5. Наочність (таблиці, гербарії, моделі, колекції, живі об'єкти,ТЗН).
6. Використання на уроках результатів робіт учнів, отриманих на інших видах навчальної діяльності (вдома, на екскурсіях, у куточках живої природи та ін.).
7. Практичні роботи з натуральними об'єктами:
- розпізнання;
- спостереження;
- визначення;
- зіставлення;
- короткочасний експеримент (якшо він є на уроці).
8. Опора на раніше вивчене.
9. Зв'язок теорії з практикою.
10. Ознайомлення учнів з екологічними проблемами.
11. Наступність у вивченні матеріалу.
12. Ступінь самостійної навчальної діяльності учнів:
- самостійність суджень; - усвідомленість запам'ятовування;
- вміння використовувати наявні знання;
- закріплення (застосування знань у нестандартних ситуаціях, робота з підручником, обrpунтованість відповідей).
13. Диференціація навчання.
14. Контроль та оцінювання.
15. Домашні завдання (обсяг, посильність, інструктаж). 16. Реалізація завдань уроку.
СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ ХІМІЇ
1. Чи відповідає зміст уроку поставленій меті, чи правильно дібраний матеріал для досягнення мети.
2. Чи відповідає теоретичний рівень викладу матеріалу рівню класу. Як виконується програма.
3. На якому науковому рівні викладається матеріал.
4. Чи здійснюється зв'язок із вивченим раніше. Як використовуються міжпредметні зв'язки.
5. Добір методів та засобів викладання матеріалу (проблемно пошуковий, ілюстративний, евристичний тощо).
6. Застосування наочності.
7. Вимоги до хімічного експерименту:
- підготовленість та стан обладнання;
- дотримання техніки безпеки;
- уважне ставлення учнів до роботи;
- аналіз та фіксування дослідів.
8. Мова вчителя.
9. Контроль та оцінювання. Форми контролю:
- письмові;
-усні;
- самостійні і контрольні роботи.
10. Диференціація навчання.
11. Домашнє завдання. Обсяг, доступність, інструктаж із виконання.
12. Досягнення мети та завдань уроку.
СХЕМА АНАЛІЗУ УРОКУ ФІЗИКИ
І. Відповідність теми уроку програмі.
2. Відповідність змісту та структури поставленій меті.
3. Науковість викладу вчителем програмового матеріалу, його політехнічна спрямованість.
4. Здійснення зв'язку раніше вивченого матеріалу з новим (повторення, закріплення, узагальнення).
5. Методи та засоби передачі матеріалу, постановка демонстраційного експерименту, розв'язування задач.
6. Ефективність використання технічних засобів навчання.
7. Застосування наочних посібників (таблиці, схеми, плакати).
8. Використання на уроці різноманітних видів робіт та завдань,
що вимагають застосування здобутих учнями теоретичних знань.
9. Формування навичок самостійно здобувати та поглиблювати знання.
10. Здійснення диференційованого навчання.
11. Контроль за рівнем якості засвоєння учнями, цілеспрямованість та планомірність його здійснення.
12. Обсяг, рівень, доступність, система перевірки домашніх завдань.
13. Зацікавленість учнів темою, змістом та методами ведення уроку.
14. Розвиток логічного мислення. Активізація розумової діяльності учнів.
15. Досягнення мети. цілей та завдань уроку.
АНАЛІЗ УРОКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Під час аналізу уроку зверніть увагу на таке:
І. Підготовка вчителя до уроку.
2. Місце проведення.
3. Інвентар, наочність, наявність ТЗН, картки.
4. Своєчасність початку уроку:
5. Зовнішній вигляд учителя, наявність плану уроку.
6. Зовнішній вигляд учнів.
7. Шикування, здача рапорту, привітання, постановка завдань уроку.
8. Дозування у часі частин уроку (підготовча частина - від 25 до 30 хв, заключна частина - 5 хв).
9. Мова, тон учителя, володіння правильною термінологією.
10. Фізіологічна послідовність під час виконання фізичних вправ (від легкого до складного і від складного до легкого).
11. Поведінка учнів під час уроку. Виховання свідомої дисципліни.
12. Професійно-методична підготовка вчителя.
13. Забезпечення на уроці індивідуального і диференційованого підходу до учнів (робота за картками).
14. Оцінювання знань і вмінь учнів, його об'єктивність, коменту
вання (заохочення, оголошення подяки).
Примітка. Навчальну частину уроку можна не оцінювати.
І 5. Фізичне навантаження на уроці.
