Організація та методика бухгалтерського обліку і аналізу основних засобів (стр. 11 из 22)

А _{(прямолін)} = (20000 – 2000) / 5 = 3600 грн.

Сума нарахованої амортизації також може бути розрахована множенням амортизуємої вартості основних засобів на норму амортизації.

А = АВ х Н (2.2)

де Н – норма амортизації.

Річна норма амортизації по цьому методу є величина, зворотна очікуваному строку корисного використання основних засобів у відсотках:

1 / 5 х 100 % = 20 %.

Отже, річна сума амортизації становитиме:

(20 000 – 2000) х 20 % = 3600 грн.

Ця сума амортизації буде включатися щорічно (з року у рік), протягом строку корисного використання об’єкту, у склад витрат підприємства та відображатися у Звіті про фінансові результати. На цю ж суму рівномірно (з року у рік) буде збільшуватися накопичена амортизація (знос) та відповідно зменшуватися залишкова вартість об’єкту основних засобів, що відображаються у Балансі (табл. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» прямолінійним методом (грн.)

Показники	Роки експлуатації обладнання
	0	1	2	3	4	5
Амортизаційні відрахування за рік	-	3600	3600	3600	3600	3600
Накопичена амортизація (знос) на кінець року	-	3600	7200	10800	14400	18000
Залишкова вартість на кінець року	20000	16400	12800	9200	5600	2000

Метод прямолінійного списання, як правило, використовується по відношенню до об’єктів основних засобів, стан яких залежить виключно від строку корисного використання та на них не діє вплив інших факторів. До таких основних засобів відносять будови, споруди, меблі та інші.

Характеризуючи метод прямолінійного списання, не можна не відмітити його переваги у простоті розрахунків та рівномірності розподілу сум амортизації між обліковими періодами, простоті, точності розрахунків. Його використання особливо доцільно, коли ступінь експлуатації об’єкта основних засобів у кожному звітному періоді залишається незмінною. Він передбачає практично рівномірний спад економічної корисності об’єкту із року у рік.

Одночасно недоліком такого методу є те, що при його використанні не враховується моральний знос, а також не робиться реальна оцінка виробничої потужності основних засобів у різні роки експлуатації. Практика показує, що знос машин збільшується у перші роки їх експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а у останні роки експлуатації знос машин знову зростає. Щодо морального зносу машин, то він також нерівномірний. Застосування наданого методу не завжди забезпечує повне перенесення вартості основних засобів на знов створений продукт, в результаті чого створюється недоамортизація основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації робиться на основі сумарного виробітку об’єкту за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрах пробігу тощо).

Місячна сума амортизації розраховується співвідношенням амортизуємої вартості об’єктів основних засобів та очікуваного об’єму продукції (робіт, послуг) за весь рік корисного використання такого об’єкту основних засобів.

Таким чином, норму амортизації по цьому методу можна розрахувати за формулою:

Н = АВ / ОД (2.3)

де ОД – розрахунковий об’єм діяльності (виробництва).

Враховуючи, що загальний план виробництва передбачає виготовлення продукції протягом перших чотирьох років в обсязі по 14000 тис од, і тільки протягом останнього року експлуатації – 12000 тис од, то

Н = (20000 – 2000) / (14000 х 4 + 12000) = 1,265 грн / тис од

Отже, нарахування амортизації за весь період експлуатації обладнання характеризується даними, що наведені у табл. 2.2.2.

При використанні виробничого методу сума амортизації, яка визнається витратами звітного періоду, та балансова вартість об’єкту при використанні цього методу змінюється у зрівнянні з попереднім періодом прямо пропорційно об’єму виробленої продукції (робіт, послуг).

Таблиця 2.2.2. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» виробничим методом (грн.)

