8) Принципи рівності:
Він втілюється завдяки відсутності закріпленої у праві дискримінації та рівності всіх перед законом.
9) Принцип плюралізм :
Розрізняють, плюралізм ідейний : (від латинського pluralis – множинний). Вперше з’явився у працях у німецького філософа Х.Вольфа (1679–1754) як філософське поняття, протилежне соліпсизму. Ідейний плюралізм став відбиттям потреби втілити в політичних механізмах основні індивідуальні ідеї, свободу вибору, рівність можливостей, демократії тощо. Характерною рисою демократичного суспільства є наявність кількох партій та громадянських організацій, які виражають інтереси різних верст населення. Плюралізм організаційний – це демократична альтернатива монополії однієї партії або особи на владу протистояння ідеологічному диктату унітаризму і тоталітарній організації суспільного життя.
10) Принцип Конституційного обмеження влади. Звернемо увагу мови не на про слабкість влади, а про обмеження її компетенції конституцією:
а) через верховенство при конституції, стосовно усіх законів та нормативних актів, що видаються органами влади;
б) через поділ влади, при якому виконавча підзвітна законодавчій і обидві апелюють до судової.
в) Через встановлення системного балансу та рівноваги : право вето; вотум; імпічмент; розпуск.
11) Одним із найважливіших принципів демократії – право народу знати (право на інформацію). Цей принцип втілюється через такі засади, як:
а) доступність для населення інформації про події у суспільстві;
б) про рішення що приймаються владою;
в) публікація повних і об’єктивний даних про стан тих чи інших суспільних сфер та суспільства в цілому.
Цей принцип є запорукою перетворення народу у суверена влади. Адже управління суспільством передбачає поінформованість про його стан.
На Заході цей принцип вважається настільки вагомим, що заради нього у випадку суперечки між громадськістю та урядовцями щодо доступу до інформації принцип презумпції невинності щодо чиновника не діє. І якщо до суду звертається громадянин з обвинуваченням з приводу прихововування певної інформації певним чиновникам, саме на нього покладається тягар доводити, що він не винен і що ненадання інформації відповідає нормам закону.
Багатоаспектність демократії
У сучасному політичному житті демократію розглядають у багатьох аспектах. Демократія як світогляд (форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона спиймає, осмислює та оцінює навколишню дійсність як світ свого буття й діяльності, визначає і сприймає своє місце і призначення в ньому) передбачає:
- визнання людини як самодостатньої одиниці, наділеної всією повнотою громадських і політичних прав і свобод;
- визнання народу джерелом влади;
- визнання принципів свободи і політичної рівності громадян;
- заперечення монополії на остаточну думку, істину;
- шанування закону і правопорядку;
- визнання обов’язків перед суспільством;
- визнання доцільності суворої виконавської дисципліни;
-визнання того, що демократія не передбачає рівності за включенням юридичних аспектів.
Демократія, як ідея
Ідея – це орма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв’язків та відношень зовнішнього світу, що спрямована на його перетворення. Оскільки ідея є випереджальним відображенням дійсності, то сьогодні демократія як ідея спрямована не стільки на утвердження зовнішніх проявів демократизму, скільки на створення соціально-економічних основ демократії, розвитку громадянського суспільства, утвердження механізму правової держави.
Демократія, як народовладдя
У цьому аспекті демократія передбачає конкретні унормовані механізми політичного волевиявлення щодо управління суспільством. Розрізняють безпосередні форми вияву політичної волі народу: вибори, референдуми, плебісцити; та опосередковані форми. Останні здійснюються через представницькі органи через звернення до депутатів, скарги та ін.
Демократія, як форма організації державного управління.
Цей аспект знаходить своє втілення у:
- демократичних способах формування органів влади;
- поділ влади на три гілки;
- наявність опозиції, створення сприятливих умов для її діяльності;
- дієвість механізмів контролю за державними органами влади, їх службовцями, посадовими особами за допомогою т. зв. формальних механізмів демократії;
- розподіл компетенції між центральними і місцевими органами влади;
- децентралізацію влади (центральні органи не узурпують повноважень місцевих органів влади. Місцеві органи – це органи самоуправління, не лише провідники політики центральної влади на місцях).
Демократія, як форма організації діяльності партій, громадських організацій передбачає:
- визначення становища, умов діяльності громадських організацій, партій, рухів принципом політичного плюралізму;
- децентралізований механізм прийняття рішень;
- автономію первинних організацій;
- контроль знизу за керівництвом, ротацію керівних кадрів;
- свободу критики;
- свободу фракційної діяльності.
Отже демократію можна визначити таким чином. Це форма політичної організації суспільства і держави, прогресуючий в історії політичний режим ( зазвичай пов'язаний з республіканською формою правління), що забезпечує вільне волевиявлення громадян, як стосовно персонального складу органів влади, так і стосовно змісту політичних рішень, прийнятих носіями влади.
Демократичні процедури
До них насамперед належать: вибори, референдуми, плебісцити.
Демократичні вибори – є такими, що відповідають вимогам:
- конкурентності – альтернативність кількох кандидатів на мандат;
- періодичності- не дозволяє перетворювати владу у замкнену корпорацію;
- рівності – за рівних умов у передвиборчій кампанії;
- всенародності, загальності – право на участь у виборах всіх громадян, що досягли певного віку; безпосередності – передбачає безпосереднє обрання представників без проміжних виборів;
- остаточності – неможливості скасування результатів виборів (за умови дотримання законності процедури);
- рівності для виборців – передбачає один голос одному виборцю;
- відклику обраних представників – що дозволяє усунути від влади негідних морально-етичних чи некомпетентних представників;
- опонування і змагальність – є втіленням принципу плюралізму; втілюється у механізмах: опозиції, фракційності, передвиборчої кампанії, служить генеруванням і імплантацією ідей у суспільну свідомість.
- таємниці голосування.