Наступний крок - реєстрація в районних чи міських державнихцентрах зайнятості.Таку реєстрацію здійснюють майже наприкінці тому, що на заяві встановленого зразка, крім підпису керівника та головного бухгалтера організації, обов'язково має бути печатка організації. Крім цього, для постановки на облік у центрі зайнятості достатньо лише пред'явити оригінали установчих документів організації.
Наприкінці важливо не забути подати до податкової інспекції заяву встановленого зразка з проханням про реєстрацію організації якнеприбуткової.Це важливо для правильного звітування перед податковою (подається звіт неприбуткової організації).
Нарешті можна сказати, що благодійна організація створена відповідно до вимог чинного законодавства.
1.2 Порядок нарахування та утримання небюджетними неприбутковими організаціями внесків у фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань
Дія Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, як призвели до втрати працездатності» №1105 поширюється на особи, які працюють на умовах трудової угоди (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності і господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і у громадян – суб’єктів підприємницької діяльності. Таким чином, обов’язковому страхуванню від нещасних випадків підлягають особи, які працюють на умовах трудової угоди (контракту) [1].
Застрахованою являється фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (тобто працівник). Здійснюють страхування працедавці, а у окремих випадках – застраховані особи.
Об’єктом страхування від нещасних випадків являється життя застрахованої особи, її здоров’я і працездатність. Працедавцем являється власник юридичної особи або уповноважений ним орган. Для страхування від нещасний випадків на виробництві не вимагається згода або заява працівника. Страхування здійснюється у безготівковій формі.
Платниками страхових внесків у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України являються юридичні особи незалежно від форми власності і господарювання, виду діяльності і галузевої належності, їх обєднання, філії та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж поатник страхових внесків, які вони підпорядковуються.
Працедавці – юридичні особи набувають статус страховика у день взяття їх на облік робочими органами виконавчої дирекції Фонду. Взяття на облік юридичних осіб здійснюється органами виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження суб’єктів господарювання на основі відомостей з реєстраційної картки не пізніше наступного робочого дня з дня фактичного отримання відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду.
Неприбуткова організація як страховик зобов’язана:
1) своєчасно і у повному обсязі нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески у Фонд соціального страхування від нещасних випадків;
2) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду:
- про кожен нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;
- про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переводу його на відповідний клас професійного ризику;
3) надавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду відомості про чисельність працівників, суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;
4) безоплатно створювати всі необіхдін умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків;
5) повідомляти працівникам підприємства адресу і номер телефону робочого органу виконавчої дирекції Фонду, а також лікувально-профілактичні установи і лікарів, які за згодою Фонду обслуговують дане підприємство;
6) подавати звітність в робочий орган виконавчої дирекції Фонду у терміни, порядку і формі встановленій цим Фондом [1].
Страхові тарифи, диференційовані по групам галузей економіки (видам робіт) в залежності від класу професійного ризику виробництва, встанвлені Законом №2272. Розміри страхових внесків страховиків нараховуються у відсотках до суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, та інші компенсаційні і заохочувальні виплати, у тому числі у натуральній формі, які визначені згідно Закону про оплату праці, і підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Страхові внески нараховуються у рамках максимальної величини суми доходу, яка являється розрахунковою величиною при їх нарахуванні.
Розмір страхових внесків залежить від класу професійного ризику підприємства, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низький рівень травматизму, професійні захворювання і належний стан охорони праці) або надбавки (за високий рівень травматизму, професійні захворювання і неналежний стан охорони праці)[1].
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду у місячний термін після встанвлення ВРУ нових розмірів страхових тарифів повинні повідомити страховика про віднесення його до галузі (підгалузі) економіки або виду робіт, яким відповідає його основна діяльність, і про розмір страхового тарифу. Якщо працедавець не подає робочому органу Фонду відомостей, необхідних для визначення класу професійного ризику виробництва, або подає їх несвоєчасно і не в повному обсязі, робочий орган встановлює клас ризику виробництва і страховий внесок за влсновю оцінкою.
Більшість неприбуткових організацій відносяться до 1-го класу професійного ризику виробництва, визначеному у відповідності з Порядком визначення страхових тарифів. Згідно Закону №2272 страховий тариф для 1-го класу ризику у 2010 році складає 0,56%.
Для бюджетних організацій і об’єднань громадян страховий тариф складає 0,2% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, яка включає в себе основну, додаткову та ніші заохочувальні виплати, у тому числі і у натуральній формі.
Слід відмітити, що у відповідності з п. 4 Листа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України від 22.06.2006 р. №161-07-2 для встановлення згідно ст. 4 Закону №2272 страхововго тарифу у розмірі 0,2% страховик подає засвідчені нотаріально або відповідною особою робочого органу виконавчої дирекції Фонду (при наявності оригіналу) копії наступних документів:
- статуту (положення);
- довідки ДПА про неприбутковість (з вказаним кодом ознаки неприбутковості);
- виписки з реєстру розпорядників бюджетних коштів;
- свідоцтво про реєстрацію згідно Положення про порядок легалізацію об’єднань громадян, затверджене Постановою КМУ від 26.02.93 р. №140[1].
Страховики, які за страховим працівникам виплачують виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності і здійснюють витрати на поховання у випадку смерті постраждалої особи, перераховують у Фонд суму, рівну різниці між нарахованими страховими внесками (за вирахуванням пені) і видатками страховиків.
Не внесені страховиками у встановлений термін страхові внески у Фонд рахуються недостачею і вираховуються у порядку передбаченому законодавством з нарахуванням пені. Пеня нараховується з суми недовиплати за кожен протермінований день і нараховується виходячи із 120% річної звітної ставки НБУ, діючої на момент виплати, і нараховується на повну суму недовиплати (без штрафу) за весь термін. Пеня нараховується з наступного дня після отримання заробітної плати і до дня виплати платежів. Пеня на пеню не нараховується. Якщо термін виплати страхових внесків співпадає з вихідним (святковим, неробочим) днем, пеня нараховується починаючи з наступного робочого дня після вихідного.
Слід відмітити, що при вирахуванні недовиплати за платежами у Фонд терміни давності не застосовуються.
Страховики здійснюють витрати на виплату у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, а також витрати на поховання у випадку смерті потерпілої особи. При цьому перших п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим органом за рахунок коштів організації, установи.
Витрати за рахунок страхових внесків у Фонд виплачуються страховиком з його каси або поточного рахунку згідно з їх цільовим призначенням в установленому порядку. Якщо видатки, виплачені страховиком за звітний період, перевищують нараховану суму страхових внесків, то різниця між сумою видатків і сумою страхових внесків зараховується на рахунок виплати наступного періоду.
Суми донарахованих страхових внесків, пені і штрафів виплачуються у Фонд страховиками у десятиденний термін з дня складання акту перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказується дата перевірки, номер акту і період.
Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у випадку їх невиплати в установлений термін утримується в судовому порядку (порядку, передбаченому законодавством).
Виплата страхових внесків юридичними особами згідно п. 4.12 Інструкції №36 здійснюється у день отримання коштів на виплату заробітної плати в установах банків, а при здійсненні оплати праці з готівкової виручки або натуральній формі – не пізніше наступного дня після здійснення виплати. У випадку недостатньої суми грошових коштів на поточному рахунку платника на виплату заробітної плати і сплату страхових внесків у повному обсязі отримання платником коштів на виплату заробітної плати і перерахування страхових внесків у Фонд здійснюється пропорціонально.