Залишкова вартість на кінець року	Рік експлу-атації	Фактичний обсяг виготов-леної продукції, тис од	Амортизація за рік	Накопичена амортизація (знос) на кінець року
20 000	0	-	-	-
16 294	1	14000	14000 х 1,265 = 3705,9	3705,9
12 588	2	14000	14000 х 1,265 = 3705,9	7411,8
8 882	3	14000	14000 х 1,265 = 3705,9	11117,6
5 176	4	14000	14000 х 1,265 = 3705,9	14823,5
2 000	5	12000	12000 х 1,265 = 3176,5	18000,0

В основі цього методу лежить припущення, що фактично отриманий прибуток від експлуатації відповідного нематеріального активу у кожному звітному періоді пов’язаний з випуском одиниць продукції, вироблених з його участю у цих звітних періодах. Існує точка зору, що на такий вид обладнання, як верстат, амортизація повинна нараховуватися в облікових цінах пропорційно одиницям виробленої на ньому продукції у кожному звітному періоді (на основі первісно визначеного загального випуску продукції), а не просто пропорційно часу с початку експлуатації (як передбачає прямолінійний метод). При цьому стверджується, більшість виробничих активів приймають участь у створені прибутку (та відповідно зношуються) лише тоді, коли вони використовуються у виробництві.

Метод нарахування зносу пропорційно випуску продукції також дуже простий, раціональний та систематичний. Краще за все його використовувати у тому випадку, коли відносно активу, на який нараховується знос, можна визначити фактичний об’єм виробленої продукції. Його використання також доцільно, коли економічна користь того чи іншого необоротного активу зменшується у зв’язку з експлуатацією його у виробництві, а не у зв’язку з впливом на нього часу. Цей метод забезпечує також відповідність суми амортизації, яка визнається витратами поточного періоду, отриманням прибутку, у випадку, якщо використання відповідного необоротного активу у різні періоди неоднакові. Але, не дивлячись на позитивні сторони, цей метод у закордонній практиці не знайшов широкого застосування, оскільки дуже складно визначити фактичний об’єм продукції, виробленої з використанням того чи іншого необоротного активу.

Сутність методу зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкту основних засобів виходячи з основної вартості такого об’єкту на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом перемноження залишкової вартості об’єкту основних засобів на норму річної амортизації.

А = ЗВ х НА (2.4)

де ЗВ – залишкова вартість об’єкту основних засобів.

Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі:

(2.5)

де Н – строк корисного використання об’єкту основних засобів, років;

ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;

ПВ – первісна вартість об’єкту основних засобів, грн.

Використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації передбачає наявність ліквідаційної вартості амортизуємого об’єкту основних засобів.

Зазначимо, що відповідно до П(С)БО 7 базою для нарахування амортизації при використанні наданого методу є залишкова вартість на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації. З цього слідує, що, починаючи з дати вводу в експлуатацію об’єкту основних засобів до кінця звітного року, у якому був введений такий об’єкт, базою для нарахування амортизації буде його первісна вартість. Іншими словами, якщо об’єкт основних засобів був введений в експлуатацію у вересні, то починаючи з жовтня по лютий (включно) сума амортизаційних відрахувань буде визначатися шляхом множення первісної вартості об’єкту на норму амортизації. Починаючи з березня наступного звітного року, сума амортизації об’єкту основних засобів буде визначатися шляхом множення залишкової вартості такого об’єкту на норму амортизації.

При використанні наданого методу нарахування амортизації можлива ситуація, при якій остаточна вартість об’єкту наприкінці запланованого строку експлуатації не буде рівна ліквідаційній вартості. Такі розходження будуть виникати у випадку, якщо об’єкт основних засобів був введений в експлуатацію у середині звітного періоду. Але ж це не повинно стати причиною сумнівів, так як нарахування амортизації було не з початку звітного року, а з середини, та по усім правилам математики така різниця повинна була виникнути. У зв’язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації та доамортизувати залишкову частину вартості або вважати залишкову вартість об’єкту ліквідаційною вартістю.

За формулою (2.5)

(табл. 2.2.3).

Метод прискореного зменшення залишкової вартості є різновидом методу зменшення залишкової вартості. При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об’єкту на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введених протягом року об’єктах та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи зі строку корисного використання об’єкту.

Таблиця 2.2.3. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» методом зменшення залишкової вартості (грн.)