Згідно діяльнісного підходу до навчання, орієнтовна основа діяльності включає:
1. Образ кінцевого продукту - уявлення про кінцевий результат. У теоретичному навчанні - це відповіді до завдань, опис результатів, схеми, графіки, а в практичному навчанні - деякі зразки, макети, моделі.
2. Об'єкт перетворення - матеріал для діяльності і її предмет. У практичному навчанні - це заготівки, матеріали, пристрої, які варто відремонтувати і т. д., а в теоретичному навчанні - умови завдань, питання, сформульована проблема і т.д.
3. Засоби діяльності, тобто інструменти, інструкції, креслення, карти, таблиці, алгоритми і формули розрахунку, обґрунтування, теорії, висновки.
4. Технологію діяльності - уявлення про способи її здійснення, які включають прийоми, їхню послідовність, представлену у формі карт, таблиць, порядок рішення, вказівки і інструкції.
Відомо три типи навчання:
- неповна ООД (перший тип),
- повна ООД в конкретному вигляді (другий тип),
- повна ООД в загальному вигляді (третій тип).
Перший тип навчання - неповна орієнтовна основа характеризується тим, що викладач, представляючи навчальний матеріал, показує вихідні дані, виконавчу частину дії і образ кінцевого продукту. Навчання здійснюється методом «проб і помилок», процес відбувається повільно, з великою кількістю помилок.
Другий тип навчання - повна ООД, при наявності всіх умов, необхідних для здійснення діяльності, які подаються у вигляді готового алгоритму діяльності стосовно до конкретної ситуації. Викладач, представляючи навчальний матеріал, показує кожен крок діяльності, стосовно до конкретного завдання. При цьому формування діяльності відбувається безпомилково і швидко, але ступінь узагальнення і переносу на нестандартні ситуації обмежений. У цьому випадку учні правильно вирішують певне коло стандартних завдань, але при переході до інших творчих завдань їхня діяльність ускладнена.
Третій тип навчання - повна орієнтовна основа з використанням узагальнення і систематизації. Орієнтири подані в узагальненому виді, характерному для цілого класу явищ. Викладач при цьому не дає готових орієнтирів, а пояснює лише принципи їхнього формування. У цьому випадку діям властива чіткість, швидкість, безпомилковість, стійкість, ширина переносу. Найбільш ефективним є саме цей тип навчання, де освоюються алгоритми діяльності, на основі яких студенти самостійно пристосовують їх до конкретних ситуацій для різних умов.
Таблиця 2.8 - Критерії вибору різних типів навчання
| Тип навчання | Критерії вибору | ||
| По меті | За умовами | За змістом навчального матеріалу | |
| Неповна ООД (перший тип) | Сформувати орієнтири діяльності, що носить репродуктивний характер і характеризується самостійністю, міцністю, але не володіє розумністю, розгорненням, узагальненістю | При наявності великої кількості навчального часу і часу на самостійну роботу.При наявності досвіду самостійного навчання і вибору способів навчання.При наявності навчальної і допоміжноїлітератури.При наявності сформованої професійної мотивації. | Коли зміст навчального матеріалу не пов'язаний з майбутньою практичною діяльністю учня. |
| Повна ООД (другий тип навчання) | Сформувати орієнтири алгоритмічної діяльності, що характеризуються міцністю виконання, результатом якої є швидкість, точність виконання операцій | При відсутності базових знань у підготовці учнів.При відсутності професійного досвіду і практичних умінь.При відсутності здібностей самостійно здійснювати навчально-пізнавальну діяльність. | При визначальній ролі технології діяльності і неможливості її освоєння без попереднього опису наочним словесним способом |
| Повна ООД (третій тип навчання) | Формування творчої діяльності, що характеризується міцністю, узагальненістю, розгорнутістю, самостійністю, розумністю, усвідомленістю | При наявності базових знань в учнів.При наявності часу.При наявності відповідних засобів навчання | При можливості узагальнення і систематизації навчального матеріалу так, щоб загальні принципи можна було застосувати до приватних випадків |
Отже тип навчання, який забезпечить оптимальні результати стосовно заданих умов організації навчального процесу, буде другий тип навчання.
Виберемо методи та засоби формування ООД.
Таблиця 2.9 - Вибір способів формування в учнів нових знань
| Найменування підтеми | Мета | Рівень | Методи викладання | Наочні засоби |
| 1.Сировина. Принципи збагачення сировини. | Сформувати знання класифікації. Сформувати знання основних принципів збагачення сировини, їх проходження | ІІ | Розповідь, демонстрація плакату, слайдів, пояснення | Плакат «принципи збагачення сировини», мапа «Розповсюдження сировини» |
| 2.Вода як сировина хімічної промисловості | Сформувати знання класифікації природних вод. Сформувати знання по промисловому водоочищенню | ІІ | Розповідь, демонстрація, слайдів, пояснення | - |
2.5Проектування технологій формування виконавчих дій
Після визначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття учнями, відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці називають «закріпленням».
Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання здобувають розумову форму, стають узагальненими не відразу, а по черзі, пройшовши через цілий ряд етапів. Якщо викладач будує процес навчання з урахуванням їх послідовності, він істотно підвищує можливість досягнення мети всіма учнями.
Основною метою діяльності по проектуванню технології формування і засвоєння діяльності є визначення способів формування дій, обумовлених метою навчання.
Одним з головних способів виконання дій у рамках теоретичного навчання є рішення завдань. На кожному з етапів засвоєння завдання виконують різноманітні функції. Наприклад, на етапі виконання матеріалізованих дій завдання служать для створення початкової мотивації діяльності; на етапі ознайомлення з ООД вони сприяють активному розкриттю цієї діяльності, на етапі виконання діяльності вони формують необхідні характеристики дії (міцність, гнучкість, точність, узагальненість і т.д.).
До всіх завдань пред'являється ряд вимог. Перша з них - це розрахунок тільки на нову діяльність, оскільки всі інші дії були засвоєні раніше. Друга - це відповідність завдань етапу засвоєння, тобто в умові завдань повинна відображатись мета і її характеристики.
Таблиця 2.10 - Проектування технологій формування виконавчих дій
| Найменування розділу | Мета навчання | Рівень | Вибір способів закріплення | ||||
| метод | Форма | Засоби закріплення | |||||
| Назва | Варійовані параметри | Варіанти рішень | |||||
| 1. Сировина. Принципи збагачення сировини | Закріпити знання класифікації, знання основних принципів збагачення сировини, їх проходження | ІІ | Бесіда | Фронтальна | 1.Назвіть види викопної сировини.2.Як вирішують існуючу проблему сировини?3. Які механічні способи збагачення сировини використовують для твердої сировини? | 1. Рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна, деревина, олії2. Дешева місцева сировина, переробка відходів, використання рідкісних технологій, заміна сировини на більш економічну3. Розсіювання, гравітаційне збагачення, сепарація, флотація. | 1.Рудна мінеральна, нерудна мінеральна, паливна мінеральна2.дешева сировина, переробка відходів, заміна економічною сировиною3. Розсіювання, гравітаційне збагачення, сепарація. |
| 2. Вода як сировина хімічної промисловості | Закріпити знання класифікації природних вод. Закріпити знання по промисловому водоочищенню | ІІ | Бесіда | Фронтальна | 1.Назвіть класифікацію природних вод. | 1. Атмосферні, поверхневі, підземні, хімічна, промислова, побутова. | 1. Атмосферні, поверхневі, підземні. |
2.6 Проектування технологій формування контрольних дій
Проектування системи контролю є одним з найважливіших видів діяльності викладача. Контроль дає можливість визначити, наскільки чітко досягнута ціль навчання, які недоліки процесу навчання і що треба зробити, щоб застосувати нові технології навчання.
Діяльності по контролю можна поділити на наступні види: контрольно-проектувальна діяльність, тобто діяльність по створенню (розробці) технології контролю по навчальній дисципліні, її розділам та темам, при цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеню досягнення їх цілей; контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність по організації та здійсненню контролю; контрольно-аналітична діяльність, тобто діяльність по аналізу та оцінці результатів навчального процесу та його корекції.
Таблиця 2.11 - Діяльність викладача по контролю навчального процесу
| Види діяльності викладача | Функції контрольної діяльності | Процедури контрольної діяльності викладача |
| Проектувальна діяльність | Контрольно-проектувальна | 1.1. Визначення мети контролю та змісту навчального матеріалу, що контролюється, на основі еталонів цілей навчання.1.2. Аналіз умов проведення контролю (матеріальні умови), наявність технічних та дидактичних засобів контролю.1.3. Вибір типу та виду контролю в залежності від мети, функцій та змісту вмінь, що контролюються.1.4. Вибір метода контролю (по виду спілкування з учнями, по характеру оцінювання результатів контролю).1.5. Визначення відповідних форм контролю (за масовістю обхвату, ведучій ролі суб’єкта, засобами контролю, що використовуються).1.6. Розробка різнорівневих засобів контролю.1.7. Рецензування засобів контролю.1.8. Визначення критеріїв оцінки. |
| Практична діяльність | Контрольно-виконавча | 2.1. Пояснення учням мети контролю, часу, що відводиться на перевірку, та критеріїв оцінки результатів навчання.2.2. Спостереження за учнями на етапі здійснення зворотного зв’язку в ході контролю.2.3. Виявлення (перевірка) сформованості професійних вмінь учнів за допомогою засобів контролю.2.4. Оцінювання знань, вмінь та навичок учнів за розробленими критеріями оцінки.2.5. Облік (фіксація) результатів оцінювання. |
| Дослідницька діяльність | Контрольно-аналітична | Статистична обробка результатів навчальної діяльності.Кількісний та якісний аналіз результатів контролю та виявлення причин не засвоюваності.Аналіз ефективності застосованої технології навчання.Розробка диференційованої програми надання індивідуальної (або групової) допомоги відстаючим учням.Розробка спеціальних корегуючих заходів за результатами самоаналізу діяльності педагога. |
Розглянемо основні вимоги до контролю діяльності учнів: