– місце проживання;
– ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів;
б) для юридичних осіб:
– найменування;
– юридична адреса;
– документи про підтвердження державної реєстрації (включаючи установчі документи, інформацію щодо посадових осіб та їх повноважень тощо);
– ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;
– реквізити банків, в яких відкриті поточні рахунки, та номери цих рахунків.
2) нерезидентів;
а) для фізичних осіб:
– прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності);
– дата народження;
– серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, який його видав;
– громадянство;
– місце проживання або тимчасового перебування;
б) для юридичних осіб:
– найменування;
– місцезнаходження;
– реквізити банків, в яких відкриті поточні рахунки, та номери цих рахунків;
– дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого нотаріально реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.
Щоквартально відповідальними за ведення анкет працівниками здійснюється аналіз операцій клієнта щодо їх відповідності фінансовому стану та суті діяльності клієнта і включає всі рахунки клієнта, що відкриті в підрозділах банку.
Характеристика фінансового стану клієнта в банку приймається в числовому вираженні – це обороти клієнта по рахунку за квартал, що передує кварталу, який аналізується. Для оцінки відповідності операцій клієнта його фінансовому стану обороти клієнта по рахунку за попередній квартал порівнюються з оборотами клієнта за квартал, який аналізується. У разі збільшення оборотів клієнта в аналізованому кварталі більше ніж на 200% (у 3 рази) операції клієнта в аналізованому кварталі визнаються такими, що не відповідають фінансовому стану, і їм приділяється підвищена увага. В разі відсутності у кварталі, що передує аналізованому, оборотів по рахунках клієнта для порівняння беруться дані за попередній квартал, в якому були обороти по рахунках.
Дані про оцінку фінансового стану клієнта та відповідність операцій клієнта його фінансовому стану та суті діяльності клієнта щоквартально вносяться відповідальними за ведення анкет співробітниками у додаток до анкети клієнта.
При відкритті рахунку клієнту присвоюється рівень ризику щодо можливості проведення ним операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Рівень ризику визначається працівниками, відповідальними за ідентифікацію і ведення анкет клієнтів. Високий рівень ризику встановлюється клієнтам за наявності однієї з ознак:
1) Наявність контрагентів – резидентів країн, про яких з достовірних (офіційних) джерел відомо, що вони:
– не дотримуються загальноприйнятих стандартів у боротьбі з легалізацією (відмиванням) грошей, отриманих злочинним шляхом;
– не передбачають розкриття або надання інформації щодо фінансових операцій;
– не виконують рекомендації Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
– є країнами, в яких відбуваються військові дії;
– є офшорними територіями.
2) Клієнт – юридична особа, що, не будучи фінансовою установою, займається грошовими переказами, операціями з оплати чеків готівкою тощо.
3) Клієнт – юридична особа, яка займається туристичною діяльністю.
4) Клієнт – юридична особа, що одержує фінансову допомогу від нерезидентів України чи надає фінансову допомогу на адресу нерезидентів України.
5) Клієнт (фізична особа) є особою, яка обіймає (обіймала) посаду, відповідно до якої має (мала) широкі владні повноваження (керівний склад: центральних і місцевих органів державної виконавчої влади; місцевого самоврядування; осередків політичних партій), або є членом сім’ї такої особи.
6) Клієнт – юридична особа, що є неприбутковою громадською організацією (крім організацій, що діють під егідою загальновідомих міжнародних організацій).
7) Клієнт юридична особа, що здійснює зовнішньоекономічні операції.
8) Клієнт – юридична особа займається гральним бізнесом (підприємницькою діяльністю, яка не є реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що пов'язана з отриманням гральним закладом (казино, тоталізатор, букмекерська контора, зал гральних автоматів та інші гральні місця) доходу у вигляді виграшу та платні за проведення азартних ігор та парі).
9) Клієнт – юридична особа займається діяльністю, пов’язаною з реалізацією, враховуючи комісійну, предметів мистецтва й антикваріату.
10) Клієнт – юридична особа займається торгівлею (посередництво в торгівлі) нерухомим майном.
Всім іншим клієнтам присвоюється низький ризик.
