е) постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії;
є) спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду [21, С.6]
Створенню проблемної ситуації передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує учням мінімум знань, необхідних для розв’язання проблеми. Якщо учні в змозі самостійно розв’язати проблему, учитель вдається до навідних запитань. [21, С.6]
На початковій стадії застосування проблемного навчання вчитель сам висуває, формулює і розв'язує пізнавальну задачу, діти запам’ятовують хід її розв’язання. Надалі вчитель спонукає учнів до все більшої самостійності в розв’язанні проблемних ситуацій [21, С.6].
Таким чином, реалізація проблемного підходу створює умови для активізації творчого мислення, оскільки учні здобувають нові знання в ході самостійної продуктивної діяльності. [38, С.30]
Отже, в організації навчально-виховного процесу на уроках „Основи здоров’я" в початковій школі використання проблемних ситуацій сприятиме підвищенню рівня якості оволодіння учнями навчального матеріалу - „знання лише тоді знання, коли воно набуте силами своєї думки, а не пам’яті" (Л.М. Толстой)
На сьогоднішній день, коли перед суспільством особливо гостро постала проблема не стільки дати знання учням, скільки навчити їх вирішувати практичні завдання, знаходити нетрадиційні, оригінальні, нові підходи, проблемне навчання набирає особливої актуальності, як таке, що покликане вирішити всі перелічені вище завдання.
Разом з тим, сьогодні у школі проблемним методам приділяють недостатньо уваги. Можливими причинами цього є переважання репродуктивного викладу матеріалу, нехтування можливостями залучити учнів до обговорення питань, обмеженість в часі
Курс „Основи здоров’я" суттєво відрізняється від інших предметів. Його відмінність визначається головним завданням: педагогічними методами вплинути на реальну поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих навичок сприятливих для здоров’я, розвитку та безпеки. [9, с5] На відміну від традиційних уроків, коли вчитель переважно говорить, а учні слухають, на заняттях з основ здоров’я слід використовувати нові методи навчання, що базуються на активній участі самих учнів у процесі набуття знань. Створюючи проблемні ситуації учитель спонукає учнів активно мислити, глибше розуміти матеріал і краще його засвоювати. Вміле, раціональне, науково і методично обґрунтоване використання проблемного навчання значно розширює спектр знань, вмінь і навичок учнів, закладе у них бажання креативності, оригінальності, що сприятиме їх формуванню не лише як фахівців, але й як яскравих особистостей.
Проблемний характер навчання - це світогляд вчителя, його спосіб інакше мислити. Проблемний підхід змушує вчителя не лише інакше викладати, але й у першу чергу інакше мислити. Учитель повинен розуміти, що з точки зору передачі кількості фактів проблемне навчання, звичайно програє порівняно з інформаційним. Але, звичайно, варто заради цього пожертвувати деяким числом фактів, не давати їх на уроках, а зекономлений час використовувати для узагальнення становлення світогляду, тобто для реалізації проблемного підходу.
Створення проблемної ситуації є найвідповідальнішим етапом у проблемно-розвиваючому навчанні. Для того, щоб проблемна ситуація була методично вірною, необхідно дотримуватися певних правил її створення.
Для створення проблемної ситуації перед учнем треба поставити таке практичне чи теоретичне завдання, виконуючи яке, він має виявити нові знання або дії, які потрібно засвоїти. Даючи завдання, яке створює проблемну ситуацію, необхідно дотримуватися наступних основних умов:
1. Завдання має грунтуватися на тих знаннях і вміннях, якими володіє учень. Вони мають бути достатніми для розуміння умов завдання, досягнення кінцевої мети і способів його виконання. У завданні має бути один невідомий елемент (відношення, спосіб чи умови дії), потребу в якому учень має відчути під час виконання завдання.
2. Невідоме, яке потрібно відкрити для виконання поставленого завдання, є тією загальною закономірністю, загальним способом дії чи певними загальними умовами виконання дії, які потрібно засвоїти.
3. Виконання проблемного завдання має викликати в учня потребу в нових знаннях.
Пропоноване учневі проблемне завдання має відповідати його інтелектуальним можливостям. Рівень складності пропонованого проблемного завдання можна оцінювати за двома головними показниками:
за рівнем новизни матеріалу, який треба засвоїти;
за рівнем його узагальненості.
