Основа та особливостi організації проектних технологій в навчально-виховному процесі (стр. 6 из 8)

Вибір напряму і формування назви проекту: включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення (виділення) загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу спільно, включаючи педагогів та учнів. Наприклад: назва загального проекту «Формування громадянина демократичного суспільства, який знає свої права, вміє ними користуватися, поважає права інших людей».

Підпроекти (окремі напрями):

- виховання в дусі миру;

- права людини і права дитини;

- мирне розв'язання конфліктів;

- виховання у дусі толерантності;

- вміння цивілізованого вести диспути, бесіди, суперечки.

IIетап

Написання проекту. Розділи проекту:

1. Актуальність, необхідність, значущість обраного напрямку (чому саме цей).

2. Мета і завдання проекту:

• довготривалі:

- створення чогось нового (за структурою, підходами, концепцією навчально-виховного процесу);

- нові технології, методики;

- можлива розробка дослідження за проектом;

- визначення очікуваних результатів;

- планування "продукту" в результаті виконання програми (посібника, сценарію, технології, плану, нової програми);

• короткодіюча мета, завдання— визначення конкретної мети, завдань на визначений період.

3. Визначення етапів реалізації проекту:

- зазначаються терміни початку і закінчення проекту;

- закінчення проекту визначається етапністю реалізації проекту;

- зазначаються часові інтервали кожного етапу: запису проекту, І етапу, IIетапу тощо.

4. Механізм реалізації проекту. Пояснення — Як? Яким чином? За допомогою яких засобів буде реалізовувано проект? Плани апробації конкретних справ, акцій, заходів згідно з визначеними етапами.

5. Обов'язки та відповідальність учасників реалізації проекту:

- хто відповідає за проект?

- хто і за що відповідає всередині проекту?

- хто допомагає в реалізації проекту?

6. Очікувані результати:

- які конкретні результати ви очікуєте одержати на кожному етапі і після завершення проекту?

7. Оцінка й самооцінка проекту:

- коли та з якою періодичністю будуть оцінювати виконання проекту (один, два, три, чотири рази на рік). Хто візьме участь В; оцінюванні: самі учасники, експерти, управлінські структури. Форми контролю (самоконтролю) й оцінки (самооцінки). В якій формі буде подано інформацію про хід проекту (звіт, конкретні матеріали, сценарії, розробки, нові проекти тощо)?

8. Бюджет, ресурсне забезпечення (приблизний бюджет, ураховуючи всі види витрат, необхідних для успішної реалізації проекту).

2.3 Оцінювання учнівського проекту

Оцінювання результативності є обов'язковим елементом організації роботи над проектом. Результативність проекту полягає у співвідношенні запланованих очікуваннями з кінцевими результатами роботи. Як сказав П.С. Лернер «оцінювання творчості завжди драматичне та суперечливе. У всякому випадку не потрібно абсолютизувати правильність оцінювання». І як результат, оцінка проекту має бути також інтегрованою. Вона складається із оцінок етапів виконання проекту (починаючи від формулювання проблеми до отриманого результату), результатів контрольного тестування та результатів захисту проекту.

Показники та критерії за якими буде проводитись оцінювання мають бути простими та зрозумілими. Серед орієнтовних показників за якими відбувається оцінювання результативності проекту можуть бути:

- значущість та актуальність проблеми проекту;

- доцільність методів дослідження й обробки даних; \

- активність кожного учасника;

- колективний характер рішень;

- характер спілкування, взаємодопомоги;

- залучення знань з інших предметів;

- уміння аргументувати свої висновки;

- естетика оформлення презентаційних результатів;

- уміння відповідати на запитання опонентів;

- презентація проекту;

- використання проектних результатів [30, 46].

Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінним складником проектної діяльності. її можна провести перед учнівським колективом, громадськістю. Успішна презентація результатів дослідження може підштовхнути до подальшого розв'язання проблеми.

Оцінка проекту може проводитись адміністрацією школи, учителем консультантом, учнями, представниками батьківської громадськості.

Процес організації проектувальної діяльності учнів повинен відповідати наступним критеріям:

- орієнтація на інтереси вихованців, а також на актуальні для сьогодення проблеми;

- проведення самостійного дослідження, а не відтворення готової інформації по вибраній темі;

- інтегративність (інтеграція знань з різних шкільних предметів);

- орієнтація на "кінцевий продукт" (матеріальний носій чи інший вид представлення результатів діяльності);

- удосконалення соціально-комунікативних навиків;

- партнерська роль педагога (вчитель виступає у ролі помічника, радника, допомагає учням у пошуку різноманітних джерел інформації, виробленні оптимальних рішення щодо певної проблеми).

