Аналітичний облік операцій за кожною валютою ведеться на картках ф. № 292а або у книгах ф. № 292.
Облік готівкової валюти в касі ведеться на активному субрахунку № 302 «Каса в іноземній валюті». Для аналітичного обліку наявності та руху валютної готівки відкривається окрема касова книга, в якій ведеться облік за кожною валютою окремо. Меморіальні ордери № 1, ф. № 380 за касовими операціями стосовно кожного виду валюти складаються окремо.
Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті відображається в регістрах бухгалтерського обліку в національній валюті України перерахунком суми іноземної валюти за валютним курсом з одночасним відображенням операцій у іноземній валюті.
Перерахування операцій, виконаних у іноземній валюті в національну валюту України, проводиться на дату здійснення операції. Сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншій установі чи одержана від інших осіб, перераховується в національну валюту України з застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу чи попередньої оплати (рис 3.1).
Рис. 3.1. Схема облікового процесу операцій з іноземною валютою
Статті балансу, що відображають грошові кошти в касі, на рахунках в установах банків, а також такі активи й зобов’язання, що будуть сплачені у фіксованій чи визначеній сумі грошей, – монетарні статті, відображаються в національній валюті України з використанням валютного курсу на звітну дату. Курсова різниця визначається на дату здійснення операції та на звітну дату. Основні засоби, матеріали тощо (отримані безкоштовно) – немонетарні статті, що пов’язані з операціями в іноземній валюті, у національну валюту України перераховуються за валютним курсом на дату визначення справедливої вартості.
Курсова різниця відображається у складі власного капіталу як результат переоцінок і подається в обліку на субрахунку № 442 «Інша переоцінка». Від’ємна сума курсової різниці відображається за дебетом зазначеного рахунка, за кредитом субрахунках проводиться бухгалтерський запис у разі збільшення курсу.
1. Порядок застосування готівкових розрахунків з використанням іноземної валюти. Відповідно до ст. 2 Декрету №15-93, резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що перебувають на території України. Резиденти мають право бути власниками також валютних цінностей, що перебувають за межами України. Використання коштів в іноземній валюті можливе шляхом застосування готівкового або безготівкового обороту.
Згідно з чинним законодавством, застосовуються різні нормативні документи залежно від: призначення операції; використання обраної форми розрахунків; максимальної суми наявних коштів; ситуації. Так, Постановою №1191 встановлено, що уповноважений банк може приймати від повноважного представника нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності в касу (для подальшого зарахування на розподільний рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту – суб’єкту підприємницької діяльності) готівкову вільно конвертовану валюту в сумі, яка не перевищує 10000,00 (десять тисяч) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановлених НБУ на день здійснення такої операції. Проведення операції з валютною готівкою потребує надання законодавчо визначених додаткових підтвердних документів.
Згідно зі ст. 3 Декрету №15-93, валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог і зобов’язань, якщо інше не передбачене цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.
Для використання іноземної валюти на території України як засобу платежу суб’єкт підприємницької діяльності повинен отримати індивідуальну ліцензію НБУ. Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу для фізичних осіб – нерезидентів або резидентів регламентовано Постановою №119. Визначено, що для цієї категорії готівкова іноземна валюта як засіб платежу застосовується у разі відсутності у фізичних осіб – нерезидентів або резидентів, а також уповноважених представників юридичної особи нерезидента – суб’єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти у чітко визначених законодавством випадках.
