9. Визначити конкретні педагогічні завдання (див. тему 3), які пов’язані з вивченням даного навчального матеріалу та засобами їх вирішення. Цим забезпечується підготовленість викладача до ефективних дій під час лекції.
10. Визначити способи подання нового матеріалу (індуктивний чи дедуктивний), а також визначити глибину розгляду основних понять теми лекції.
11. Підготувати систему запитань до відповідного навчального матеріалу лекції та відповіді на них, що дасть можливість викладачу кваліфіковано відповісти на запитання студентської аудиторії під час проведення лекції.
12. Спланувати форми викладання навчального матеріалу (наочність, роздавальний матеріал, риторичні засоби спілкування, необхідність використання технічних засобів навчання, залучення максимальної кількості аналізаторів при розгляданні базових моментів лекції з метою їх міцного засвоєння).
13. Написати конспект лекції (див. рис. 14).
14. Скласти опорний конспект лекції (див. рис. 15).
1. Підготовка лекційного матеріалу викладачем до стану вільного оволодіння ним.
2. Підготовка наочності та технічних засобів навчання (якщо вони необхідні).
3. Підготовка роздавального матеріалу (якщо передбачено планом).
4. Проведення лекції за розробленим конспектом. При викладанні необхідно слідкувати:
– за реакцією студентів на навчальний матеріал;
– виконанням педагогічних завдань;
– станом уваги в студентській аудиторії; – темпом викладання;
– мовою, логічною завершеністю висловів;
– станом залучення всіх студентів до навчального процесу.
Водночас потрібно стимулювати в студентів:
– пізнавальну активність;
– інтерес до навчального матеріалу;
– здатність до самоорганізації та самоконтролю своєї поведінки.
| Курс, спеціальність: Дисципліна: ЛЕКЦІЯ № ____ (___ год) Тема лекції: Місце лекції в системі вивчення дисципліни: (вступна, основна, заключна) Вид лекції: Мета лекції: 1. …. 2. …. 3. …. 4. …. План 1. …. 2. …. 3. …. … Хід лекції Етапи: Примітки: 1. Вступна частина вказати на види …………… наочності , форми та 2. Основна частина засоби викладання, …………… особисті примітки 3. Заключна частина …………… Рекомендована література (чи тексти для читання) |
Рис. 14. Зразок написання конспекту лекції
| Тема лекції: План 1. …. 2. …. 3. …. … Короткий зміст лекції (основні тези, визначення, статистичні дані, опорні схеми та таблиці) Запитання для самоперевірки Рекомендована література (чи тексти для читання) |
Рис. 15. Зразок опорного конспекту лекції
Викладацька діяльність потребує постійного аналізу та оцінки з боку самого викладача, тому що ця діяльність має творчий характер, пов’язана з багатьма педагогічними ситуаціями, які часом неможливо передбачити та запланувати. Вона потребує постійної корекції та вдосконалення. Викладач, який нехтує таким видом роботи, поступово втрачає свою майстерність і кваліфікацію. Такий стан не дає йому змоги самореалізовуватись. Викладач, як правило, втрачає інтерес до педагогічної діяльності, що негативно впливає на рівень освіти, який дає вищий навчальний заклад.
Аналіз своєї діяльності слід проводити відразу після проведення лекції.
Викладач повинен відповісти на ряд запитань:
– Чи досягнута мета лекції?
– Чи всі принципи навчання реалізовано?
– Чи зроблено все заплановане, чому?
– Які методи та прийоми роботи дозволили це зробити? – Який був контакт зі студентською аудиторією, чому?
– Що вдалося?
– Що не вдалося та чому?
– Що необхідно було б зробити, щоб усунути недоліки?
– Які методи педагогічного та психологічного впливу потрібно переглянути в роботі з цими студентами?
– Чи слід коректувати зміст наступної лекції з урахуванням минулої?
Методика підготовки, проведення та аналізу практичної роботи у вищій школі з економічного або управлінського напрямів підготовки
Підготовка проведення практичного заняття може полягати в здійсненні таких кроків викладачем:
1. Визначити мету проведення практичної роботи (див. тему 5).
2. Відповідно до мети підібрати методи проведення роботи (див. табл. 9).
3. Продумати форми та методи контролю знань студентів (тестування, самооцінка, взаємоперевірка, опитування, групова оцінка, рейтингова оцінка групою, викладачем або сумісна рейтингова оцінка).
Під час проведення практичної роботи викладачу слід контролювати активність студентів, чіткість виконання своєї спрямовуючої та керуючої ролі в процесі закріплення знань, формування практичних навичок та вмінь у студентів, а також під час проведення заняття.
Результативність роботи викладача на практичному занятті пов’язана значною мірою з тим, наскільки в процесі роботи в студентів сформовано навички та практичні вміння з певної теми, як вони усвідомили зв’язок певних теоретичних знань з їх застосуванням у практичній професійній діяльності (цим досягається реалізація принципу навчання – зв’язок теорії з практикою). Відповіді на ці запитання й лягають в основу аналізу діяльності викладача на практичному занятті.
Таблиця 9 Методи проведення практичних робіт у ВШ
| Економічні дисципліни | Управлінські дисципліни |
| − розв’язання задач; − кейс-метод; − круглий стіл; − груповий метод вирішення завдання із захистом думки групи; − метод вільного відтворення знань за заданою темою; − інформаційні доповіді; − ділові ігри; − лабораторний експеримент; − комп’ютерні ігри-стратегії економічного характеру; − економіко-математичне моделювання | − індивідуальне вирішення завдань; − розв’язання задач; − кейс-метод (метод вирішення управлінських ситуацій); − круглий стіл; − інформаційні доповіді; − груповий метод вирішення завдання; − метод вільного відтворення знань за заданою темою; − ділові ігри; − тренінгові вправи; − метод ігрового моделювання в управлінні підприємством; − метод групової психодіагностики; − ділова презентація; − комп’ютерні ігри-стратегії з управління; – написання есе |
Методика підготовки, проведення та аналізу семінарського заняття
у вищій школі з економічного або управлінського напрямів підготовки
Підготовка проведення семінарського заняття може полягати в здійсненні таких кроків викладачем:
1. Визначити мету проведення семінарського заняття (див. тему 5).
2. Відповідно до мети підібрати форму проведення роботи (див. тему 5).
3. Ретельно розробити критерії оцінки роботи студентів та форми фіксації активності студентів на семінарському занятті.
4. Розробити дискусійні запитання для семінару.
5. Заздалегідь повідомити студентам запитання та літературні джерела, які потрібно залучити до проведення семінару.
6. Спланувати дні індивідуальних консультацій для студентів та проінформувати їх.
7. Розробити вимоги до структури й оформлення доповідей і виступів студентів та надати їм цю інформацію.
Проведення семінарського заняття, з одного боку, потребує від викладача пасивної активності, тобто викладач не повинен утручатися у виступи та доповіді студентів, відіграючи роль ведучого, стримуючи своє бажання скоректувати вислови та поведінку студентів. З іншого боку, потрібна активна позиція в сприйнятті й контролі ситуації, фіксації ходу заняття та рівня підготовки студентів, щоб наприкінці заняття дати вичерпну й аргументовану оцінку діяльності студентів, уміло підсумувати все сказане, зробити правильні та точні акценти на головних висновках роботи.
Аналіз діяльності викладача на семінарському занятті схожий на аналіз після проведення практичної роботи.
Академія – вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури та мистецтва, проводить фундаментальні й прикладні наукові дослідження, виступає провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності й має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.