16. Міжпредметні зв'язки.
Кожен урок розпочинати зі спортивних вправ. У ході уроку задіювати теоретичні відомості. Привчити учнів до самостійних занять. У заключній частині уроку підбити підсумок, виставити оцінки, дати домашнє завдання.
Технологічна карта уроку
Навчальний предмет
Тема уроку
Мета уроку
Тип уроку
Завдання уроку
Школа
Учитель
Дата
Клас
| Етап уроку | Дидактичне завдання етапу | |
| 1 | Організаційний | Підготувати учнів до роботи на уроці в цілому і на кожному конкретному етапі уроку |
| 2 | Перевірка домашнього завдання | Встановити правильність і усвідомленістьвиконання учнями домашнього завдання, ліквідувати визначені недоліки в засвоєнні знань, в оволодінні вміннями інтелектуального і практичного характеру |
| 3 | Всебічна перевірка ступеня засвоєння змісту навчального матеріалу | Перевірити знання певної кількості учнів, виявити причини і недоліки у знаннях і вміннях; стимулювати окремих учнів та весь клас до оволодіння раціональними прийомами учіння та самоосвіти |
| 4 | Підготовка учнів до активного й усвідомленого засвоєння навчального матеріалу | Організувати і спрямувати навчальнопізнавальну діяльність учнів до досягненняосновної мети (мотивація, актуалізація раніше засвоєних знань та вмінь, Їхоб'єктивізація), Активізація навчальнопізнавальної діяльності учнів |
| 5 | Засвоєння нового матеріалу | Дати учням конкретне уявлення про елементи предметно-наукових (терміни, поняття, !правила, закони, теорії, факти тощо) і допоміжних (філософські, методологічні, історико-наукові, міжнаукові, міжпредметні) знань, Виробити відповідні уміння інтелектуального і практичного характеру, Закріпити в системі, спеціально організованої діяльності інтелектуального і практичного характеру ті знання івміння, які необхідні для самостійної роботинад новим матеріалом |
| 6 | Перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу | Перевірити учнями суттєвих ознак, елементів знань, що засвоюються, структурно функціональних зв`язків і логічних стосунків між ними; надати індивідуальну допомогу учням, що її потребують |
| 7 | Підбиття підсумків уроку | Узагальнити засвоєні знання у вигляді певної цілістності. Оцінити рівень засвоєння знань і способів діяльності всього класу та окремих учнів |
| 8 | Інформація про домашнє завдання, інструктаж про його виконання | Повідомити учням зміст д/з, пояснити методику його виконання. Звернути увагу учнів на важливі помилки, способи їх усунення, норми часу для виконання домашнього завдання |
КАРТА ОЦІНЮВАННЯ ПРОВЕДЕНОГО УРОКУ
Мета
Тема
Тип уроку
Клас
Вчитель
| № | Критерії оціиювання | 2 | З | 4 | 5 |
| бали | бали | балн | балів | ||
| 1 | Уміння чітко і ясно визначати мету і завдання уроку | ||||
| 2 | Наявність чіткого плану | ||||
| 3 | Реалізація намічених мети і завдань під час навчального процесу | ||||
| 4 | Добір змісту розкриття теми, теоретичний рІВень викладання матеРІалу | ||||
| 5 | Використання наочності, ТЗН, дидактичних матеріалІВ | ||||
| 6 | Обгрунтованість вибору методів | ||||
| 7 | Диференційований підхід до учнів | ||||
| 8 | Формування умінь самостійної роботи | ||||
| 9 | Облік і контроль знань | ||||
| 10 | Якість самоаналізу результатів |
Висновки:
Пропозиції:
ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА
В ЧОТИРИ ВАРІАНТНІЙ СИСТЕМІ ОЦІНЮВАННЯ
Рівні чотириваріантної системи:
1) високий (4 бали);
2) добрий (3 бали);
3) задовільний (2 бали);
4) недостатній (1 бал).
Вища категорія присвоюється педагогу, якщо він одержав 90-100 % від максимально можливих 40 балів, тобто >= 36 балів.
Перша - 80-90 %, >= 32 бали.
Друга - 70-80 %, >= 28 балів.
Спеціаліст - 50 '10, >= 20 балів.
Звання «вчитель-методист» (за сумою балів, як для вищої категорії), але за пунктами 3 і 9 показників оцінки по 4 бали.
Звання «старший учитель» - аналогічно вищій категорії, але за пунктами 3 і 9 показників оцінки мають бути 3-4 бали.