Плідними підходами в національно-патріотичному загартуванні молодосічовиків є
застосування проблемності, дискусійності, творчого обміну ідеями, думками в процесі вивчення
життєдіяльності українських державотворців - П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи,
І.Виговського, теоретиків і керівників визвольних змагань нашого народу на початку і в середині
ХХ століття - М.Міхновського, В.Липинського, Д.Донцова, Ю.Липи, М.Грушевського,
В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, Є.Коновальця, А.Мельника, Р.Шухевича та ін.
Молоді січовики збирають матеріали для художніх і наукових творів на теми «Козацька
історія краю», «Козацькі сторінки героїчного минулого рідного краю», «Хто ми? Яких предків
діти?», «Трипільська культура і духовність наших пращурів», «Оріяна, Оранта, Київська Русь і
Козацька держава», тощо.
Вивчення юними козаками військового мистецтва, козацько-лицарської героїки в процесі
проведення бесід, творчих діалогів, диспутів і дискусій на теми «За що ми різались з ордами?»,
«За що скородили списами московські ребра?» (Т.Шевченко), «Змагання з польськими
загарбниками за самостійну Україну», «Україна між Польщею і Росією», «Так дай же руку
козакові і серце чистеє подай» (Т.Шевченко) та ін.
Застосування історичного підходу, методів порівняння, зіставлення культурно-історичних
фактів під час вивчення ідейно-духовного символічного змісту тризуба - Державного Герба
України, Державного Прапора України, козацьких прапорів, гербів, інших символів (булави,
бунчука та ін.), прапорів і символіки молодіжних організацій «Соколів», «Січей», «Лугів»,
перших десятиліть ХХ століття, а також українських січових стрільців, вояків ОУН-УПА, які
продовжували волелюбні козацькі традиції.
Велике виховне значення мають наукові, науково-практичні конференції на теми
«Світогляд українців: умови і шляхи формування, основні ідейні підвалини», «Український
козацький характер і мистецтво», «Козацтво в мистецтві», «Українознавство: шляхи і
перспективи розвитку», «Козацько-лицарська духовність: умови формування і шляхи розвитку»
та ін.
З метою зміцнення наступності і спадкоємності поколінь, усвідомлення молоддю
перспектив розвитку Українського козацтва проводяться зустрічі з його представниками -
гетьманом, головним отаманом, іншими представниками генеральної і крайової старшини,
поважними козаками та діячами науки (істориками, педагогами, психологами, етнологами
тощо), які вивчають козацьку історію, духовність, фольклор, мистецтво і т. ін., з письменниками,
які пишуть на козацькі теми, бандуристами - виконавцями козацьких пісень і дум і так далі.
В діяльності дитячих і юнацьких козацьких осередків широко застосовуються козацькі
забави, ігри - сюжетно-рольові, конструкторсько-будівельні, ігри-інсценівки, драматизації і
театралізації, вертепні дійства.
Прикметною ознакою нашого сьогодення є створення в різних регіонах України
козацьких шкіл, які працюють за спеціальними програмами, рясно наснаженими козацькою
тематикою, змістом. Це й історичний матеріал (історія виникнення й історичного буття
українського козацтва, козацькі війни за визволення рідного краю від чужоземних загарбників,
літопис козацького героїзму й звитяги). Це й козацький фольклор - легенди, перекази, пісні та
думи тощо. Це й літературні твори (романи, повісті, п'єси, поезії тощо) на козацькі теми. Те ж
саме картини художників, музичні твори композиторів і таке інше. Козацькі школи потребують
87
відповідних навчальних посібників, підручників, хрестоматій тощо. Така навчальна література
почасти вже створена, але цю роботу треба продовжити.
Виникає також потреба в складанні і надрукуванні козацьких хрестоматій, читанок,
посібників з козацького краєзнавства та іншої наукової, науково-методичної літератури, яка
стане могутнім засобом козацько-лицарського загартування підростаючих поколінь.
В наш час відроджується прекрасна традиція дитячих і юнацьких організацій - Свято Січі,
яке має стати однією з найбільших урочистостей юних козаків. Свято Січі (за місцем
проживання, навчання, а також шкільної, сільської, міської, крайової) є демонстрацією певних
досягнень молодих січовиків, їхніх успіхів в оволодінні козацько-спортивними мистецтвом,
видами козацьких єдиноборств та ін.
