Для виїзного конкурсу може бути дібрана різна тематика, наприклад, музичні огляди “По рідному місті”, “Музика в нашій школі”, “Музика моєї вулиці”, “Без пісні нам ніяк не можна”. Для підготовки до КВД збирається спеціальний оргкомітет, що розробляє зміст завдань. Бажано, щоб склад журі постійно змінюється. У складі журі може бути і вчитель і більш старші учні. Учитель музики, як член журі, тактовно висловлює свою думку, пам’ятаючи про виховання естетичного смаку учасників гри. Вони повинні знати, що примітив і вульгарність у музичному оформленні, одязі, манері, говорити будуть належно “оцінені”.
Нестандартна типологія уроків, порівняно до традиційної більш різноманітна, пов’язана з численними асоціаціями, наповнена різними емоціями. Вона допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності, що надзвичайно важливо в роботі з школярами підліткового віку. При цьому підбиваючи підсумок уроку, іноді навіть доцільно відмітити, що повторили, закріпили, що нового дізналися, чого навчилися, тобто допомогти їм усвідомити якість виконання дидактичних завдань.
Але вкінці незвичайного, цікавого уроку ця інформація вже не буде для учнів занадто сухою, бо вони перебуватимуть під достатньо яскравим емоційним враженням.
Деякі типи уроків можуть проводитись частіше (урок-вікторина, урок-подорож). Інші типи уроків – двічі-тричі на рік.
Уроки музики, проведені нетрадиційно, стимулюють творчість учителя й учнів, створюють сприятливі умови для спільної співпраці. Сповнені яскравих вражень, невимушеного спілкування, демократичні за своєю суттю, такі уроки допоможуть зацікавити учнів музикою, внести певні емоції в міжособисті стосунки в класі.
Форми роботи навчально-вихованого процесу в школі.
1. Індивідуальна реєстрація успіхів учнів;
2. Контрольні завдання;
3. Творчі зошити;
4. Додаткові навчання;
5. Факультативи;
6. Використання засобів друку у навчанні;
7. Групове навчання;
8. Програмне навчання;
9. Навчання за допомогою сучасних технологій;
10. Учбові лекції;
11. Учбовий фільм;
12. Шкільні радіопередачі;
13. Програвач;
14. Навчання в суспільному середовищі;
15. Теле-відео-передачі;
16. Кабінетне навчання;
17. Магнітофон;
18. Проблемне навчання;
19. Переписування;
20. Лабораторне навчання;
21. Запрошення до викладання.
22. Навчання в бібліотеці;
23. Тести.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
12-бальна система
МУЗИКА
| Рівні навчальних досягнень учнів | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
| Іпочатковий | 1 | Учень сприймає та виконує музичні твори на початковому рівні, небагатослівно їх характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-образне мислення, елементарні навички та вміння у практичній музичній діяльності. |
| 2 | Учень володіє незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття музичних творів, виявляє недостатньо сформоване вміння та навички, володіє незначною частиною спеціальної муз. термінології, його словниковий запас дозволяє викласти думку на елементарному рівні. | |
| 3 | Учень здатний сприймати та виконувати окремі фрагменти муз. творів з конкретним образно-художнім змістом, знає незначну частину муз. тематичного матеріалу, послуговуючись обмеженим термінологічним та словниковим запасом. | |
| ІІсередній | 4 | Учень здатний сприймати та виконувати муз. твори на репродуктивному рівні, але не розуміє художньо-образної сфери музичних творів, застосування знань та спеціальної музичної термінології на практиці задовольняє. (задовільне) |
| 5 | Учень володіє навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи виконати окремі муз. твори, котрі мають художньо покрутну словесну, понятійну основі, але не завжди вміє інтерпретувати муз. твори, що вимагають абстрактного художнього мислення; виявляє недостатнє знання спеціальної муз. термінології, його словниковий запас небагатий. | |
| 6 | Учень здатний сприймати і відтворювати значну частину муз. матеріалу, але має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно характеризує муз. твори, його розповідь потребує уточнень і додаткових запитань; учень виявляє знання і розуміння основних тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз – інтерпретацію муз. твору, порівняння, висновок щодо прослуханої чи виконаної музики. | |
| ІІІдостатній | 7 | Учень здатний сприймати та виконувати муз. твори, але робить непереконливі висновки, непослідовно викладає свої думки, допускає термінологічні помилки; учень знає найважливіший тематичний музичний матеріал, але знання нестебкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у муз. діяльності учня. |
| 8 | Учень вміє сприймати і виконувати муз. твори, досить повно аналізує художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення. Йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень, не завжди вміє поєднувати муз. твори та життєві явища; Недостатньо володіє спеціальною муз. термінологією при аналізі музичних явищ. | |
