- процес тренування повинен бути спрямований на закріплення корисної звички;
- повторення позитивних звичок вимагає дотримання точності умов, характеру дій, визначених обставин, часу;
- автоматизація звичок повинна вимагатися поступово. Спочатку повторення повинно переслідувати точність дій, потім швидкість і, наостанку, автоматизм;
- повторення не повинно призводити до негативних емоцій учня;
- повторення слід урізноманітнити, щоб уникнути перевантаження та втоми нервової системи;
- кількість повторень повинна бути індивідуальною;
- здійснюючи повторення, необхідно турбуватися про формування у дитини установки на самоконтроль, на самоперевірку виконання засвоюваних дій.
Дидактична гра – один із найбільш часто уживаних методів у навчанні та вихованні молодших школярів, оскільки вона дає можливість успішного розв’язання освітніх і виховних завдань [20]. При цьому вчитель може швидко створити радісну атмосферу спілкування, спонукати учнів до активної участі у засвоєнні певних уявлень і понять, розуміння явищ, включившись у навчально-ігрову діяльність.
Для більшості дидактичних ігор характерні елементи змагання (перегонів). Змаганням може бути вся гра, а також її окремі моменти, етапи, фрагменти. Змагання завжди передбачають оцінювання учасників (найчастіше це – бали), а тому важливо звернути увагу на рівноцінність, рівнозначність завдань та об’єктивність оцінювання.
Як зазначає Л. Печко [63], екологічні ігри, що проводяться в початковій школі, є різних видів:
а) рольові, що базуються на моделюванні соціального змісту екологічної діяльності;
б) імітаційні, що дозволяють, наприклад, прослідкувати роль кожного компонента системи і змоделювати наслідки антропогенного впливу на біоценози (гра «Екосистема водойм»), показати ланцюги живлення (гра «Екологічна пірамідка», «Ноосфера»);
в) змагальні, що стимулюють активність їх учасників у набутті і демонстрації екологічних знань, умінь і навичок (КВК, конкурси-аукціони, вікторини, «Поле чудес»);
г) ігри-мандрівки, з допомогою яких діти можуть побувати в будь-якій точці світу.
На успішність використання різноманітних форм та методів у процесі формування екологічної культури молодших школярів, впливають такі фактори:
1.Педагогічно обґрунтоване зіставлення методів виховання, які використовуються з метою, завданнями, змістом, принципами виховання, особливо принципом урахування індивідуальних і вікових особливостей школярів. Тільки той, хто добре вивчив дитину, може вирішувати, як її виховувати.
2.Застосування в єдності методів формування свідомості, формування досвіду суспільної поведінки, стимулювання діяльності та корекції поведінки, самовиховання.
3.Врахування своєрідності педагогічної ситуації.
4.Аналіз впливу на особистість форм і методів, які вже застосовувались.
5.Особистість вчителя, його педагогічна рефлексія, яка передбачає: усвідомлення мотивів своїх дій (чи здійснюються вони в інтересах дитини, свого престижу, щоб догодити начальству, інструкції тощо); уміння відрізняти особисті труднощі від труднощів школяра; здатність поставити себе на місце іншого, побачити те, що відбувається, очима дітей, адекватно оцінити результати роботи [41].
2. Методика формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу «Я і Україна»
2.1 Аналіз навчальних програм і підручників для початкової школи з точки зору реалізації завдань формування екологічної культури учнів
Одним із завдань нашого аналізу є вивчення сучасного стану проблеми формування екологічної культури молодших школярів в умовах чинної системи навчання. В зв’язку з цим ми проаналізували чинні навчальні програми для початкової школи [52], щоб визначити, які екологічні знання передбачено сформувати у молодших школярів у процесі навчання, та навчальні підручники [2; 3; 4; 5] з курсу «Я і Україна», щоб з’ясувати їх спрямування і вплив на формування екологічної культури учнів.
Як зазначається у пояснювальній записці, природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною його метою є оволодіння учнів уявленнями: про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв’язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про тіла і явища природи та взаємозв’язки й залежності між ними, предметних умінь на основі засвоєних природничих знань, умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності, а також на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління.
Виховні цілі пов’язані із вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам та загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
Аналіз навчальних програм дозволяє зробити висновок, що вони орієнтують учителів початкової школи на формування у школярів екологічних знань та умінь, екологічної культури та поведінки. Отже, значні можливості для реалізації завдань формування екологічної культури закладені в курсі «Я і Україна».
Оскільки основою формування екологічної культури молодших школярів є система теоретичних знань про взаємодію суспільства і природи, про взаємозв’язки в природі; система норм і правил ставлення людини до природи та уміння й навички по її вивченню та охороні, то в ході нашого дослідження ми провели аналіз матеріалів підручників із точки зору визначення, які екологічні знання відображені у їх змісті.
Результати аналізу подано в таблиці 2.
Аналіз змісту підручників показав, що екологічні знання включені як фрагментарно до різних розділів курсу «Я і Україна», так і цілісно у вигляді окремих екологічних тем уроків. Вивчення змісту підручників показало, що кожний розділ навчального предмета «Я і Україна» спрямований на формування і розвиток відповідального ставлення дітей до навколишньої природи. Разом з тим, аналіз текстового матеріалу підручників засвідчив, що вони виконують, в основному, лише функцію носія готової інформації екологічного характеру для учнів і не сприяють у достатній мірі виробленню досвіду самостійної діяльності, спрямованої на охорону і збереження навколишнього середовища та на формування екологічної культури учнів.
