Більш ґрунтовна техніко-економічна характеристика господарства подана в таблицю 2.2, де розраховані основні економічні показники господарської діяльності ТОВ "Валтекс".
Таблиця 2.2
Техніко-економічна характеристика ТОВ"Валтекс" за 2007-2009 роки
Показники | Роки | Абсолютне відхилення в 2009 р. від 2008 р.(±) | Ланцюгові темпи росту, % | |||||||||
2007 | 2008 | 2009 | в2008р | в 2009р | ||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||
1.Обсяг товарної продукції, тис.грн. | 1346,7 | 1752,1 | 2145,2 | +393,1 | 130 | 122 | ||||||
2.Собівартість товарної продукції, тис.грн. | 1242,2 | 1689,6 | 1816,9 | +127,3 | 136 | 108 | ||||||
3.Доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн. | 1235,9 | 1683,1 | 1763,7 | +80,6 | 136 | 105 | ||||||
4.Чистий доход від реалізації продукції, тис.грн. | 1092,7 | 1511,7 | 1584,2 | +72,5 | 138 | 105 | ||||||
5.Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. | 993,6 | 1295,4 | 1491,1 | +195,7 | 130 | 115 | ||||||
6.Валовий прибуток (збиток), тис.грн. | 99,1 | 216,3 | 93,1 | -123,2 | 218 | 43 | ||||||
7.Прибуток (збиток) від основної діяльності, тис.грн. | 96,13 | 120,24 | 138,68 | 18,44 | 125 | 115 | ||||||
8.Прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності, тис.грн. | (114,6) | (69,6) | (105,9) | -175,5 | 61 | 152 | ||||||
9.Прибуток (збиток) від операційної діяльності, тис.грн. | (97,6) | 68,8 | (144,8) | -213,6 | - | - | ||||||
10.Прибуток (збиток ) від фінансової та інвестиційної діяльності, тис.грн. | 68,8 | 83,3 | 100,3 | 17 | 121 | 120 | ||||||
11.Прибуток (збиток) від звичайної діяльності, тис.грн. | 51,9 | 237,6 | 3,7 | -233,9 | 458 | 2 | ||||||
12.Чистий прибуток (збиток), тис.грн. | 51,9 | 237,6 | 3,7 | -233,9 | 458 | 2 | ||||||
13.Витрати від основної діяльності | 37,42 | 44,38 | 48,67 | 4,29 | 119 | 110 | ||||||
14.Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування | 707 | 869 | 20 | |||||||||
15.Дохід від податку на прибуток | 308 | - | 307 | |||||||||
16.Фінансовий результат від звичайної діяльності | 1015 | 869 | 327 |
Для того, щоб здійснити оцінку аудиторського ризику через підприємницький заповнимо наступну таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 Критерії оцінки підприємницького ризику
№ | Фактор ризику | Оцінка фактору ризику | Рівень підприємницького ризику |
1. | Визначення економічної ситуації, в якій функціонує підприємство | Депресія | Високий |
2. | Визначення галузі функціонування підприємства | Стабільна | Низький |
3. | Політика управління на підприємстві | Пасивна | Низький |
4. | Система контролю на підприємстві | Слабкий контроль | Високий |
5. | Результати аудиту минулих років | Відсутні | Високий |
6. | Частота зміни керівництва | Не змінювалось | |
7. | Фінансове положення підприємства | Посереднє | Високий |
8. | Ймовірність виникнення судових спорів | Малоймовірна | Низький |
9. | Репутація управлінців | Добра | Низький |
10. | Їх досвід роботи | Достатній | Низький |
11. | Власність | Колективна | Низький |
12. | Розуміння ролі аудиту | Смутне | Високий |
13. | Місцезнаходження підприємства | Село | Низький |
Аналізуючи таблицю, ми можемо зробити висновок, що ступінь ризику на підприємстві наближається до низького.
2.3 Визначення послідовності перевірки та послуги
Аудиторський процес складається з трьох основних етапів (стадій): планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку). Схематично основні завдання аудитора на кожній стадії перевірки зображені в Додатку 2. Розрахунок вартості аудиторських послуг наведений в Додатку 3.Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю. Основні принципи планування , питання, які досліджуються на цій стадії схематично зображені в Додатку 4.На підприємства відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996 – ХІ "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і надання звітності розроблений наказ "Про облікову політику ТОВ "Валтекс", що був затверджений 1 березня 2000 року генеральним директором.
Згідно цього наказу визначено, що на підприємстві ТОВ "Валтекс" застосовується журнально-ордерна система обліку, яка базується на широкому використанні системи накопичувальних і угруповуючих регістрів — журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.
Записи в журнали-ордери (основні регістри) бухгалтерія здійснює безпосередньо на підставі виконавчих документів у міру їхньої обробки. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік сполучені.
Записи господарських операцій у журналі-ордері здійснюють по шаховому принципу: суму операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дозволяє значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку.
Як виняток, з метою посилення контролю за схоронністю і використанням коштів по окремих рахунках ("Каса", "Рахунки в банках", "Інші засоби" і ін.) поряд з журналами-ордерами по кредитовій ознаці ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків.
По деяких синтетичних рахунках ("Каса", "Рахунки в банках", "Розрахунки з постачальниками і підрядниками") ведуть окремі журнали-ордери. Однак більшість журналів-ордерів призначені для відображення операцій по групі взаємозалежних рахунків, що робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу роботи, полегшує складання звітності. Так, журнал-ордер № 4 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків: "Основні засоби", "Знос основних засобів", "Додатковий капітал", що забезпечує закінчену характеристику руху основних коштів, їхнього зносу і зв'язані з ними зміни власного капіталу.
Окремі журнали-ордери призначені для забезпечення не тільки синтетичного, але й аналітичного обліку. Завдяки цьому відпадає необхідність здійснювати аналітичний облік в окремих регістрах (картках, книгах) по таких рахунках, як "Розрахунки з постачальниками і підрядниками", "Розрахунки з підзвітними особами" і деяким іншим.
Для кожного синтетичного рахунка в книзі приділяється окрема сторінка, а для запису місячних оборотів — окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносяться загальним підсумком; дебетові обороти рахунків записуються окремими сумами з різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного рахунка. Тому складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при журнально-ордерній формі немає необхідності.
Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок, який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають Баланс.