· Інтерференція до навчання на рідній мові;
· Інструктажі та досвід у викладанні. німецька мова, як основна мова (базуючись на знаннях Curricula, які передбачувані обома сторонами;
· Можливості забезпечення матеріалами;
· Віршований текст Альберт Арно Шолл «Retrospektiv».
Група III Тексти про молодь та для молоді певного спрямування.
· Можливості та обмеження креативно-апелятивного письма.
· Збір різноманітних стимулів для фактичних або фіктивних письмових матеріалів. Створення тотожних мовних ситуацій.
· «Молоді люди, тобто підлітки знаходять все їм потрібне там де вони стоять, і при чому вони цього досягають завжди»[]
Група IV Тексти іноземців у Німеччині та німецькою мовою.
· Спільне зародження прикладів особливостей, вийнятковостей евентуальної тимчасової мови.
· Осмислення поняття «вірш».
· Спроби характеризування наведених текстів та їхньої цілеспрямованості.
Група V Старша людина в комунікативному суспільстві сьогодні
· Центральні позиції інтерпретації з романів М. Вельзера і С. Ленца.
· Наскільки дозволяють себе обидва тексти підпорядкувати тематично усталеним текстам (літературним, естетично кодованим).
Група VI Коли відеозображення є стандартного типу. Наприклад, розглядався ряд кліпів і в процесі цього було відібрано окремо одні від одних кліпи молоддю, чи для молоді, та кліпи для дорослих самими ж дорослими. Пізніше вони були продемонстровані на відео фестивалях IFF (інститутом молодіжного телефільму – в Мюнхені) і багато з них були премійовані.
· Спосіб виготовлення і значення відеокліпів (концертні кліпи, музичні кліпи)
· Аналізи до введених у дію кліпів за додатком спільної пропозиції з метою огляду.
· Узагальнення результатів групи доповідачем чи доповідачкою [22, c. 19].
Приклад відносно сучасної лірики, в жодному випадку не є рецептом. Розглянемо деякі вибрані пункти зразків німецькомовних ліриків дев’яностих років під кут зору міжкультурного діалогічного мовлення.
І План
1. спроби заснування;
2. від відображення до символу;
3. регіональні уподібнення: ліричний текст стосовно Мюнхена
4. німецькомовна лірика: її сполучна функція
5. перспектива
ІІ Послідовність – реферат інтегрованих віршів
· Єва Целлєр: «Що є віршем?»
· Єва Целлєр: «Мій вірш»
· Райнер Мальковські: «Бібліотека замку»
· Вальтер Гельмут Фріц: «Vermeer»
· Ганс Магнус Енценсбергер: «Вулиця Леопольда»
· Людвіг Штайнгер: «Млини молитви»
· Ульріх Шахт: «Біля мертвого моря»
· Дурс Грюнбайн: «Perpetuum Mobile»
· Гіно Чіліно: «Переміна»
· Драгіка Райєіє: «Емігранти»
Даний реферат був зачитаний (представлений) з нагоди зустрічі до сорокаріччя так званої «Теменсварської германістики» у Тімісуарі – Румунія. У тексті оглядової інформації на сучасну лірику дев’яностих років до кінця ХХ століття видавалися (поряд з текстами у вище названій послідовності) журнали цього напрямку, як структурована навчальна допомога [15, c. 24]
Розглянемо нариси та способи дії в творчому плані, базуючись на ліричних текстах.
· Обмін літературно-наукових методів схвалюється; схвалюється, сюди належить демонстрація вибраної навчальної мети.
· Особливо успішною є, наприклад, прогресія від змістового до проблемно зорієнтованого використання до вдумливого фокусування.
· Часто має зміст питання про оптичний аналіз тексту (наприклад: погляди на вірші натуралізму; система Б. Брехта про «Text und Exegese»
· Вибране за відкрито складеними макро – та мікроструктурами.
· Питання про мовне кодування, про частоту слів, рівні вираження.
· У випадку підтвердження правдивості, або фальсифікація особистих переживань.
· Знаходження подій за принципом тез та антитез; принцип групування.
· Дослідження ступеня додатку і співвідношення текст-інтерних та текст-екстерних факторів.
· Припущення, доповнення до назви або заголовку вірша, які по можливості є діалектично підтасовані.
· Створення асоціації основного змісту вірша; ключових висловлювань і заключних понять.
· Доповнення не зовсім завершеного вірша; робота із текстами з пропусками.
· Малюнки, ескізи, реального чи абстрагованого виду завершуються.
· Створення «анти» віршів, які відповідають текстуальному виклику.
· Зв'язок з віршами з метою мовної сенсибілізації.
· Лірика і сучасна історія.
· Вірші, які декламуються за різними концепціями навчання та сприйняття.
· Подавати тексти, як безперервні шрифти на екрані, тобто, як новоствореніі тексти.
· Розв’язувати питання теорії поезії, розміру, ритму, строфи, форми вірша.
· Передавати особливості «ліричного мовлення» декламацією, тобто художнім читанням.
· Турбуватися про «дидактичні ряди» однієї і тієї ж мотиваційної планки (межі).
· Зміна між вільною і керованою дискусією про ліричний текст, або про порівняння тексту. Щодо інших прикладів про роботу з драматичними та епічними текстами – посилатися на спец дидактичний додаток, що базується на емпіричних результатах (в рамках DFG проекту), що частково пов'язаний із роботою за кордоном, саме в публікації книжки «Інтереси літератури» Ганса Шіфеле, Карла Штокера [38, c. 41].
