Технологія забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх вчителів математики (стр. 8 из 9)

· сприяє більш активно, творчо, методично обґрунтовано вести викладання дисциплін;

· підвищує точність та об’єктивність оцінки успішності навчання;

· дозволяє бути не "озвучувачем" (рупором) інформації з дисципліни, а помічником студентів у здобутті знань.

Для студента:

· орієнтує його на всебічне розкриття своїх здібностей;

· активізує його роботу, робить її ритмічною і систематичною протягом усього періоду навчання;

· вносить більше вмотивованості в його дії;

· формує самостійність, ініціативність, творчість і відповідальність;

· сприяє підвищенню якості знань завдяки систематичній роботі;

· стимулює загальну активність завдяки елементу змагання;

· підвищує об’єктивність оцінювання його знань, майже повністю виключає випадкову залежність від вдалої (невдалої) відповіді на заліку чи екзамені;

· допомагає уникнути психологічних, емоційних і фізичних перевантажень у ході заліково-екзаменаційних сесій;

· спонукає до дотримання навчальної дисципліни;

· ранжирує студентів у групі за рівнем знань.

Розглянемо на прикладі вивчення проективної геометрії введення рейтингової системи в навчальний процес.

Види оцінювання знань, умінь і навичок (приклад):

1. Активність студента на практичному занятті (завдання І-го та ІІ-го рівнів – по 1 б., завдання ІІІ-го рівня – по 2 б.).

2. Домашня робота студента (по 2 б. за опрацювання теоретичного матеріалу й за розв’язані задачі).

3. Тестування – 4 б.

4. Проект – 10б.

5. Контрольна робота – 20 б.

6. Відвідування лекційних занять по 1 б.

7. Ведення конспекту – 2 б.

Активність студента на практичному заняття та виконання домашньої роботи полягає в самостійному розв'язуванні задач та опрацюванні теорії. Результат можна заносити у відповідні облікові відомості студентів на кожне практичне заняття (табл. 6).

Таблиця 6

Облікова відомість студентів

Практичне заняття № … Тема: ……..

№ з\п

Прізвище студента

Активність студента

Перевірка домашнього завдання

Усього

І рівень

ІІ рівень

ІІІ рівень

Теоретична частина

Задачі

Мета тестування – швидка перевірка знань обов'язкового матеріалу (означення, теореми). Тестування є лише частиною контролю. Тести складено з нескладних завдань, які перевіряють засвоєння матеріалу на обов'язковому рівні (тут не перевіряються вміння доводити теореми, розв'язувати задачі). Врахування часу на проведення тесту допомагає студентові зосередитися саме на відповідях, виключає можливість користуватися додатковим матеріалом, а також консультуватися з товаришами. Тестування проводиться після повного лекційного курсу, в кінці семестру.

На контрольну роботу відводиться 2 години. Завдання індивідуальні для кожного студента й містять п'ять задач різного рівня складності: одна першого рівня (оцінюється в 2 бал), по дві другого й третього (оцінюються відповідно по 4 та 5 балів).

Оцінювання ведення конспекту передбачає виставлення балів за такими критеріями:

1) наявність усіх лекцій;

2) наявність формулювань основних означень, лем, теорем;

3) наявність пояснень теоретичного плану, доведень теорем;

4) якість малюнків;

5) наявність доопрацьованого, не розкритого на лекції матеріалу.

Далі всі бали сумуються й виставляються в загальну облікову відомість (табл. 7).

Таблиця 7

Загальна облікова відомість студентів

№ з\п	Прізвище студента	Практичні заняття (å)	Тестування	Проект	Контрольна робота	Відвідування лекцій (å)	Ведення конспекту	Усього балів
1
2
30

Максимально можна набрати за роботу протягом семестру 50 балів.

На екзамен виділяється теж 50 балів. Отже, максимальна сума дорівнює 100 балам. Оцінка виставляється згідно з прийнятим в університеті Положенням про рейтингову оцінку.

Отже, рейтингова система оцінки знань не тільки можлива, а й бажана в сучасному вищому навчальному закладі, оскільки забезпечує комплексний підхід до оцінювання знань, дає змогу врахувати обсяг, якість засвоєного матеріалу, стимулює самостійну роботу студентів, активізує їх пізнавальну діяльність, допомагає аналізувати навчальний процес у динаміці. Вона позитивно впливає на організацію навчального процесу загалом, а в кінцевому результаті – на якість підготовки спеціалістів.

Технологічна постановка цілей обумовлює на початковому етапі чітке окреслення результатів фундаментальної підготовки.

Як відомо, результат – це матеріальний або нематеріальний продукт діяльності, що очікується.

