Із метою формування вміння запитувати ми використовували прийом взаємоопитування. Щоб ознайомити учнів із різними варіантами формулювання запитань, ми вважали за доцільне використати таблицю з набором питальних слів: «Хто? Що? Про кого? Про що? Як? Чому? Для чого? Де? Куди ? Звідки ? Коли?».
Коли учні вже набули деякого досвіду постановки запитань, ми ознайомили їх із побудовою речення-запитання та основними вимогами до нього: починати з питального слова (Хто? Що? Куди? тощо), формулювати чітко і стисло, висловлювати з відповідною інтонацією.
Значний інтерес викликають в учнів завдання на постановку запитань до окремих речень, тексту. Коли першокласники набули уже деякого досвіду у цій діяльності, вправи були ускладнені (вчити ставити запитання з певною метою).
Ефективному формуванню вміння запитувати сприяють вправи на відгадування за допомогою запитань предмета, задуманого вчителем. Учитель каже: «Я задумала якийсь предмет. Відгадайте, що я задумала. А для цього ви повинні поставити мені кілька запитань, які допоможуть вам дізнатися про це». Доречно привчати молодших школярів правильно формулювати запитання, запитувати про суттєві ознаки об’єкта, стежити за тим, щоб кожне наступне запитання звужувало сферу пошуку.
Із метою формування контрольно-оцінних умінь ми практично на кожному уроці пропонували учням спеціальні вправи на промовляння вголос порядку виконання дій:
а) що робили спочатку, що вже виконано;
б) що потрібно зробити;
в) чи відповідають дії заданим вимогам.
Таке попереднє обдумування дає змогу заздалегідь визначити об’єкт контролю, а також продумати способи його здійснення.
На нашу думку, виконання учнями ролей учителя, контролера, казкових персонажів, кращого оповідача позитивно впливає на розвиток мотивації самоконтролю.
У першокласників контрольно-оцінні вміння формуються повільно. Передумовою їх формування є оцінна діяльність вчителя. Тому ми використовували такі прийоми: оцінна діяльність вчителя (зразок розгорнутої оцінки усної чи письмової відповіді); колективна оцінна діяльність (змістове колективне оцінювання, оцінювання групами, підбиття підсумку уроку); взаємооцінка (робота в парах: виконавець — контролер, учитель — учень); самооцінка (перегляд виконаної роботи, обговорення вголос результатів діяльності, вибіркова оцінка виконаного завдання). Запропонована послідовність прийомів відповідає висновкам учених про те, що оцінювання власної роботи формується через усвідомлення рівня роботи, виконаної іншими.
Ми розглянули прямий шлях розвитку загальнонавчальних умінь і навичок, який містить чіткі вказівки, що і як учні повинні виконувати. Він виражається у цілеспрямованому формуванні навчальної діяльності шляхом використання навчально-пізнавальних завдань і вправ, складених з урахуванням їх структурних компонентів — мотиваційного, змістового і процесуального.
Опосередкований шлях створює умови, які забезпечують оволодіння першокласниками необхідними вміннями, і здійснюється через вибір і організацію змісту та відповідних методів навчання. Гуманістичні цінності освіти зумовлюють пріоритет особистісно орієнтованого навчання, найголовнішими ознаками якого є багатоваріантність методик, уміння організувати навчання одночасно на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності й гідності дитячої особистості [23].
Важливим засобом опосередкованого впливу на учнів є стимулююче педагогічне спілкування: «Чому ти так думаєш?», «Ти впевнений?», «Доведи свою думку», «Не поспішай. Почни міркувати спочатку» тощо — такі запитання і поради привчають першокласників бачити різні варіанти виконання завдання, вибирати серед них найраціональніші, вселяють впевненість у власних силах.
Охарактеризовані вміння формуються у першокласників поступово. «Вказуючи вчителеві, чого вона ще не знає і не вміє, де потребує допомоги дорослого, дитина активно включає вчителя у власну навчальну діяльність, тобто стає не виконавцем, а справжнім суб’єктом навчальної діяльності» [71, с. 41].
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
На завершальному етапі дослідно-експериментальної роботи відбувався аналіз ходу та результатів впровадження запропонованої технології на основі виокремлених дидактичних умов із метою визначання її впливу на рівень оволодіння першокласниками загальнонавчальними уміннями.
Було проведено підсумкову контрольну роботу наприкінці навчального року. Це дозволило зробити висновок про вплив експериментального навчання на формування загальнонавчальних умінь першокласників. Робота виконувалася письмово і містила завдання, під час виконання яких передбачалася необхідність використання теоретичних знань та загальнонавчальних умінь. Змістову основу контрольних завдань становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна» в 1 класі, а процесуальний аспект передбачав певний рівень сформованості загальнонавчальних умінь у молодших школярів наприкінці навчального року відповідно до вимог, зазначених у навчальних програмах (див. додаток Б).
