В результаті дослідження змін рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості молодших школярів були отримані наступні дані.
Таблиця 4.6. Рівень фізичного розвитку молодших школярів контрольної і експериментальної груп після експерименту
| Група | Показники | Ріст | Вага | спірометрія | динамометрія | |
| ліва | права | |||||
| ЕГ | x | 137,74 | 31 | 2,12 | 15,79 | 17 |
| σ | 3,67 | 2,95 | 0,17 | 1,73 | 1,47 | |
| КГ | x | 137,95 | 33,52 | 1,92 | 14, 9 | 16, 19 |
| σ | 6,34 | 4,74 | 0,24 | 2,59 | 2,2 | |
| Розходження по t ЕГ і КГ | 0,1 | 1,52 | 2,17 | 1,01 | 1,01 | |
| Примітка: зміни статистично достовірні при Р=0,05 ЕГ – експериментальна, КГ – контрольна група | ||||||
У таблиці 4.6 зображені середні показники рівня фізичного розвитку дітей експериментальної і контрольної груп, при порівнянні яких по t-критерію Стьюдента ми виявили позитивні статистично достовірні зміни за показниками спірометрії. За останніми показниками достовірних відмінностей не виявлено. Це свідчить про те, що педагогічний експеримент не зробив негативного впливу на рівень фізичного розвитку школярів, а по деяких параметрах навіть поліпшив його.
Таблиця 4.7. Рівень фізичної підготовленості молодших школярів контрольної і експериментальної груп після експерименту
| Група | Показники | Стрибок у довжину | Підтягування | Віджимання | Нахил сидячи | 3х10 м | 30 м | 1000 м |
| ЕГ | x | 159,6 | 23,7 | 23,8 | 9,1 | 8,9 | 5,6 | 322,6 |
| σ | 7,4 | 8,1 | 8,2 | 3,4 | 0,3 | 0,3 | 28, 3 | |
| КГ | x | 143,5 | 18,4 | 16,7 | 5,8 | 9,5 | 6 | 329,5 |
| σ | 9,6 | 9,3 | 7,1 | 4,3 | 0,5 | 0,4 | 42,4 | |
| Розходження по t ЕГ і КГ = | 4,3 | 1,5 | 2,1 | 2,1 | 4,5 | 2,6 | 0,5 | |
| Примітка: зміни статистично достовірні при Р=0,05 зміни статистично достовірні при Р – 0,1 ЕГ – експериментальна, КГ – контрольна група | ||||||||
При порівнянні показників фізичної підготовленості в групах після проведеного експерименту (табл. 4.7.) спостерігаються істотні поліпшення підготовленості дітей експериментальної групи по більшості параметрів, при Р=0,05. Учні перевершили своїх однолітків по згинанню і розгинанню рук у висі лежачи, згинанню і розгинанню рук в упорі лежачи від лавки (при Р=0,1), бігу на 1000 м. Достовірність виявлена у всіх випадках, окрім результату за часом проходження дистанції на 1000 м.
Таким чином, слід зазначити: молодші школярі в результаті проведеного експерименту істотно поліпшили рівень фізичної підготовленості в порівнянні з початковими результатами взагалі (додаток №4) і даними контрольної групи зокрема.
Фізкультурно-валеологічних знання школярів мають на увазі не тільки зміну рівня фізичної підготовленості учнів, змісту теоретичних знань, умінь і навиків здорового способу життя, але і зміцнення здоров'я дітей за допомогою вирішення оздоровчих завдань. У зв'язку з цим нами було досліджено зміну рівня захворюваності серед молодших школярів в контрольній і експериментальній групах.
Особливістю експерименту було його проведення в період істотної соціально-економічної кризи в країні, що виразилося в регулярному відключенні опалювання в навчальних установах і житлових будинках. У зв'язку з тим, що показник захворюваності, носить багатофакторний характер, протягом 2007–2008 навчального року відбулося загальне збільшення захворюваності по всіх паралелях класів, що підтверджує порівняльний аналіз показників зареєстрованих на період до початку експерименту (додаток №5) і після його проведення.
Таблиця 4.8. Середні показники параметрів що відображають рівень захворюваності учнів за період експерименту
| Група | Параметри | Кількість захворювань у рік | Кількість пропущених днів | Тривалість захворювання |
| ЕГ | x | 0, 65 | 7,41 | 3,18 |
| σ | 0, 68 | 4,96 | 2,14 | |
| КГ | x | 1,08 | 13,1 | 6,1 |
| σ | 0,66 | 9,93 | 2,64 | |
| Розходження по t ЕГ і КГ | 1,75 | 1,85 | 2,8 | |
| Примітка: зміни статистично достовірні при Р=0,05 і при Р=0,1 | ||||
При детальнішому аналізі показників здоров'я, отриманих після проведення експерименту (табл. 4.8), по окремих параметрах можна відзначити присутність достовірних відмінностей. Середні показники експериментальної групи менші, ніж в контрольній по кількості захворювань в рік, по кількості пропущених днів і по тривалості захворювання
На основі вищевикладеного можна зробити вивід про те, що використання методики формування системи теоретичних знань валеологічного характеру в процесі фізкультурної освіти у дітей молодшого шкільного віку не є причиною збільшення кількості захворювань в рік, кількості пропущених по хворобі днів і тривалості одного захворювання. Ймовірно, за сприятливих зовнішніх умов і тривалішої педагогічної дії запропонована методика сприятиме зниженню показників що відображають рівень захворюваності дітей.
1. Аналіз науково-методичної літератури і власні педагогічні спостереження показали, що сучасний зміст навчального предмету «Фізична культура» для учнів початкової школи має істотний потенціал у вирішенні завдань оздоровлення і валеологічних знань.
Вдосконалення процесу валеологічної освіти в рамці предмету «Фізична культура» базується на визначенні цільової, змістовної і методичної схожості фізичного виховання і основ охорони здоров’я як шкільних навчальних дисциплін і лежить в площині переосмислення і видозміни технологічних підходів до організації і планування освіти молодших школярів, що дозволяє істотно оптимізувати процес фізкультурної освіти.
2. Світогляд молодших школярів носить багатокомпонентну структуру, що відображає різні сторони особового розвитку: інтелектуальну, психологічну, соціальну, фізичну. Структура світогляду учнів залишається стабільною впродовж всього періоду початкового навчання, а зміні піддається лише процентне співвідношення структурних компонентів, яке і дає кожній конкретній групі учнів якісну характеристику світогляду.
Кількісні показники по більшості із запропонованих напрямів демонструють поступове збільшення широти світогляду від 6 до 9 смислових рангів по категорії «здоров'я», від 10 до 13 рангів по завданнях про засоби особистої гігієни і гартування, від 9 до 17 рангів по питаннях про умови росту і розвитку людини, а так само по питаннях про шкідливі і корисні звички.
3. Розроблений тест фізкультурно-валеологічних знань, відносячись до категорії тестів шкільних досягнень, має коефіцієнт кореляції Пірсону між результатами двох перевірок на одній і тій же вибірці 0,74 і дозволяє відстежити не тільки динаміку наочної обізнаності молодших школярів (включаючи валеологічні знання), але і зміну властивостей мислення і рівня фізкультурно-оздоровчої діяльності. Розроблені нормовані показники фізкультурно-валеологічних знань з середнім значенням від 31 до 40 балів дозволяють використовувати ТФВЗ в загальноосвітній практиці для учнів початкових класів.
4. Модель формування системи теоретичних знань валеологічного характеру базується на особистісно-орієнтованому і діяльнісному підході, включає практичний компонент у вигляді оволодіння уміннями і навиками виконання рухових дій, розвитку фізичних якостей і теоретичну систему понять, що має на увазі послідовне освоєння змістоформуючих категорій. Світоглядні категорії, пов'язані із здоров'ям, включають такі поняття як відсутність хвороб; тренування, спорт, ФК; стан людини; радість, успіх, задоволення; цінність. До діяльнісних категорій відносяться правила гігієни, органи людини, профілактика захворювань, фізичні якості, вправи, рухи, працездатність організму, фізичний стан людини, особисті якості, нові відомості про органи і системи, основи правильного харчування, безпека життя, психокорегуючі прийоми. Засвоєння даної системи дозволяє учням придбати життєво-необхідні знання, що формують навики здорового способу життя, дотримання правил ТБ і етики спілкування.
5. Методика формування системи теоретичних знань валеологічного характеру в процесі фізкультурної освіти молодших школярів сприяє розширенню об'єму і систематизації якості знань у сфері фізкультурних і валеологічних знань і базується на використанні методичних підходів: включення теоретичного матеріалу (від 5 до 10 хвилин) в кожен урок; підбір оздоровчих завдань відповідно до змісту окремих розділів навчальної програми по фізичній культурі; виконання навчальних завдань із застосуванням наочності, ігор і системи домашніх завдань, що частково виконуються в робочому зошиті з їх подальшим обговоренням, сприяючих закріпленню валеологічних знань і несучих виражений оздоровчий характер.