На сьогодні існує багато концепцій рівнів засвоєння, в яких виділяється різна кількість рівнів, пропонується різна черговість цих рівнів і різні назви. Такі розробки пропонуються і описуються як психологами, так і педагогами. Серед розробників цієї теорії: І.Я.Лернер, С.Л.Рубінштейн, І.Ф.Харламов, В.А.Якунін, В.А.Козаков та інші.
Розглянемо ці підходи систематизованіше.
Порівняльна таблиця відомих концепцій рівнів засвоєння
| Рівень засвоєння | Рівні засвоєння навчального матеріалу, що висуваються різними авторами | ||||||
| Лернер І.Я. | Рубінштейн С.Л. | Беспалько В.Г. | Якунин В.О | Харламов І.Ф. | Козаков В.А. | ||
| Знання | 1. Сприйняття | 1. Сприйняття | 1. Сприйняття | 1. Впізнання | 1. Сприйняття | 1. Сприйняття | 1. Запам’ятовування |
| 2. Осмислення | 2. Розуміння | 2. Осмислення | 2. Відтворення | 2. Осмислення | 2. Осмислення | 2. Розуміння | |
| 3. Запам’ятовування | 3. Запам’ятовування | 3. Запам’ятовування | 3. Запам’ятовування | 3. Запам’ятовування | |||
| Вміння | 4. Алгоритм | 4. Застосування | 4. Застосування на практиці | 4. Активне відтворення | 4. Застосування (алгоритмічне) | 3. Застосування | |
| 5. Пошук | 5. Пошукова, творча діяльність | 3. Перетворення | 5. Перетворення | 5. Застосування (пошукове) | 4. Творчість | ||
| 6. Творчість | 4. Творчість | ||||||
Для конкретизації навчальних цілей можна скористуватися будь-яким підходом, обравши в залежності від типу навчальної цілі і рівня засвоєння, що в ній проектується, певні конкретні дієслова. Наприклад, відповідно до підходу В.А.Козакова, який виділяє чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:
1) запам'ятовування (початкове уміння) - здатність відтворювати навчальний матеріал чи дослівно приблизно: називати, повторювати, описувати терміни, поняття, визначення, теорії, концепції, формули, алгоритми і т.п.;
2) розуміння (розвите уміння) – здатність робити з навчальним матеріалом розумові операції: аналізувати, синтезувати, узагальнювати, конкретизувати, порівнювати, класифікувати, пояснювати, аргументувати, доводити, формулювати висновки і т.п.;
3) застосування (високорозвинене уміння) - здатність вирішувати типові задачі в типових умовах: розраховувати по формулі, виконувати по алгоритму, діагностувати за методикою, звіряти з еталоном, створювати за зразком, кресленню, схемі, надходити за правилами, працювати за планом, програмі і т.п.,
4) творчість (найвищий ступінь чи уміння майстерність) - здатність вирішувати нетипові задачі в нетипових умовах: при необхідності доповнити, модифікувати, спростити, відредагувати, виправити, відкоригувати план, алгоритм, методику; запропонувати свій варіант поводження, діяльності, розрахунку, плану; самостійно спроектувати, конструювати, запрограмувати, розробити, змоделювати, винайти який-небудь продукт, нове знання.
Порівняння різноманітних концепцій рівнів засвоєння навчального матеріалу, дозволяє виділити два напрямки виділення рівнів засвоєння:
- орієнтація на процес засвоєння знань і пізнавальні дії, що його супроводжують (Лернер І.Я., Рубенштейн С.Л., Харламов И.Ф., Якунин В.А.): сприйняття (розрізнення, знайомство), осмислення (розуміння), запам'ятовування (закріплення, повторення, словесне відтворення);
- орієнтація на кінцеві результати засвоєння – вміння і практичні дії учнів, що їх демонструють (Беспалько В.П., Козаков В.А.): репродуктивний, пошуковий, творчий.
Розподіл навчального матеріалу за рівнями засвоєння і постановка відповідних навчальних цілей і завдань дозволяє підібрати відповідні методи навчання і контролю.
Аналогічно виділяють і рівні мотиваційно-ціннісних цілей. Наприклад, Б.Блум виділяє такі категорії навчальних цілей в афективній галузі, виходячи від пасивної позиції учня до більш активного ставлення до змісту навчання
- сприйняття – готовність учня сприймати ті чи інші явища з оточуючого світу (усвідомлення, готовність і бажання сприймати, довільна увага);
- реагування (відгук) – активні прояви цікавості учня, його реагування на те чи інше явище, зовнішній стимул, прояв цікавості до предмету, явищу чи діяльності;
- засвоєння ціннісної орієнтації (ставлення до певних об’єктів, явищ чи видів діяльності) – прийняття певної ціннісної орієнтації, віддання їй переваги, прихильність, переконаність;
- організація ціннісних орієнтацій - осмислення і поєднання різних ціннісних орієнтацій, вирішення можливих суперечностей між ними і формування системи цінностей на основі більш значущих і стійких;
- розповсюдження ціннісної орієнтації на діяльність – такий рівень засвоєння цінностей, на якому вони стійко визначають поведінку індивіда, входять у звичний хід дій, або життєвий стиль.
Бачимо, що знову відбувається перехід від знань до вмінь.
Показники сформованості навичок співпадають з показниками сформованості вмінь, оскільки навичка – це автоматизоване вміння. Проектування навичок закладається у певних нормах виконання якихось дій (швидкості читання, усного рахунку і т.п.).
Отже, процес цілеутворення, що здійснюється педагогом при плануванні навчання з дисципліни, теми, навчального заняття, включає наступні кроки:
1. Вибір і правильне формулювання загальної мети.
2. Розподіл загальної мети на орієнтовні за типами. Формулювання орієнтовних навчальних цілей.
3. Розподіл орієнтовних цілей на конкретні навчальні цілі за рівнями засвоєння навчального матеріалу. Формулювання конкретних навчальних цілей.
4. Забезпечення діагностичності конкретних навчальних цілей через вказування норм майбутніх результатів.
5. Відображення отриманої ієрархії навчальних цілей на папері.
6. Підбір адекватних висуненим цілям способів навчання і контролю.
· Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М.: Педагогика, 2005. - С. 29 - 94.
· Володарская Н.В., Митина А.М. Проблема целей обучения в современной науке. – М.: МГУ, 2006. - 72 c.
· Кларин М.В. Инновации в обучении: метафоры и модели: Анализ зарубежного опыта. - М.: Наука, 2007. - 223 с.
· Коваленко Е.Э. Целеполагание в обучении: Уч.пособие. - Харьков, 2004. - 36 с.
· Козаков В.А. Лекції з курсу "Психологія діяльності та навчальний менеджмент"
· Стоунс Э. Психопедагогика. Психологическая теория и практика обучения; Пер. с англ. / Под ред. Н.Ф.Талызиной.- М.: Педагогика, 2004. - С.161-193.
· Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие / Европ. ин-т экспертов. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Изд-во "Полиус", 2008. - С. 53-71.