2.3 Інновації у міжкультурному вихованні
У конкурентному суспільстві вступна перервана нитка розмови знову продовжується; співвідношення культур, так як і співвідношення мов викликає позитивне ставлення.
Все таки наявні певні тенденцій розвитку, що вказують і на переваги. Так, наприклад Мюнхенська газета «Abendzeitung» від 23.08.2000 повідомила про далекосхідний аспект ситуації близько до 2008 року під заголовком «Пекін вчить англійською». Китай вчить в боротьбі за ігри 2008 (примітка – Олімпійські) випробувати всі засоби. Так жителям Пекіна у широко рекламованій кампанії було запропоновано вивчати англійську мову, щоб покращити шанси на конкурс столиці [42, c. 123].
На сьогоднішній день вже відбулися різкі обговорення в середині Євросоюзу, про важливість німецької мови, її попит, та використання. Але це також мовна та культурна політика. В кожному разі з усіх цих факторів та фактів випливає, що в процесі підвищення кваліфікації вчителів та доцентів, роботою над мовою, літературою та культурою закордоном, йдеться про дальше існування, про збереження, щонайменше статусу існуючого становища (статусу КВО).
Оскільки потрібна допомога перед усім з боку іноземної мови, а в даному випадку це є німецька мова, як основна, далі німецької як другої мови та німецької як рідної мови. Дидактика перебуває в розпорядженні німецької мови та літератури та є вдосконаленим інструментарієм посередництва і застосування, із сімдесятих років минулого століття.
Від цілей навчання до цілей групового аналізу проходить прямий зв’язок до вузівських дидактичних заходів. Саме вони є вершиною часу, доказом цього є стрімкий розвиток інформації, який диктує недавно розпочата «Цифрова революція». Вона є причиною узгодження з педагогічної точки зору, загальних подій, які стосуються даного питання. Так жоден, із тих хто займається дослідженням подібних питань, не пропустив повз себе, що все це повинно проходити у якомога відкритішій, жвавішій конкуренції з роздумами про віртуальне навчання, так зване «Навчання в кібер-просторі» – «das Studium im Cyberspace» [8, c. 54].
Це, напевно одне із провідних питань сьогоднішнього покоління, коли попередня, така сувора та орієнтована філологія зазнала колосального стрибка до новітніх технологій, тобто до комп’ютера.
Якщо розглядати логічно, то можна стверджувати, що германістика ХХ століття має мало шансів із негативної сторони створити конфліктну ситуацію із переходом до частішого застосування новітніх технологій в філологічному напрямку, тобто зазнати сутички із світом цифр. Зараз перехідний етап підходить до кінця і саме тепер відбувається основний прогрес, основні кардинальні зміни, які в недалекому майбутньому займуть провідне місце при полегшенні роботи філологів.
Коли ми розглядаємо роботи (звичайно тут береться до уваги середній показник) вчених, дослідників, та просто педагогів які працювали в даному напрямку в другій половині ХХ століття та порівнюємо їх із потужними, стрімкими роботами та дослідженнями сьогодення, то ми помічаємо істотну відмінність в їхньому рівні, в їх швидкості та якості проведення. Значна частина такого різкого темпу робіт припадає, безумовно, на допомогу новітніх технологій, їх рівень впливу на процес дослідження величезний. На даному етапі розвитку техніки, штучний інтелект може сам проводити певні дослідження, паралелі, в філологічному напрямку, він може помітити те, що людське око може випустити, бо ми не бездоганні. Саме такі на перший погляд дрібниці можуть спонукати дослідників до нових відкриттів, до виправлення допущених помилок, що дуже часто є перешкодою для просування наукових відкриттів в правильному напрямку [2, c. 211].
Проте, як і у всьому існує «друга сторона медалі». Поглянемо дещо в майбутнє – можна припустити, що через деякий час між значеннями таких слів, як «говори» та «пиши» буде існувати велика прірва, звичайно стверджувати нічого не можна, коли ми говоримо про майбутнє, але більшість вчених сучасності переконані в цьому.
Якщо через спосіб класифікації, через міжнародне цитування, через постійну присутність комп’ютера в дослідженнях чи спостереженнях – будуть направлятися і прийматися в основному англо-мовні джерела та праці. Це через те, що англійська мова є основною мовою при створенні новітніх технологій, а отже автоматично вона являється основною мовою науки. В зв’язку з цим авторські реферати, праці, дослідження також і культурні твори повинні будуть перекладатися на англійську мову [20, c54].
Знання, що виникають кожної секунди потрібно здобувати в якомога більшій кількості. Звичайно, що все знати не можливо, але основи повинен знати кожен. Якщо людина десь в процесі навчання полінувалась та пропустила, а надалі працює у даній галузі науки, то в кінцевому результаті – вона може за це поплатитися. Буває інколи дуже шкода та прикро коли тижні, місяці, чи навіть роки праці зводяться нанівець через незначну помилку, до якої призвела колишня неуважність, чи не бажання вивчити щось грунтовніше. Постає питання, чи не є після цього дипломатичні поїздки по вдосконаленню рівня кваліфікації вчителів та доцентів зайвими? Ми можемо сміливо наголосити «Ні!» Але з позитивною функцією різносторонньої інформації треба робити пропозиції, які є креативнішими ніж попередні. Певні можливості при застосуванні текстів залежать від рівня знань та базуються на компетенції, що стосується вибору [27, c. 45].