Смекни!
smekni.com

Виховання козака-лицаря (стр. 75 из 97)

державні керівники, видатні спортсмені, які виявили себе активними провідниками української
державності та української козацької ідеї, можуть прийматися до Українського козацтва без
випробувального терміну і зараховуватись до складу Гетьманського полку Українського козацтва, що
функціонує як первинне товариство у Генеральній канцелярії Українського козацтва.

До лав Українського козацтва приймають згідно письмової заяви за козацьким звичаєм на
Раді первинного козацького товариства. Ті, хто не був членами дитячих, юнацьких і молодіжних
організацій Українського козацтва, приймаються за рекомендацією двох дійсних членів Українського
козацтва. Кожен козак повинен стояти на обліку в первинному козацькому товаристві.

В Українському козацтві створюються й діють дитячі, юнацькі та молодіжні козацькі організації
відповідно до статутів та положень про ці організації, які затверджуються Гетьманом Українського
козацтва. Члени цих організацій за віком поділяються: козачата - до 10 років, джури - 10-14 років, молоді
козаки (молодики) - 14-18 років.

Особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, можуть стати козаками тільки після
відповідного рішення Суду козацької честі крайового козацького товариства, після зняття судимості в
установленому законодавством порядку і лише після затвердження такого членства Гетьманом
Українського козацтва.

Колективними (асоційованими) членами Українського козацтва можуть бути громадські
об'єднання, колективи підприємств, навчальних, наукових і культурних закладів, установ і організацій, які
фізично та матеріально сприяють виконанню Статутних завдань Українського козацтва. Взаємовідносини
Українського козацтва з його колективними членами здійснюється на підставі відповідних угод.
Колективні (асоційовані) члени приймаються в Українське козацтво згідно письмової заяви їхніх керівників
на підставі рішення зборів трудового колективу Радою Генеральної Старшини Українського козацтва.
Членами громад при Українському козацтві можуть ставати дівчата, жінки, які створюють жіночі
організації при Українському козацтві та його структурних підрозділах. Їх діяльність регламентується
окремими положеннями, що затверджуються Гетьманом Українського козацтва.

Члени Українського козацтва зобов'язані:

Бути активними провідниками української національної ідеї, виконувати всі вимоги цього Статуту
та українських козацьких Звичаїв, якщо останні не суперечать Статутові Українського козацтва і чинному
законодавству України; виконувати Універсали, Постанови та рішення Гетьмана, керівних органів
Українського козацтва, накази своїх отаманів і старшин; сплачувати вступний та щомісячні членські
внески, розмір яких встановлюється окремим Положенням, дотримуватись здорового способу життя,
піклуватись про Українську державу, родину, сім'ю і дітей, плекати молоде покоління духовно здоровим,
морально та фізично загартованим, відданим Україні та українському народові; молоді козаки
допризовного віку зобов'язані виявляти ініціативу щодо вчасної постановки на облік у військовому
комісаріаті та прагнути призову на військову службу, на військовій службі - постійно працювати над
професійним, морально-психологічним та фізичним самовдосконаленням, бути взірцем
дисциплінованості, відданості українському народові, Україні; зберігати і розвивати прогресивні українські
козацькі звичаї та традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність Українського
козацтва, займатися суспільно корисною для України та українського народу діяльністю, продукувати
матеріальні та духовні цінності, дотримуватися принципів і норм християнської моралі, козацької етики та
етикету.

Дійсні члени Українського козацтва мають право:

Вирішального голосу на козацьких Радах; обирати і бути обраними до керівних органів
Українського козацтва всіх рівнів; виносити на розгляд козацьких Рад питання про діяльність Українського
козацтва; отримувати козацькі військові звання згідно Положення про проходження козацької служби та
займаних в Українському козацтві посад; згідно чинного законодавства користуватися майном
Українського козацтва та земельними наділами; отримувати інформацію про діяльність Українського
козацтва; отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви до товариств Українського козацтва всіх
рівнів; працювати у всіх структурах Українського козацтва; одержувати духовно-моральну та (в разі
потреби) матеріальну підтримку; навчатися в козацьких навчальних і фізкультурно-спортивних закладах;
за рекомендацією керівних органів Українського козацтва - в інших учбових закладах; носити однострої
Українського козацтва з обладунком і шаблею та іншою зброєю згідно чинного законодавства, правил
дозвільної системи України і відповідних положень.

Козаки, які проходять випробувальний термін, мають право:

Вносити питання на розгляд козацьких Рад та приймати участь в обговоренні питань з правом
дорадчого голосу; отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви; отримувати духовно-моральну (та в
разі потреби) матеріальну підтримку; навчатися в козацьких учбових та фізкультурно-спортивних
закладах; носити традиційний козацький стрій та однострій Українського козацтва без обладунку.

Членство в Українському козацтві припиняється:

За власним бажанням; у випадку порушення Статуту Українського козацтва, а також за
цілеспрямовану діяльність, направлену на розпалювання ворожнечі та розколу єдності Українського
козацтва; за несумісну із званням Українського козака діяльність, що завдала шкоди Українській державі,
Українському народові або Українському козацтві; у разі несплати членських внесків протягом трьох
місяців.

