3) можливість одержання більш високої оцінки своїх знань. Уточнення й поглиблення знань стає мотивованою дією учня, відбиває його бажання й інтерес до навчання.[5.с.16]
У старших класах для проведення тематичного контролю можуть використовуватися колоквіуми (від лат. colloquium — розмова, бесіда). Його методика така: учням заздалегідь оголошується тема й мінімум питань, література, організуються консультації.
У початковій школі для проведення тематичного контролю можуть застосовуватися контрольні роботи, тестування. Крім цього доречно проводити тематичний контроль у формі змагань, вікторин.
Цілі тематичного оцінювання:
- перетворити відповідність знань, умінь та навичок учнів вимогам навчальних програм;
- виявити рівень навчальних досягнень учнів.
Тематичне оцінювання з економіки є одним із способів виявлення рівня знань і умінь учнів:
- давати визначення і характеристики основних економічних законів і понять;
- встановлювати причинно – наслідкові та функціональні зв’язки між економічними явищами і процесами;
- приймати раціональні економічні рішення;
- виконувати економічні розрахунки із використанням математичного апарату ( дії з відсотками; розрахунки індексів; розв’язання рівнянь, нерівностей та їх систем; виконання перетворень виразів; побудова та аналіз графіків функціональних залежностей);
- застосовувати набуті знання під час аналізу економічних подій, економічної та статистичної інформації, представленої у різних формах ( мікро- , макро-, мега), виявляти взаємозв’язки між ними;
- аргументовано відстоювати власну думку щодо вирішення економічних проблем.
Оцінюванню з економіки підлягають теоретичні значення і вміння використовувати їх у повсякденні, а саме: під час аналізу конкретних життєвих ситуацій і прийнятті оптимального рішення у розв’язанні практичних завдань, пов’язаних з економічною діяльністю учня, сім'ї, громади, держави, у проведенні порівняльного аналізу економічних явищ. Тематичний бал включає результати досягнень учнів зі знань теорії та вмінь розв’язувати завдання теоретичного чи прикладного характеру.
Перед початком вивчення окремої теми вчитель обов’язково має ознайомити учнів на першому уроці зі структурою навчального матеріалу теми, з питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання.
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
- характеристики відповіді учня: цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість, правильність;
- якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
- ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
Ці орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.
У загальнодидактичному плані рівні визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця 1).
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Таблиця №1
| Рівні навчальнихдосягнень | Бали | Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
| 1 | Учень (учениця) може розрізняти об'єкти вивчення | |
| I. Початковий | 2 | Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення |
| 3 | Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання | |
| 4 | Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію | |
| II. Середній | 5 | Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило |
| 6 | Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком. | |
| 7 | Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії | |
| III. Достатній | 8 | Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності |
| 9 | Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією | |
| 10 | Учень (учениця) має міцні знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення, аргументувати їх | |
| IV. Високий | 11 | Учень (учениця) на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми |
| 12 | Учень (учениця) має системні глибокі знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення |
РОЗДІЛ ІІ Методичне забезпечення теми «ЯК СТВОРЮЄТЬСЯ ТА ВИМІРЮЄТЬСЯ БАГАТСТВО ДЕРЖАВИ?» з дисципліни «Основи економіки» у 10 класі
ІІ.1 Рекомендації щодо вибору навчальних програм з курсу «Основи економіки»
У класах суспільно – гуманітарного спрямування «Основи економіки» рекомендовано викладати за програмою загально культурного рівня. Основна її мета – це формування економічного мислення учнів, що має стати підґрунтям свідомого сприйняття власних економічних рішень. Сприйняття економічних процесів виховує цивілізованих господарів, обізнаних споживачів і платників податків, кмітливих заощадників та інвесторів.
У класах природно – математичного та технологічного спрямування,а також у деяких ЗОШ учні яких планують пов’язати своє життя з економічною спеціальністю «Основи економіки» рекомендується викладати за програмами навчання за якими потребує готовності учнів до глибокого розуміння основних економічних явищ, взаємозв’язків між ними.
Серед класів технологічного напрямку виділяють класи прикладного та поглибленого вивчення економіки.
У класах з поглибленим (теоретичним) більше часу відводиться на вивчення курсу «Основи економіки». Викладання цього курсу зорієнтоване на досить високий рівень теоретичних узагальнень, широке використання математичного апарату, розв’язування завдань підвищеної складності. В економічних класах прикладного спрямування « Основи економіки» вивчають лише у 10 класі і це є підґрунтям для набуття спеціальних економічних знань.
В 11 класі учням цього напрямку пропонують спец курси, які дають допрофесійні знання та вміння.