Українська Скаутська Організація Пласт
Початки організації Українського Пласту творились у Львові, найбільшому культурному осередку на західних українських землях. Там теж постав і постійно перебував головний пластовий провід.
Восени 1911 року організовуються перші підготовчі гуртки при українських середніх школах - Академічній гімназії, її філії й учительській семінарії, а також при руханково-спортивному товаристві «Сокіл» у Львові.
12 квітня 1912 року прийняв пластову Присягу перший пластовий гурток, який складався з учнів І Академічної гімназії і став, в подальшому, основним відділом Пласту. Присягу приймав др. Олександр Тисовський - основоположник Українського Пласту.
На початках, у становленні пластових частин важливу роль відіграли співзасновники й організатори Пласту Петро Франко та Іван Чмола - обидва в той час студенти Львівського університету.
Первісним організаційним зразком українського Пласту був «Скаутінг фор бойс», що його заснував генерал Роберт Бейден Павел для британських юнаків. Цей почин почали застосовувати інші культурні народи, дбаючи про добро батьківщини та своєї молоді, її духовний, фізичний і інтелектуальний розвиток. Цей зразок створив рамки, які засновники Пласту наповнили українським змістом, доповнили та пристосували його до потреб та своєрідних прикмет української молоді, користуючись при тому історією українського народу та Запорізької Січі зокрема.
У 1913 році у Львові відбувся перший з’їзд представників пластових відділів Галичини, який утворив «Організаційний Пластовий Комітет». Цього року з’являється перша книжка О. Тисовського «Життя в Пласті» та книжечка П. Франка «Пластові гри та забави». Ці перші видання дуже допомогли в подальшій пластовій праці.
Організація Пласту просувається швидкими темпами і у 1914 році ІІ з’їзд пластових представників вибирає «Осередок Пластової Управи», відбувається перша пластова зустріч, перші змагання та участь Пласту у ювілейному Січово-Сокільському Крайовому Здвизі у Львові.
1914 рік починається війна і більша частина пластунів йде до лав Січових Стрільців. На деякий час військові дії призупинили пластову працю, але в 1915 році, як бойова лінія пересунулась трохи на схід, відроджуються пластові осередки в Галичині в яких гуртується ідейна молодь, постають також і дівочі гуртки.
У 1917 році утворюються пластові гуртки на Сході України, а згодом у 1919 році український уряд заснував у Кам’янці Подільському комісію для військових юнацьких шкіл та Пласту.
Пластуни беруть жертовну участь в обороні України перед наступом ворожих польських сил, що вважали Галичину своєю провінцією, стають на її оборону в рядах Української Галицької Армії.
У 1020-21 роках відновлює свою діяльність спочатку під власною назвою, а згодом як секція визнаного польською владою «Українського Товариства Охорони Дітей та Опіки над Молоддю». У Львові починає виходити пластовий журнал для юнацтва «Молоде життя». У 1921 році постають пластові частини поза межами України, серед молоді, що опинилась там внаслідок еміграції. Активне поширення пластової ідеї занепокоїло польську владу. Коли у 1930 році Пласт охопив значну кількість середньошкільної та ремісничої молоді та мав успіх в організуванні сільського пластового юнацтва, а в Карпатах і по всій Україні відбувались численні пластові табори, окупаційна влада остаточно заборонила Пласт. Це сталося 26 вересня 1930 року. З цього часу пластова діяльність ведеться підпільно.
В період ІІ Світової Війни, на жаль, Пласту не вдалось відновитись у первісній формі, тому він і надалі діяв підпільно під іншою назвою та формою. У 1942 році створюється «Відділ молоді», яким керували пластові провідники, які згодом заснували організацію «Виховна Спільнота Української Молоді», що була побудована на пластових принципах. Багато пластунів виборюючи свободу для свого народу вступають до УПА та обіймають там керівні пости.
Приблизно 200 000 тисяч українського населення опинились після закінчення війни у таборах «переселених осіб» на території Німеччини та Австрії. Пласт знов відроджується і охоплює значну частину української молоді. В цей час відбувається конференція пластунів в Карльсфельді (Баварія), яка обирає провід Союзу Українських Пластунів Емігрантів. Масово організовується молодь, проходять табори, відбуваються курси виховників і опрацьовуються виховні матеріали. Починають наново виходити пластові журнали.
Переселення з таборів у Німеччині й Австрії до заморських країн тривало декілька років. Роз’їжджаючись, пластуни творили нові осередки, залучаючи широкі маси української молоді.
Для втримання ідейної єдності українського Пласту СУПЕ у 1954 році перетворився у Конференцію Українських Пластових Організацій. до складу якої входять всі Крайові організації Пласту. Пласт активно діє та розвивається більш ніж в 6 країнах світу.
З 1990 року завдяки І. Р. Юхновському та іншим представникам української інтелігенції Пласт відроджується в Україні. При НТШ проходять перші курси виховників. На Івано-Франківщині відбувається перший пластовий табір, який розганяють відділи міліції. Неподалік Львова у Брюховичах відбувається Перший пластовий З’їзд з часу відновлення Пласту, який обирає керівні органи, затверджує план діяльності на наступні роки.
З 1991 року активно відбуваються табори та семінари виховників. Видається у Тернополі газета «Цвіт України», Пласт невпинно розвивається залучаючи до своєї діяльності все більшу кількість молоді. 29 грудня 1992 року Міністерством Юстиції України організація Пласт зареєстрована на Всеукраїнському рівні.
На сьогодні Пласт налічує ____ осередків у всіх областях України і має більше ніж _____ юнаків та юначок, організованих у гуртках та куренях.
Для забезпечення виховної програми в Пласті щороку відбуваються вишколи виховників, понад 60 оздоровчих таборів, організовуються краєзнавчі мандрівки, проводяться щотижневі заняття з дітьми на різноманітну тематику. Творчий потенціал нараховує 382 кваліфікованих виховники, з яких орієнтовно 150 мають І ступінь в КВ і 48 - ІІ ступінь. Існують десятки методичних розробок, які оформляються у відповідні порадники та правильники. Технічна база дозволяє видавати друковані органи такі як : журнали, буклети та інші виховні матеріали.
Діяльність Пласту, як громадської організації спрямована на всебічний розвиток особистості, задоволення духовних, фізичних та інших потреб, розв’язання екологічних і соціальних проблем та побудови громадянського суспільства. У цьому напрямку Пласт проводить активну міжнародну та громадську діяльність, співпрацює з державними установами та молодіжними організаціями України. Представники Пласту входять до Національної Ради з питань молодіжної політики при Президентові України.
Завдяки технічній допомозі Українсько-Канадського Бюро Партнерства в рамках проекту «Партнери в громадянському суспільстві» Пласт організував Інформаційно-Методичний Центр, завданням якого є реалізація комплексних програм діяльності організації, покращення її аспектів діяльності.