Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (стр. 27 из 62)
Шановні колеги, в нас семінар практичний, тому має бути відверта розмова, бо з першого вересня ми повинні мати вже партитуру, конкретні уявлення про те, як розпочинати цей експеримент, бо перший етап - вивчення, другий етап має бути напрацювання. Тому я звертаюся до членів робочої групи з проханням уважно вислуховувати всіх виступаючих, аналізувати їх пропозиції, щоб у підсумку запропонувати проект документу, який згодом можна буде затвердити у Міністерстві.
Дійсно, сьогодні складно говорити про майбутню структуру процесу. Зараз ми опрацьовуємо питання методологічної відповідності дій до закону «Про вищу освіту». Наприклад, проблема технікумів. Як їх вивести із структури вищих навчальних закладів? Проблематичним є рівень молодшого спеціаліста й неповної вищої освіти. На сьогодні або буде середня професійна освіта, а можливо середня спеціальна, хоча спеціальна в нас уже є. Це освіта для окремих осіб, які мають певні обмеження, обмежені можливості для освіти розумові чи фізичні. Тому це може бути середня професійна освіта. У професійній освіті є первинна кваліфікація, яка надається у технікумах - молодший спеціаліст, і далі йде вища професійна освіта – це бакалавр, магістр. Необхідно переглянути і терміни навчання. Потребує на сьогоднішній день уваги і робочий підхід до рівня магістра, як магістра наукового і магістра практичного спрямування.
Ми зараз розглядаємо зміни до закону «Про вищу освіту». Однак Міністерство обережно підходить до прийняття таких рішень, бо не виправдано здійснювати експерименти з двома з половиною мільйонами студентів.
Раціональна організація вашої роботи дасть нам можливість продуктивно займатись питаннями кредитно-модульної системи. Я вас закликаю до творчої роботи. Дякую!
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО
ПРОЦЕСУ В УМОВАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
Федір КОЗАК, проректор з навчальної роботи, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Приєднання вищих навчальних закладів України до Болонського процесу передбачає реалізацію низки заходів, серед яких чільне місце займає використання в організації навчального процесу методів і форм навчання, які є характерними для європейської зони освіти. При цьому важливо не втратити позитивні здобутки вітчизняної вищої школи.
Упродовж останніх двадцяти років у національному технічному університеті нафти і газу накопичено певний досвід з новацій в організації навчального процесу, який дає можливість сформулювати концептуальні засади з цього питання при прямуванні до Болонського процесу.
Проект графіка навчального процесу на 2004/2005 навчальний рік містить два традиційних семестри (парний і непарний) та літній семестр.
За умови використання у навчальному процесі модульно-рейтингової системи екзаменаційні сесії не проводяться, а семестровий контроль здійснюється під час контрольних тижнів: перший — після закінчення першої половини семестру, другий — по завершенні семестру. Аудиторні заняття протягом контрольних тижнів не проводяться.
Літній семестр матиме тривалість чотири тижні. Його основне призначення — повторне вивчення студентами окремих дисциплін, з яких вони (за шкалою оцінювання знань ECTS) за результатами семестрового контролю отримали 1-34 бали зі 100 можливих. Тобто, такі студенти не будуть відраховуватися з університету по завершенні семестру, як це передбачено чинними сьогодні положеннями, а така міра впливу застосовуватиметься до невстигаючих студентів тільки за результатами літнього семестру. Встигаючі ж студенти у цей час матимуть практику, якщо така передбачена програмою, або будуть займатися науково-дослідною роботою тощо.
Черговим кроком, який наближує навчальний процес до вимог Болонської конвенції, є зменшення кількості навчальних дисциплін, що вивчаються студентами одночасно, до 4-6. Це проілюстровано на прикладі навчального плану напряму 0902 «Інженерна механіка».
Слід зауважити, що така схема організації навчального процесу ускладнює розробку розкладу занять, може створити умови нерівномірності завантаження аудиторними заняттями окремих викладачів.
За умов чинної нормативно-правової бази діяльності вищої школи України викладені засади організації навчального процесу дають можливість, з нашої точки зору, реалізувати декілька основних принципів Болонської конвенції. ПРОЕКТ ГРАФІКА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ на 2004-2005 навчальний рік
Непарний семестр 1.09.2004 – 4.01.2005 р.
| Номер тижня | |||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 1.09 | 27.10 2.11 | 29.12 4.01 | |||||||||||||||
Канікули: 5.01.2005 – 18.01.2005 р.
Парний семестр 19.01.2005 – 7.06.2005 р.
| Номер тижня | |||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
| 19.01 | 23.03 29.03 | 1.06 7.06 | |||||||||||||||
Аудиторні заняття;
Контрольний тиждень.Літній семестр 8.06.2005 – 5.07.2005 р. (4 тижні)
Повторне вивчення дисциплін навчального плану. Практика, науково-дослідна робота тощо.
До оцінювання знань студентів за шкалою ECTS.
| За шкалою ECTS | За національною системою | За системою університету (в балах) |
| А | 5 (відмінно) | 90 - 100 |
| B, C | 4 (добре) | 75 - 89 |
| D, E | 3 (задовільно) | 60 - 74 |
| F, X | 2 (незадовільно) з можливістю перескласти | 35 - 59 |
| F | 2(незадовільно) з обов’язковим повторним курсом | 1 - 34 |
ВИТЯГ
з навчального плану першого курсу напряму 0902 «ІНЖЕНЕРНА МЕХАНІКА»
| Дисципліна | Всього кредитів ECTS | Кількість кредитів в семестрі та форма семестрового контролю | ||
| І семестр | ІІ семестр | |||
| НОРМАТИВНІ НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ ЦИКЛ 1 – Гуманітарні та соціально-економічні дисципліни | ||||
| Історія України | 3 | 3, екзамен | – | |
| Іноземна мова | 11 | 5, залік | 6, екзамен | |
| Українська мова (за професійним спрямуванням) | 2 | – | 2, залік | |
| Фізичне виховання | 2 | 1 | 1, залік | |
| ЦИКЛ 2 – Фундаментальні та професійно орієнтовані дисципліни | ||||
| Вища математика | 17 | 5, залік | 6, екзамен | |
| Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка | 6 | 3, екзамен | 3, залік | |
| Теоретична механіка | 7,5 | – | 3, 5, залік | |
| Технологія конструювання матеріалів і матеріалознавство | 6,5 | – | 2,5, залік | |
| Фізика | 10 | – | 3, екзамен | |
| Хімія | 3 | 3, екзамен | – | |
| Інформатика | 6 | 3, екзамен | 3, курсова робота | |
| Історія інженерної діяльності | 2 | 2, залік | – | |
| ВИБІРКОВІ НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ ЦИКЛ 3 – Професійно-орієнтовані дисципліни за переліком програми | ||||
| Вступ до фаху | 2 | 2, залік | ||
| Всього: | 27 кредитів ECTS; 4 екзамени; 4 заліки | 30 кредитів ECTS; 3 екзамени; 5 заліків; 1 курсова робота | ||
| Примітка: 1 кредит ЕСТS – 36 академічних годин | ||||
ПРОПОЗИЦІЇ