— пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання;
— пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
— медичні профілактико-реабілітаційні заходи;
— допомога на поховання пенсіонерів;
2) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням:
— допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
— допомога із вагітності та пологів;
— допомога при народженні дитини та із догляду за нею;
— допомога на поховання;
— забезпечення оздоровчих заходів;
3) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання:
— профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
— відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
— допомога із тимчасової непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
— відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаних з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
— пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
— пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
— допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
4) страхування від безробіття:
— допомога із безробіття;
— відшкодування витрат, пов'язаних з професійною підготовкою або перепідготовкою та профорієнтацією;
— матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї;
— дотація роботодавцю для створення робочих місць;
допомога на поховання безробітного. [42, c. 19]
Необхідність соціального страхування обумовлена наступними причинами:
- наявністю осіб, які, з погляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, тобто не можуть за рахунок заробітної плати виживати або підтримувати мінімальний життєвий рівень;
- наявністю громадян, що є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.
Зауважимо, що в узагальненому розумінні, система соціального страхування розв’язує два важливих соціально-економічних завдання, а саме:
1) збереження та повне відновлення працездатності активної частини населення країни;
2) гарантоване матеріальне забезпечення громадян, які втратили працездатність у зв’язку з виходом на пенсію чи не мали її в працездатному віці з тих чи інших причин.
Матеріальною основою для виконання цих завдань виступають цільові фонди, які виконують функції збору страхових внесків, взяття на облік страхувальників, облік надходжень страхових внесків, прийом звітності, контроль за повнотою та своєчасністю сплати страхових внесків, до них належать: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійному захворюванні, що спричинили за собою втрату працездатності, Фонд соціального страхування на випадок безробіття.
Аналізуючи бюджети фондів соціального страхування за 2007–2009 рр. відзначимо, що за даний період спостерігалось їх зростання, окрім Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що пояснюється зменшенням загальної ставки внеску до цього фонду за аналізований період (з 3,4 до 2,5%) (табл. 1.2). Підкреслимо, що значне зростання доходної частини бюджетів фондів за 2007–2009 рр. зумовлено, насамперед підвищенням загального рівня заробітної плати по економіці України, яка є базою для нарахування соціальних внесків. У зв’язку із значним зростанням розміру мінімальної пенсії за 2007–2009 рр. виникла потреба у додатковому залученні коштів до Пенсійного фонду України на її виплату, що посприяло збільшенню ставки нарахувань на ФОП підприємств із 32 до 33,2% та зростанню залучених коштів з державного бюджету.
Таблиця 1.2
Доходи фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування в Україні за 2007–2009 рр., млн грн
| Фонд соціального страхування | Роки | 2009 / 2007, % | ||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||
| Фонд загальнообов’язковогоержавного соціального страхуванняУкраїнина випадок безробіття | 3 075, 085 | 3855,5 | 5 050,503 | 164,2 |
| Фонд соціального страхування віднещасних випадків на виробництві тапрофесійних захворювань | 2293,155 | 2955,985 | 3 869,676 | 168,8 |
| Фонд соціального страхування зтимчасової втрати працездатності | 7 335,2 | 5 190,569 | 7070,939 | 96,4 |
| Пенсійний фонд України | 62912,811 | 95592,919 | 141161,439 | 224,4 |
Загалом діяльність зазначених цільових фондів спрямована на виконання загальних функцій соціального страхування, які, в свою чергу, відіграють важливу роль при проведенні державою ефективної соціальної політики. Наприклад, до функцій соціального страхування відносять:
- формування грошових фондів, з яких покриваються витрати, пов’язані з сутністю непрацездатних і осіб, що з погляду на обставини не беруть участі в трудовому процесі;
- забезпечення кількості і структури трудових ресурсів;
- зменшення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих і непрацюючихгромадян;
- сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу;
- захисна функція, яка полягає в підтримці сформованого матеріального рівня застрахованого, якщо звичайне джерело доходу стає для нього недоступним;
- компенсаційна функція, що полягає у відшкодуванні збитку з втрати працездатності і збитку здоров’я за допомогою матеріального відшкодування втрати заробітку, а також оплати послуг у зв’язку з лікуванням і реабілітацією;
- відтворювальна функція, яка полягає в тім, що соціальне страхування покликане забезпечувати застрахованим (і членам їхніх родин) покриття усіх витрат, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу, що охоплює практично весь життєвий цикл, у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності;
- перерозподільча функція, яка визначається тим, що соціальне страхування значно впливає на суспільний розподіл і перерозподіл:
соціальні виплати збільшують частку створеної вартості, що направляється на споживання застрахованим; це полягає в поділіматеріальної відповідальності за соціальні ризики між усіма застрахованими, усіма роботодавцями і державою;
- стабілізувальна функція, спрямована на узгодження інтересів соціальних суб’єктів з ряду принципових для життєдіяльності найманих робітників питань.
