У практичній роботі Адамівська школа дотримується основних змістовних компонентів
сучасного козацько-лицарського виховання молоді, які полягають у наступних
фундаментальних положеннях:
Школа козацько-лицарського виховання - осередок лицарської духовності з державно-
громадським управлінням.
Козача (учень) - центр навчально-виховного процесу, суб'єкт навчання і виховання
(творець, діяч).
Навчання і виховання козачати - це за своєю суттю є самонавчання, самоосвіта,
самовиховання, самоорганізація і самореалізація особистості.
Родинне національне козацьке виховання - природне, провідне виховання, і батьки -
головні вихователі протягом усього життя козачати.
Українознавство - наукова основа, духовна серцевина козацького навчально-
виховного впливу в родині, школі, суспільному житті, філософія і політика державотворення.
Національне козацьке виховання - всеохоплююча і багатогранна система впливів,
ідей, підходів, яка покликана пробуджувати і стимулювати розвиток закладених природою
143
задатків, можливостей козачати, набуття ним етносоціального досвіду реалізації завдань
гуманізації і гуманітаризації системи освіти.
7. Українська козацька педагогіка - вітчизняна наука про виховання підростаючих
поколінь українців (представників національних меншин) нашої Батьківщини, якій здавна
притаманні глибокі гуманістичні традиції, яка постійно збагачується народною виховною
мудрістю, вищими здобутками світової науки, культури.
Згідно із Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню
освіту», «Про позашкільну освіту», Положеннями «Про загальноосвітній навчальний заклад»,
«Про педагогічну раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу», «Про
раду школи», «Про піклувальну раду школи», Статуту Адамівської школи козацько-лицарського
виховання, - в Адамівській школі функціонувала модель державно-громадського управління,
яка базувалася на традиціях лицарської верстви українського народу (козацтва) та дотримані
прав та обов'язків усіх суб'єктів навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків,
громадськості. Однією із складових частин його було учнівське самоврядування у формі
козацько-отаманської республіки.
Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-лицарського
виховання було коло джур та дан (загальні збори учнів 5-9 класів де отаман - лише перший
серед рівних!), яке збиралося не рідше 2-х разів на навчальний рік: у травні та вересні.
На колі джур і дан заслуховувався звіт про роботу ради джур і дан, обирався новий
склад ради джур і дан (травень) та затверджувався план роботи ради джур і дан (вересень).
Новий склад ради джур і дан оновлювався не менш як на третину її членів і обирався терміном
на один навчальний рік.
Рада джур і дан обиралася у кількості 15 осіб (головного отамана ради джур і дан,
головної берегині ради джур і дан, писаря ради джур і дан та 12 отаманів (берегинь) паланок
(секторів роботи). Рада джур і дан працювали за 4 циклами напрямків роботи (всього напрямків
роботи -10).
У школі була узгоджувальна рада джур і дан (у випадку розбіжностей в поглядах на якусь
проблему між джурами та данами). Яка складається з ради отаманів загонів і ради дан
(берегинь) загонів. Отаманів та берегинь обирали на класних зборах джур і дан терміном на
один навчальний рік.
До узгоджувальної ради джур і дан на правах співголів ради входили: головний отаман
ради джур і дан та головна берегиня ради джур і дан.
Узгоджувальна рада джур і дан разом із писарем ради джур і дан складала
координаційну раду цікавих справ.
З числа молодих козаків 9 класу обирався суд козацької честі терміном на один
навчальний рік у такому складі: суддя, радник, писар, лелі, дани, берегині, які не підсудні суду
козацької честі.
Крім отаманів та берегинь, класні збори джур і дан обирали термінами на один рік (із
обов'язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого,
бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного складу класного
козацького загону.
Ця модель учнівського самоврядування працювала у школі козацько-лицарського
виховання з 1998 року і на практиці довела доцільність виховання національної самосвідомості,
громадської активності, формування творчої особистості козачат, зміцнення фізичного і
морального здоров'я.
Школа мала свій однострій, прапор, марширування, салютування, загони, командири-
отамани, хоча все це мало форму гри. Це форма організації, яка ґрунтується на історичному
досвіді українського народу, метою якого є виховання свідомих громадян, формування
інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.
Провідна ідея цієї виховної системи полягає в створенні умов для цілеспрямованого
розвитку дитини як особистості. Ядро виховного процесу становлять взаємодопомога,
співпереживання, підкорення спільно обраним законам - все це зумовлювало позитивний вплив
на особистість в процесі формування Адамівської Січі - братства козачат.
