Формування умінь молодших школярів розв язувати складені задачі (стр. 5 из 12)

Прокоментуйте розв’язок задачі. (Від 11 відняти 8, отримаємо 3 машини.)

11 - 8 = 3 (м.)

Повторіть запитання та сформуйте відповідь. (Запитання: “Скільки машин залишилося в гаражі?”, тому відповідь: 3 машини залишилося в гаражі.)

Завдання 2. У вазі було всього 11 троянд: із них 7 червоних, а решта – білі.

Методика роботи над завданням/.

- Це задача? Чому? Як треба доповнити текст, щоб отримати задачу? Яким повинно бути запитання? Сформулюйте задачу з цим запитанням. Покажіть її опорну схему. Визначте числові дані задачі та поясніть їх значення.

- Повторіть запитання задачі. Що треба знати, аби відповісти на нього? (Два числових даних: 1-ше – …та 2-ге – …) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? Чому?

- Прокоментуйте розв’язок задачі. Повторіть запитання. Скажіть відповідь. Чим схожі всі ці завдання? Чи можна ставити будь-яке запитання? Чому?

Завдання 7.У каструлі 5 л молока, а в бідоні 9 л молока.

Завдання 8. В їдальні на сніданок витратили 7 кг картоплі, а на обід 9 кг картоплі.

Методика роботи над завданнями 7,8.

- Виділіть числові дані. Про що можна дізнатися за ними? Складіть задачу,

в якій це число буде шуканим.

- Про що ще можна дізнатися за цими числовими даними? Складіть задачу, в якій це число буде шуканим.

Чим схожі ці задачі? Чим вони відрізняються? Що треба знати, аби дізнатися “Скільки всього…?”

- Що треба знати, аби дізнатися “На скільки більше (менше)…?” Вчителю доцільно запитати учнів, що цікавого вони помітили.

Для відповіді на обидва запитання треба знати одні й ті самі числові дані, тому що в задачах однакові умови. Умови однакові, але запитання різні! Значить і розв’язки будуть різні! Чим вони відрізнятимуться? У таких випадках найдоречнішим методом є бесіда, оскільки учні самі приходять до бажаного результату.

- Чим схожі ці завдання на попередні, а чим відрізняються ? (У попередніх завданнях до даної умови можна було поставити лише одне запитання, а тут – два запитання.)

- Всі ці завдання ми порівнювали між собою. Що означає “порівняти”?

Порівнюємо – зіставляємо, щоб знайти: однакове, спільне, відмінне.

У подальшій роботі учням пропонується під час порівняння розповісти, що треба робити.

Наступним кроком у роботі є “Складання задач з данимичислами або виразами”, метою якого є:

-розвивати варіативність мислення: учні впевнюються,

що однією й тією самою арифметичною дією над даними числами можна розв’язати багато задач, які відтворюють різноманітні життєві ситуації;

-вчаться визначати значення числових даних та підбирати запитання, відповідь на яке знаходять певною арифметичною дією;

-навчання порівнювання задач;

-закріплення мовних конструкцій: “Для відповіді на запитання задачі потрібно знати два числових даних.. На запитання задачі відповімо за допомогою арифметичної дії…”

Завдання 1. З числами 10 і 6 складіть задачі на додавання.

При роботі з новим видом завдання доцільно вияснити в учнів, чи всі вони розуміють яке саме завдання перед ними поставлено. Саме тому запитуємо: що означає вислів “З числами 10 і 6 складіть задачу?” (Числа 10 і 6 будуть числовими даними цієї задачі.)

- Але в задачі, крім числових даних, ще є шукане число. Де міститься шукане число? При такому аналізі задачі набагато легше учням запам’ятати структуру самої задачі і безпомилково визначати яке число є даним, а яке шуканим.

Учні повинні придумати умову, яка міститиме числа 10 та 6, а також поставити до неї запитання. Умови в нас немає… Як визначити, яке запитання треба поставити?

Що вимагається зробити в завданні? (Скласти задачу на додавання.) Вислів: “Скласти задачу на додавання?” означає скласти таку задачу, яка розв’язується за допомогою дії додавання.

- Про що повинно запитуватися в задачі, аби вона розв’язувалася дією додавання? (В задачі може запитуватися “Скільки всього разом…?”)

Покажіть опорну схему такої задачі. Прочитайте задачу. Поясніть значення числових даних. Яке число є шуканим? За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? Чому?

- Прокоментуйте розв’язання задачі. Повторіть запитання та скажіть відповідь.

