Фінансова стійкість комерційного банку (стр. 16 из 19)

Можливість не вдаватися до значних одночасних капітальних затрат на придбання машин, обладнання та ін. дозволяє орендарям зберігати самофінансування, мати стабільний фінансовий стан і підтримувати необхідну рентабельність. Не можна не відмітити таку особливість лізингових операцій, як простоту їх оформлення, порівнюючи з оформленням банківських позик в основні фонди.

Для підприємства-постачальника, продукція якого буде придбана по лізингу, вирішується проблема з оплатою цієї продукції. Це гарантує стабільність його фінансового стану, ліквідність балансу, кредитоспроможність. При формуванні справжнього ринку засобів виробництва більшою мірою буде проявлятися і така перевага лізингу для підприємств-постачальників, як гарантованість збуту продукції.

Аналіз особливостей лізингових операцій дозволяє твердити, що вони більшою мірою, ніж пряме кредитування затрат на придбання обладнання відповідають характеру діяльності комерційного банку. Лізингові операції, як правило, не вимагають якого-небудь заставного або авансового забезпечення. Для банку, коли він виступає у ролі орендодавця по лізинговій угоді, її гарантування досягається тим, що власність на обладнання і технічні засоби, які здаються в оренду, залишається в банку.

Варто виділити ряд заходів безпосередньо вихідних за рамки кредитної політики, однак які безпосередньо впливають на кінцеву ефективність діяльності банку і які тісно ув'язані з кредитною політикою банку. Ці заходи відносяться до сфери керування активами і пасивами банку.

Основними з цих заходів є :

зміна структури приваблюваних кредитних ресурсів (пасивів), їхнє здешевлення або підвищення термінів;

підвищення маржі по кредитно-депозитних операціях за рахунок збільшення оборотності кредитних вкладень;

регулювання середньозваженої процентної ставки за рахунок регулювання структури кредитного портфеля гривня/валюта й ін.

Усі заходи, що відносяться до сфери керування активами і пасивами в дуже значному ступені залежать від зовнішніх умов і прогнозу розвитку фінансового ринку, вимагають якісного моделювання.

4.ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні кредитного відділу

Система керування охороною праці являє собою сукупність об’єкта керування (підприємство) і елементів, керуючих станом цього об’єкта (регулятор).

Систему керування охороною праці сліду розглядати як сукупність самої системи охорони праці й елемент керування її станом.

Нормативно-правові питання охорони праці базуються на наступних документах: Конституція України; Закон «Про охорону праці», Кодекс законів про працю; державні стандарти; санітарні норми радіаційної безпеки; правила пристрою електроустановок, будівельні норми і правила.

Кредитний відділ АКБ „ПРАВЕКС-БАНКу” (КВ) знаходиться на 4-му поверсі цегельного будинку. Розміри приміщення складають 11*6*2,7 м. У приміщенні КВ знаходиться 6 робочих місць. На кожнім робочому місці знаходиться комп’ютер типу Pentium III (монітор і системний блок). Електропостачання КВ здійснюється від трьохфазної чотирьохпровідної мережі з глухозаземленою нейтралью, частота – 50 Гц, напруга – 380/220 В. У приміщенні 3 вікна площею 5 м².

Розглянемо систему «Людина-Машина-Середовище» («Л-М-С»). Взаємодія між елементами системи Л-М-С: вплив «Людини» на «Середовище» шляхом обміну хімічними речовинами й енерговиділення в процесі життєдіяльності; вплив «Середовища» на «Людину» (через параметри середовища: температура, вологість, рухливість повітря); вплив «Машини» на «Людину» (психофізіологічний стан людини); вплив «Середовища» на «Машину» (через параметри середовища: температура, вологість, рухливість повітря).

Загальна площа приміщення – 66 м2, загальний об’єм – 178,2 м³. У даному приміщенні на кожну людину приходиться: площа – 11 м², об’єм – 29,7 м³. Що, згідно [39], задовольняє нормам: мінімальна площа на одну людину – 6 м², мінімальний об’єм на одну людину – 20 м³.

Для забезпечення оптимальних умов праці в приміщенні АКБ „ПРАВЕКС-БАНКу” необхідно: розробити організаційні і технічні заходи для забезпечення безпеки праці при роботі з електроустаткуванням (ПЕОМ); виконати розміщення й організацію робочих місць і призначити режим праці і відпочинку; розробити заходи щодо пожежної профілактики.

Робота в КВ проходить сидячи і не вимагає систематичної фізичної напруги. Відповідно ГОСТ 12.1.005-88 [41] робота відноситься до категорії легкої 1а. Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу має такі показники (див. таблицю 4.1).