Слід зауважити, що у процесі роботи над проектом важливим є створення атмосфери позитивної взаємозалежності у колективі. Позитивна взаємозалежність пов'язує учнів один з одним, оскільки жоден з них не може самостійно, без допомоги інших членів групи успішно виконати завдання. Коли учні чітко усвідомлюють свою позитивну залежність один від одного, то переконуються, що внесок і зусилля кожного з них необхідні для успіху загальної справи.

Аналіз педагогічного досвіду свідчить, що вчитель може створити позитивну взаємозалежність учнів у групі за умови, коли: члени групи об'єднані навколо однієї спільної позитивної мети-конкретної мотивації для дії; учні в процесі роботи обмінюються ресурсами (матеріалами), кожен з них відповідає за виконання своєї частини завдання; у процесі дослідження вчитель визначає для учнів взаємодоповнюючі, взаємопов'язані ролі.

При організації роботи над проектом слід звернути увагу на ряд проблемних аспектів які часто мають місце під час діяльності. Серед них:

- нерівномірне навантаження на учасників проекту на різних його етапах реалізації;

- складнощі при оцінювання внеску кожного учасника проекту;

- наявність ризику невдалого завершення учнями роботи над проектом;

- збільшення емоційного навантаження як на учнів, так і на вчителя;

- неможливість залучити до роботи над проектом усіх учнів класу, гуртка, клубу тощо.

2.4 Роль педагога в організації проектної діяльності

Як свідчить досвід, учням важко самостійно опанувати технологію роботи над проектом. Важлива роль на всіх етапах діяльності відводиться педагогу, котрий з одного боку, є організатором проекту, а з іншого, рівноправним членом робочої групи і висуває власні цілі, аналізує ситуацію, пропонує цікаві ідеї для обговорення. Наставником можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати різнобічні джерела інформації щодо проблеми дослідження, посприяти у контакті зі спеціалістами. Проте вони не повинні виконувати основну роботу: писати за школярів листи, телефонувати від його імені, готувати матеріали чи ілюстрації тощо.

Слід зазначити, що вміння користуватися технологією проектів є показником високої кваліфікації педагога, рівня цього методичної підготовки. Основними вимогами до застосування технології проекту у педагогічні практиці є:

- наявність суттєво проблеми дослідження, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її вирішення (наприклад дослідження екологічної проблеми у населеному пункті, створення репортажів для дотримання правил вуличного руху, вивчення впливу засобів масової інформації на формування ідеалу сучасної молоді тощо);

- практичне, теоретичне, пізнавальне значення очікуваних результатів;

- застосування дослідницьких методів, передбачають певну послідовність дій, а саме: визначення проблеми і поставлених нею завдань дослідження; висунення гіпотези та шляхів її доведення; обговорення методів дослідження (статистичних, експериментальних,, спостережень тощо);

- обговорення способів оформлення кінцевих результатів (презентацій, захисту, творчих звітів, оглядів тощо); збирання, систематизація і аналіз отриманих даних; підбиття підсумків, оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових проблем дослідження. Впровадження проектної технології у навчально-виховний процес ставить перед викладачем ряд вимог:

- по-перше знати не тільки свій предмет, але й бути також компетентним у інших галузях науки;

- по-друге знати свої учнів, їх можливості, інтереси, потреби, бажання;

- по-третє бути психологічно грамотним, толерантним, емпатійним;

- по-четверте бути творчою людиною мати гарні організаційні здібності, бажати цього самому.

Проектування охоплює цілісний процес виникнення та збирання задумів, їх трансформації у форму проекта, а потім підключення процедур, що забезпечують його прийняття та адекватне втілення. Проектну діяльність педагога ми визначаємо як сукупність дій, що полягають у мотиваційному досягненні свідомо поставленої мети щодо дослідження і вирішення педагогічних ситуацій, спрямованих на розвиток суб'єктів освітнього процесу.

Л.І. Колосникова відзначає, що проектна діяльність сприяє розвитку компетентності педагогічного колективу, забезпечуючи:

- підвищення емоційного задоволення від спільної діяльності;

- усвідомлення необхідності конструктивної взаємодії всіх членів колективу, постійного самовдосконалення, більш оперативної та гнучкої зміни як власної діяльності, так і діяльності всього колективу;

- прагнення викладачів до розширення сфери міжпредметних знань;

- звернення педагогів до власної дослідницької діяльності;

- розвиток орієнтацій на співробітництво з учнями, більша увага до їх особистісного розвитку;