Б. Істотне розходження між теоретико-прикладними здобутками фундаментальної
соціально-психологічної практики і соціально-культурним та професійно-пошуковим досвідом
роботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання.
23
В. Не відстеженні важливі експериментальні умови (щонайперше соціально-психологічні
та організаційно-технологічні), що робить неможливим досягнення високих результатів
експериментальної роботи.
Г. Не створені об'єктивні (валідні, надійні тощо) методи соціальної і психологічної
діагностики змін у духовній сфері особистості, не відстежена динамічна картина
психосоціального і духовного зростання особистості вчителів і учнів школи.
Д. Пересічний рівень методологічної або психологічної культури основних виконавців
Програми трансформації.
Е. Нестача сприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконання
Програми трансформації у повному обсязі.
На жаль, частина ідейних соратників не була готова до тривалої, буденної, копіткої
роботи. Але ми не втонули в морі дріб'язкових проблем, які були головною перешкодою
системному рухові на шляху до побудови принципово нової шкільної організації, не
розчинились у тій частині локального соціуму, який Ліна Костенко в одному зі своїх віршів
назвала «міщанським кодлом».
Знайшлися люди, які не могли реалізувати себе раніше і які розглядали прихід нової ідеї
як шанс. Вдалося не «переборщити» з обіцянками швидкого успіху, успішної кар'єри,
можливості творчої самореалізації тощо. Згодом довелось переконатися, що значна частина
цих обіцянок, на жаль, виявилася нереалістичною. Та на даному етапі головне було пообіцяти,
згодом роздані «аванси» були для нас стимулом; я був змушений докладати титанічних зусиль
з тим, щоб хоча б частково зробити обіцяне («Я це обіцяв!», «Люди в мене повірили!»).
3 етап. Концептуально-проектно-діагностичний.
Той організаційний хаос, який ми ще якось виправдовували упродовж першого року
існування школи козацько-лицарського виховання, тепер став неприпустимою «розкішшю».
Завершилося створення команди керівників, утвердився клімат довіри до лідера, віра в те, що
ще не реалізована ідея неодмінно матеріалізується у щось реальне. Закінчився етап
невизначеності, почався етап конкретики, тож замість запитання «Про що ми мріємо?» на
перший план вийшло запитання «Що ми встигли зробити і що будемо робити далі?».
Ми успішно пройшли цей етап за допомогою сильної централізації влади і навіть
елементів авторитаризму.
Положення про школу козацько-лицарського виховання.
Редакція 1998 року.
1. Загальні положення.
Положення про організацію і діяльність Школи козацько-лицарського виховання (далі
Положення) розроблено на основі Закону України «Про освіту», Положення про середній
загальноосвітній навчально-виховний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від
19 серпня 1993 р. №660, Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного
закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти від 5 серпня 1993 року № 292, Інструкції
про організацію та діяльність гімназії та Інструкції про організацію та діяльність ліцею, які
затверджені наказом Міністерства освіти України від 20.07.1995 р. № 217.
Школа козацько-лицарського виховання - недільний (канікулярний) позашкільний
громадський навчальний заклад нового типу (або, за домовленістю з Радою загальноосвітньої
школи, заняття з основних дисциплін школи козацько-лицарського виховання проводяться за
рахунок годин факультативів, курсів за вибором, консультацій - шкільного компоненту, гуртків).
Мета - дати учням додаткову сучасну (козацько-лицарську) освіту, забезпечити їх
надійний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і орієнтацію на
інтереси нащадків.
Головними завданнями школи козацько-лицарського виховання є:
виховання морально і фізично здорового покоління засобами козацько-лицарської
педагогіки;
створення умов для здобуття учнями освіти понад державний освітній мінімум;
24
розвиток природних позитивних нахилів, здібностей й обдарованості, творчого
мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися;
формування громадянської позиції, виховання почуття власної гідності, готовності до
трудової діяльності, відповідальності за свої дії;
надання учням можливості для реалізації індивідуальних творчих потреб, забезпечення
умов для оволодіння практичними вміннями і навичками з основних напрямків козацько-
лицарського навчання і виховання;
оновлення змісту освіти, розробка і апробація нових педагогічних технологій, методів і
форм навчання та виховання.