Проблемне завдання має передувати поясненню навчального матеріалу, який треба засвоїти. Однак, у разі відсутності в учнів достаніх даних про досліджуване явище чи деяких елементарних способів дії, першим етапом у навчанні буде етап повідомлення учням таких даних чи навчання дій, необхідних для створення проблемної ситуації.
Під час підготовки навчального матеріалу, який підлягає засвоєнню, потрібно виділяти в ньому:
1) матеріал, який треба пояснити учням, і 2) той матеріал, який вони мають опрацювати творчо. До першого типу навчального матеріалу належать фактичні дані, описи процесів тощо, а також необхідні вміння. До другого типу навчального матеріалу належать загальні закономірності, загальні способи дії, загальні умови виконання засвоюваних дій.
Проблемними завданнями можуть бути:
а) навчальні завдання,
б) запитання,
в) практичні завдання тощо.
Та сама проблемна ситуація може бути зумовлена різними типами завдань. Так, проблемна ситуація може виникнути завдяки теоретичному проблемному завданню, що вимагає пояснити або передбачити певні події, процеси чи дії. У цьому разі постановці теоретичного завдання мають передувати демонстрація, опис чи повідомлення необхідних фактів. Теоретичне завдання, що викликає проблемну ситуацію, має грунтуватися на відповідних фактах, які є умовою постановки проблемного завдання.
Проблемну ситуацію можна створити з допомогою практичного завдання. При цьому проблемна ситуація виникає в результаті того, що поставлене навчальне завдання учень не в змозі виконати. Неможливість його виконання з допомогою відомих учневі способів викликає проблемну ситуацію, центральною ланкою якої стає потреба в новому невідомому способі дії, у невідомій новій закономірності.
Наявну проблемну ситуацію вчитель має формулювати через пояснення учневі причин невиконання ним поставленого практичного навчального завдання чи неможливості пояснити ним ті або інші продемонстровані факти.
Таке фіксування вчителем проблемної ситуації підкреслює навчальний характер пропонованого учневі проблемного завдання і визначає зону пошуку необхідного невідомого. Воно завершує етап створення проблемної ситуації і є необхідною перехідною ланкою до пояснення навчального матеріалу, якого потребує проблемна ситуація.
Вдало створена проблемна ситуація є важливою ланкою наступного засвоєння учнями знань проблемним шляхом, що складається з таких етапів:
створення проблемної ситуації;
її аналіз і формулювання проблеми;
висунення гіпотез;
перевірка найважливіших гіпотез.
Критеріями добору навчального матеріалу, який доцільно засвоювати в процесі пошукової діяльності молодших школярів, є:
зв’язок нового з раніше засвоєним матеріалом;
можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;
наявність протиріччя між опорними і новими знаннями;
готовність школярів до участі і в пошуковій діяльності.
Розвивальні функції форми пошукової діяльності (самостіного ознайомлення з новим матеріалом) виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію та виконання учнями у взаємозв’язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись з новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька супідрядних завдань: визначає мету, вичленовує невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.
Кожна з форм організації має свої функції у набутті дітьми досвіду творчої діяльності. Через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності вдосконалюються вміння учнів аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це - той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.
Враховуючи вище вказані вимоги, нами були розроблені проблемні ситуації і використовувалися на різних етапах уроків з „Основ здоров’я" в 4 класі.
Тема уроку: „Безпека руху пішоходів. Сигнали світлофора і регулювальника”.
Метою даного уроку є: закріпити правила переходу проїжджої частини дороги, розширити та поглибити знання про різновиди світлофорів і їх призначення, ознайомити з сигналами регулювальника, формувати навички практичного застосування набутих знань, під час руху вулицями міста (села), виховувати культуру поведінки на вулиці, дорозі.
Для закріплення вивченого матеріалу можна дати розв'язати таку проблемну ситуацію:
„Дівчинка стоїть на переході, на світлофорі загоряється зелене світло, а регулювальник забороняє іти, вона розгубилась. Як їй вчинити? ” (Відповіді учнів)
Усвідомлення інформаційно-пізнавальної суперечності будить думку і спонукає до пошуку способів її подолання, тобто веде до вирішення поставленого завдання.
Тема уроку „Перехрестя. Види перехресть. Рух майданами."