Дипломна робота
Розвиток в учнів початкових класів умінь розв’язувати складені задачі
Анотація
Барабаш Ольга Богданівна. Розвиток в учнів початкових класів умінь розв’язувати складені задачі. - Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2008
У дипломній роботі розкриваються теоретичні основи проблеми формування в молодших школярів розвитку умінь розв’язувати складені задачі. З’ясовано сутність диференційованого навчання математики в початковій школі; досліджено, як впливає диференційований підхід при навчанні розв’язувати задачі на формування відповідних вмінь; розроблено добірку завдань для організації диференційованого навчання учнів у роботі із складеними задачами.
Дипломна робота містить 74сторінку, на яких представлені: вступ, два розділи, висновки, додатки, 75 використаних джерел.
Ключові слова: задача, вміння, формування, диференційоване навчання, творча робота.
Зміст
Розділ 1. Теоретичні основи диференційованого навчання
1.1 Сутність диференційованого навчання математики в початковій школі
1.2 Творча робота над задачею, як вид диференціації
2.2 Організація, зміст і аналіз ефективності експериментального дослідження
Сучасна чотирирічна початкова школа покликана забезпечити становлення і всебічний розвиток особистості молодшого школяра. Практична реалізація цього завдання корегує освітню мету: "виховання особистості дитини на основі формування учбової діяльності" [19, 14]. Тому урахування вікових можливостей та індивідуальних особливостей учнів стає головним компонентом практичної реалізації кожної навчальної дисципліни.
Використання індивідуального підходу та диференційованих форм навчальної роботи зумовлюється і впливом гуманістичної тенденції у вихованні школярів. Як правило, "обраний учителем середній темп діяльності є нормальним лише для певної частини учнів, для інших він швидкий чи повільний. Одна і та ж учбова задача для одних дітей є складною, майже нерозв’язною проблемою, а для інших вона - легке питання. Один і той самий текст одні діти розуміють після першого читання, іншим необхідне повторення, а третім - пояснення" [45, 51].
Таким чином, успішність засвоєння навчального матеріалу, темп оволодіння ним, міцність збереження та рівень осмисленості знань залежать не лише від діяльності педагога, але й від пізнавальних можливостей і здібностей учнів, обумовлених багатьма чинниками: особливостями сприймання, пам’яті, мислительної діяльності, а також фізичним розвитком і т. ін. Тому "кожен учитель має створити такі умови, за яких стало б можливим використання фактичних і потенційних можливостей кожної дитини за класно-урочної форми навчання" [34, 11]. Розв’язання цього практичного завдання тісно пов’язане з послідовною реалізацією диференційованого та індивідуального підходу до школярів.
Важливу роль у курсі математики початкової школи відіграють складені задачі. Вони виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів.
Розв’язування складених задач спрямоване на формування в учнів системи математичних знань, вироблення вмінь і навичок математичного моделювання, обчислення, розвитку прийомів розумової діяльності. Складені задачі допомагають розкрити опосередковані зв’язки математики з навколишнім середовищем і практичною діяльністю людей, реалізувати пізнавальні й виховні функції навчання. Так, сюжети складених задач для початкових класів відображають працю дітей і дорослих, досягнення країни в різних галузях народного господарства, науки, культури, містять цікаву пізнавальну інформацію з природознавства і т. ін. Процес розв’язування складених задач сприяє формуванню таких розумових дій як аналіз і синтез, конкретизація і абстрагування, порівняння, узагальнення тощо. Від оволодіння вміннями розв’язувати задачі залежить не лише підготовка школярів з математики на даному етапі навчання, а й осмислене засвоєння систематичних курсів алгебри, геометрії, фізики, інформатики у наступних класах.
Проектом Державного стандарту загальної середньої освіти передбачається диференційоване навчання учнів початкових класів, а за мету курсу математики ставиться досягнення кожним учнем рівня навченості не нижче обов’язкового. Нові вимоги вимагають нових технологій навчання, які б забезпечили і високий рівень теоретичної та практичної підготовки з математики, і переорієнтацію навчально-виховного процесу на особистість учня, на сприятливі умови для досягнення кожним належного рівня знань, умінь і навичок.
