У пояснювальній записці до програми відзначається, що головною метою природознавства є оволодіння учнів уявленнями: про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв’язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності [97]. Досягнення цієї мети відбувається шляхом реалізації конкретних освітніх, розвивальних та виховних цілей.
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв’язки й залежності між ними, предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань, умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота). Спеціальними методами пізнання природи та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього навчального предмета.
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування), здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.
Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
За змістом курс природознавства має інтегрований характер. У ньому зведені у певну систему, що відповідає віковим можливостям засвоєння знань дітей молодшого шкільного віку, відомості декількох наук: фізичної географії, біології (основи ботаніки, зоології, анатомії та фізіології людини). Провідний компонент цього предмета представлений системою ієрархічно-підпорядкованих елементів (природничих уявлень і понять різного рівня узагальнення), яка відображає тіла та явища природи в їх взаємозв’язках і залежностях. Ця система формується у молодших школярів у такій послідовності: уявлення, поняття поурочних тем - загальні поняття розділів (програмових тем) - загальні природничі поняття 1-4 класів - загальні природничі поняття курсу початкової школи.
Аналіз чинних програм дає підстави зробити висновок, що вони певною мірою орієнтують учителів початкових класів на формування уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях. Для цього рекомендується: посилювати самостійність учнів у навчально-пізнавальній діяльності; широко практикувати завдання творчого характеру; навчати молодших школярів пошукових умінь, які сприяють переносу знань. Проте у програмах конкретно не відображена система пошукових умінь, що лежать в основі самостійного творчого застосування знань молодшими школярами у нових навчальних ситуаціях.
Під час нашого дослідження ми провели аналіз матеріалів чинних підручників із курсу "Я і Україна" (3-4 клас) з огляду на їх спрямованість на розв’язання проблеми формування в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.
Сучасний підручник не може розглядатися лише як посібник, призначений для закріплення вдома матеріалу, вивченого у класі. Він повинен виконувати різні функції: містити матеріал для самостійної роботи, для пошуку нових знань, їх систематизації й узагальнення як на уроці, так і в позаурочний час. Ми поділяємо точку зору Д.Д. Зуєва [33], який оцінює підручник, враховуючи його двоєдину функцію: як основний носій змісту навчання і як засіб навчання. У зв’язку з цим він відзначає, що з одного боку, підручник є для переважної маси учнів найважливішим джерелом знань, а з іншого боку - засобом навчання, який покликаний допомогти учням засвоїти навчальний матеріал, крім того, підручник повинен сприяти виробленню в учнів досвіду самостійної творчої діяльності [33]. Таким чином, якщо ставиться завдання сформувати в учнів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях, то невід’ємною частиною чинних підручників має бути відповідний навчальний матеріал. Із цих позицій ми проаналізували тексти та завдання, вміщені у підручниках "Я і Україна" для 3-4 класів [5; 6].
Усі тексти підручників із природознавства за значенням уміщеної у них інформації були поділенні на навчальні і додаткові, представлені оповіданнями, віршами, прислів’ями та загадками або короткою інформацією про певних тварин, рослин чи явища природи.
Проаналізувавши види навчальних текстів у підручниках слід зазначити, що більшу частину становлять тексти з описом природних об’єктів та із визначенням понять. Недостатньо, на нашу думку, текстів із завданнями, що передбачають застосування прийомів розумової діяльності, із завданнями для самостійного узагальнення, з описом дослідів та практичної роботи.
Аналіз текстового матеріалу підручників із курсу "Я і Україна" для 3-4 класів засвідчив, що вони виконують, в основному, лише функцію носія готової інформації для учнів і не сприяють достатньою мірою виробленню досвіду самостійної творчої діяльності, а отже, й формуванню в учнів умінь застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.
Для того щоб проаналізувати завдання, вміщені у підручниках із природознавства, ми вважали за необхідне їх прокласифікувати. Більшість учених приймають за основу класифікацію завдань за характером пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, яка є складовою більш загальної класифікації, запропонованої Д.Д. Зуєвим [33].
Зважаючи на це, ми провели класифікацію завдань підручників за їх основною функцією у процесі засвоєння знань. Усі завдання були поділені на три групи.
До І групи ми віднесли репродуктивні завдання, спрямовані на запам’ятовування нового навчального матеріалу, на відтворення знань та методів діяльності без суттєвих змін, у тому вигляді, як вони були викладені в підручнику або розкриті учителем. Це завдання на закріплення знань (відтворення вивченого, первинна систематизація фактів, уявлень і понять).
