4) дитина виводиться з правильним мовленням (відповідною віку та можливостям).
Основною метою формувального етапу експерименту була розробка Індивідуальних логопедичних програм для дітей з комплексними порушеннями психофізичного розвитку та мовлення. Враховуючи отримані дані обстеження сформованості мовлення у дітей з комплексними порушеннями, ми маємо враховувати індивідуальні мовленнєві особливості ускладнення вже існуючих дефектів мовленнєвої сторони у дітей при різних порушеннях. Залежно від тяжкості мовленнєвого дефекту та рівня несформованості компонентів мовлення визначалися напрями логопедичної роботи, варіюювалися зміст, що складали систему логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах соціально-реабілітаційного центру [7, c. 231].
Отже, на етапі формувального експерименту нами було розроблено та запроваджено Індивідуальні логопедичні програми для дітей, задіяних в експерименті протягом трьох місяців, що реалізовувалися у системі логопедичного впливу в експериментальній групі в умовах центру.
3.3 Результати експериментального дослідження системи логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру
Система логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями впроваджувалася в рамках педагогічної реабілітація в умовах реабілітаційного центру протягом 3-х місяців. Індивідуальні програми окреслювали об’єм логопедичної впливу та різних форм роботи, зокрема логопедичних занять.
Система логопедичної роботи здійснювалася відповідно індивідуальної програми, а стосовно дітей в процесі занять, як провідної організаційної форми логопедичного впливу на порушення мовлення, що будувалися з урахуванням вимог, як загальної так й спеціальної педагогіки як і логопедії. Логопедичні заняття проводилися 2 рази на тиждень за розкладом, який склав логопед з урахуванням занять інших педагогів. Мовний матеріал для проведення логопедичних занять відбирався логопедом відповідно лексичних тем. Лексичні теми були своєрідним ядром для побудови заняття, визначення теми, навколо якої організовується розвиток мовлення. В основу логопедичної роботи з дітьми із комплексними порушеннями покладено теоретичні положення:
— про мову як багатофункціональну і багаторівневу знакову систему;
—про тісний взаємозв'язок ліній розвитку фонетичної, лексичної та граматичної сторін мовлення з одного боку, та когнітивних процесів — з іншого;
—— про структуру мовленнєвого дефекту у дітей із комплексними порушеннями та його вплив на формування мовленнєвої функціональної системи;
— про онтогенез мовленнєвої діяльності в період дошкільного, шкільного віку та різних чинників (біологічних, психологічних, соціальних), що визначають його хід;
— про семантичну структуру слова;
— про сучасні методи корекційного, попереджувального та розвивального впливу на формування мовленнєвої системи.
Зміст та система занять корекційного навчання розроблені з урахуванням:
— засвоєння мовленнєвої системи на практичному рівні;
— вікових особливостей дітей;
— структури дефекту;
— психологічних механізмів порушення мовленнєвої діяльності як в лінгвістичній, так і в комунікативній ланках;
— психолінгвістичних закономірностей функціонування мовних знаків у мовленні дитини [3, c. 276].
У запропонованій системі занять широко використовуються відомі у логопедії методи та прийоми розвитку мовлення у дітей (Див. Додаток Ж)
Логопедичне заняття
Тема: Село. Город. Городина. Овочі.
Мета: формувати позитивний емоційний настрій на спільну діяльність з логопедом; розвивати здатність до розуміння зверненого мовлення; розвивати активну наслідувальну мовленнєву діяльність; розвивати пам'ять, сприймання, увагу, мислення.
Обладнання: плакат, до якого прикріплені зображення, що являє собою «золотий урожай», малюнки із зображеннями овочів, справжні овочі , дзеркало.
Хід заняття
1. Організаційний момент.
Логопедична зарядка (артикуляційні, дихальні, голосові вправи).
2. Основна частина. Формування позитивної установки дитини на участь у занятті.
Завдання 1.Рухлива вправа. Мета: розвиток здатності розуміти звернене мовлення. Розвиток загальної моторики, почуття ритму. Координація мовлення з рухом. Закріплення уміння виконувати присідання, тримаючи руки на поясі і приземлятися на напівзігнуті ноги.
Логопед: А зараз ми пограємо в гру «Капуста». Капусту солять для того, щоб їсти взимку. Спочатку її рубають, потім солять і мнуть руками. І ми з вами спробуємо порубати капусту. Вставай біля мене. От так. І роби як я.
Логопед робить вправу разом з дитиною, показує, як правильно треба виконувати рухи. Дитина намагається договорювати слова за логопедом. Учити виконувати дії відповідно до слів того, що говорить.
Туки-туки-туки-тук (Постукати кулачком об кулачок.)
Рубають разом багато рук(Постукати затиснутими в кулакипальцями один об одного.)
