Таким чином, вірно встановлена СВН є запорукою успішного формування професійно необхідних умінь і навичок у майбутнього фахівця.
Таблиця 1.8 – Характеристики систем виробничого навчання(СВН)
| Найменування СВН і її зміст | Переваги СВН | Недоліки СВН |
| Операційно-комплексна СВН: передбачене чергування засвоєння учнями основних прийомів виконання операції і поступове ускладнення комплексних робіт; групування і послідовність операцій; а також добірка об'єктів і розташування їх у певній послідовності взаємозалежні. | - досліджувані операції постійно закріплюються при виконанні наступних комплексних робіт;- учні навчаються прийомам і способам виконання робіт у тих сполученнях, які можуть зустрітися на виробництві. | - розрахована на навчання робітників ручним і машино-ручним професіям безпосередньо у навчальних умовах. |
1.3.4 Побудова зведено-тематичного плану професійної підготовки спеціаліста
На основі всіх виконаних розробок формується зведено-тематичний план підготовки фахівця і робоча програма дисципліни. Зведено-тематичний план повинен включати тематику спеціальних дисциплін, регламентувати послідовність вивчення тем і кількість часу, що відводиться на їхнє вивчення, посеместрове членування навчальних курсів, відбивати форми навчання (лекції, практики). Робоча програма повинна включати послідовність вивчення тем, кількість годин, що відводять на їхнє вивчення, і форми навчання (лекції, практичні заняття).
На відміну від зведено-тематичного плана робоча програма повинна містити послідовність вивчення тем, кількість годин, що відводяться на їх вивчення, та форми навчання (лекції, лабораторні). Розробимо робочу програму з дисципліни «Спецтехнологія з основами загальної хімічної технології».
Таблиця 1.9 - Робоча програма дисципліни «Спецтехнологія з основами загальної хімічної технології»
| № з/п | Форма заняття | Кількість годин | Зміст заняття |
| І півріччя | |||
| 1 | Лекція | 2 | Введення. Мета, завдання, цілі дисципліни. Характеристика економічного стану хімічних підприємств. Обов’язки апаратника. Підготовка робочого місця апаратника. |
| 2 | Лекція | 4 | Основні закономірності хімічної технології. Закон збереження маси та енергії. Матеріальний баланс. Швидкості хімічних процесів та хімічна рівновага. |
| 3 | Лекція | 6 | Хімічний процес та хіміко-технологічні системи. Виробництво, ієрархічна організація процесів у хімічному виробництві. ХТП. Термодинамічні розрахунки ХТП. |
| 4 | Лабораторне заняття | 2 | Визначення оптимального технологічного режиму. |
| 5 | Лекція | 6 | Типи технологічних процесів і схем. Класифікація технологічних процесів. Каталітичні процеси. Типізація хіміко-технологічних процесів. Аналіз процесу та вибір технологічних схем |
| 6 | Лекція | 2 | Схема видобування соди аміачним способом. Особливості фізико-хімічних властивостей реакцій у технологічних процесах. Відходи содової промисловості. Принципова схема виробництва соди аміачним способом. |
| 7 | Лабораторне заняття | 4 | Способи видобування соди. Хімічні реакції, які є основою виробництва соди аміачним способом |
| 8 | Лекція | 2 | Видобування вапна та вуглецю.Фізико-хімічні основи процеси випалювання карбонатної сировини; апаратура відділу вапняних печей, норми технологічного режиму |
| 9 | Лекція | 4 | Приготування вапняного молока; |
| 10 | Лекція | 2 | Попереднє очищення сирого розсолу; |
| 11 | Лекція | 2 | Приготування амонізованого розсолу; |
| 12 | Лекція | 2 | Карбонізація амонізованого розсолу |
| 13 | Лекція | 2 | Фільтрація суспензії бікарбонату натрію; |
| 14 | Лекція | 4 | Кальцинація бікарбонату натрію; |
| 15 | Лабора-торне заняття | 4 | Відновлення відходів виробництва; регенерація аміаку з рідин содового виробництва; |
| Підсу-мок: | Аудиторних – 46, з них:лекцій – 34,лабораторних – 12. | ||
ІІ півріччя
| 1 | Лекція | 8 | Контроль виконання робіт. Організація аналітичного контролю виробництва. Контрольні крапки виробництва. Державний стандарт. Відділ технічного контролю (ВТК), його функція. Сучасні методи іспитів та контролю якості. |