Дані, необхідні для осмислення цілісності і цілеспрямованості формування вмінь розв’язувати складені задачі в умовах диференційованого навчання, одержали в результаті аналізу психологічної і методичної літератури, де є немало цінних ідей і теоретичних узагальнень. Так, праці в галузі педагогічної психології (Л.С. Виготський, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Н.Ф. Тализіна) розкривають зміст поняття "вміння" і розуміння механізмів його формування у школярів початкової школи. Психологічний та методичний аспект процесу розв’язування задач досліджували Г.О. Балл, Л.Л. Гурова, С.Д. Максименко, Н.О. Менчинська, Н.А. Побірченко, Л.М. Фрідман. психолого-педагогічні і методичні основи диференційованого навчання розкрито в працях М.І. Бурди, О.С. Дубенчук, С.О. Логачевської, О.Я. Савченко, І.Е. Унт та ін.
До проблеми розв’язування задач при вивченні математики зверталися відомі методисти. Особливу увагу розв’язуванню задач, як засобу розвитку мислення, формування системи математичних понять, добору задач до підручників у початковій школі приділяли М.О. Бантова, М.В. Богданович, М.М. Левшин, М.Г. Моро, Я.А. Король, Л.П. Кочіна, А.С. Пчолко, Н. Уткіна та інші.
Позитивно оцінюючи наукову і практичну значущість праці з даної проблеми, необхідно, разом з цим, відзначити, що ряд аспектів формування вмінь розв’язувати складені задачі залишилися не розкриті, зокрема обсяг теоретичних знань про складену задачу і процес її розв’язування у початкових класах; визначення рівнів програмних вимог до вироблення вмінь учнів початкової школи розв’язувати складені задачі; добір різнорівневих завдань; способи раціонального поєднання фронтальної, групової та індивідуальної форми роботи на уроках математики при розв’язуванні задач в умовах диференційованого навчання у початковій школі.
Крім того, традиційна методика формування вміння розв’язувати складені задачі орієнтована на "середнього" учня. Вона не враховує зміст та основні ідеї проекту Державного стандарту загальної середньої освіти в Україні; зокрема ідеї рівневої диференціації навчання й орієнтацію її результатів на можливості школярів в процесі навчання. Не всі підручники з математики для початкових класів спрямовані на диференційоване формування вміння розв’язувати складені задачі. Окремі з них не мають навчального матеріалу для організації ефективної роботи різних за здібностями груп учнів.
Таким чином, актуальність дослідження зумовлена його значущістю для розробки методики диференційованого навчання математики у початковій школі, яка враховує особливості навчальної діяльності учнів під час розв’язуванні складених задач, психолого-педагогічні засади вироблення вмінь розв’язувати складені задачі, різнорівневі вимоги до математичної підготовки школярів. Виявлення шляхів удосконалення методики формування вмінь розв’язувати складені задачі в умовах диференційованого навчання у початкових класах і складає проблему нашого дослідження.
Актуальність розвитку умінь у молодших школярів в процесі диференційованого навчання та значний інтелектуальний потенціал уроків математики, на яких використовуються складені задачі, зумовили вибір теми дипломного дослідження.
Об’єкт дослідження - процес навчання учнів початкових класів розв’язувати складені задачі.
Предмет дослідження - формування вмінь учнів початкових класів розв’язувати складені задачі в умовах диференційованого навчання
Метою дипломної роботи є дослідження розвитку умінь молодших школярів розв’язувати складені задачі у процесі диференційованого навчання математики.
Гіпотеза дослідження: якщо, навчаючи розв’язуванню складених задач, враховувати зміст і операційний склад умінь, рівні програмних вимог їх формування, психолого-педагогічні засади вироблення вмінь, принципи добору завдань, диференційованих за складністю, то це підвищить ефективність навчання учнів розв’язувати складені задачі, а отже, рівень математичного розвитку школярів і підготовку їх в цілому.
Для реалізації мети дослідження необхідно розв’язати наступні завдання:
З’ясувати стан досліджувальної проблеми шляхом аналізу психологічної і навчально-методичної літератури.
Розкрити зміст і операційний склад умінь учнів розв’язувати складені задачі
Розробити добірку завдань, диференційованих за складністю і спрямованих на вироблення вмінь розв’язувати складені задачі.
Теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити вплив розробленої добірки завдань на розвиток вмінь розв’язувати складені задачі.
Під час написання дипломної роботи були використані такі методи педагогічного дослідження: аналіз наукової літератури; спостереження; бесіди; експеримент; узагальнення експериментальних даних.