Комунікативна компетентність як засіб підвищення стресостійкості соціальних педагогів (стр. 10 из 18)

Відповіді студентів ІІ-ІV курсів щодо визначення поняття «стрес», рекомендацій щодо запобігання (профілактики) стресових ситуацій та частоті виникнення нервового напруження приблизно збігаються з даними І-го курсу. Тому більш детально зупинимося на результатах анкетування студентів ІІ-ІV курсів щодо основних причин виникнення стресових ситуацій та дій для подолання стресових станів, які на їхню думку є найбільш поширеними та найоптимальнішими.

На запитання: «Як часто Ви перебуваєте в стані нервового напруження?» половина студентів І курсу відповіли «щомісяця», а інша половина – «щотижня». Значна кількість студентів вказують на те, що нервове напруження відчувають під час здачі сесії. Значний відсоток (44%) студентів ІІ та ІV курсів вказують на те, що в стресові ситуації перебувають щотижня. Варто зазначити, що студенти ІІ та ІІІ курсів частіше відчувають щоденний стрес (другий курс – 21%, третій – 27%), ніж студенти І і ІV курсу (перший курс – 7%, четвертий – 15%).

Опитані нами студенти основними чинниками виникнення стресових станів вважають: емоційні (50%), соціальні (23%), економічні (20%), політичні (2%) та всі вище згадані (5%) (див. рис. 2.5.). Причому студенти ІV курсу, порівняно з іншими, більшої ваги надають емоційним чинникам (61%).

Варто зазначити, що студенти І та ІІІ курсів на друге місце серед усіх запропонованих чинників виводять соціальні (перший курс – 35%, третій – 21%), на відміну від студентів ІІ та ІV курсів, в яких друге місце посідають економічні чинники (другий курс – 26%, четвертий – 22%).

Рис. 2.5. Загальні показники визначення основних чинників виникнення стресових ситуацій (у%)

Зокрема, на думку студентів І курсу Педагогічного інституту, причинами виникнення стресових станів серед молоді є: 43% – емоційні (смерть близьких людей, надмірне емоційне перевантаження, конфлікти в сім’ї, з ровесниками, незадоволеність вибором власної професії тощо); 35% – соціальні (відсутність житла, місця праці і т.д.); 13% – економічні (низький рівень матеріального забезпечення); 9% – всі вище згадані чинники. Студенти ІІ курсу вважають, що причинами виникнення стресових станів є: 42% – емоційні чинники; 26% – економічні; 23% – соціальні; 3% – політичні; 6% – всі вище згадані чинники. Показники студентів ІІІ курсу розкривають такі основні причини виникнення стресових станів: 53% – емоційні чинники; 21% – соціальні; 16% – економічні; 5% – економічні, соціальні, емоційні, політичні та ін.; 5% – політичні. На думку студентів ІV курсу, причинами виникнення стресових станів серед молоді є: 61% – емоційні чинники; 22% – економічні; 11% – соціальні; 6% – економічні, соціальні, емоційні, політичні та ін.

Опрацювавши дані анкетування щодо дій студентської молоді по подоланню стресових станів, ми виявили наступні тенденції: більшість опитаних долає стрес наодинці (44%). Значний відсоток студентів (30%) при виникненні проблем звертаються за порадою до близьких людей, друзів. Інша частина студентів (16%) вважає, що долати стрес їм допомагає відпочинок чи цікаве заняття. Варто зазначити, в порівнянні з І-им курсом, студенти ІІ та ІІІ курсів частіше відвідують тренінгові заняття для послаблення стресу та користуються послугами «Телефону Довіри» (другий курс – 5%, третій – 8%), що свідчить про вищу обізнаність студентів щодо різних способів подолання стресових ситуацій. Позитивна тенденція спостерігається у студентів ІV курсу, перше місце у яких посідає не перебування наодинці (як у студентів І-ІІІ курсів), але спілкування із близькими людьми, друзями. Це свідчить про те, що з віком більш значущим у житті стає спілкування з друзями, відчуття довіри до людей.

Зокрема, можна виокремити наступні дії студентів І курсу щодо подолання стресових станів: 41% – перебувають наодинці зі своїми проблемами; 27% – спілкуються з близькими людьми, друзями; 18% – займаються цікавими справами, відпочивають; 14% – вживають заспокійливі лікувальні засоби. Студенти ІІ курсу основними діями щодо подолання стресових станів називають такі: 52% – перебувають наодинці зі своїми проблемами; 24% – спілкуються з близькими людьми, друзями; 9% – вживають заспокійливі лікувальні засоби; 5% – займаються цікавими справами, відпочивають; 5% – відвідують тренінги для послаблення стресу; 5% – користуються послугами «Телефон Довіри». У студентів ІІІ курсу спостерігаються такі показники щодо подолання стресових станів: 50% – перебувають наодинці зі своїми проблемами; 25% – спілкуються з близькими людьми, друзями; 17% – займаються цікавими справами, відпочивають; 8% – відвідують тренінги для послаблення стресу. Дії студентів ІV курсу щодо подолання стресових станів: 46% – спілкуються з близькими людьми, друзями; 31% – перебувають наодинці зі своїми проблемами; 23% – займаються цікавими справами, відпочивають.

