а) кредитна політика;
б) якість кредитного портфеля;
в) ефективність кредитних вкладень.
При цьому розділи оцінюються як по підсумковим даним балансу підрозділу з урахуванням інформації в розрізі договорів, так і за результатами інспекційної перевірки кредитних справ. Кожному розділові привласнюється визначений ваговий показник рейтингу. За підсумками підсумовування підсумкових рейтингових показників робиться висновок про проведену кредитну політику підрозділом.
Інтегрований рейтинг кредитної роботи представлений в табл. 2.8
Таблиця 2.8 Показники інтегрованого рейтингу кредитної роботи
| Найменування показника | Max величина показника | Величина показника | |||||||
| 01.07.2007 | 01.01.2008 | 01.01.2009 | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||||
| Активність кредитної роботи (Вага 1 = 35 %) | |||||||||
| Питома вага кредитів у загальному обсязі чистих активів | 2.10 | 0.63 | 0.63 | 1.05 | |||||
| Питома вага овердрафтів у кредитному портфелі | 0.70 | 0.70 | 0.28 | 0.56 | |||||
| Питома вага валютних кредитів у кредитному портфелі | 0.70 | 0.70 | 0.70 | 0.70 | |||||
| Разом | 3.50 | 2.03 | 1.61 | 2.31 | |||||
| Якість кредитного портфеля (Вага 2 = 45 %) | |||||||||
| Питома вага прострочених і пролонгованих кредитів у кредитному портфелі | 1.10 | 1.10 | 1.10 | 1.10 | |||||
| Питома вага сумнівних і безнадійних кредитів у кредитному портфелі | 1.10 | 1.10 | 1.10 | 1.10 | |||||
| Питома вага великих позичальників (понад 5% від усього портфеля) у кредитному портфелі | 0.50 | 0.10 | 0.30 | 0.15 | |||||
| Питома вага бланкових кредитів у кредитному портфелі | 0.50 | 0.50 | 0.50 | 0.40 | |||||
| Покриття сформованим страховим резервом проблемних кредитів | 0.40 | 0.40 | 0.40 | 0.40 | |||||
| Середній рейтинг кредитного ризику позичальників, зважений по сумі заборгованості | 0.50 | 0.30 | 0.35 | 0.40 | |||||
| Середній фактичний відсоток резервування по кредитному портфелі (відношення величини сформованого страхового резерву до загального сальдо кредитного портфеля) | 0.40 | 0.36 | 0.40 | 0.35 | |||||
| Разом | 4.50 | 3.86 | 4.15 | 3.90 | |||||
| Ефективність кредитної роботи (Вага 3 = 20 %) | |||||||||
| Співвідношення між отриманими і нарахованими відсотками по кредитах за звітний період | 0.60 | 0.60 | 0.60 | 0.60 | |||||
| Відношення прострочених відсотків до загального сальдо кредитного портфеля | 0.60 | 0.60 | 0.60 | 0.60 | |||||
| Співвідношення між простроченими відсотками на кінець і початок звітного періоду | 0.40 | 0.40 | 0.40 | 0.40 | |||||
| Співвідношення між проблемними кредитами на кінець і початок звітного періоду | 0.40 | 0.40 | 0.40 | 0.40 | |||||
| Разом | 2.00 | 2.00 | 2.00 | 2.00 | |||||
| Інтегрований показник | 10.00 | 7.82 | 7.76 | 8.21 | |||||
Таким чином, понижене значення інтегрованого рейтингу кредитної роботи філії обумовлено зниженими значеннями рейтингів по напрямках:
а) «кредитна політика» – оцінка знижена в основному за рахунок наступних показників :
1) низької питомої ваги кредитного портфеля в чистих активах (22,28 % ) при значенні, що рекомендується – більше 40%;
2) низької питомої ваги овердрафтів у портфелі (8,16 %) при значенні, що рекомендується – більше >10%).
б) «якість кредитного портфеля» – оцінка знижена в основному за рахунок високої питомої ваги великих кредитів (60,18%) при значенні, що рекомендується – менше або дорівнює 20%.
Підсумкові значення рейтингових показників вибудовуються в шкалу оцінок, представлену в табл.2.9.
Таблиця 2.9 Шкала оцінок рейтингових показників кредитної політики
| Інтервал підсумкових значень інтегрованого рейтингу | Оцінка |
| 0,00 – 7,25 | погано |
| 7,26 – 7,50 | незадовільно |
| 7,51 – 8,15 | задовільно |
| 8,16 – 8,40 | добре |
| 8,41 – 10,0 | відмінно |
У цілому за підсумками аналізу діяльності кредитного підрозділу філії можна виділити наступні основні тенденції в її кредитній політиці:
а) зниження питомої ваги овердрафтів у кредитному портфелі - тенденція негативна;
б) зниження питомої ваги великих позичальників у кредитному портфелі – тенденція позитивна;
в) зниження середнього рейтингу кредитного ризику позичальників, зваженого по сумі заборгованості – тенденція позитивна;
г) зниження середнього фактичного відсотка резервування по портфелю – тенденція позитивна;
д) збільшення питомої ваги кредитів в обсязі чистих активів – тенденція позитивна;
е) збільшення питомої ваги бланкових кредитів у кредитному портфелі – тенденція негативна.