Школа козацько-лицарського виховання створюється відповідно до соціально-
економічних, національних, культурно-освітніх потреб у ній і за наявності концепції (наукового
обгрунтування, комплексу провідних ідей, конструктивних принципів) діяльності школи,
кадрового, навчально-методичного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення її
практичної реалізації.
Рішення про створення (реорганізацію чи ліквідацію) школи козацько-лицарського
виховання приймається відповідно до Положення про порядок створення, реорганізацію чи
ліквідацію навчально-виховних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 5 квітня 1994 року № 228.
Діяльність школи козацько-лицарського виховання будується під егідою Українського
козацтва на принципах гуманізму, демократизму, незалежності від політичних і релігійних
організацій та об'єднань, взаємозв'язку розумового, морального, фізичного і естетичного
виховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національною
історією і культурою, диференціації та оптимізації змісту і форми освіти, науковості,
розвиваючого характеру навчання та його індивідуалізації.
Школа козацько-лицарського виховання у своїй діяльності керується Конституцією
України, чинним законодавством, Положенням про середній загальноосвітній навчальний
заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1993 року № 660,
цім Положенням та власним Статутом, що розробляється на основі чинного законодавства та
Типового статуту середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, затвердженого
наказом Міністерства освіти України від 5 серпня 1993 року № 292, і реєструється в
установленому порядку. Школа козацько-лицарського виховання визначається юридичною
особою з моменту реєстрації власного статуту, має печатку, штамп і бланки із своїм
найменуванням, рахунки в установах банку України, самостійний баланс.
Школа козацько-лицарського виховання несе відповідальність за реалізацію головних
завдань, визначених Законом України «Про освіту», Положенням про середній загальноосвітній
навчально-виховний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19
серпня 1993 року № 660, дотримання умов, що визначаються за результатами атестації,
безпечні умови освітньої діяльності, дотримання договірних зобов'язань і фінансової
дисципліни.
2. Структура школи.
Школа козацько-лицарського виховання створюється у складі рівнів А-Б-В-Г-Д:
рівень А - школярі наймолодшого шкільного віку - козаченята та лелінята до 6 років;
рівень Б - школярі молодшого шкільного віку - козачата та лелі 6-10 років;
рівень В - школярі середнього шкільного віку - джури та дани 10-14 років;
рівень Г - школярі старшого шкільного віку - молоді козаки та берегині 14-18 років;
рівень Д - козаки та козачки з 18 років.
Згідно з рішенням засновника школи козацько-лицарського виховання термін навчання в
ній може бути таким, як у дитячому садочку, школі І-ІІІ ступенів та школі дорослих.
До рівнів зараховуються учні, які засвоїли матеріал належного рівня, досягли
належного віку та пройшли відбір. Умови відбору розробляються Українським козацтвом за
участю дирекції школи та громадського самоврядування відповідно до Інструкції про порядок
прийому учнів до загальноосвітніх навчально-виховних закладів на конкурсній основі,
затвердженої наказом Міністерства освіти України від 20 липня 1994 року № 236.
Мікрорайон для школи козацько-лицарського виховання не встановлюється. Учні
зараховуються до школи незалежно від місця проживання.
Кількість учнів в школі встановлюється один раз на початок кожного навчального
року і затверджується наказом директора.
25
14. Іноземці приймаються до школи відповідно до Закону України від 4 лютого 1994 року
«Про правовий статус іноземців».
15. Наповнюваність класів, груп, їх поділ при вивченні профільних та інших предметів
визначається Міністерством освіти України на основі встановлених Кабінетом Міністрів України
нормативів фінансування здобуття загальної середньої освіти. За рахунок додаткових
асигнувань, коштів місцевого бюджету рішенням ради школи може встановлюватись менша
наповнюваність класів і груп.
Згідно з рішенням засновника школа козацько-лицарського виховання може
працювати в режимі недільної школи, канікулярної школи, школи вихідного дня (школи повного
дня, школи-інтернату), або за домовленістю з радою загальноосвітньої школи, на базі якої
створена школа козацько-лицарського виховання - за рахунок шкільного компоненту в режимі
школи повного дня (другої половини дня).
Школа козацько-лицарського виховання може бути самостійним навчально-виховним
закладом або структурним підрозділом загальноосвітньої школи, ліцею, вищого навчального
закладу, наукової установи, підприємства, організації.