Студенти І-ІV курсів пропонують наступні рекомендації щодо запобігання (профілактики) стресових ситуацій: займатися самонавіюванням, арт-терапією та аромотерапією (приймати ванну із заспокійливими травами); раціонально оцінювати ситуації, які склалися у житті; брати активну участь у будь-якій цікавій для людини діяльності; відвідувати тренінги; відпочивати після роботи, навчання; спілкуватися з близькими людьми, друзями; слухати музику (відповідно до стану душі) та ін. Більшість студентів дають таку пораду: не брати близько до серця всі негативні події життя, але переконувати себе в тому, що все стається на краще.

Отже, провівши анкетування із студентами І-ІV курсів, ми можемо зробити висновок, що більшість студентів спеціальності «Соціальна педагогіка і практична психологія» знають, що таке стрес і дуже часто самі переживають різні стресові ситуації, пов’язані з особистими, соціально-економічними та емоційними чинниками. На думку респондентів, досить вагомою причиною виникнення стресових ситуацій є емоційні чинники. Багато студентів дали різні рекомендації щодо подолання стресових станів, серед яких найбільш частими були, зокрема, такі як: спілкуватися з друзями, близькими людьми; займатися цікавими справами; слухати музику; відпочивати після роботи, навчання та ін. На жаль, багато студентів не знає і не користується послугами «Телефону Довіри» та не відвідує тренінги для послаблення стресу, що допомагає керувати своїми емоціями, обирати адекватні стратегії й використовувати конкретні тактики раціональної поведінки в стресових ситуаціях.

Для визначення рівня стресостійкості майбутніх соціальних педагогів ми провели тестування за методикою В. Розова. В результаті вивчення отриманих даних виявилося, що більшість молодих людей (77%) мають середній рівень стійкості до стресових ситуацій. Низький рівень стресостійкості спостерігається у невеликої кількості соціальних педагогів (19% студентів). Високий рівень стресостійкості спостерігається у 4% студентів (див. рис. 2.6.).

Зокрема, найнижчі показники щодо стійкості до стресів виявилися у студентів І-ІІ курсів (див. додаток Б). Це свідчить про те, що студенти, які лише вступили до університету або ще не адаптувалися до умов навчального процесу, або відчувають якусь особисту кризу, яка і призводить до виникнення стресової ситуації. В такому випадку людина не здатна самостійно протистояти стресам і потребує допомоги як з боку друзів, родичів, так і з боку викладачів, які включені в процеси навчання і виховання студентів.

Рис. 2.6. Узагальнені показники діагностики рівня стресостійкості у студентів І-V курсів (у%)

Результати проведеного тестування показують, що із збільшенням тривалості навчання у вищому навчальному закладі, збільшується також стійкість майбутніх соціальних педагогів до стресових ситуацій та конфліктів.

Також досить низькі показники стійкості до стресових ситуацій мають студенти V курсу. Це може свідчити про наявність у студентів переживань і побоювань, пов’язаних із вибором подальшого місця проживання, працевлаштування, тобто виникає конфлікт між потребами людини та її можливостями. Внаслідок цього у майбутніх спеціалістів зростає рівень тривожності, виникає стресовий стан і стійкість до негативних умов середовища зменшується. Тому для збільшення рівня стресостійкості майбутніх соціальних педагогів необхідне постійне самовдосконалення людини, самоорганізація власного часу, проведення аутотренінгів та тренінгових занять для послаблення впливу стресу на особистість.

Показники щодо високого рівня стресостійкості є досить низькими. Зокрема, ІІ-ий курс має 9% від загальної кількості, ІV-й курс – 5%, V-й курс – 4% студентів. Студентів І-го та ІІІ-го курсів із високим рівнем стресостійкості не виявлено (див. табл. 2.2.). Часто це є причиною виникнення агресії, тривожності, депресивного стану, меланхолії, нездатності пристосуватися до умов навколишнього середовища тощо.

Таблиця 2.2. Визначення рівня стресостійкості майбутніх соціальних педагогів (у%)

№	Рівень стресостійкості	І курс	ІІ курс	ІІІ курс	ІV курс	V курс
1.	Низький	32	27	13	0	24
2.	Середній	68	64	87	95	72
3.	Високий	0	9	0	5	4

Отже, результати дослідження рівня стресостійкості студентів вказують на те, що більшість із них мають невисокі результати щодо їхньої стійкості до стресових ситуацій. Тому їм, як майбутнім соціальним педагогам, необхідно підвищувати рівень власної стресостійкості для того, щоб у майбутньому мати змогу допомагати своїм клієнтам протистояти будь-якому негативному впливу соціального середовища.