Аналіз результатів виконання учнями контрольної роботи дав змогу визначити рівні сформованості у першокласників таких загальнонавчальних умінь (див. табл. 3):
Таблиця 3
Результати виконання учнями завдань контрольної роботи
| Загальнонавчальні уміння | Клас | Високий рівень | Достатній рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| Організаційні уміння | |||||
| Дотримання єдиних вимог до оформлення письмових робіт | ЕК | 50,0 % | 22,7 % | 18,2 % | 9,1 % |
| КК | 29,2 % | 25,0 % | 29,2 % | 16,6 % | |
| Загальномовленнєві уміння | |||||
| Відповідати на запитання за відомою моделлю | ЕК | 54,6 % | 31,8 % | 13,6 % | 0,0 % |
| КК | 37,5 % | 41,7 % | 20,8 % | 0,0 % | |
| Відповідати на запитання за вільною моделлю | ЕК | 36,4 % | 36,4 % | 22,7 % | 4,5 % |
| КК | 20,8 % | 25,0 % | 41,7 % | 12,5 % | |
| Загальнопізнавальні уміння | |||||
| Виділяти в предметах певні ознаки | ЕК | 40,9 % | 36,4 % | 18,2 % | 4,5 % |
| КК | 25,0 % | 37,5 % | 29,2 % | 8,3 % | |
| Знаходити у двох об’єктів схожі і різні зовнішні ознаки | ЕК | 31,8 % | 40,9 % | 27,3 % | 0,0 % |
| КК | 20,8 % | 37,5 % | 41,7 % | 0,0 % | |
| Зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою | ЕК | 45,4 % | 36,4 % | 18,2 % | 0,0 % |
| КК | 29,2 % | 37,5 % | 29,2 % | 4,1 % | |
| Робити висновок-узагальнення | ЕК | 36,4 % | 45,4 % | 13,7 % | 4,5 % |
| КК | 25,0 % | 29,2 % | 37,5 % | 8,3 % | |
Рівні сформованості інших загальнонавчальних умінь ми встановлювали в процесі педагогічних спостережень за навчальною діяльністю учнів експериментального та контрольного класів. Упродовж експериментального дослідження нами було відвідано по 18 уроків «Я і Україна» в експериментальному і контрольному класі. Також ми відвідували уроки з інших навчальних предметів. У результаті спостережень ми отримали такі дані (див. табл. 4):
Таблиця 4
Результати педагогічних спостережень
| Загальнонавчальні уміння | Клас | Високий рівень | Достатній рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| Організаційні уміння | |||||
| Добирати обладнання до проведення уроку, розкладати його в потрібному порядку | ЕК | 54,6 % | 31,8 % | 9,1 % | 4,5 % |
| КК | 45,8 % | 29,2 % | 8,3 % | 16,6 % | |
| Включатися в роботу відразу після вказівки вчителя | ЕК | 72,8 % | 13,6 % | 9,1 % | 4,5 % |
| КК | 41,7 % | 33,3 % | 20,8 % | 4,2 % | |
| Дотримання правильної постави | ЕК | 40,9 % | 45,4 % | 13,6 % | 0,0 % |
| КК | 25,0 % | 54,2 % | 20,8 % | 0,0 % | |
| Загальномовленнєві уміння | |||||
| Говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно | ЕК | 36,4 % | 36,4 % | 22,7 % | 4,5 % |
| КК | 20,8 % | 25,0 % | 41,7 % | 12,5 % | |
| Зосереджено слухати вчителя | ЕК | 54,6 % | 31,8 % | 9,1 % | 4,5 % |
| КК | 45,8 % | 29,2 % | 8,3 % | 16,6 % | |
| Відповідати на запитання, зв’язно (3-4-ма реченнями) передати почуте, побачене | ЕК | 36,4 % | 36,4 % | 22,7 % | 4,5 % |
| КК | 20,8 % | 25,0 % | 41,7 % | 12,5 % | |
| Контрольно-оціннні уміння | |||||
| Знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком | ЕК | 50,0 % | 22,7 % | 18,2 % | 9,1 % |
| КК | 29,2 % | 25,0 % | 29,2 % | 16,6 % | |
В цілому діяльність молодших школярів під час формувального етапу експерименту оцінювалася за такими параметрами: правильність виконання завдання; знання різних загальнонавчальних умінь та уміння ними користуватися. Відповідно до цього були виділені такі рівні сформованості загальнонавчальних умінь першокласників наприкінці навчального року:
І (високий) рівень — учні інформовані про загальнонавчальні уміння і навички, самостійно застосовують їх при виконанні завдань репродуктивного характеру.
ІІ (достатній) рівень — учні достатньо інформовані про загальнонавчальні уміння і навички, деякими уміють користуватися самостійно, а деякими лише за допомогою вчителя.