть:

1. температура: оптимальна 21-240С, допустима 20-250С;

2. відносна вологість: оптимальна 40-60%, допустима не більше 70%;

3. швидкість переміщення повітря: оптимальна 0,1 м/с, допустима не більше 0,2 м/с.

Для теплого періоду:

1. температура: оптимальна 22-250С, допустима 21-280С;

2. відносна вологість: оптимальна 40-60%, допустима не більше 60%;

3. швидкість переміщення повітря: оптимальна не більше 0,2 м/с, допустима 0,1-0,3 м/с.

Значення параметрів, які характеризують санітарно-гігієнічні умови праці в аналізованому підрозділі наведені в підсумковій таблиці 4.1.


Таблиця 4.1 – Підсумкова таблиця

Параметр Значення параметра Нормативний документ
фактичне нормативне
1. Освітленість штучна (лк) 323,23 300 СНиП II-4-79
2. Значення коефіцієнта природного освітлення (%) 0,486 1,35 СНиП II-4-79
3. Температура повітря (0С):
взимку 20 21 - 25 ДСН 3.3.6.042-99
влітку 24 22 - 28 ДСН 3.3.6.042-99
4. Відносна вологість повітря (%):
взимку 65 < 75 ДСН 3.3.6.042-99
влітку 55 < 60 ДСН 3.3.6.042-99
5. Повітрообмін (м3/год):
взимку 1029,28 180 СНиП 2.09.04-87
влітку 658,63 180 СНиП 2.09.04-87
6. Швидкість переміщення повітря (м/с) 0,051 < 0,2 ДСН 3.3.6.042-99

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 належить до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини – папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути:

1. коротке замикання в електричній мережі, що може спричинити загорання наявних легкозаймистих речовин;

2. займання паперу і дерева через необережне поводження з вогнем;

3. поширення вогню з сусідніх приміщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечної поведінки із вогнем, усуненням можливості виникнення короткого замикання.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі наведений на рисунку 4.5.

Умовні позначення рисунку 4.5: * – досліджуване приміщення;

- шляхи евакуації.

4.3 Заходи щодо поліпшення умов праці

Для поліпшення умов праці в досліджуваному приміщенні необхідно покращити природне освітлення шляхом застосування матеріалів, що підвищують відбиття світла від поверхонь приміщення, а також зняти сонцезахисні жалюзі. Можна також збільшити коефіцієнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускає природне освітлення. При цьому зміняться такі показники:

1. загальний коефіцієнт світлопроникнення:

= 0,8 * 0,85 * 1 * 1 * 0,9 = 0,6 (шляхом зняття сонцезахисних жалюзі,
=1);