Таким чином, система дистанційної оцінки, прийнята в банку, в цілому досить якісно оцінює кредитну політику кредитних підрозділів, хоча є визначені резерви в плані її удосконалення.
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ ЗДІЙСНЕННЯ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ
3.1 Концептуальні підходи щодо удосконалення механізму здійснення кредитних операцій
З урахуванням закономірностей і тенденцій у кредитній справі, її стратегічних цілей визначальне місце відводиться вибору шляхів удосконалення методичних та організаційно-практичних основ банківського кредитування. З метою подальшого, планомірного удосконалення механізму здійснення кредитних операцій комерційних банків, поліпшення кредитної політики банку можна рекомендувати ряд заходів, які умовно поділяються на 2 основні частини:
а) заходи від упровадження яких може бути розрахований конкретний економічний ефект, вони мають кількісну характеристику і їх результатом є:
1) конкретне кількісне зниження ризику і як наслідок зниження об’єму проблемних кредитів, винесених на рахунки простроченої заборгованості (не допускати, щоб розмір безнадійних до повернення кредитів становив 5 і більше відсотків від власних коштів банку);
2) розширення об’ємів кредитування за рахунок збільшення бази кредитування (як у розрізі груп клієнтів, так і по підрозділах);
3) зниження витрат на процес кредитування за рахунок оптимізації технології кредитування;
4) оптимізація структури кредитного портфеля .
б) заходи, від упровадження яких прямий ефект, у планованому періоді попередньо розрахований бути не може і може прогнозуватися з підведенням підсумків наприкінці періоду, ці заходи відносяться до області процедурних:
1) керування лімітами самостійних повноважень по кредитуванню підлеглими підрозділами (встановити контроль за розмірами позик акціонерам (учасникам) банку, інсайдерам, контроль за наданням великих кредитів, які складають 10% і більше від суми сплаченого статутного фонду);
2) удосконалювання фінансового аналізу позичальників і розглянутих проектів (індивідуальний підхід банку до кожного конкретного суб’єкта, особлива ретельність при визначенні умов кредитного договору, застосування комплексного аналізу кредитоспроможності позичальників, здійснення контролю за цільовим використанням банківських кредитів);
3) взаємодії підрозділів у процесі кредитування; зміна пріоритетів в області забезпечення кредитів (налагодити процес оголошення банкрутами боржників банку, які припинили оплату кредитів та процентів по них та інше).
Також подібними заходами – є впровадження нових продуктів. При цьому можливо зразкове прогнозування рівня споживання послуги і наближена оцінка витрат на її впровадження.
Так можна рекомендувати:
а) застосування кредитування сільгоспвиробників за допомогою механізму поручительства переробних і оптово-збутових структур;
б) виявлення не затребуваних кредитних продуктів серед клієнтів;
в) залучення нових груп позичальників не клієнтів банку;
г) розвиток перспективних напрямків кредитування як для фізичних осіб, так і для юридичних осіб. А саме :
1) нерухомість у кредит;
2) автомобілі в кредит (у т.ч. сільсько-господарча техніка);
3) «товари народного споживання» у кредит (побутова та комп’ютерна техніка, оргтехніка, побутові й офісні меблі та ін.).
Основною особливістю перерахованих вище програм є те, що забезпеченням по цих кредитах виступають об’єкти, що придбаються, оформлювані в заставу. При цьому дві останні програми стимулюють ринок продажів нових товарів, що немаловажне.
Технологічними особливостями даних програм є обов’язкова оплата авансу за придбаний товар, у розмірі не менше 10% від його вартості (як правило це 25–30%). Після чого продавець передає право власності на товар, що купується, покупцеві. Після оформлення договору застави Продавець одержує залишок вартості проданого товару за рахунок кредитних засобів. Обов’язковим у даній технології є щомісячне рівно-часткове погашення тіла кредиту та відсотків.
До альтернативних продуктів також можна віднести кредитування юридичних осіб під забезпечення або поручительство фізичних осіб і навпаки. Особливий інтерес представляють стабільно працюючі підприємства, персонал яких має регулярний, стабільний заробіток. При цьому підприємства для додаткової підтримки своїх співробітників, навіть при поточній відсутності фінансових ресурсів можуть оформляти позички банку під своє поручительство в тому числі і з частковою компенсацією витрат співробітникові на виплату наступних витрат по позичці.
Слід також зазначити нерозвинений ринок іпотечного кредитування і великі потенційні резерви росту. Так зокрема, незважаючи на нерозвиненість законодавчої бази і відсутність практичного досвіду варто вже зараз готувати нові кредитні продукти і послуги для освоєння даного ринку, вивчати й адаптувати досвід розвинутих країн з ринковою економікою з метою використання на Україні.