Таблиця 4.1

Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу

Фактори Виробничого середовища і трудового процесу	Значення фактора (ПДК, ПДУ)		3 клас – небезпечні і шкідливі умови, характер праці			Тривалість діяльності фактора за зміну
	Норма	Факт	1	2	3
1. Шум, дБА	60	40				до 85
2. Неіонізуючівипромінювання радіочастотного діапазону, В/м	1,5	2,5				до 85
3. Статичний потенціал	80	30				до 85
3. Рентгенівське випромінювання, мкР/год	100	20				до 85
4. Мікроклімат: температура повітря, оС	23-25	27				100
 швидкість руху повітря, м/с	<0.1	0.09				100
 відносна вологість, %	40-60	45				100
5. Висвітлення: природне, %	1,5	4				до 100 влітку
 штучне, лк	300-500	300				до 70 взимку
6. Вага праці: дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук (кількість за зміну)	до 40000	не регламент.				100
 робоча поза (перебування в похилому положенні в плині зміни)	похиле положення до 300 25% зміни	вільна			85
7.Напруженість праціа) увага: тривалістьзосередження, у % відтривалості зміни	до 75	до 75				до 75
б) напруженість аналізаторів: зір (категорія робіт)	точна	точна				85
в) емоційна й інтелектуальна напруга	робота за встановленим графіком	робота за індивідуальним планом				100
8. Змінність	змінна робота з нічною зміною	однозмінна				

Оптимальні параметри мікроклімату повинні бути (див. таблицю 4.2).

Таблиця 4.2

Норми мікроклімату

Пора року	Температура повітря, град. оС	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Оптимальні
Холодна	22-24	40-60	не більш 0.1
Тепла	23-25	40-60	не більш 0.1
Припустимі
Холодна	18-23	75	не більш 0.1
Тепла	22-28	55 при 28 оС	0.1-02

У приміщенні КВ параметри мікроклімату, згідно, не задовольняють нормам. Для забезпечення встановлених норм мікроклімату варто застосовувати кондиціонування. Виконаємо розрахунок кондиціонування.

Джерелами надлишкового тепла в приміщенні є люди, устаткування, штучне освітлення, сонячна радіація, тепло, яке передається через стіни.

Q= Q_об + Q_л + Q_ос + Q_р (4.1)

Визначимо ці доданки. Тепло

, яке випромінюється устаткуванням, дорівнює:

Q_об = 860*N₁*K₁*K₂ = 860*2,4*0,95*1 = 1960,8 (ккал/год), (4,2)

де N₁ - сумарна потужність встановленого устаткування (2,4 кВт);

K₁– коефіцієнт використання потужностей (0,95);

K₂– коефіцієнт одночасної роботи устаткування (1).

Тепло Q_п, яке випромінюється людьми, дорівнює:

Q_л = 0,5*n*g= 0,5*6*120 = 360 (ккал/год), (4.3)

Де n – кількість працюючих у приміщенні;

g – кількість тепла, виділювана людиною (120 ккал/год).

Тепло Q_ос, яке випромінюється освітленням, дорівнює:

Q_ос = 860*N₂*K₃*K₄ = 860*2*5*0,08*0,7*1,2 = 578 (ккал/год), (4.4)

де N₂ – середня настановна потужність світильників, кВт (5 світильників по 2 лампи 80 Ватт потужності кожна);

K₃ – коефіцієнт, що враховує спосіб установки світильників (0,7);

K₄ – коефіцієнт, що враховує особливості світильників (1,2).

Тепло Q_p, яке виділяється за рахунок сонячної радіації, дорівнює:

Q_p = n_c*k_c*S = 86*1,15*15 = 1483,5 (ккал/год), (4.5)

де n_c – питома кількість тепла, що надходить через одиницю площі вікна (86 ккал/год);

k_c – поправочний коефіцієнт, залежить від географічного положення (1,15);

S – площа вікон (15 м²).

Кількість тепла, що надходить у приміщення через стіни, приймемо рівним нулеві, тому що стіни цегельні.

Загальне виділення теплоти Q обчислюємо як суму отриманих результатів:

Q= 1960,8+360+578+1483,5 = 4382,3 (ккал/год), (4.6)

Необхідний повітрообмін L_tp буде дорівнює:

L_tp = Q/cr* (t_п – t_k) = 4382,3/0,24*1,29 * (25-18) = 2022,1 (м₃/год), (4.7)

де c – питома теплоємність повітря (0,24 ккал/кг·град);

r – щільність повітря (1,29 кг/ м³);

t_п – температура повітря, що видаляється, (25 ^оС)

t_к – температура проточного (з кондиціонера) повітря (18 ^оС).