На завершенні цієї Програми слід висловити впевненість, що ця національно-
патріотична організація молодого покоління українського народу успішно виконає свою
історичну місію - одживлення й гартування в юних душах могутнього прадавнього і творчо
осучасненого козацького духу - на благо історичної справи державного, національного й
духовного відродження народу Незалежної України.
Навчальний заклад все ще працював «в ручному режимі», але вже запустилися
механізми самоорганізації. На цьому етапі "гра у демократію" була вкрай небезпечною, були
потрібні сильні вольові рішення з тим, щоб "романтики" змогли стати "творцями".
Та чи не головним ризиком була загроза розчарування, втрати ентузіазму
першопроходців та послаблення віри в успіх "нашої безнадійної справи".
Концентруючи владу в своїх руках, я намагався досягти перелому в роботі з тим, щоб від
організаційного хаосу першого етапу становлення школи козацько-лицарського виховання
перейти до системного управління процесом її розвитку.
На цьому етапі я діяв за принципом: школа - це я. Ніхто, крім мене, не мав чіткого
бачення перспективи і ніхто не міг зробити значної частини поточної роботи ("Усе доводиться
робити самому!"). Тож це - етап каторжної роботи керівника, яка часто не знаходить ні
належної оцінки "зверху", ні елементарної вдячності "знизу".
4 етап. Організаційно-прогнозуючий.
Це "зоряний час" Адамівської школи козацько-лицарського виховання, який настав після
закріплення перших успіхів і подолання "інноваційної ями". З'явилася окриленість успіхом, яка
надихала педагогічний персонал якомога краще робити все, що треба, й навіть більше, ніж
треба.
На цьому етапі для амбітно зростаючої шкільної організації неможливого не було.
Було досягнуто розумний баланс між консерватизмом і динамізмом, встановилася хитка
рівновага між консерваторами й новаторами.
Системна диференціація та індивідуалізація навчання.
Посібник "Форми, методи, прийоми козацько-лицарського виховання".
А. НАПРЯМКИ
Цілісну особистість сучасного козака-лицаря ми формуємо в результаті багатогранної
навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямків діяльності батьків, учителів,
вихователів, представників громадських організацій (зокрема, Українського козацтва):
Блок 1. Культура тіловиховання.
Від козацьких секретів здоров'я, тіловиховання - до олімпійських вершин. Працюючи в
цьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака міцне здоров'я, загартовуємо тіло і дух,
формуємо уміння досягати перемог на спортивних іграх.
Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формуємо уміння захищати
рідну мову, культуру, землю, готовність спростовувати теоретичні ідеї, фальшивки всіляких
недоброзичливців, людей по-ворожему настроєних до нашої незалежності.
Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших пращурів:
верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї,
88
подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів
боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.
Блок ІІ. Духовна культура.
Козацькому роду - нема переводу. В процесі реалізації завдань цього напрямку
роботи виховуємо в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножувати
його славу Добром, Правдою, Красою.
Організовуємо дослідження кожним юним та молодим козаком, класними загонами
славної історії українського козацтва - від його зародження до зміцнення в епоху
П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.
Організовуємо вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого
військового мистецтва керівників повстань отаманів С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича,
І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти,
М.Залізняка. Допомагаємо козачатам виконувати конкретну програму вивчення козацького
визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук
козацьких могил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам'ятних знаків, вивчення
молоддю козацьких родоводів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід!"
Любіть Україну, як сонце любіть. Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї наших
пращурів-язичників, які були сонцепоклонниками, і віруючих козаків, ми навчаємо кожного
молодого козака і козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну,
по-синівському служити їй корисними справами.
Козацькими шляхами - до висот української духовності. Тут на міцному науковому
грунті, культурно-історичних традиціях козацтва формуємо високу мораль, силу волі і силу духу
підлітків і юнаків. Допомагаємо їм оволодіти основами української козацької філософії, ідеології,
психології, національного характеру і світогляду.
Допомагаємо відроджувати козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового
співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки,
іконопису. Допомагаємо вивчати і застосувати на практиці козацькі знання: народної медицини,
астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.