Розглядаючи розроблену технологію забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики як інноваційну технологію, ми вслід за авторами видання "Ситуаційна методика навчання" [30] вважаємо, що підвищення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики шляхом партнерських стосунків у навчальному процесі між викладачем і студентом спрямоване не тільки і не стільки на одержання знань, але й на формування здатності до творчості, опрацювання великих масивів інформації, вмінь і навичок професійної практичної діяльності [30, с. 132].

У загальному вигляді результат реалізації технології забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики можна сформулювати в такому вигляді: знання, вміння й навички з можливим домінуванням кожної складової сукупного результату.

Отже, вищезазначене дає підстави представити розроблену технологію у вигляді моделі (див. рис. 3).

3. Технологія забезпечення якості фундаментальної підготовки майбутніх учителів математики

Список використаних джерел та літератури

1. Беспалько В.П. Программированное обучение: Дидактический аспект. – М., 1970. – С. 47-62.

2. Аузіна М.О., Голуб Г.Г., Возна А.М. Система комплексної діагностики знань студентів. Навчальний посібник. – Львів: Львівський банківський інститут НБУ, 2002. – 38 с.

3. Богословский В. Научное сопровождение образовательного процесса в педагогическом университете: методологические характеристики. – СПб., 2000. – 141 с.

4. Бондар В.І. Дидактика: Підручник. – К., 2005. – 191 с.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. гол. ред. В. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ Перун, 2001. – 1440 с.

6. Глинська М.Л. Шляхи вдосконалення роботи вчителя інформатики // Комп'ютер у школі та сім’ї. – 1999. – № 4. – С. 12-14.

7. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

8. Жебровський Б.М., Ломаковська Г.В. Інформатизація навчального процесу столиці: крок у ХХІ ст. // Комп'ютер у школі та сім’ї. – 1998. – № 3. – С. 3-6.

9. Концепція підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців для галузі зв’язку та сфери інформатизації до 2007 року / Затверджено наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України № 19 від 03.02.2003 р. – Київ, 2003. – 12 с.

10. Кукушин В.С. Дидактика (теория обучения): Учебное пособие. – Москва: ИКЦ "МарТ", Ростов-н/Д: Издательский центр "МарТ", 2003. – 368 с.

11. Лісова Н.І. Розвиток психолого-педагогічної компетентності молодих учителів у системі післядипломної освіти: Автореферат дис. ...канд. пед. наук: 13.00.04. – К., 2005. – 20 с.

12. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навч. посібник для студ. пед. навч. закладів / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. — 2. вид., випр. і доп. — Х.: ОВС, 2002. — 400 с.

13. Максимова В.Н. Акмеология: новое качество образования: Книга для педагога. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена, 2002. – 99 с.

14. Моніторінг якості навчання – необхідна умова становлення творчої особистості й розвитку освітньої інституції (за результатами діагностування навченості учнів у школах області) / М.М. Барна, Г.М. Мокрицька, Н.І. Новикова та ін., За ред. Р.Б. Шияна. – Л.: ЛОНМІО, 2000-2001. – 178 с.

15. Наукова школа: центр професійної підготовки педагогічних кадрів (науковий доробок викладачів та аспірантів кафедри педагогіки Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка): Науковий збірник / За ред. проф. О.А. Дубасенюк – Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т, 2003. – 334 с.

16. Науково-педагогічний пошук молодих дослідників: Збірник наукових праць студентів та аспірантів / За ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченка – Житомир: ЖДПУ, 2000. – С. 20-21.

17. Никитина Н.Н., Железнякова О.М., Петухов М.А. Основы профессионально-педагогической деятельности: Учеб. пособие для студ. учреждений сред. проф. образования. – М., 2002. – 288 с.

18. Онищук Л.А. Інноватика – істотна складова гуманістичної парадигми учіння // Шлях освіти. – 2000. – № 4. – С. 13-16.

19. Основні завдання АПН на виконання рішень ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти та Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку освіти в Україні". Доповідь Президента АПН України В. Кременя. – Педагогічна газета. – 2001. – № 12 (41). – С. 23-31.

20. Основы педагогики высшей школы: Уч. пособие / Составители: Р.И. Хмелюк, И.М. Богданова, Н.И. Дидусь, З.Н. Курлянд, М.Ф. Ломонова, Н.А. Шевченко, О.М. Яций. – Одесса: ЮГПУ им. К.Д. Ушинского, 1998. – 96 с.

21. Пидкасистый П.И., Тыщенко О.Б. Компьютерные технологии в системе дистанционного обучения // Педагогика. М., – 2000. – № 5. – С. 7-13.

22. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів: Навч. посібник / Міжнародний фонд "Відродження". — К. : Україна, 1998. — 343 с.

23. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, МОН 02.06.1993 р. № 161.