Велика увага приділялася в школі формуванню таких понять, як учнівська честь, гідність,
совість. Засобами козацької педагогіки формується у козачат «командний дух»: наша команда -
це, відповідно, наша Січ, наша школа, наше село, наша Україна; виховування козака - для
якого найдорожче - воля і честь!
Не зайве буде додати що Адамівська школа користувалася цілковитою підтримкою
Адамівської громади, де мешкає більше 80-ти козаків Українського козацтва.
144
Наведу ряд позитивних наслідків козацько-лицарського виховання:
зростання національної свідомості, патріотизму, відданості ідеалам
українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональної злагоди всіх
учасників виховного процесу (а це - учні, вчителі, батьки, громадськість; в селі мешкають
представники 9 національностей - українці, росіяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи,
калмики, черкесяни, кеябейці);
інтенсифікація процесів духовного єднання учасників виховного процесу,
що виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і
школярами, педагогами і батьками, мешканцями громади (у школі і на території громади вже
декілька років не було правопорушень - а це духовний вплив школи на село; у школі
покращилась успішність - її якісний показник складав у 1998 році - 55%, у 1999 році - 53%, у
2000 році - 56%, у 2001 році - 55% - найвищий у районі серед загальноосвітніх закладів І-ІІ
ступенів);
зростання ролі колективу учасників навчально-виховного процесу як саморегулюючої
системи.
Валерієм Яковичем Тимофєєвим вперше на Україні фундаментально розроблені основні
документи про школу такого типу (концепція, Положення, Статут). Розроблені навчальний план
і програми (курси «Козацьке тіловиховання», «Психологія духовного розвитку», «Козацьке
військове мистецтво» і т.д.), посібники з основних предметів школи цього типу.
Система виховання Адамівської школи козака та берегині:
Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі (вік - до 10 років) -
проводиться через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програми
дитячого садочка;
Родинно-шкільне - проводиться у формі роботи школи козацько-лицарського
виховання;
Громадсько-родинне - проводиться у формі діяльності дитячо-юнацької організації
«Молода Січ», та Адамівського куріня Українського козацтва місцевого осередка жіночої
громади Українського козацтва.
Розроблена програма трансформації Адамівської загальноосвітньої школи у школу
козацько-лицарського виховання.
Функціонували паланки (сектори) ради джур і дан: здоров'я та спорту; героїко-
патріотичного виховання; національного відродження; організації дозвілля; зарубіжних зв'язків;
роботи з молодшими школярами; трудової діяльності та охорони середовища; навчально-
пізнавальної діяльності; інформації; дисципліни та порядку; соціального захисту; історико-
краєзнавча; суд козацької честі; координаційна рада цікавих справ.
Дитячий садок «Галинка» с. Адамівка Білгород-Дністровського району.
З 2005 року в напрямку козацько-лицарського виховання почав працювати колектив
дитячого навчального закладу «Галинка» с. Адамівка - як базовий з цієї педагогічної проблеми
в районі. Ентузіасти: завідуюча - Івасенко А.І., вихователі - Макаренко Н.П., Березнюк Н.І.,
Даниленко С.С. На базі садочка проводяться методичні об'єднання, презентації та ін.
Духовне виховання.
Практично всі педагоги, які впроваджували в практику роботи своєї школи козацьку
педагогіку, вважають, що в систему виховної роботи з козачатами, крім тіло виховання, треба
вводити й духовиховання і тоді буде козацьке тілодуховиховання, що на практиці означає й
введення християнської моралі.
Генеральний суддя Буджацької Січі Б.І.Устименко: «У нас церква відокремлена від
держави, але в одеських єврейських школах учнів ознайомлюють із змістом священих книг. В
польських школах вивчають Біблію. Особисто я вважаю, що в наш час бездуховності, яка росте,
корисно було б знайомити нашу молодь з дитинства хоча б із канонічними заповідями, щоб
дитина змогла відрізнити добро від зла».
В останнє десятиліття дедалі більше політичних і культурних діячів, учителів, батьків
звертаються до християнських моральних цінностей як найбільш стійких, універсальних, не
підвладних політичній та ідеологічній кон'юктурі. Це означає, що сучасне українське суспільство
поступово підходить до визнання й опанування етичних основ християнства, від яких воно було