Таблиця 2. Екологічні знання, відображені у змісті підручників «Я і Україна» для початкової школи
| Клас | Назва розділу | Екологічні знання |
| 1 клас | Природа навколо нас | Що належить до природи (Сонце, повітря, вода, ґрунти, рослини, тварини, людина). Про що можна дізнатись, спостерігаючи за Сонцем. Чому буває літо, осінь, зима, весна. Повітря. Від чого буває вітер. Як дбати про чистоту повітря. Вода, її дивовижні властивості. Як берегти воду. Ґрунт. Вміст у ґрунті води, повітря, поживних речовин. Як дбати про ґрунт. Рослини. Різноманітність і значення рослин. Вшанування рослин. Будь рослинам другом. Тварини. Різноманітність і значення тварин. Живий куточок. Вшанування тварин. Охорона тварин. Створення книги «Скарги рослин і тварин». |
| Твій рідний край | Рослини і тварини рідного краю, що потребують охорони. | |
| 2 клас | Про тебе самого | Людина – частина живої природи. Необхідність повітря, води, їжі, тепла для життя людини. Чому люди хворіють. |
| Природа навколо нас | Сонце – джерело світла і тепла. Пори року. Сезонні зміни в неживій природі, їх причини. Сезонні зміни в житті рослин, тварин, господарській діяльності людини. Чим вони зумовлені. Повторюваність явищ у природі. Залежність росту і розвитку рослин від світла, тепла, вологи. Охорона рослин. Рослини з Червоної книги України. Охорона тварин. Тварини з Червоної книги України. Охорона природи – неодмінна умова її збереження. Перетворювальна діяльність людей рідного краю. | |
| Твій рідний край | Природа рідного краю. Охорона природи рідного краю. Залежність стану навколишнього середовища від ставлення до нього людей. | |
| Твоя країна – Україна | Природні умови і багатства України, їх охорона. | |
| 3 клас | Природа і ми. | Цінність природи для людей. Охорона природи. Негативний вплив діяльності людей на природу. Значення заповідників для збереження природи. Червона книга України. Відповідальність кожної людини за збереження природи. Правила поведінки в природі. |
| Нежива природа | Залежність нагрівання поверхні Землі від висоти Сонця на небосхилі. Значення сонячного світла і тепла в природі. Значення повітря в природі і для людей. Збережемо повітря чистим. Значення води в природі і для людей. Як очистити воду. Вода має бути чистою. Економне використання води. Значення гірських порід в природі і для людей. Охорона корисних копалин. Значення ґрунту в природі і для життя людей. Шляхи руйнування ґрунту. Охорона ґрунту від руйнування. | |
| Зелене диво Землі | Умови росту і розвитку рослин. Довкілля рослини. Взаємозв’язки між рослинами і неживою природою, між самими рослинами, моделювання цих взаємозв’язків. Пристосування рослин до різних умов навколишнього середовища. Цінність рослин для природи і людини. Охорона рослин. | |
| Тварини – живі організми | Ланцюги живлення у природі. Причини руйнування ланцюгів живлення. Довкілля тварин. Взаємозв’язки між неживою природою і тваринами, рослинами і тваринами, між самими тваринами. Пристосування тварин до умов навколишнього середовища. Цінність тварин для природи і людини. Охорона тварин. | |
| Гриби. Дроб’янки | Значення грибів дроб’янок в природі та житті людини. | |
| У природі все взаємопов’язане | Цілісність природи. Моделювання взаємозв’язків між компонентами неживої природи; живої природи; між неживою й живою природою. | |
| 4 клас | Планета Земля | Охорона природи на Землі. Найглобальніші катастрофи на Землі, причини їх виникнення та вплив на життя людей. Шляхи збереження й охорони природи на планеті. |
| Україна – наша Батьківщина | Природні зони на території України, їх природні умови, рослинний і тваринний світ, взаємозв’язки між ними. Охорона природи в Україні. Екологічні проблеми України та шляхи їх подолання. Заповідники на території України. | |
| Твій рідний край | Охорона корисних копалин рідного краю. Охорона ґрунтів рідного краю. Природні угруповання рідного краю. Природні умови і живі організми в угрупованнях, взаємозв’язки між ними. Причини руйнування природних угруповань, їх охорона. Охорона природи в рідному краї. |
Таким чином, аналіз чинних навчальних програм та підручників для початкової школи із курсу «Я і Україна» показує, що хоча автори і визначають, що необхідно формувати екологічні знання у молодших школярів, проте зміст цієї роботи, шляхи їх формування, способи керівництва навчально-пізнавальною діяльністю учнів із цієї метою не розглядаються. Навчальні програми та підручники, хоча і створюють дидактичне забезпечення процесу формування екологічної культури молодших школярів у процесі навчання, проте його недостатньо. У зв’язку з цим ми вважали необхідним визначити шляхи удосконалення процесу формування екологічної культури учнів молодшого шкільного віку в процесі вивчення курсу «Я і Україна».