- учнів потрібно об'єднати у 3—5 груп, які називаються «домашніми».
- кожен учень повинен отримати свою порцію інформації для засвоєння, кожна група — свою. Завдання «домашніх» груп — опрацювати надану інформацію та опанувати її на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
- створити «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки (цифри), що їх учитель попередньо роздав учням. У новостворених «експертних» групах має бути представник із кожної «домашньої» групи. Кожен у цій групі буде «вчителем» і «учнем».
- кожна «експертна» група повинна вислухати всіх представників «домашніх» груп і проаналізувати матеріал у цілому, провести його експертну оцінку за визначений час.
- після завершення роботи слід запропонувати учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі, зі членами своєї «домашньої» групи.
- Метод вільних дебатів
Вільні дебати у великих аудиторіях (декілька десятків учасників) дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити учнів висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дискусії повинні вміти подати аргументи «за» чи «проти» ідеї, що її обговорюють; переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої аргументації. Неприйнятними при цьому є будь-які агресивні випади в бік співрозмовників. Час виступу кожного учасника під час дебатів обмежений та однаковий для всіх.
Практика проведення дебатів показує, що для ефективного обговорення проблеми необхідно створити групу в складі двадцяти осіб і дати час до 45 хв. Обговорення повинен проводити грунтовно підготовлений, досвідчений керівник, який має авторитет серед учасників.
Методика проведення дебатів має такі особливості:
- під час підготовки дискусії її керівник має спланувати загальний хід бесіди й повідомити учасникам тему запланованої дискусії;
- відкриваючи дебати, учитель нагадує тему та представляє план проведення обговорення;
- він стежить за регламентом та обмежує виступи учасників (3—5 хв), прагне залучити до дискусії якомога більшу кількість учасників, надаючи їм слово;
- упродовж дискусії керівник виносить на обговорення наступні пункти плану та підводить підсумки кожного пункту.
Після закінчення обговорення керівник підбиває загальний підсумок обговорення або надає таку можливість одному з учасників, аналізуючи подібність та відмінність позицій із кожного питання. Підсумовуючи, доцільно використати таблицю, складену під час дискусії, накресливши її на великому аркуші паперу чи збільшивши її з допомогою проектора.
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
2.1 Основні етапи організації проектувальної діяльності школярів
Аналіз організації проектувальної діяльності з учнівською молоддю дозволяє виділити основні етапи проектної технології: початковий, основний, завершальний.
На початковому, а іноді його називають пошуковому та аналітичному етапі важливо виробити в учнів мотивацію до дослідницької роботи, оскільки особистий інтерес учнів сприяє усвідомленому підходу до виконання проекту в цілому.
Етап підготовки до роботи над проектом передбачає:
- створення ініціативної групи- школярів, пошук чи вибір проблеми, низки питань, котрі потребують вирішення;
- визначення теми на предмет її необхідності, реальності здійснення, актуальності, суспільного значення; формулювання цілей та встановлення конкретних завдань;
- обговорення методів та засобів реалізації;
- збір необхідної початкової інформації;
- моделювання кінцевого результату; планування майбутньої діяльності;
- нормування робочих груп і визначення завдання для кожної;
- розробку критеріїв оцінювання проекту.
Принциповим є колективне обговорення учнями всіх рішень, що приймаються на снові узгодження їхніх інтересів, використовуючи різноманітні, методи групової роботи (мозковий штурм, загальне коло, виявлення альтернатив, вибір оптимального варіанту тощо).
Основний етап або практичний передбачає:
- збір та аналіз інформації, отриманої на основі спостережень, особистого досвіду;
- пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, планування роботи;
- взаємодії з компетентними спеціалістами, пошук свідчень, що містяться у друкованих виданнях, архівах, Інтернеті тощо;
- виконання запланованих кроків: спостереження, робота з літературою, анкетування експеримент тощо.
Результати обговорюються школярами в групах, після чого виробляються ідеї, версії, варіанти вирішення проблеми. Висунуті гіпотези перевіряються, зібрані матеріали готуються до захисту. Успіх проекту значною мірою залежить від оформлення його результатів.
Заключний етап або контрольний передбачає:
- аналіз результатів, формулювання висновків, їх коригування;
- оцінка якості проекту: групове обговорення, "мозкова атака", "круглий стіл";
- консультації з експертами, самостійна робота учнів, консультації з керівником проекту;
- узагальнення та класифікація зібраних матеріалів;
- подання результатів (лабораторна робота, творчий звіт, виготовлення ілюстративного матеріалу: схеми, альбому, сценарію, альманаху, газети, відеорепортажу, створення сайту тощо);
- презентація, захист проекту.