Можна запропонувати навести приклади запитань, які можна поставити для того, щоб задача розв’язувалася дією додавання?: “Скільки стало…?”, “Скільки було перед тим як витратили…?”

Порівняйте ці задачі. Що означає “порівняти”? Як треба міркувати, щоб порівняти задачі?

Учням пропонується використовувати при розв’язуванні задач пам’ятку, яка пропонується учням для того, щоб у подальшій роботі не зупинялися на кожному запитанні і окремо його не розбирали, а розв’язували задачу відповідно до пунктів, які пропонує пам’ятка. Такі пам’ятки кожен учень має на парті і в перший час інтенсивно її використовує, а при подальшому розв’язанні задач школярі запам’ятовуєть послідовність у роботі під час розв’язання задач.

Щоб порівняти задачі, треба:

1. Виділити умову і запитання кожної задачі.

2. Зіставити умови задач: визначити спільне в умовах; відмінне в умовах.

3. Зіставити їх запитання: визначити спільне; відмінне.

4. Зіставити розв’язання: визначити спільне; відмінне.

5. Узагальнити результати порівняння (зробити висновок про спільне або відмінне в задачах).

У подальшій роботі, порівнюючи задачі, учні користуються пам’яткою: спочатку читають завдання, а потім на нього відповідають. Згодом вони запам’ятовують її зміст і виконують порівняння без опори на текст, промовляючи вголос завдання пам’ятки. Далі діти міркують за пам’яткою, не відтворюючи її запитання. Таким чином під час роботи над задачами формується розумова операція – порівняння.

- Що спільного в умовах цих задач? (У них містяться однакові числові дані.) А чим відрізняються задачі? (Зв’язками між числовими даними, що розкривають ситуації, описані в задачах.)

Завдання 2. З числами 12 і 7 складіть задачу на віднімання.

Знову ж таки вчителем пропонується запитання “Що означає вислів “З числами 12 і 7 складіть задачу?” (Це означає, що числа 12 і 7 будуть числовими даними цієї задачі.)

- Де містяться в задачі числові дані? (В умові.) Де міститься шукане число? (В запитанні задачі.)

Таким чином, ми повинні придумати умову, яка міститиме числа 12 та 7, а також поставити до неї запитання. Умови в нас немає… Як визначити, яке запитання треба поставити?

- Що означає вислів: “Скласти задачу на віднімання?” (Потрібно скласти таку задачу, яка розв’язується дією віднімання.) Як ми обираємо арифметичну дію, якою розв’язується задача? (Виходячи із запитання задачі.)

Про що має запитуватися в задачі, аби вона розв’язувалася за допомогою дії віднімання? (У задачі може запитуватися: “Скільки залишилося…?”. Тоді вона розв’язується за допомогою дії віднімання, тому що залишилося меншу, ніж було…)

- Покажіть опорну схему такої задачі. Сформулюйте задачу. Поясніть значення числових даних. Яке число є шуканим? Що треба знати, аби відповісти на запитання задачі? (Два числових даних: 1-ше –…, та 2-ге –)

За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? Чому?

Прокоментуйте розв’язання задачі. Повторіть запитання та скажіть відповідь.

- При такій роботі над задачею учням зрозуміло всі операції, які виконуються в ході розв’язання задачі і таким чином їм легко запам’ятати алгоритм розв’язування задач. При розборі такої задачі доречно поставити перед учнями таке запитання: “ Яке ще запитання можна поставити до цієї умови, щоб задача розв’язувалася дією віднімання?”

(“На скільки одиниць шукане число менше даного?”)

(“На скільки одне число більше (менше) даного?”)

(“Скільки витратили…?”)

Отже, ми бачимо, що до даної умови можна поставити не лише одне запитання, а їх може бути декілька. Скільки задач на віднімання можна скласти?

Порівняйте ці задачі. (Зіставляємо умови: в них однакові числові дані, а відрізняються вони залежностями між числовими даними, що визначаються ситуаціями задач. Зіставляємо запитання: в них немає нічого спільного – запитання в кожній задачі різні. Зіставляємо розв’язки: розв’язки в усіх задачах однакові.)

Тут звертається увага дітей на розв’язки задачі з кожним із запропонованих запитань. Чому розв’язки однакові? (Тому що в задачах однакові числові дані і шукане число є меншим.)

- Порівняйте ці задачі за допомогою пам’ятки.

Наступне, з чим потрібно знайомити учнів, є “Задачі з недостатньою кількістю числових даних”, метою якого є:

- сформувати уявлення про те, що не завжди можна відповісти на запитання задачі через відсутність числового даного;