Ти, капуста, рубайся(Постукати ребром долоні почерзі об стіл.)
Ти, капуста, солися. (Стискання і розтискання пальців.)
Повторити перші два рядки.
Логопед: Сьогодні ми дізналися про овочі: картоплю, капусту, морквину, цибулю, буряк. Це овочі – їх можна їсти.
Завдання 2.Мета: розвиток активної наслідувальної мовленнєвої діяльності.
Логопед: А якщо ми підемо допомагати бабусі на город та заблукаємо дорогою? Заблукаємо там, як ми будемо кликати на допомогу? Повторюй за мною: «Ау-ау-ау» А якщо працюватимемо на городі та вколемося колючкою? «Ай-ай-ай» (Дитина повторює за логопедом).
Завдання 3.Гра "Що переплутав художник?" Мета: розвиток зорового сприймання, уваги, пам'яті, мислення.
Логопед запрошує дитину до плакату, на якому закріплені малюнки, що утворюють "золотий урожай", у якій навмисне допущені деякі помилки.
Логопед: Чи все художник зробив правильно?
Дитина знаходить допущені помилки, а логопед забирає ці зображення зі складального полотна.
3. Заключна частина.
Надання дитині домашнього завдання. Підведення підсумків.
Заняття будувалися на основі чітко визначено теми, мети з конкретним дозуванням лексики яку діти повинні засвоїти в активному мовленні згідно лексичної теми (див. Таблицю 3.2.), відібрали матеріал з урахуванням етапу корекційного навчання зростаючої складності, включали різноманітні ігрові й дидактичні вправи для розвитку розумової діяльності, складних форм сприйняття й уяви.
Таблиця 3.2.
Лексична тематика абілітаційного напряму логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями в умовах реабілітаційного центру
| ЖОВТЕНЬ | |
| 1-2 тиждень | Тема:. Село. Город. Городина. Овочі |
| 3-4 тиждень | Тема: Фрукти. Ягоди |
| ЛИСТОПАД | |
| 1-2 тиждень | Тема Одяг. Взуття. |
| 3-4 тиждень | Тема: Свійські тварини. |
| ГРУДЕНЬ | |
| 1-2 тиждень | Тема: Свійські птахи |
| 3-4 тиждень | Тема: Посуд |
Поповнення, уточнення й активізацію словника на заняттях з розвитку мовлення доцільно здійснювати відповідно до лексичних тем, у рамках яких проводяться різні ігри й вправи по формуванню граматичної сторони мовлення.
Розроблені заняття складаються з трьох етапів: організаційний, на якому логопед налаштовує дітей на роботу, заспокоює їх та привертає увагу; основна частина, на цьому етапі діти опановують новий матеріал; заключна — логопед прощається з дітьми. В свою чергу основна частина складається з:
— повідомлення теми та мети заняття;
— логопедичної зарядки, яка включає дихальні вправи, артикуляційну гімнастику (статичні та динамічні вправи) та голосові вправи;
— вивчення нового матеріалу поділяється на:
— фізкультхвилинка, під час якої діти відпочивають та розвивають загальну та дрібну моторику;
— закріплення нового матеріалу, що включає вправи на розвиток зв’язного мовлення та закріплення формули мовленнєвого етикету.
Під час заключної частини кожній дитині окремо дається домашнє завдання в залежності від успішності виконання вправ на занятті.
Оскільки логопедична робота носить цілісний характер, то для дітей із комплексними порушеннями є важливим не тільки оволодіння мовленнєвими навичками, а і методами і прийомами самостійного використання їх на практиці. Після закінчення формувального експерименту вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку доцільності визначених та запроваджених нами напрямів і змісту формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями за допомогою використовуваних у констатувальному експерименті критеріїв і показників та за традиційною методикою проведення логопедичного діагностування.
Метою констатувального експерименту другого порядку було практичне підтвердження ефективності розробленої системи логопедичних занять з формування мовлення у дітей із комплексними порушеннями. Систематичне логопедичне діагностування мовленнєвого розвитку дітей в цілому, передбачає стартове й підсумкове діагностування, є загальним способом одержання достатньої інформації про перебіг етапів й компонентів розвитку мовлення. Результати діагностування заносяться в логопедичну картку, як основний документ, що характеризує стан мовлення дітей.
По завершенні формувального експерименту нами був проведений констатувальний експеримент другого порядку, у ході якого необхідно було перевірити доцільність системи логопедичної роботи з дітьми з комплексними порушеннями та її ефективність. Оброблені й узагальнені дані діагностування мали таку результативність (див. Таблиця 3.3).
Таблиця 3.3.
Результати сформованості мовлення у дітей комплексними порушеннями за даними 2008 року (констатувальний експеримент другого порядку)