Під час усного захисту, що по формі нагадує процедуру обговорення наукової роботи, автори представляють, обґрунтовують актуальність, значення, новизну, і логіку свого проекту, відповідають на запитання слухачів та зауваження опонентів.
Проте роботу над проектом не можна вважати завершеною без аналізу учнями ходу та результатів своєї діяльності, тобто проведення рефлексії.
Основні етапи організації проектувальної діяльності школярів
Табл.2.1
| Етапи | Діяльність учнів | Діяльність вчителя |
| Початковий | Визначення теми проекту, цілей та завдань, пошук необхідної інформації, розроблення плану реалізації. Формування мікрогруп | Формування мотивації учасників, створення ініціативної групи учнів, консультація відносно вибору тематики та жанру проекту, допомога в підбиранні необхідних матеріалів, визначення лише загального напрямку і головних орієнтирів пошуку та критеріїв оцінки діяльності учнів на всіх етапах. |
| Основний | Збір, аналіз та систематизація інформації з проблеми, обговорення її в групах, висунення і перевірка гіпотези, оформлення макету чи моделі | Регулярна консультація відносно змісту проекту, допомога в систематизації та узагальненні матеріалів, індивідуальні та групові консультації, стимулювання розумової діяльності кожного учасника, оцінка проміжних результатів, нагляд за спільною діяльністю |
| Завершальний | Оформлення пакету документів з проекту та інформаційних стендів, схем, діаграм, підготовка усної презентації, захист проекту, рефлексія | Допомога у підготовці звіту про роботу. Підготовка доповідачів до усного захисту, відпрацювання вміння відповідати на запитання опонентів та слухачів, виступ у ролі експерта на захисті, участь в аналізі зробленої роботи, оцінка внеску кожного з учасників проекту |
Деякі навчальні проекти можуть мати більше етапів, що визначається в кожному конкретному випадку.
Послідовність виконання проекту
Таб.2.2.
| Етапи роботи | Зміст діяльності учнів | Функції вчителя |
| Підготовка до проектування. Визначення теми, мети и завдань проекту | Обговорення предмета зучителем, пошук необхідноїдодаткової інформації,визначення мети і завдань | 1. Заява задуму.2. Характеристика методу проектів.3. Ознайомлення зізмістом проекту.4. Мотивація пошуку.5. Допомога в постановці завдань |
| Планування | 1. Вироблення плану дій:- визначення джерел інформації;- вибір способів збирання інформації;- вибір методів аналізу інформації;- вибір засобів презентації результатів;- формування уявлень про бажані результати (форма звіту);- встановлення критеріїв оцінки результату і процесу;- планування процедур;- розподіл завдань між членами проекту.2. Планування завдань | 1. Висловлення2. припущень.3. Висунення4. пропозицій, ідей.5. Корекція плану та6. завдань |
| Дослідження | 1. Збирання інформації.2. Вирішення проміжних завдань.3. Спостереження за об'єктами.4. Проведення експериментів.5. Анкетування.6. Робота з літературою | 1. Спостереження за роботою.2. Непряме керування діяльністю (поради, консультації тощо) |
| Результати | 1. Аналіз інформації2. Формулювання висновків | 1. Корекція підсумкових матеріалів.2. Спостереження за ходом обробки результатів та аналізу інформації |
| Оформлення звіту.Підготовкадо презентації | 1. Узагальнення та класифікаціязібраних матеріалів.2. Виготовлення ілюстративногоматеріалу (фотографії, графіки, малюнки, схеми тощо).3. Підготовка презентаційних інформативних матеріалів.4. Складання сценарію презентації | 1. Консультування.2. Корекція |
| Презентація | Показ результатів у формі усного звіту, звіту з демонстрацією матеріалів, письмового звіту тощо | 1. Сприйняття звіту.2. Постановка доцільні;запитань |
| Оцінка проектної діяльності та їїрезультатів | 1. Колективне обговорення.2. Самооцінка результатів іпроцесу дослідження за встановленими критеріями | Оцінка зусиль учнів, їхньої креативності, якості використання джерел,невикористаних можливостей, творчого потенціалу звіту |
| Після проектні дії | 1. Корекція.2. Використання проектних результатів | Корекція навчальної тапозанавчальної діяльності |
2.2 Етапи оформлення проекту (за О.М. Піхотою)
І етап