Таблиця 1.3
Стан і напрями розвитку соціального страхування [7, с. 133]
| Види соціальногострахування | Стан | Напрями розвитку сфер соціального страхування з урахуваннямінтересів соціальних партнерів | ||
| інтереси держави | інтересироботодавців | інтересипрофспілок(працівників) | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Страхування віднещасного випадкуна виробництві іпрофесійногозахворювання, якіспричинили втратупрацездатності | Функціонує | Збільшення вимог доохорони праці, атестаціїробочих місць | Профілактичнізаходи (навчанняперсоналу,роз’яснення),перехід на нові,безпечнішітехнологіївиробництва,використанняекологічно чистоїсировини таеноргоносіїв | Покращенняумов праці,зменшеннятермінівперебуваннязміни нанебезпечномувиробництві,збільшеннявідшкодувань уразі страховоговипадку |
| Страхування навипадок безробіття | Функціонує | Створення новихробочих місць,працевлаштуваннясоціально незахищенихверств населення,забезпечення засобамиіснування тимчасовонепрацездатних | Оперативністьпідборуперсоналу,підвищення йогокваліфікації | Збільшеннятермінів ірозмірів виплатиз безробіття,швидкий пошукнових вакансій,якіснаперекваліфікація |
З проведеного аналізу функцій соціального страхування випливає, що одним з важливих напрямів подальшого розвитку системи соціального страхування в Україні є врахування інтересів усіх соціальних партнерів, а саме: держави, роботодавців та профспілок (працівників) (табл. 3). Це в свою чергу, забезпечить злагоджену роботу фондів соціального страхування, зменшення тіньового сектору заробітної плати, і як наслідок – збільшення розміру виплат при настанні страхових випадків.
Також з метою оптимізації процесу нарахувань та сплати соціальних внесків підприємствами, забезпечення прозорості їх обліку і системи контролю, передбачається запровадження в Україні єдиного соціального внеску, суть якого полягатиме в консолідації окремих функцій фондів соціального страхування та ПФУ в єдиній спеціалізованій установі (окремому підрозділі ПФУ).
Узагальнивши, окреслимо подальші кроки реформування системи соціального страхування України:
- удосконалення відповідного законодавства;
- забезпечення додаткових надходжень страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків, виведення заробітної плати з тіньового сектору економіки;
- забезпечення повної прозорості фінансових потоків для суб’єктів системи загально-обов’язкового державного соціального страхування;
- ефективна взаємодія державних і недержавних форм соціального страхування;
- впровадження єдиного соціального внеску;
- покращення інформаційно-роз’яснювальної роботи фондів соціального страхування з населенням.
Стан соціальної сфери є основним індикатором розвитку країни загалом та суспільного добробуту, зокрема. На нашу думку, Україна, як соціальна держава має створити відповідні умови для підвищення матеріального забезпечення суспільства на рівні сучасних стандартів, задоволення його культурних потреб, гарантування особистої безпеки кожного громадянина та досягнення соціальної справедливості в процесі реалізації економічної політики. [60]