163


Рішення про виключення приймається Гетьманом Українського козацтва на підставі рішення
Ради первинного козацького товариства (Суду козацької честі, Генеральної контрольно-ревізійної комісії).
Рішення Ради первинного козацького товариства (Суду козацької честі, контрольно-ревізійної комісії)
може бути оскаржено до суду козацької честі вищої інстанції протягом місяця з дня його прийняття та, у
випадку обґрунтованих вимог скаржника - до Великої Ради Українського козацтва, але не пізніше, ніж за
два місяця до Ради. Для розгляду справи Велика Рада створює спеціальну комісію, яка проводить
розслідування і приймає остаточне рішення, що оскарженню не підлягає.

Підставою для негайного виключення козака з Українського козацтва є справедливе
притягнення його до кримінальної відповідальності або приховування ним цього факту.

4. Структура та органи управління Українського козацтва.

Українське козацтво, як громадська організація, створюється з урахуванням сучасного
адміністративно-територіального поділу України за територіальним, виробничо-територіальним
принципом, за інтересами тощо і складається з: первинних козацьких товариств;Lrn культ козацьких
товариств, що складаються з первинних козацьких товариств; крайових (обласних) козацьких товариств,
що складаються з Lін культ козацьких товариств; крайові (обласні) козацькі товариства об'єднуються в
межах України та української козацької діаспори, в єдине і цілісне Українське козацтво.

Всі первинні козацькі товариства беруться на облік і підзвітні радоновим козацьким
товариствам, що в свою чергу беруться на облік і підзвітні крайовим (обласним) козацьким товариствам.
Крайові (обласні) козацькі товариства беруться на облік і підзвітні Генеральній Канцелярії Українського
козацтва. Крайове (обласне) козацьке товариство, як суб'єкт військово-патріотичного вишколу і
господарській діяльності, що діє на підставі чинного законодавства України і Статуту Українського
козацтва, несе безпосередню відповідальність перед Генеральною Канцелярією Українського козацтва.

Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для Українського козацтва
полково-сотенний устрій, як військово-патріотична і господарська структура Українського козацтва.
Козацькі товариства всіх рівнів мають право збереження історичних козацьких назв. Не допускається
перетворення їх у незаконні воєнізовані формування.

Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу та господарської структури і
діяльності Українського козацтва є застава, що налічує не менше 3-х козаків, інші структурні підрозділи
Українського козацтва мають назви: рій (складається із застав і налічує близько 10 козаків); загін
(складається із роїв і налічує близько 30 козаків); сотня (складається із загонів і налічує близько 100
козаків); курінь (складається із трьох сотень і налічує близько 300 козаків); полк (складається із трьох
куренів і налічує близько 1000 козаків); кіш Українського козацтва (складається з полків).

Для оперативного виконання Статутних завдань Українського козацтва козацькі товариства
всіх рівнів можуть бути юридичними особами, мати власні Положення, печатку і символіку, що
затверджується в Генеральній Канцелярії Українського козацтва та місцевих органах влади, рахунок у
банку, вирішувати внутрішні справи самостійно в межах, що не протирічать Статуту Українського
козацтва, Положенням, Статутам та іншим нормативним документам і рішенням керівних органів
Українського козацтва.

Керівні органи Українського козацтва складаються з Великої Ради Українського козацтва та
Ради Генеральної старшини Українського козацтва.

Велика Рада Українського козацтва є вищим керівним органом Українського козацтва.
Велика Рада Українського козацтва складається з делегатів, обраних Радами крайових козацьких
товариств у кількості, затвердженій на Раді Генеральної старшини і скликається один раз на рік. Час,
місце проведення та порядок денний Великої Ради визначає Рада Генеральної старшини Українського
козацтва. Велика Рада може бути скликана позачергово на вимогу не менше половини крайових
товариств або рішенням Ради Генеральної старшини Українського козацтва. Рішення Великої Ради
Українського козацтва приймається більшістю голосів і є чинними при наявності не менш, як 2/3 обраних
делегатів.

Велика Рада українського козацтва: визначає і затверджує принципи, стратегію, завдання і
напрямок діяльності Українського козацтва; затверджує Статут Українського козацтва, вносить до нього
зміни і доповнення, або доручає їх зробити Раді Генеральної старшини; затверджує зразки печаток,
емблем, символіки Українського козацтва; обирає Гетьмана Українського козацтва (Голову Ради
Генеральної старшини), Генерального суддю (Голову Суду козацької честі), Генерального скарбника та
Генерального інспектора. Обрані присягають Великій Раді про сумлінне виконання своїх обов'язків;
затверджує склад Ради Поважних козаків Українського козацтва; заслуховує річні звіти Українського
козацтва; дає наказ Гетьману і Генеральній старшині на рік; розпоряджається майном та коштами
Українського козацтва;приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію Українського козацтва.

Рада Генеральної старшини: є керівним органом Українського козацтва між Великими
Радами; готує питання для керівних рішень Українського козацтва; вирішує поточні питання управління
Українським козацтвом; збирається не рідше, ніж один раз на чотири місяці.

Рада Генеральної старшини Українського козацтва складається з Гетьмана Українського
козацтва (Голови Ради), Головного отамана та генеральної старшини, куди входять Крайові отамани і

164