Банк оцінює репутацію клієнта за наявністю негативної інформації про нього. В разі відсутності негативної інформації про клієнта його репутація оцінюється як «задовільна», в разі наявності негативної інформації про клієнта його репутація оцінюється як «незадовільна» [7, 38].
Ідентифікація клієнта здійснюється на підставі оригіналів документів, представлених клієнтом, або належним чином засвідчених їх копій, а також у разі потреби на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, та за результатами проведених заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел (відповідно до статті 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Джерелом одержання відповідної інформації може слугувати також офіційний лист від клієнта – юридичної особи із зазначенням відповідної інформації за підписом директора, скріплений печаткою організації.
Надані клієнтом належним чином засвідчені копії документів, копії представлених ним оригіналів документів та інші документи (в тому числі опитувальники), що є підставою для ідентифікації юридичної або фізичної особи, мають міститися у справі клієнта і зберігатися протягом термінів, визначених законодавством України.
Ідентифікація особи не є обов’язковою в разі:
– проведення фінансової операції особою, що раніше була ідентифікована;
– укладення угод між банками, зареєстрованими в Україні.
Якщоособа діє як представник іншої особи або у працівника банку виникає сумнів стосовно того, що ця особа діє від власного імені, або вигодоодержувачем є інша особа, то працівник банку зобов’язаний ідентифікувати також ту особу, яку представляє клієнт, або яка є вигодоодержувачем. Якщо встановити третю особу, на ім'я якої відкривається рахунок, неможливо, працівникам банку необхідно призупинити процес відкриття рахунку до одержання повної інформації про можливого бенефіціара по рахунку.
У разі виникнення сумніву щодо достовірності відомостей або документів, наданих клієнтом, працівник банку разом зі службою банківської безпеки банку з урахуванням ступеня ризику здійснення цим клієнтом операцій з легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, здійснюють перевірку відомостей або документів шляхом здійснення запиту до відповідних установ, що видали документ або володіють інформацією, наданою клієнтом до банку.
Під час вивчення установчих документів юридичної особи та документів, що підтверджують її державну реєстрацію, слід приділити особливу увагу:
– оформленню установчих документів (враховуючи всі зареєстровані зміни) та документів, що підтверджують її державну реєстрацію;
– видам діяльності та операціям, які проводить клієнт;
– складу засновників юридичної особи та її пов’язаних осіб;
– структурі органів управління юридичної особи та їх повноваженням;
– розміру зареєстрованого та сплаченого статутного фонду.
Під час встановлення кореспондентських відносин працівник банку з`ясовує, чи вживає кореспондент належних заходів для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Забороняється встановлювати кореспондентські відносини з фінансовими установами-нерезидентами, які не вживають або вживають недостатніх заходів для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або не мають фізичної присутності (банки оболонки, віртуальні банки).
Уточнення інформації щодо ідентифікації та вивчення клієнта здійснюються не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінено як високий. Для інших клієнтів термін уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.
Інформація щодо ідентифікації та вивчення клієнта підлягає обов’язковому уточненню у разі:
– зміни власника істотної участі;
– зміни місцезнаходження (проживання) власника рахунку;
– внесення змін до установчих документів;
– закінчення строку дії наданих документів.
Якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється банком як високий, то операціям такого клієнта приділяється підвищена увага.
Якщо ризик проведення клієнтом операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється банком як високий, то банк може направити свого працівника на місце здійснення клієнтом своєї діяльності з метою перевірки наданої клієнтом інформації.
Якщо клієнт відмовляє працівнику банку в наданні необхідних для його ідентифікації документів або відомостей чи умисно надає неправдиві відомості про себе, то працівник банку відмовляє клієнту у відкритті рахунку або його обслуговуванні. Забороняється вступати в договірні відносини з клієнтом – юридичною чи фізичною особою, якщо виникає сумнів стосовно того, що вона діє не від власного імені.
Якщо під час здійснення ідентифікації клієнта виникає мотивована підозра щодо надання ним недостовірної інформації або навмисного надання інформації з метою введення в оману, то інформація про фінансові операції цього клієнта надається до Уповноваженого органу.