До ІІ групи ввійшли конструктивні завдання, під час виконання яких передбачено вносити незначні зміни у структуру засвоєних знань. Ці завдання спрямовані на логічне осмислення знань та вмінь, а саме: на аналітико-синтетичну діяльність (порівняння, узагальнення, оцінювання і висновки); на поглиблення знань (уточнення, конкретизація, систематизація); на встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
До ІІІ групи ми віднесли творчі завдання, які зумовлюють узагальнення, перенос та застосування учнями набутих знань і умінь у нових навчальних ситуаціях: здійснення самостійної пошукової діяльності, оволодіння вміннями, відпрацювання навичок. Цей тип завдань передбачає внесення суттєвих змін у структуру засвоєних знань та способів діяльності, а також вимагає пошуку нових знань або способів діяльності на основі знань, набутих з інших джерел.
Узагальнені результати аналізу завдань, вміщених у підручниках із курсу "Я і Україна" для 3-4 класів початкової школи на основі вищевказаної класифікації подані у таблиці 1.2
Дані таблиці засвідчують, що найбільше у підручниках продуктивних завдань, спрямованих на осмислення знань (3 клас - 67,0%; 4 клас - 55,3%). Серед них немало таких, що передбачають самостійне пояснення явищ природи на основі життєвого досвіду (3 клас - 12,9%; 4 клас - 11,3%), дослідження об’єкта за допомогою спостереження та дослідів (3 клас - 12,1%; 4 клас - 11,3%), а також встановлення причинно-наслідкових зв’язків (3 клас - 7,0%; 4 клас - 15,0%). Це обумовлено їх роллю у пізнанні молодшими школярами найпростіших закономірностей і залежностей у живій та неживій природі, між окремими природними явищами, природою і трудовою діяльністю людини. Проте слід зазначити, що у підручниках вони подані без поступового ускладнення, а це негативно відображується на рівні оволодіння учнями вказаними розумовими прийомами.
Таблиця 1.2. Аналіз завдань у підручниках "Я і Україна" для 3-4 класів
| Види завдань | 3 клас | 4 клас | ||
| к-сть | % | к-сть | % | |
| 1. Завдання на відтворення знань та умінь: | 74 | 18,0 | 68 | 23,2 |
| - знаходження відповіді на запитання у тексті | 14 | 18,9 | 25 | 36,8 |
| - розповідь про об’єкт за поданим планом | 3 | 0,7 | 7 | 10,3 |
| - виконання завдання за зразком | 12 | 16,2 | 5 | 7,4 |
| - формулювання визначення поняття | 45 | 60,8 | 31 | 86,1 |
| 2. Завдання на логічне осмислення знань і вмінь: | 276 | 67,0 | 162 | 55,3 |
| - дослідження об’єктів за допомогою спостережень та дослідів | 50 | 12,1 | 33 | 11,3 |
| - самостійне пояснення на основі життєвого досвіду | 53 | 12,9 | 33 | 11,3 |
| - визначення істотних ознак об’єкта | 27 | 6,6 | 1 | 0,3 |
| - порівняння у формі зіставлення та протиставлення | 23 | 5,6 | 15 | 5,1 |
| - класифікація об’єктів та явищ | 35 | 8,5 | 23 | 7,8 |
| - всебічний розгляд об'єктів і явищ | 23 | 5,6 | 12 | 4,0 |
| - встановлення причиново-наслідкових зв’язків | 29 | 7,0 | 44 | 15,0 |
| - узагальнення, формулювання висновків | 36 | 8,7 | 1 | 0,3 |
| 3. Завдання на застосування нових знань та умінь: | 62 | 15,0 | 63 | 21,5 |
| - виконання практичних робіт | 18 | 4,3 | 47 | 16,0 |
| - пояснення, доведення істинності суджень | 31 | 7,5 | 14 | 4,8 |
| - застосування знань у нестандартних навчальних ситуаціях | 13 | 3,2 | 2 | 0,7 |
Багато завдань, які спрямовані на відтворення матеріалу про природні явища, прочитаного у підручнику (3 клас - 18,0%; 4 клас - 23,2%), у той час як завдання, пов’язані із застосуванням нових знань, займають незначне місце (3 клас - 15,0%; 4 клас - 21,5%). Крім того, вони формулюються однотипно, без ускладнення. Аналогічна тенденція спостерігається із завданнями на порівняння у формі зіставлення та протиставлення (3 клас - 15,6%; 4 клас - 5,1%), на узагальнення і формулювання висновків (3 клас - 8,7%; 4 клас - 0,3%). Недостатньо уваги приділяється і завданням на пояснення, доведення істинності суджень (3 клас - 7,5%; 4 клас - 4,8%). Враховуючи значення цих прийомів для розвитку мислення молодших школярів, зменшення їх кількості у 4 класі ми вважаємо неправомірним. Також вони не передбачають поступового збільшення кількості ознак, що порівнюються, ступеня узагальненості предметів і явищ, не вказується напрям порівняння.