| 2 | Лекція | 4 | Питання з охорони праці та техніки безпеки. Безпека праці при роботі у відділенні вапняних печей; безпека труда у відділенні вапняного молока; техніка безпеки у відділенні абсорбції; техніка безпеки у відділенні карбонізації; техніка безпеки у відділенні фільтрації; техніка безпеки у відділенні дистиляції; техніка безпеки при виробництві очищеного бікарбонату натрію |
| 3 | Лекція | 6 | Продуктивність технологічного обладнання. Теоретична продуктивність, її визначаючі фактори. |
| 4 | Лекція | 6 | Апаратура відділення вапняних печей |
| 5 | Лекція | 6 | Апаратура відділення вапняного молока |
| 6 | Лабора-торне заняття | 4 | Вапняно-обжигова піч. Промивник газу вапняних печей. Електрофільтр вапняних печей. Гаситель вапна. Сортувальні барабани для крупного та дрібного недопалу. Вібраційне сито. Чашевий класифікатор. Лотковий живильник. Змішувач очищеного вапняного молока. |
| 7 | Лекція | 6 | Апаратура відділення очистки розсолу |
| Підсу-мок: | Аудиторних – 42, з них:лекцій – 32,лабораторних – 10. | ||
ІІІ півріччя
| 1 | Лекція | 8 | Сировина, вода та енергетика хімічної промисловості. Уявлення про сировину, проміжний продукт, готовий продукт, відходи виробництва, комплексне використання сировини. Види сировини. Флотація, флотаційні машини. Комплексне використання сировини. Вода в хімічній промисловості. Характеристика природних вод. Джерела та характери забруднення стічних промислових вод. Очистка стічних промислових вод. Види та джерела енергії, які використовують у хімічній промисловості. |
| 2 | Лекція | 2 | Сировина та допоміжні матеріали, які використовують у виробництві кальцинованої соди. Характеристика та склад сировини для виробництва соди. Вимоги до сировини. Природні та штучні розсоли. Паливо. Склад та характеристика. Вимоги до палива. Вода. |
| 3 | Лекція | 4 | Виробнича структура підприємства. Уявлення про виробничу структуру підприємства. Загальна схема виробничої структури підприємства. Призначення та взаємозв’язок складових частин виробничої структури підприємства. Передові підприємства країни даної галузі. |
| 4 | Лабора-торне заняття | 4 | Визначення якості сировини та готової продукції. Навчитися правильно працювати з нормативно-технічною документацією. Відпрацювати прийоми заповнення журналу обліку. |
| 5 | Лекція | 4 | Перспективи вдосконалення технології. Основні задачі покращання якості продукції, покращання продуктивності праці, зниження собівартості продукції. |
| 6 | Лабора-торне заняття | 4 | - Комплексна автоматизація та механізація основних та допоміжних виробничих процесів. |
| Підсу-мок: | Аудиторних – 26, з них:лекцій – 18,лабораторних – 8. | ||
| за 18 місяців | Аудиторних – 114, з них:лекцій – 84,лабораторних – 30. | ||
2. Проектування технологій навчання за темою «Сировина в хімічному виробництві» з дисципліни «Спецтехнологія з основами загальної хімічної технології»
2.1 Проектування дидактичних матеріалів
2.1.1 Постановка оперативних цілей навчання та вибір джерел інформації
Рівень оперативного цілеутворення включає навчання окремим темам, розділам дисципліни і конкретизується до цілей окремих уроків.
Оперативна мета – це обов’язкові знання і вміння, які необхідно сформувати в процесі вивчення розділів, тем і на окремих заняттях по даній дисципліні для успішного здійснення професійної діяльності.
До оперативної мети відносяться розвиваючі цілі навчання – формування необхідних механізмів психіки, які визначають здібності людини (сприйняття, мислення, мова, пам'ять, психомоторні вміння). До оперативної мети також відноситься формування творчих вмінь, які відрізняються від репродуктивних.
Відповідно до теорії В.П. Безпалько, існують чотири рівні засвоєння навчального матеріалу:
- на першому рівні учень сприймає інформацію, у нього формується загальне уявлення про об’єкт діяльності, з’являється пізнавальний інтерес. Для цього рівня характерне рішення певного виду завдань: у когнітивній області – упізнання об’єктів, порівняння їх властивостей; в афективній області – усвідомлення мети діяльності, наявність професійної спрямованості та інтересу. Таким чином, формуються мотиви і спрямованість діяльності, що визначає подальшу поведінку учнів у процесі навчання, відбувається усвідомлення мети і прагнення її досягти.