Готівковий оборот іноземної валюти на території України регламентується Постановою №119. Зокрема, встановлено, що готівкова іноземна валюта може видаватися:
для забезпечення витрат працівників на відрядження за кордон;
для забезпечення витрат працівників іноземних дипломатичних, консульських, торгових та інших офіційних представництв, міжнародних організацій і їх філій, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, і представництв юридичних осіб – нерезидентів, що не здійснюють підприємницької діяльності;
для забезпечення експлуатаційних витрат юридичних осіб – резидентів або постійних представництв юридичних осіб – нерезидентів, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують) для виконання рейсів за кордон (оплата пального, лоцманських послуг, аеронавігаційних послуг, митного і дорожнього збору, стоянки тощо);
для оплати роботи працівників – нерезидентів, які працюють в Україні за контрактом (з юридичною особою – резидентом або представництвом юридичної особи – нерезидента);
для виконання статутної діяльності представництва Бюро міжнародної організації з міграції, в тому числі для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням виїзду мігрантів на батьківщину (купівля мігрантам квитків, оплата їх проживання в готелях і харчування в країнах, через які вони їдуть транзитом, сплата підйомних тощо), за рахунок коштів, що надійшли від нерезидентів на рахунок зазначеного бюро;
для відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою – резидентом (або постійним представництвом юридичної особи – нерезидента), який надає послуги з оплатою в іноземній валюті згідно з чинним законодавством України, зобов’язань перед фізичною особою, що оплатила в іноземній валюті вартість послуги.
2. Операції з готівковою іноземною валютою, облік готівкової іноземної валюти в касі. Під операціями й обліком готівкової іноземної валюти треба мати на увазі операції з її отримання й оприбуткування в касу підприємства, видачі з каси, бухгалтерський і податковий облік готівкової іноземної валюти в касі. Виходячи з цього розглянемо операції та облік готівкової іноземної валюти в такому порядку: отримання й оприбуткування готівкової іноземної валюти в касу; ліміт каси в іноземній валюті; видача готівкової іноземної валюти з каси підприємства; курсові різниці, що виникають щодо готівкової іноземної валюти в касі; бухгалтерський облік іноземної валюти в касі підприємства; податковий облік іноземної валюти.
2.1. Отримання й оприбуткування іноземної валюти в касу підприємства. Отже, ми визначили цілі, на які підприємство може використати іноземну валюту. Наступним етапом буде оприбуткування іноземної валюти в касу підприємства. Як відомо, в касу гроші можуть надходити кількома шляхами: отримання готівкової іноземної валюти з банку; отримання готівкової іноземної валюти як виручки від реалізації; інші шляхи надходження іноземної валюти в касу підприємства (наприклад повернення авансу, виданого на відрядження). Розглянемо ці варіанти окремо.
2.1.1. Отримання готівкової іноземної валюти з банку. Постановою №527 визначено: банки відкривають поточний рахунок в іноземній валюті зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку юридичним особам і фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності. Поточний рахунок в іноземній валюті згідно з чинним законодавством відкривається підприємству або фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності (резидентам) для проведення розрахунків у межах чинного законодавства України, в тому числі при здійсненні поточних операцій, визначених чинним законодавством України, у готівковій іноземній валюті. Таким чином, видачу юридичній особі готівкової іноземної валюти з поточного валютного рахунка у вільно конвертованій валюті здійснює уповноважений банк. Також уповноважений банк може видавати готівкову іноземну валюту юридичній особі і без наявності у неї поточного валютного рахунка.
Постановою №119 визначаються умови і порядок отримання готівкової іноземної валюти на території України. Найпоширенішими випадками є отримання готівкової іноземної валюти з поточного рахунка на відрядження і на експлуатаційні витрати за кордоном.
Готівкову іноземну валюту з поточного валютного рахунка у вільно конвертованій валюті уповноважений банк видає за наявності заяви юридичної особи – резидента (мається на увазі також підприємець, який здійснює свою діяльність без створення юридичної особи) або постійного представництва юридичної особи – нерезидента.
Заява на отримання готівкової іноземної валюти з поточного валютного рахунка на відрядження складається в довільній формі і повинна обов’язково містити такі дані: номер і дата наказу (розпорядження); прізвище, ім’я і по батькові особи, яка від’їжджає за кордон; термін перебування за кордоном; розрахунок витрат. Заява на отримання готівкової іноземної валюти з поточного валютного рахунка на експлуатаційні витрати за кордоном складається в довільній формі і повинна обов’язково містити такі дані: мета виїзду; прізвище, ім’я і по батькові особи, що вивозить іноземну валюту на експлуатаційні потреби; розрахунок витрат.