| 9 | Учень виявляє глибоке засвоєння тематичного муз. матеріалу, але допускає несуттєві неточності у використанні спеціальної музичної термінології, які потребують зауваження чи коригування, трапляються поодинокі недоліки у виконанні муз. твору і художньо-образному оформленні його роздумів про прослухану музику; не завжди самостійно систематизує та узагальнює музичний матеріал. | |
| ІVвисокий | 10 | Учать має міцні, грунтовні знання. Але, аналізуючи муз. твори, допускає неточність у формулюваннях та спеціальній музичній термінології, не завжди обґрунтовано може довести свою думку щодо музичних явищ, йому важко виконати окремі фрагменти муз. твору. Зазначені неточності може виправляти самостійно. |
| 11 | Учень володіє тематичним музичним матеріалом у повному обсязі, вміє використовувати набуті знання. Вміння і здібності у нових музичних завданнях, демонтує повноту знань спеціальної музичної термінології, їхнє усвідомлення та міцність, уміння систематизувати, узагальнювати, аналізувати, інтерпретувати муз. твори, асоціювати життєвими явищами, застосовувати здобуті знання у музичній діяльності. | |
| 12 | Учень має глибокі, свідомі знання тематичного музичного матеріалу, здатний їх систематизувати, узагальнити, свідомо сприймати та виконувати муз. твори, широко застосовувати асоціативні зв’язки між муз. творами, творами інших мистецтв та життєвими явищами; вільно та свідомо використовувати спеціальну музичну термінологію у роздумах, висновках та узагальненнях щодо прослуханого чи виконаного твору, пропонує нетипові, цікаві художньо-творчі уявлення; рівень світосприйняття і світовідчуття мистецького мислення достатньо високий; самостійно і творчо використовує набуті знання, вміння та здібності в музичній діяльності, має найвищий рівень творчого самовиявлення у різних видах музичної діяльності. |
Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України “Про загальну середню світу” передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій.
Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання навчальних досягнень школярів. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає вираховування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.
Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції.
Компетенція – загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, здібностях, цінностях, набутих завдяки навчанню.
Отже, поняття компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери складних умінь і якостей особистості.
Компетенції є інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів і формуються передусім на основі опанування змістом загальної середньої освіти.
Виявити рівень такого опанування покликане оцінювання.
Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності учнів, досвід емоційно-цінного ставлення до навколишньої дійсності.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча;
- навчальна;
- стимулюючо-мотиваційна;
- виховна.
З метою забезпечення об’єктивного асоціювання рівня навчальних досягнень учнів нині діє 12-бальна шкала, побудована за принципом урахування особистих досягнень учнів, в основі якої лежать чотири рівні навчальних досягнень учнів:
початковий;
середній;
достатній;
високий;
ВИСНОВКИ
Урок музики як основна форма навчально-виховного процесу включає в себе різноманітні види музичної діяльності учнів. Для уроків музики характерною рисою є особлива емоціональна атмосфера. Адже “музика – мова почуттів”: вона хвилює, викликає певні настрої і переживання.
На уроках музики в учнів розвивається музичний слух, музична пам’ять, чуття ритму, уява, фантазія, учні набувають цілий комплекс вокально-хорових навичок, вмінь і знань.
А вчитель музики, проводячи навчально-виховну роботу, формує погляди, переконання, запити, смаки, ідеали дітей.
Тому він повинне бути широкоосвіченою особою, добре знати свій предмет, володіти знаннями методики музичного виховання, постійно вдосконалювати свій ідейно-теоретичний рівень, завжди бути у творчих пошуках, бути добрим політологом, прекрасним музикантом: вільно володіти інструментом, голосом, мати тонкий музичний слух, вільно читати з листа, імпровізувати, любити свій предмет, а головне – любити дітей.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Програма “Музика” 1-8 кл. ЗОШ.
2. Є.П.Печерська.
Уроки музики в п/школі. Київ, “Либідь” 2001.
3. В.Островський, М.Сидір.
Посібники-зошити 1-8 кл. – 2000.
4. Поурочні методичні розробки з музики в п/класах.
5. Л.Г.Дмитрієва, Н.М. Чорноіваненко.
Методика музичного виховання для педучилищ.
6. Музика в школі. Вип.. 1, 7, 8, 10.
7. Музичне виховання в школі, Вип.. 9, 13, 15.
8. Г.Падалка “Вчитель, Музика, Діти”.
9. Мистецтво і школа” – Книга для вчителя.
10. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, - 12-бальна система.
Київ, “Перше Вересня”/ “Шкільний світ”,
Харків, “Фоліо” 2000 р.