Ао
КП = ––––––,(2.3)
Зп
деАо –оборотні активи;
Зп – поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків із кредиторами.
Оптимальне теоретичне значення показника КП - не менше 2 ,0.
Фінансова стійкість позичальника визначається такими показниками:
а) коефіцієнт маневреності власних засобів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних засобів за формулою (2.4):
Вк Ан
КМ = ––––––––––––,(2.4)
Вк
де Вк – власний капітал підприємства;
Ан – необоротні активи.
Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше чим 0,5;
б) коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику за формулою (2.5):
Зк
КН = ––––––,(2.5)
Вк
де Зк – позиковий капітал (довгострокові і поточні зобов'язання);
Вк – власний капітал.
Оптимальне теоретичне значення показника КН - не більш 1,0.
Рентабельність позичальника визначається такими показниками:
а) рентабельність активів за формулою (2.6):
Пч
Р = ––––––,(2.6)
А
де Пч – прибуток чистий;
А – активи.
б) рентабельність продажів за формулою (2.7):
Пч
Р = ––––––––,(2.7)
Ор
де Пч – прибуток чистий;
Ор – обсяг реалізації продукції (без ПДВ).
Аналіз грошових потоків позичальника повинен проводитись з урахуванням такого показника:
а) співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу по кредитній операції і відсотками по ній з урахуванням терміну дії кредитного договору (для короткострокових кредитів) за формулою (2.8):
(Нсм * n) – (Зм * n) – Зі
К = ––––––––––––––––––––––––––––––,(2.8)
Ск
де Нсм – середньомісячні надходження на рахунки позичальника в плані трьох останніх місяців (без обліку кредитних засобів);
n – число місяців дії кредитного договору;
Зм – щомісячні умовнопостійні зобов'язання позичальника (адміністративногосподарські витрати, податкові платежі і т.д.);
Зі – податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що повинні бути виконані в грошовій формі з рахунка позичальника, крім суми зобов'язань, термін погашення яких перевищує термін дії кредитного договору (за даними останнього балансу);
Ск – сума кредиту і відсотків по ньому.
Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких зв'язана із сезонним характером виробництва середньомісячна сума надходжень визначається за річний період.
Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше ніж 1,5.
Також повинні бути враховані суб'єктивні фактори, що характеризуються такими показниками:
– ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці і галузі промисловості;
– наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;
– ефективність керування позичальника;
– професіоналізм керівництва і ділова репутація;
– інша інформація.
Оцінка фінансового стану позичальника банку робиться на підставі:
– інформації банку позичальника про виконання економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування коштів;
– аналізу якості активів і пасивів;
– аналізу прибутку і збитків;
– інформації про виконання зобов'язань банком у минулому;
– щорічного аудиторського висновку.
Класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану.
Клас "А" - фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах-членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).
Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах-членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).
Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники-банки (резиденти) і банки країн-членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращання фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).
Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. Якщо під час проведення наступної класифікації немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д"). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.
Клас "Д" – фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.
За результатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу.
Якщо банк здійснює довгострокове кредитування під інвестиційний проект, розрахунок ефективності якого (у тому числі доходу, що планується отримати від його реалізації) забезпечує погашення кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди, а також за умови, що бізнес-план реалізації інвестиційного проекту виконується, то клас позичальника може бути підвищено на один рівень.
Для оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.
Оцінка фінансового стану позичальника має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть у тій чи іншій мірі вплинути на виконання позичальником зобов'язань за кредитом, з визначенням рівня їх ймовірного впливу на дотримання умов кредитної угоди шляхом установлення оптимальних значень та відповідних балів для кожного з показників (факторів) та здійснюється з урахуванням виду і строку кредиту, що надається.
У разі визначення кредитоспроможності позичальника - фізичної особи під час розгляду питання про надання кредиту та оцінки його фінансового стану під час обслуговування боргу за кредитом мають ураховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються відповідними документами і розрахунками.
До якісних характеристик позичальника зокрема належать:
– загальний матеріальний стан клієнта (наявність майна та копій відповідних підтвердних документів на його право власності, які засвідчуються в установленому порядку);
– соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);