Використання проблемних ситуацій на уроках Основи здоровя у початковій школі (стр. 6 из 10)

Мета: з'ясувати уявлення учнів про перехрестя, різновиди перехресть, ознайомити з основними правилами переходу перехрестя з урахуванням місцевих умов, розвивати спостережливість, виховувати культуру поведінки.

На етапі вивчення нового матеріалу, для виявлення уявлень учнів про нерегульовані перехрестя та знання правил переходу перехресть була запропонована така проблемна ситуація:

„Ти стоїш на нерегульованому перехресті, перехід не позначено розміткою, по дорозі рухається транспорт, як ти будеш переходити дорогу? Чому? ” (Відповідь учня)

Тема уроку: ”Перехід проїжджої частини дороги з речами, з домашніми тваринами, під час ремонту дороги."

Мета: вчити учнів переходити дорогу з речами, з домашніми тваринами, під час ремонту дороги; розвивати уміння орієнтуватися на вулицях; виховувати культуру поведінки та бажання додержуватись правил дорожнього руху.

Ситуація: „Два хлопчики переходили дорогу, один із них тримав у руках м’яч. Раптом, іграшка випала йому з рук і покотилася по дорозі. Хлопчик хотів бігти і підняти м'яча, та його зупинив товариш. ” Запитання: „Чому? Що могло б статися? ” (Відповіді учнів)

Тема уроку: "Пішохід і машини. Гальмівний шлях автомобіля".

Мета: закріпити і систематизувати знання про правила дорожнього руху пішоходів, довести до свідомості учнів вагомість секунди на дорозі, ознайомити з гальмівним шляхом автомобіля і його залежністю від різних умов, виховувати навички свідомої дисциплінованої поведінки на вулиці.

На даному уроці на етапі підготовки до сприйняття нового матеріалу можна запропонувати розв'язати таку проблемну ситуацію: „Послухайте розмову мами з сином:

Куди це ти так поспішаєш? - запитує мама?

Морозиво купити.

А як переходитимеш дорогу?

Дуже просто. Загориться зелене світло світлофора, я піду.

І все?

А що ж іще? ”

Запитання: „Що повинен зробити хлопчик перед тим, як перейти дорогу? ” (Відповіді учнів)

Тема уроку: "Попереджувальні сигнали водіїв. Спеціальні машини".

Мета: формувати уявлення про звукові та світлові сигнали водіїв, розширювати уявлення про спеціальні машини, їх призначення, виховувати навички самодисциплінованості.

На етапі вивчення нового матеріалу про спеціальні машини на цьому уроці запропонуємо такі ситуації:

1. - Чому машини швидкої медичної допомоги, міліції, пожежно-рятувальної служби та служби газу відносяться до спеціальних машин?

2. - Уявіть собі, що ви зупинились перед пішохідним переходом, на світлофорі горить зелене світло і ви починаєте рух, але, раптом, чуєте звуковий сигнал, бачите машину з ввімкненими поблисковими маячками червоного кольору, якими ваші наступні дії?

Тема уроку: "Надзвичайні ситуації. Правила поведінки під час надзвичайних ситуацій. Звідки надходить допомога (рятувальна служба, пожежна охорона, швидка медична допомога, міліція, аварійна служба газу). Запобігання проявам паніки".

Мета: формувати уявлення про надзвичайні ситуації, попередити учнів про можливі аварії та катастрофи, які можуть статися в районі проживання, вчити як правильно поводитись у надзвичайній ситуації, виробляти вольові якості, вміння гальмувати страх, запобігати проявам паніки, виховувати дисциплінованість.

На етапі закріплення, про запобігання проявам паніки, була подана для розв'язання така проблема: „У будинку палає пожежа, усі жителі залишаючи свої квартири, збігають сходами вниз до виходу. Серед усіх є дівчинка - третьокласниця. Але раптом вона, згадавши про те, що у своїй кімнаті залишила свою улюблену ляльку, повертається і назустріч потоку людей біжить у свою квартиру." Запитання: „Чи правильно чинить дівчинка? ” (Відповіді учнів)

Учень проаналізувавши і усвідомивши проблему шукає шляхи її розв'язання. Якщо рішення не вдається, виникає питання, чому проблема не вирішується? Зрозумівши, що відомий алгоритм не дає успіху, учень починає пошук другого способу вирішення, або відразу знаходить його шляхом догадки.

2.2 Аналіз ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров’я"

З метою з’ясування ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров’я" в початковій школі було проведене експериментальне дослідження на базі Дарахівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Теребовлянського району.

Дане дослідження проводилось у три етапи.

На першому етапі вивчалась психолого-педагогічна, методична і навчальна література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, визначались мета й завдання дослідження.

На другому етапі розроблялися матеріали експериментального дослідження (анкети, проблемні ситуації, для подальшого їх використання на уроках „Основи здоров'я”), проводився експеримент з метою використання проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров'я" у 4 класі.

На третьому етапі аналізувалися, узагальнювалися та систематизувалися результати формуючого експерименту.

Насамперед, з метою виявлення відношення вчителів до використання проблемних методів навчання в початковій школі, було проведено анкетування вчителів початкових класів даної школи (додаток А). З опитаних 12 респондентів, які дали відповіді на питання розробленої анкети, більшість позитивно ставляться до реалізації проблемно-пошукового підходу на уроках. Проте, не всі використовують проблемні ситуації з таких причин: при використанні проблемних ситуацій вчителі стикаються з нерозумінням учнями завдань вчителя, недостатня кількість навчально-методичного забезпечення, боязнь отримати негативний результат чи погане засвоєння матеріалу Але серед учителів початкових класів є й такі, які застосовують проблемні ситуації. Вони стверджують, що в учнів збільшується інтерес до навчання, розвивається творче мислення, підвищується ефективність розумової діяльності, проблемні ситуації привчають учня сперечатися, висловлювати власну думку, відстоювати її.

Вчителі початкових класів пропонують такі заходи ефективного використання проблемного навчання як:

опрацювати методику використання проблемних ситуацій чи завдань у роботі з учнями початкових класів;

використовувати інтерактивні методи на кожному уроці починаючи з першого класу;

залучати учнів до проведення різних конкурсів;

звертати увагу на відносини в підгрупах під час роботи;

підбирати ситуації і завдання враховуючи вікові особливості учнів;

спиратися на метод аналогії, якщо ситуації властива певна складність;

підкріплювати проблемні ситуації демонстраційним матеріалом;

звертати увагу учнів на правильність використання додаткової літератури.

У процесі експериментального дослідження, яке проводилося у четвертих класах, нас цікавила ефективність впливу використання проблемних ситуацій на рівень якості оволодіння учнями навчальним матеріалом і забезпечення можливостей його раціонального використання в нових умовах діяльності; рівень сформованості пізнавальних потреб та інтересів учнів, бажання вчитися; розвиток творчих здібностей та емоційно-вольових якостей учнів.

Для цього в рамки експерименту було залучено 42 учні Дарахівської ЗОШ І - ІІІ ступенів, Теребовлянського району. Серед них визначено контрольний (4-А) - 20 учнів та експериментальний (4-Б) класи - 22 учнів.

Перший етап дослідження полягав у перевірці рівня успішності молодших школярів з курсу „Основи здоров’я" Перед початком дослідження було проведено контрольні зрізи в обох класах одночасно.

Характеризуючи результати зрізу знань учнів, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів засвоєння знань молодшими школярами:

а) „високий рівень”

учень глибоко, грунтовно, послідовно розкриває зміст завдань;

висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання;

легко робить необхідні висновки;

відповіді чіткі, логічно завершені, носять творчий характер.

б) „достатній рівень”

Відповідь в основному задовольняє вимоги „високого рівня" але учень:

при викладі матеріалу припускається незначних помилок;

переважає інколи поверхнева обізнаність;

робить неповні узагальнення та висновки.

в) „низький рівень”

знання навчального матеріалу поверхневі;

учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;

відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;

неспроможність самостійно дати відповідь на запитання.

Було чітко визначено завдання експерименту:

дослідити вплив проблемного навчання на ефективність засвоєння основного програмового матеріалу;

перевірити рівень оволодіння школярами навчальним матеріалом і вміння застосовувати ці знання на практиці;

з'ясувати рівень дослідницьких та пошукових вмінь в умовах проблемного навчання;

виявити вплив проблемних ситуацій на пізнавальну активність молодших школярів.

Результати зрізу знань констатуючого експерименту подані у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Співвідношення рівнів знань учнів на уроках „Основи здоров'я" (у%)

Рівні	Контрольний клас	Експериментальний клас
Високий	8	9
Достатній	56	55
Низький	36	36

Аналіз контрольних робіт показав, що рівень знань учнів контрольного та експериментального класів відносно однаковий, що дало можливість продовжити дослідження (діаграма 2.1)

Діаграма 2.1

У контрольному класі проводилися традиційні уроки без використання нових методів. У експериментальному класі на уроках „Основи здоров'я" використовувалися проблемні ситуації, що базуються на активній участі самих учнів у процесі набуття знань. Для встановлення впливу проблемних ситуацій на глибину і повноту знань про складові здоров'я, про поводження дитини вдома та поза межами школи чи дому, про психічне здоров'я, учням були запропоновані різноманітні ситуації, які допоможуть учням відтворити їхні знання на практиці. На формуючому етапі було проведено контрольні роботи у 4-А та 4-Б класах. Опрацьовані та проаналізовані роботи показали, що у 4-А (контрольному) - рівень знань суттєво не змінився, а результати роботи у 4-Б (експериментальному) підтвердили гіпотезу дипломної роботи. Тобто, застосування проблемних ситуацій на уроках „Основи здоров'я сприяло підвищенню рівня якості оволодіння учнями навчального матеріалу. Результати засвідчують про збільшення кількості учнів з високим рівнем засвоєння знань на фоні зменшення кількості учнів з низьким рівнем знань у експериментальному класі. (Таблиця 2.2). У процентному співвідношенні це добре видно у діаграмі 2.2